Рішення

від 17.11.2022 по справі 389/1324/22

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.11.2022

ЄУН 389/1324/22

Провадження № 2/389/295/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

17 листопада 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі : головуючого судді Богданової О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 20.01.2014 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. На виконання умов зазначеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 14000,00 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Шляхом підписання зазначеної анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019, сторони дійшли згоди, що починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84% для картки «Універсальна голд». В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував. Станом на 30.05.2022 має заборгованість в сумі 13584 грн. 60 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10964 грн. 02 коп., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 10964 грн. 02 коп., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 2620 грн. 58 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України. Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2014 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Відповідач також зобов`язувався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на офіційному сайті банку.

На виконання умов зазначеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок, видано кредитну картку та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 14000,00 грн.

До кредитного договору позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, без зазначення його затвердження та прийняття банком.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 30.05.2022 має заборгованість в сумі 13584 грн. 60 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10964 грн. 02 коп., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 10964 грн. 02 коп., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 2620 грн. 58 коп.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всих споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З огляду на викладене та враховуючи, що 20.01.2014 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку і таким чином уклав з банком договір банківського обслуговування, за умовами якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою з рахунку відповідача, а наявність заборгованості за кредитним договором - розрахунком заборгованості, тому суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом отриманого кредиту в сумі 10964 грн. 02 коп.

Крім того, за змістом ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 20.01.2014 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, також, відсутня сума наданого кредиту.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 20.01.2014, посилається на підписану 20.01.2014 відповідачем довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Однак,в матеріалахсправи відсутніналежні тадопустимі докази,які свідчатьпро те,що вказанадовідка проумови кредитування якимось чином пов`язана з кредитним договором б/н від 20.01.2014.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, комісії, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, комісії та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком довідка проумови кредитуванняз використаннямкредитки «Універсальна,55днів пільговогоперіоду» та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч.6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідна правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі №342/180/17.

Надані АТ «КБ «ПриватБанк» виписка за договором №б/н за період 11.10.2018-01.06.2022, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки та довідка про надання кредитної картки за договором б/н не підтверджують факту видачі відповідачу кредиту на умовах, на які вказує позивач.

Також,суд звертає увагу на те, що анкета-заява не містить відомості щодо бажаного розміру кредитного ліміту, виписка по рахунку та довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти вказує на встановлення у день підписання заяви кредитного ліміту на карту відповідача в розмірі 10000 грн., надалі кредитний ліміт неодноразово змінювався та 04.12.2018 його було максимально збільшено до 14000 грн. 00 коп. У позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредита в сумі 10964 грн. 02 коп.

Оскільки розмір наданого кредиту, а також розмір, порядок нарахування та виплата процентів за користування кредитом, як і відповідальність сторін, є істотними умовами кредитного договору, який укладається між сторонами в письмовій формі, то суд, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження позовних вимог, приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення визначеного в розрахунку та позовній заяві розміру заборгованості, окрім тіла отриманого кредиту в розмірі 10964 грн. 02 коп. Сума заборгованості за кредитом, яку просить стягнути відповідач, а саме заборгованість за простроченими відсотками - 2620 грн. 58 коп., не підтверджується належними доказами.

Також у відповідності до положень ч.1ст.141ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,89,141,223,259,263-265,274,280-282,284,354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Акціонерноготовариства Комерційногобанку «ПриватБанк»,заборгованість закредитним договоромбез номерувід 20січня 2014року,а самезаборгованість запростроченим тіломкредиту всумі 10964 (десять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 02 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», судовий збір в сумі 2002 (дві тисячі дві) грн. 17 коп.

Решту судового збору у сумі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 83 коп. віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: вулиця Грушевського, буд.1Д, місто Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.Е. Богданова