Ухвала

від 16.11.2022 по справі 465/6170/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6170/22

2-ві/465/8/22

УХВАЛА

16.11.2022 року місто Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Мигаль Г.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Юрія Михайловича,

встановив:

ОСОБА_1 , в ході розгляду справи №465/6170/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РЕМСАТ» про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди, подав заяву про відвід головуючому судді Ванівському Ю.М.

Головуючим суддею Ванівським Ю.М. зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід, в порядку ст. 33 ЦПК України.

Заявлений відвід позивач мотивує, неправомірністю постановленої суддею ухвали від 24.10.2022 про залишення позовної заяви без руху, оскільки ухвалення такого рішення викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості суду.

Дослідивши заяву, суд доходить таких висновків.

Згідноз ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК Українивизначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантовано кожному право на справедливий суд.

Відповідно до п. 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З поданої заяви вбачається, що така мотивована непогодженням заявника з постановленням головуючим у справі суддею ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху.

Однак, непогодження учасника справи з процесуальним рішенням суду не можна вважати обґрунтованою та законною підставою для відводу складу суду.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його припущеннях та суб`єктивній думці, яка фактично сформована на непогодженні з прийнятим процесуальним рішенням. Інших підстав для відводу головуючого судді при розгляді заяви не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає подану заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.36,40, 260 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Юрія Михайловича відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мигаль Г.П.