Рішення

від 16.11.2022 по справі 910/7561/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2022Справа № 910/7561/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ОДС»

про стягнення 148 713,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (надалі - КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр») звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ОДС» (надалі - ТОВ «Комфорт ОДС») про стягнення 148 713,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі договорів про надання послуг №05/1 від 12.05.2021, №05/2 від 12.05.2021, №05/3 від 12.05.2021, №05/4 від 12.05.2021 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 105 464,64 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 252,19 грн., штрафу у розмірі 14 765,05 грн., 3% річних у розмірі 1 954,70 грн. та інфляційних у розмірі 15 277,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, у зв`язку з малозначністю справи.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Комфорт ОДС» поштовим відправлення за №0105492512660, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 16.08.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

12.05.2021 між КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (виконавець) та ТОВ «Комфорт ОДС» (замовник) укладено аналогічні за своїм змістом договори про надання послуг №05/1, №05/2, №05/3 та №05/4 (далі - «Договори»), відповідно до п. 1.1 яких виконавець зобов`язався надати замовнику доступ до автоматизованої системи «Нормативно-довідкова інформація» в частині функціонального компонента «Модуль консолідації адрес об`єктів нерухомості міста Києва», а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 4.1 Договорів виконавець не пізніше третього робочого дня місяця, що є наступним за звітним, надає замовнику два примірники акту приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць.

Пунктом 4.2 Договорів встановлено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний направити виконавцеві підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг.

У разі виявлення недоліків замовник складає акт із переліком недоліків. Після усунення недоліків сторонами підписується акт приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договорів розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в розмірі вартості фактично наданих послуг.

На виконання умов Договорів, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 105 464,64 грн., на підтвердження чого позивачем надано акти приймання-передачі наданих послуг №345-10100 від 30.09.2021, №345-11462 від 29.10.2021, № 345-12927 від 30.11.2021, №345-14252 від 31.12.2021, №345-10103 від 30.09.2021, №345-11465 від 29.10.2021, №345-12930 від 30.11.2021, №345-14255 від 31.12.2021, №345-10101 від 30.09.2021, №345-11463 від 29.10.2021, №345-12928 від 30.11.2021, №345-14253 від 31.12.2021, №345-10102 від 30.09.2021,№345-11464 від 29.10.2021, №345-12929 від 30.11.2021 та №345-14254 від 30.12.2021.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договорів послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у загальному розмірі 105 464,64 грн.

Укладені між сторонами Договори є договорами надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договорів, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 105 464,64 грн., на підтвердження чого позивачем надано акти приймання-передачі наданих послуг №345-10100 від 30.09.2021, №345-11462 від 29.10.2021, № 345-12927 від 30.11.2021, №345-14252 від 31.12.2021, №345-10103 від 30.09.2021, №345-11465 від 29.10.2021, №345-12930 від 30.11.2021, №345-14255 від 31.12.2021, №345-10101 від 30.09.2021, №345-11463 від 29.10.2021, №345-12928 від 30.11.2021, №345-14253 від 31.12.2021, №345-10102 від 30.09.2021, №345-11464 від 29.10.2021, №345-12929 від 30.11.2021 та №345-14254 від 30.12.2021.

Суд відзначає, що акти приймання-передачі наданих послуг № 345-12927 від 30.11.2021, №345-14252 від 31.12.2021, №345-12930 від 30.11.2021, №345-14255 від 31.12.2021, №345-12928 від 30.11.2021, №345-14253 від 31.12.2021, №345-12929 від 30.11.2021 та №345-14254 від 30.12.2021 не підписані відповідачем, в той же час, за твердженням відповідача вказані акти були направлені на поштову адресу відповідача, яка зазначена в Договорах, та отримані ним 05.01.2022 та 06.02.2022, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Таким чином, оскільки вказані акти приймання-передачі наданих послуг, які не підписані відповідачем, отримані ним, а в матеріалах справи не міститься доказів направлення відповідачем позивачу мотивованих відмов від їх підписання в порядку п. 4.2 Договорів, то суд вважає такі послуги прийнятими ТОВ «Комфорт ОДС».

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.4 Договорів, у відповідача наявна заборгованість з оплати наданих послуг у загальному розмірі 105 464,64 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент подачі позову до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 105 464,64 грн. за отримані на підставі Договорів послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення з ТОВ «Комфорт ОДС» заборгованості у розмірі 105 464,64 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 252,19 грн., штрафу у розмірі 14 765,05 грн., 3% річних у розмірі 1 954,70 грн. та інфляційних у розмірі 15 277,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 19.10.2021 до 18.04.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договорами строки свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Відповідно до п. 6.2 Договорів замовник у разі порушення строків оплати вартості послуг сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни договору.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення вказаних пунктів Договорів не суперечать нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення сплати заборгованості, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов`язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 252,19 грн., штраф у розмірі 14 765,05 грн., 3% річних у розмірі 1 954,70 грн. та інфляційні у розмірі 15 277,22 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Комфорт ОДС» на користь КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» заборгованості у розмірі 105 464,64 грн., пені у розмірі 11 252,19 грн., штрафу у розмірі 14 765,05 грн., 3% річних у розмірі 1 954,70 грн. та інфляційних у розмірі 15 277,22 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ОДС» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 3А, офіс 977; ідентифікаційний код 43819365) на користь Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, м. Київ, вул. Космічна, будинок 12-А; ідентифікаційний код 04013755) заборгованість у розмірі 105 464 (сто п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 64 коп., пеню у розмірі 11 252 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 19 коп., 3% річних у розмір 1 954 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 70 коп., інфляційні у розмірі 15 277 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 22 коп., штраф у розмірі 14 765 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 05 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий