Рішення

від 07.11.2022 по справі 307/394/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/394/22

Провадження № 2/307/105/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивача Гримут Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 25 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 18750 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11064771000 від 26.10.2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник усіх прав та обов`язків є ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_1 , в розмірі 788 339,68 гривень за період з 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2021 року. Кредитний договір, який у даному випадку не було нотаріально посвідчено, не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у розумінні положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», адже на момент звернення відповідача до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису про стягнення відповідної заборгованості діяв Перелік документів у редакції постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, в якому вже не існувало чинних положень, які б передбачали можливість вчинення таких дій на укладеному в простій письмові формі договорі. Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису такими, що не підлягають виконанню. Також, приватний нотаріус не отримував від стягувача повідомлення попередження боржника про погашення заборгованості та усунення порушення зобов`язання протягом триденного строку. Крім того, у виконавчому написі від 25 листопада 2021 року вказано, що стягнення боргу проводиться за період з 15 листопада 2018 року по 26 жовтня 2021 року. Кредитний договір від 26 жовтня 2006 року укладений між ним та ПАТ «УкрСиббанк» в строк до 26 жовтня 2013 року, тим самим вчинивши напис відповідач порушив строк давності вчинення виконавчого напису. Разом з тим, виконавчим написом стягнуто суму боргу в розмірі 788 339,68 гривень за вище вказаний період, в той час, як рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року по справі № 2-296/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» суму 163 141,79 боргу за кредитним договором. На виконання даного рішення було видано виконавчі листи 12 липня 2010 року, які були направлені первісним стягувачем до виконання в орган ДВС та в подальшому повернуті стягувачу. Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» набувши право вимоги по вищезазначеному кредитному договорі здійснював спробу отримати дублікат виконавчого листа та поновити строк для його пред`явлення, зокрема: ухвалою суду від 27 червня 2019 року по справі №307/1376/19 у задоволенні заяви про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, відмовлено, вказана ухвала набула законної сили 12 липня 2019 року; ухвалами суду від 09 грудня 2020 року та від 08 квітня 2021 року по справі №307/3340/20 провадження було закрито; ухвалою суду від 29 березня 2021 року по вказаній справі замінено стягувача з виконання рішення суду по справі №2-296/10, а саме ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал»; ухвалою суду від 31 травня 2021 в задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, відмовлено, вказана ухвала набула законної сили 15 червня 2021 року. Таким чином, відповідач отримавши відмову у поновленні стягнення на підставі рішення Тячівського районного суду від 16 червня 2010 року, здійснив повторну спробу у стягненні заборгованості шляхом подачі позову до суду про стягнення солідарно заборгованості. Рішенням Тячівського районного суду від 09 листопада 2021 року по справі №307/3336/20 в задоволенні позову було відмовлено. Позивачем не доведено наявності заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11064771000 від 26 жовтня 2006 року. Отже, вищевказані обставини засвідчують про втрату права на стягнення заборгованості відповідачем, порушення строків на вчинення виконавчого напису та його недійсність виходячи із наведеного.

Враховуючи викладене, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25 листопада 2021 року за № 18750 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за кредитним договором № 11064771000 від 26 жовтня 2006 року, з усіма додатками та додатковими угодами до нього, який укладений між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк» код ЄДРПОУ 09807750, правонаступником якого є ТОВ ««Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ 36799749) та ОСОБА_1 , в розмірі 788339,68 за період з 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2021 року, а також стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2022 року заяву про забезпечення позову у справі задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису.

02 лютого 2022 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі строк для подання пояснень щодо позову або відзиву.

23 травня 2022 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

01 вересня 2022 року представником відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> - Іжаковським О.В. надіслано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на наступне. Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат", Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а також вимогами "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого. Разом з тим, заборгованість або інша відповідальність боржника вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені "Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Крім того, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Крім того, законодавством не визначений перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Зазначає, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису в даному випадку, відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про наявність спору щодо заборгованості.

22 вересня 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пітуха В.І. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої на задоволенні позовних вимог наполягає, та вказує на те, що відповідач втратив право на стягнення заборгованості, оскільки відповідачем порушені строки на вчинення виконавчого напису та його недійсність. Вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною оскаржуваний виконавчий напис на кредитному договорі, який не посвідчувався нотаріально- є незаконним. Жодний із наведених у позові аргументів відповідачем не спростований, а його посилання на стару практику Верховного суду України та Вищого Господарського суду України не заслуговують на увагу та є вичерпним.

В судовому засіданні представник позивача Гримут Т.В., позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> в судове засідання не зявився, згідно поданої заяви, представник відповідача просив проводити розгляд справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви, просив розгляд справи провести без його участі, щодо заявлених позовних вимог, то вирішення даного питання залишає на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України,передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України,встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, з матеріалів оглянутої цивільної справи № 2-296/10, 26 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №11064771000 та відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на суму 24320,00 швейцарських франків, під 8,2% річних з кінцевим терміном повернення 26 жовтня 2013 року, згідно графіку погашення кредиту.

Заочним рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-296/10, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11064771000 в сумі 163141, 79 грн. та 1631, 42 грн. судових витрат, 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( а.с.24-26).

12 липня 2010 року на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11064771000 в сумі 163141, 79 грн., 1631, 42 грн. судових витрат, та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, видано виконавчий лист (а.с.27-28).

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2019 року у задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, у цивільній справі № 2-296/10 за позовом ПАТ «УкрсСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовлено ( а.с.29-31).

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2021 року у задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовлено (а.с.32-34).

25 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазановою О.М., вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 18750 та відповідно до якого стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла за кредитним договором №11064771000 від 26 жовтня 2006 року, який був укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(правонаступник Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 , за період з 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2021 року в загальній сумі 788 339,68 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту- 490563, 17 грн., заборгованості за відсотками та комісіями - 297776,52 грн. (а.с.13).

Згідно постановипро відкриттявиконавчого провадження№ 67900561від 15грудня 2021року,приватним виконавцемвиконавчого округуЗакарпатської областіЗейканом В.Л.,на підставівиконавчого напису№ 18750від 25листопада 2011року відкритовиконавче провадження,а такожпостановою від 15грудня 2021року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , постановою від 17 грудня 2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , постановою від 29 грудня 2021 року накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0657 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0313, що знаходиться за адресою с. Поляниця, Яремчанський район, Івано-Франківська область боржника ОСОБА_1 ( а.с. 16-23).

Статтею 18 ЦК України,передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат"та іншими актами законодавства України, якими, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій),постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Згідно зіст. 87 Закону України "Про нотаріат",для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат", передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України Про нотаріат ). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Варто також зазначити, що як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі Постанова).

Проте вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постанову Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З наведеного вбачається, що відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за Кредитним договором, а нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за Кредитним договором та стягнув спірну заборгованість.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та позивачем договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №11064771000 від 26 жовтня 2006 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За такихобставин,оскільки привчиненні виконавчогонапису простягнення з ОСОБА_1 ,на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> заборгованості в сумі 788 339,68 грн гривень, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазанова О.М., не переконалася належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, вчинила виконавчий напис, що не відповідає вимогамЗакону України "Про нотаріат"та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн.

У відповідності до положень частини 7статті 158 ЦПК України,у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позовні вимоги з визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволені, клопотання про скасування заходів забезпечення позову до суду не надходило, тому заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2022 року продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 25 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 18750, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, заборгованість за період з 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2021 року в сумі 788 339,68 гривень, що виникла за кредитним договором № 11064771000 від 26 жовтня 2006 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Визначити, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2022 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 18750 від 25 листопада 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> заборгованості за кредитним договором у сумі 788339,68 гривень, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталія Ласловича (виконавче провадження №67900561), продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 36799749;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9 офіс 134;

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, адреса місцезнаходження: 89600, м.Мукачево, вул. Садова, 25-А, офіс 7, Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 16 листопада 2022 року.

Суддя: М.Д. Стецюк