Чемеровецький районний суд хмельницької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстрація№ справи687/353/22
№2/687/123/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Борсука В.О.,
з участю секретаря - Цугель Т.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
з участю представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Чемеровецької селищної ради про визначення місця проживання дитини,
встановив:
03.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.04.2010 року. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 .. Після розірвання шлюбу відповідач покинула доньку та переїхала на постійне місце проживання до м. Москва російської федерації, жодних відносин з дочкою не підтримує близько двох років, не турбується про неї, не забезпечує матеріально, не цікавиться її здоров`ям, навчанням, розвитком дитини в цілому, а також навіть не телефонує їй. Донька після розірвання шлюбу залишилася проживати разом із батьком, на даний час вони фактично проживають по АДРЕСА_1 . Відповідач, як матір дитини не виконує своїх обов`язків щодо її виховання та утримання.
Однак, нещодавно, зателефонувала позивачу з погрозами, що забере дочку до російської федерації, при цьому навіть не поцікавившись справами доньки. У зв`язку з чим змушений звернутися до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитини, оскільки ні позивач, ні дочка не бажає переїжджати до російської федерації, яка є країною, що воює на території України.
Позивач та його представник в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали, просять задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься заява в якій позов не визнає.
Представник третьої особи органу опіки та піклування в судове засідання не з`явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.08.2008 року.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.04.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Позивач разом із дитиною, фактично проживають по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №119 від 27.04.2022 року виданою Чемеровецькою селищною радою та зареєстровані по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №114 від 26.04.2022 року виданою Закупненською селищною радою.
Власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями від 15.07.2013 року та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №6213640 від 15.07.2013 року.
З доданої стороною позивача довідки, яка видана приватним підприємцем ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 працює офіційно різноробочим в магазині «Ритуальні послуги».
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є сусідами позивача, вказали, що знають ОСОБА_1 , як хорошого батька, вони проживають разом з донькою в с. Свіршківці, з його колишньою дружиною не знайомі, знають, що остання виїхала близько трьох років назад в ОСОБА_8 , донька ОСОБА_9 навчається в смт. Чемерівці, до школи їздить автобусом або з батьком на його автомобілі.
Частиною першою статті 161 СК Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків, або одного із них.
В силу ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно ст.9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.2 ст.161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до частини другої статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 8-Б класі Чемеровецького навчально-виховного комплексу №1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ліцей та МНВК», батько виховує доньку один, мати не бере участі у виховані дитини, не спілкується із вчителями, не бере участі у батьківських зборах, що підтверджується довідкою №01-58/106 від 27.04.2022 року виданою Чемеровецьким навчально-виховним комплексом №1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ліцей та МНВК» Чемеровецької селищної ради.
27.10.2022 року органом опіки та піклування Чемеровецької селищної ради було надано висновок №3, з якого вбачається, що позивачем створені належні умови для проживання ОСОБА_4 , з матір`ю дитини ОСОБА_3 бесіду не вдалося провести, оскільки місцезнаходження останньої встановити не вдалося. В ході бесіди з ОСОБА_4 з`ясовано, що тривалий час проживає разом з батьком, з матір`ю не спілкується, виявляє бажання проживати разом з батьком, у зв`язку із чим виходячи із інтересів дитини орган опіки та піклування вважає, що місце проживання дитини слід визначити разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, судом в судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_4 , яка виявила бажання проживати разом з батьком ОСОБА_1 ..
Суд, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до висновку, що оскільки донька проживає разом із батьком, який створив належні умови для її виховання та навчання, матеріально її забезпечує, дитина проявляє до батька більшу прихильність, а тому, з огляду на необхідність дотримання найвищих інтересів дитини вважає, за необхідне визначити місце проживання ОСОБА_4 разом із батьком.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.19, 141, 161, 162 СК України, ст.ст. 9, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 76, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Чемеровецької селищної ради, місце знаходження вул. Центральна, 40 смт. Чемерівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, e-mail: ssd.chemtg@gmail.com, rada_chemotg@ukr.net.
Суддя Борсук В.О.
Суд | Чемеровецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 18.11.2022 |
Номер документу | 107356979 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
Борсук В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні