Рішення

від 17.11.2022 по справі 910/8415/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2022Справа № 910/8415/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандарт Україна"

вул. Б. Хмельницького, 10а, м. Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область, 81100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромолива"

вул. Грушевського, 28/2, оф.43, м. Київ, 01021

про стягнення 7 910,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Стандарт Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромолива" (далі-відповідач) про стягнення 17 790,30 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8415/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.09.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, вважає розрахунок суми заборгованості хибним, нарахування штрафних санкцій безпідставним та заперечує проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивача.

19.10.2022 позивачем подано відповідь на відзив, в котрому позивач зменшує розмір позовних вимог, відповідно до наведених розрахунків.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандарт Україна", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

01.11.2022 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

11.11.2022 позивачем подано пояснення на заперечення.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Стандарт Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромолива» 20 червня 2012 року було укладено Договір поставки №264 (надалі -Договір).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору поставки Продавець, в особі ТОВ «Авто Стандард Україна», в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується передати у власність Покупцю, в особі ТОВ «Укрпромолива», а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити оливи моторні, охолоджуючі рідини, акумулятори, автозапчастини та інші автотовари (надалі іменується товар") за ціною, яка визначається згідно видаткових накладних.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань по зазначеному Договору Постачальник - ТОВ «Авто Стандард Україна» відвантажило на адресу ТОВ «Укрпромолива» автотовари в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних ТОВ «Авто Стандард Україна» №64267 від 27.10.2021р., №64327 від 27.10.2021 р., №66304 від 04.11.2021 р. на загальну суму 32127,13 грн.

За твердженням позивача, котре не заперечується відповідачем, Товар було прийнято ТОВ «Укрпромолива» без зауважень, про що свідчать підписи та печатка Покупця на видаткових накладних ТзОВ «Авто Стандард Україна» №64267 від 27.10.2021р., №64327 від 27.10.2021 р„ №66304 від 04.11.2021 р.

Відповідно до п.3.2. Договору, Покупець зобов`язувався розрахуватись з Постачальником за отриманий товар протягом 7 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної.

Однак, всупереч договірних зобов`язань, вартість товару ТОВ «Укрпромолива» оплачено частково на суму 22000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7499 від 01.12.2021р., №7536 від 26.01.2022р.

Станом на 31.08.2022 загальний розмір заборгованості ТОВ «Укрпромолива» перед ТОВ «Авто Стандард Україна» становить 5127,13 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов Договору та заявки позивач здійснив поставку товару на загальну суму 32 127,13 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив у повному обсязі оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 5127,13 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 5127,13 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Доказів оплати поставленого товару у сумі 5127,13 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5127,13 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача 345,45 грн. - 3% річних, 2438,15 грн. - інфляційних втрат.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 345,45 грн. - 3% річних, 2438,15 грн. - інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог суд розглянув і відхилив, як такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромолива" (вул. Грушевського, 28/2, оф.43, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 36259639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандарт Україна" (вул. Б. Хмельницького, 10а, м. Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область, 81100; ідентифікаційний код: 35775727) 5 127 грн. 13 коп. - основного боргу, 345 грн. 45 коп. - 3% річних, 2438 грн. 15 коп. - інфляційних втрат та 2481 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов