Рішення

від 16.11.2022 по справі 280/2421/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2022 року Справа № 280/2421/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (71611, Запорізька область, Василівський район, смт Степногірськ, вул. Шкільна, 24)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (далі відповідач або Степногірська селищна рада), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, викладену у рішенні від 28.10.2011 №66 тринадцятої сесії восьмого скликання Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області;

зобов`язати Степногірську селищну раду Василівського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га на земельній ділянці з кадастровим номером 2320955700:01:024:0001 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність за рахунок земель Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області. Разом із тим, рішеннями від 05.08.2021 №108 та від 28.10.2021 №66 у наданні такого дозволу відмовлено. При цьому, у спірному рішенні від 28.10.2011 №66 відповідач послався на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001 площею 47,3087 га сформована і поділ земельної ділянки, право оренди на яку може бути продане на земельних торгах з метою залучення додаткових коштів до селищного бюджету, є недоцільним. Позивач із такою відмовою не погоджується та, посилаючись на норми статті 136 Земельного кодексу України вказує, що площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів. Отже, земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001 не може бути продана на земельних торгах, маючи площу більше 20 га, тому має бути поділена з присвоєнням інших кадастрових номерів ділянкам, утвореним після поділу. Обов`язковість поділу ділянки протирічить обґрунтуванню, вказаному в оскаржуваному рішенні. Також вказує, що відповідач не послався у своєму рішенні на документи, що підтверджують виставлене Степногірською селищною радою право продажу, оренди на оспорювану земельну ділянку на земельних торгах у формі аукціону. Відповідач також не надав доказів, що бажана позивачем земельна ділянка є сформованим лотом, який виставляється на торги чи перебуває у стадії підготовки лотів до проведення земельних торгів. Крім того, відповідачем при розгляді клопотання позивача надано відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер якої не відповідає зазначеному в заяві. З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №280/2421/22; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

04.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до голови Степногірської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність за рахунок земель Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області.

05.08.2021 Степногірською селищною радою (на одинадцятій сесії восьмого скликання) прийнято рішення №108, яким, серед іншого, відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2320955700:01:024:0001 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність за рахунок земель Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області. В обґрунтування рішення відповідач послався на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, площею 47,3087 га сформована і недоцільним є поділ сформованої земельної ділянки, право оренди на яку може бути продане на земельних торгах з метою залучення додаткових коштів до селищного бюджету Степногірської селищної ради.

30.09.2022 позивач повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою, в якій також зазначив кадастровий номер бажаної земельної ділянки 2320985800:01:024:0001.

Однак, рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Степногірської селищної ради від 28.10.2021 №66 у наданні такого дозволу відмовлено. При цьому, обґрунтування рішення є аналогічним рішенню від 05.08.2021 №108.

Незгода із рішенням відповідача від 28.10.2021 №66 зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту «б» статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктом «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

В свою чергу, Степногірська селищна рада в якості підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вказала на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, площею 47,3087 га сформована і недоцільним є поділ сформованої земельної ділянки, право оренди на яку може бути продане на земельних торгах з метою залучення додаткових коштів до селищного бюджету Степногірської селищної ради.

Оцінюючи наведені доводи суд зауважує, що частиною першою статті 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, стаття 136 ЗК України визначає порядок підготовки лотів для продажу на земельних торгах.

Так, частинами першою, другою, третьою, п`ятою зазначеної статті передбачено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Один лот складається виключно з однієї земельної ділянки або прав на неї.

Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Отже, запитувана позивачем земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, площею 47,3087 га, не може бути виставлена на земельні торги одним лотом, оскільки її площа перевищує 20 гектарів.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, всупереч наведених законодавчих приписів, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що земельна ділянка із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, площею 47,3087 га включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, виставлених на земельні торги. Доказів того, що запитувана земельна ділянка на момент звернення позивача із відповідною заявою фактично виставлена на торги з права оренди, матеріали справи не містять, а у спірному рішенні відповідач на це не посилається, а лише вказує, що право оренди на земельну ділянку може бути продане на торгах.

Крім того, у своєму рішенні, у графі «Вирішила», відповідач зазначає про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2320955700:01:049:0002, хоча позивач запитував земельну ділянку із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, і обґрунтування відмови у наданні дозволу стосується саме ділянки №2320985800:01:024:0001.

Наведені обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість спірного рішення відповідача в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та наявність підстав для визнання його протиправним та скасування в даній частині.

При цьому, саме такий спосіб захисту прав позивача є ефективним, і суд не вбачає підстав окремо визнавати протиправними дії відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.10.2021 №66 в зазначеній частині, суд вважає за необхідне зобов`язати Степногірську селищну раду Василівського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га на земельній ділянці з кадастровим номером 2320985800:01:024:0001 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Суд звертає увагу, що оскільки позивач запитував земельну ділянку із кадастровим номером 2320985800:01:024:0001, підстави для зобов`язання відповідача розглянути заяву стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2320955700:01:024:0001 (як це зазначено у прохальній частині позовної заяви) відсутні.

Зазначене зумовлює висновки про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області від 28.10.2021 №66 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

3. Зобов`язати Степногірську селищну раду Василівського району Запорізької області (71611, Запорізька область, Василівський район, смт Степногірськ, вул. Шкільна, 24; код ЄДРПОУ 25483063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 30.09.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га на земельній ділянці з кадастровим номером 2320985800:01:024:0001 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 16.11.2022.

Суддя Ю.П. Бойченко