Рішення
від 15.11.2022 по справі 227/386/22
ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.11.2022 227/386/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

Головуючого судді Левченка А. М.,

за участі

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

прокурора Олійник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області Харини А.І. в інтересах держави в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ

Керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області Харина Андрій Іванович, в інтересах держави в особі Добропільської міської ради Донецької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області №312-УБД від 04.03.2021 року затверджено документацію з землеустрою та надано ОСОБА_1 у власність, без змін цільового призначення, земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 у тому числі пасовища площею 2,0000 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного наказу 22.03.2021 року державним реєстратором зареєстровано право власності за ОСОБА_1 .

При цьому,згідно Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженнянерухомого майна,за заявою ОСОБА_1 на підставінаказу Головногоуправління Держгеокадаструв Харківській області№ 9242-СГвід 13.12.2018року затвердженопроект землеустроющодо відведеннята переданоу власністьвідповідачу земельнуділянку кадастровийномер 6321881500:08:000:0045площею 2,0000га ізземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності дляведення особистогоселянського господарства,яка розташованаза межаминаселених пунктівна територіїКам`янськоїсільської радиДворічанського районуХарківської області.Право власностіна земельнуділянку зареєстрованедержавним реєстратором22.12.2018року.В подальшомубуло укладенодоговір купівлі-продажувищезазначеної земельноїділянки із ОСОБА_2 та 06.08.2020 року право власності ОСОБА_1 було припинено.

Таким чином, ОСОБА_1 у своєму клопотанні до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 20.06.2019 року, всупереч вимогам ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, приховав той факт, що використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання у зв`язку із чим земельна ділянка площею 2,0000га кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 незаконно вибула із державної власності внаслідок незаконного використання права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

З огляду на те, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області підлягає визнанню недійсним, то відсутні правові підстави для збереження земельної ділянки за ОСОБА_1 .

З набранням чинності п. 24 розділу ХПерехідні положенняЗК України (вказаний пункт набрав чинності з 27.05.2021 року згідно Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року) яким встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім переліку встановлених земель та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 710-р від 12.06.2020 року«Про визначення адміністративних центрів затвердження територій територіальних громад Донецької області», згідно якого територія Світлівської сільської ради Добропільського району увійшла до територіальної громади Добропільської міської ради, саме Добропільська міська рада набула право розпорядження землями державної власності, а отже має право на захист порушеного інтересу у суді.

Про виявлені порушення та намір звернутися до суду Покровська окружна прокуратура Донецької області повідомила Добропільську міську раду Донецької області листом від 10.12.2021 року, на який отримано відповідь, що рада не заперечує проти представництва їх інтересів в суді, самостійно звернутися до суду з позовом не має можливості, через відсутність бюджетних призначень на такі цілі. Необхідність реагування органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв`язку з бездіяльністю Добропільської міської ради Покровського району в частині повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з власності держави (на час її вибуття) незаконно, поза волею держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 становить «суспільний», «публічний» інтерес оскільки вказане є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 року у справі № 810/3894/17 усталено правову позицію, відповідно до якої інтереси держави у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Беручи до уваги вищевикладене, просить суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області №312-УБД від 04.03.2021 року про надання ОСОБА_1 у власність без змін цільового призначення земельну ділянку кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Світлівської сілької ради Добропільського району Донецької області, для ведення особистого селянського господарства та витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 площею 2,0000 га вартістю 17727, 16 грн для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області (сучасна територія Добропільської міської ради) на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України Добропільської міської ради.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.02.2022 року, заяву керівника Покровської окружної прокуратури Харини А.І. про забезпечення цивільного позовузадоволено. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 площею 2,0000 га, у тому числі пасовища площею 2,0000 га.

Ухвалою суду від 19.10.2022 року залучено до участі у справі Добропільську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області у якості правонаступника Добропільської міської ради.

В судовому засіданні прокурор Олійник Г.В. заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі в якому просить прийняти рішення згідно чинного законодавства. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом судових повісток за адресою реєстрації, які повернулися до суду без вручення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з клопотанням в якому просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,00 га в тому числі 2,00 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (К-3825/0/36-19 від 20.06.2019 року) (а.с.85).

Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 дає згоду на використання своїх персональних даних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; з нормами статей 116, 121 Земельного кодексу України ознайомлений; право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по зазначеному виду використання не використано.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 3592-СГ від 29 липня 2019 року відповідно до ст.ст. 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року № 308 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.88).

03 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с.83).

ОСОБА_1 надав згоду на використання своїх персональних даних для отримання рішення про передачу земельної ділянки у власність. Підтвердив, що з нормами статей 116,121 Земельного кодексу України ознайомлений; право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по зазначеному виду використання не використано.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 321-УБД від 04 березня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» відповідно до ст.ст. 15-1, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України, Порядку ведення Державного земельного кадастру, статті 50 Закону України «Про землеустрій», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів.

Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 га (кадастровий номер 1422088000:01:000:1688) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Світлівської сілької ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с. 17).

Відповідно до п. 4 наказу № 321-УБД від 04 березня 2021 року інформація про використане громадянином ОСОБА_1 право на одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на дату видачі цього наказу не виявлене.

22 березня 2021 року державним реєстратором ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ, Донецька область на підставі наказу, серія та номер: № 321-УБД, виданого 04.03.2021 року, видавник Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, голова комісії з ліквідації - начальник Тетяна Тітова, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 57261488 від 24.03.2021 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер 1422088000:01:000:1688, площа 2 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320128114220, власник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , форма власності приватна, розмір частки -1. Номер запису про право власності/довірчої власності: 41145969, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 282253455 від 01.11.2021 року (а.с.18-19).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дата формування 25.11.2021 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1422088000:01:000:1688, місце розташування: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площа земельної ділянки 2,0000 га; площа сільськогосподарських угідь 2,0000 га становить 17727, 61 грн (а.с.72).

Згідно ч.1ст. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Положеннямистатті 81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей116,118,121 ЗК України.

Згідно ч. 1ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. «в» ч. 3ст. 116 Земельного кодексу Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання (ч. 4ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно п.«б» ч.1ст.121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Передбачена ст. ст.116,121 ЗК Україниодноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа яка, скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченоїст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

Визначенийст. 118 ЗК Українипорядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог ст. ст.116,121 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 9242-СГ від 13 грудня 2018 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» відповідно до ст.ст. 15-1, 22, 33, 81, 79-1, 116, 118. 121, 122, 186 Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321881500:08:000:0045) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області (а.с.73).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 282254320 від 01.11.2021 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6321881500:08:000:0045, площею 2га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1735373963218 зареєстровано 22.12.2018 року державним реєстратором Шевченко Л.І., Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська область на підставі наказу серія на номер: 9242-СГ, виданого 13.12.2018 року, видавник Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, власник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , форма власності приватна.

Право власності припинено 06.08.2020 року державним реєстратором: приватний нотаріус Черняєв Віталій Андрійович, Куп`янський районний нотаріальний округ, Харківська область. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер:1159, виданий 06.08.2020 року, видавник приватний нотаріус Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєв В.А. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53485046 від 06.08.2020 року. Власником зареєстровано ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , форма власності приватна, розмір частки -1 (а.с.75-77).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області приймаючи оспорюваний наказ, факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства належним чином не перевірило, що в свою чергу призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

Згідно ч. 4ст.122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

З огляду на викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 321-УБД від 04 березня 2021 року був прийнятий з порушенням вимог ст.ст. 116,118.121 Земельного кодексу України, що призвело до того, що спірна земельна ділянка безпідставно вибула з володіння власника (держави) поза його волею, а тому наказ, яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність особи, яка таке право вже використала, підлягає визнанню нелійсним.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.152ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно п. 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті387,388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями387,388 ЦК України. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставіст. 388 ЦК Українизвернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до положень частини першоїстатті 388 ЦКвласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першійстатті 388 ЦК України(п. 26 Постанови).

Статтею 387 ЦК Українивстановлено, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У правовій позиції, визначеній у постанові по справі № 6-99 цс 14 від 17.12.2014 р., Верховний Суд України зазначив, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбаченістаттею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно ст.388ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 330 ЦК Українипередбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно дост. 388 цього Кодексумайно не може бути витребувано у нього.

Оскаржуваний наказ про відчуження спірної земельної ділянки, що перебувала в державній власності, був прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області з порушенням Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, тобто спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави ) поза її волею.

Таким чином, наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 в порядкустатті 388 ЦК України.

При цьому суд згідно з положеннями статті 17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, установлених судом обставин та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12.02.2020 у справі П/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі N 653/1096/16-ц).

В разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 710-р від 12.06.2020 року«Про визначення адміністративних центрів затвердження територій територіальних громад Донецької області» територія Світлівської сільської ради Добропільського району увійшла до територіальної громади Добропільської міської ради.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону (ч.ч. 1,2 ст. 83 ЗК України).

Відповідно до п. 24Перехідних положень Земельного кодексу Україниз дня набрання чинності цим пунктом (доповнено згідно ізЗаконом України від 28.04.2021 №1423-IX) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а)що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б)оборони;

в)природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г)зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г)під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д)під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е)визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області підлягає поверненню у комунальну власність Добропільської міської територіальної громади.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Згідно ч. 4ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 3 ч. 5ст. 56 ЦПК України).

Покровською окружною прокуратурою Донецької області на адресу Добропільської міської ради було направлено повідомлення № 56-4940 вих-21 від 10.12.2021 року про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру) в якому надано інформацію про виявлені порушення та намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Добропільської міської ради. З метою встановлення всіх обставин справи, просили повідомити чи планує Добропільська міська рада самостійно звернутися до суду із позовом або вжити інші заходи для повернення ділянки у власність територіальної громади (а.с.89-90).

Згідно відповіді від 24.12.2021 року № 03/6166-10/01/02, через відсутність коштів Добропільська міська рада, не зверталася до суду з приводу порушеного у повідомленні питання та не заперечує проти звернення Покровської окружної прокуратури до Добропільського міськрайонного суду Донецької області для представництва інтересів в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.92).

Сам факт незвернення до суду міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказаний висновок у повній мірі відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 116,118,121, 152 Земельного кодексу України,328, 330, 378, 387, 388 ЦК України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ

Цивільний позов керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області Харини А.І.в інтересахдержави вособі Добропільськоїміської військовоїадміністрації Покровськогорайону Донецькоїобласті до Головного управління Держгеокадастру вДонецькій області, ОСОБА_1 про визнання недійснимнаказу, витребування майнаіз чужогонезаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області № 312-УБД від 04.03.2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 га (кадастровий номер № 1422088000:01:000:1688) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Світлівської сілької ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів.

Витребувати від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, вартістю 17727,16 грн, у комунальну власність Добропільської міської територіальної громади.

Захід забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки кадастровий номер 1422088000:01:000:1688 площею 2,0000 га, у тому числі пасовища площею 2,0000 га., який був застосований на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.02.2022 року, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказаний захід забезпечення позову діє до повного виконання судового рішення.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, код ЄДРПОУ 39767332 на користь Донецької обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 25707002 (рахунок UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, отримувач Донецька обласна прокуратура) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3101,25 грн (три тисячі сто одна гривня 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Донецької обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 25707002 (рахунок UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, отримувач Донецька обласна прокуратура) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3101,25 грн (три тисячі сто одна гривня 25 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - керівник Покровської окружної прокуратури Харина Андрій Іванович, код ЄДРПОУ 25707002, адреса місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 148.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області, код ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд.16.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 рішення складено 17.11.2022 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

15.11.2022

СудДобропільський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення15.11.2022
Оприлюднено21.11.2022
Номер документу107359653
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —227/386/22

Рішення від 15.11.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Рішення від 15.11.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 19.10.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 15.09.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 11.09.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 26.06.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 11.02.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні