Вирок

від 16.11.2022 по справі 455/1863/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1863/21

Провадження № 1-кп/455/124/2022

ВИРОК

Іменем України

16 листопада 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000329 від 19.08.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лопушниця Старосамбірського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, працюючої на посаді палатної медсестри терапевтичного відділення Хирівської міської лікарні КНП Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня», раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 згідно наказу №1 головного лікаря Хирівської міської лікарні призначена на посаду палатної медсестри терапевтичного відділення Хирівської міської лікарні комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» та відповідно до посадової інструкції, згідно встановленого графіку робочого часу з 09.00 до 21.00 год та 21.00 до 09.00 год забезпечує медичний догляд за хворими. В той же час, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою керівництва, шляхом обману, в періоди: 14.05.2018, 20.06.2018, 05.07.2018. 08.10.2018, 17.11.2018, 20.12.2018, здійснювала незаконний виїзд в робочий час через пункт «Смільниця», на територію Республіки Польща, однак щомісячно звітувала про виконану нею роботу впродовж повних робочих днів, на підставі чого, було складено табелі робочого часу та зайво нараховано ОСОБА_3 заробітну плату. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_3 , шляхом обману та зловживання довірою у період часу із 14.05.2018 по 20.12.2018 року отримала зайво нараховану заробітну плату за невідпрацьовані години з державного бюджету на загальну суму 428,15 грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 , згідно наказу №1 головного лікаря Хирівської міської лікарні призначена на посаду палатної медсестри терапевтичного відділення Хирівської міської лікарні комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» та відповідно до посадової інструкції, згідно встановленого графіку робочого часу з 09.00 до 21.00 год та 21.00 до 09.00 год забезпечує медичний догляд за хворими. В той же час, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою керівництва, шляхом обману, в періоди: 02.10.2017, 05.10.2017, 09.10.2017, 03.11.2017, 06.11.2017, 13.11.2017, 17.12.2017, здійснювала незаконний виїзд в робочий час через пункт «Смільниця», на територію Республіки Польща, однак щомісячно звітувала про виконану нею роботу впродовж повних робочих днів, на підставі чого, було складено табелі робочого часу та зайво нараховано ОСОБА_3 заробітну плату. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_3 , шляхом обману та зловживання довірою у період часу із 02.10.2017 по 17.12.2017 року отримала зайво нараховану заробітну плату за невідпрацьовані години з державного бюджету на загальну суму 477,00 грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_3 , згідно наказу №1 головного лікаря Хирівської міської лікарні призначена на посаду палатної медсестри терапевтичного відділення Хирівської міської лікарні комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» та відповідно до посадової інструкції, згідно встановленого графіку робочого часу з 09.00 до 21.00 год та 21.00 до 09.00 год забезпечує медичний догляд за хворими. В той же час, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою керівництва, шляхом обману, в періоди: 04.04.2019, 09.04.2019, 11.05.2019, 31.05.2019, 23.06.2019, 27.06.2019, 10.07.2019, 30.09.2019, 08.10.2019, 10.10.2019, 15.11.2019 та 28.01.2020, здійснювала незаконний виїзд в робочий час через пункт «Смільниця», на територію Республіки Польща, однак щомісячно звітувала про виконану нею роботу впродовж повних робочих днів, на підставі чого було складено табелі робочого часу та зайво нараховано ОСОБА_3 заробітну плату. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_3 , шляхом обману та зловживання довірою у період часу із 04.04.2019 по 28.01.2020 року отримала зайво нараховану заробітну плату за невідпрацьовані години з державного бюджету на загальну суму 1472,16 грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені: ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначила, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію її дій за ч. 1,2 ст.190 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 показала, що працюючи на посаді палатної медсестри терапевтичного відділення Хирівської міської лікарні комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» в період з 2017 по січень 2020 року виїжджала в робочий час в Республіку Польща, проте звітувала керівництву про перебування на робочому місці протягом повного робочого дня у зв`язку з чим їй нараховувалася заробітна плата. Зазначила, що здійснювала перетин кордону в робочий час через важке матеріальне становище, оскільки отримує незначну заробітну плату та має на утриманні неповнолітню дитину. Щиро розкаюється у вчиненому.

Представник потерпілого Комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву в якій зазначила, що просить справу розглядати у її відсутності, шкода відшкодована у повному обсязі, щодо міри покарання посилається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, вона та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння нею змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

Таким чином, суд знаходить винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень доведеною поза розумним сумнівом та вважає, її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66КК України судом визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд керується загальними засадами, які визначені уст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом враховується, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є кримінальним проступком (ч.1 ст.190) та нетяжким злочином (ч.2 ст.190 КК України).

При цьому, судом враховуються обставини за яких було вчинено вищевказані кримінальні правопорушення, кількість епізодів злочинної діяльності, тяжкість їх наслідків, їх суспільну небезпеку.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , зокрема те, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не судима, також береться до уваги її сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що вона офіційно працевлаштована, заміжня, має на утриманні одну неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем свого проживання та місцем роботи, також враховується її стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачена є працездатною (інвалідності не встановлено), під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Що стосується питання осудності обвинуваченої ОСОБА_3 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченої в судовому засіданні була адекватною, свої показання вона надавала послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачена є осудною особою.

Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутність обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України.

Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , оцінюються яксередній таорган пробаціївважає,що виправленняобвинуваченої без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у.т.ч. окремих осіб).

Також, при призначені покарання суд враховує добровільне відшкодування обвинуваченою завданого збитку, що підтверджується копією платіжного доручення №10369379SB від 31.08.2021 та думку представника потерпілого ОСОБА_5 , яка в своїй письмовій заяві зазначила, що не має до обвинуваченої жодних претензій.

Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченої у виді штрафу.

Слід зазначити, що згідно з ч.2 та ч.3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Тому, враховуючи вимоги ст.ст.4,5КК України суд вважає, що в даному кримінальному провадженні підлягає до застосування санкції ч.ч. 1,2 ст.190 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення кримінальних правопорушень (2017- січень 2020), оскільки чинна на даний час санкція ч.ч. 1,2 ст.190 КК України посилює кримінальну відповідальність і відповідно не має зворотної дії в часі.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 , слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.ч.1,2 ст. 190 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень), яке на думку суду у конкретному випадку не є надмірним за видом та розміром, є виваженим і достатнім, відповідає принципам призначення покарання, й відповідає меті покарання.

Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання із застосуваннямст.69КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Майнова шкода на загальну суму 2378 гривень, завдана внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відшкодована в повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371,373-376, 532 КПК України суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України,ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч.2 ст.190 КК Україниу виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази: завірені копії табелів обліку робочого часу за 14.05.2018, 20.06.2018, 05.07.2018, 08.10.2018, 17.11.2018, 20.12.2018, 02.10.2017, 05.10.2017, 09.10.2017, 03.11.2017, 06.11.2017, 13.11.2017, 17.12.2017, 04.04.2019, 09.04.2019, 11.05.2019, 31.05.2019, 23.06.2019, 27.06.2019, 10.07.2019, 30.09.2019, 08.10.2019, 10.10.2019, 15.11.2019 та 28.01.2020, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №12021141320000329 залишити при матеріалах кримінального провадження №12021141320000329.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2ст.394 КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1