Ухвала

від 15.11.2022 по справі 500/8138/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

м. Київ

справа №500/8138/21

адміністративне провадження №К/990/29818/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 500/8138/21 за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області, Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Білівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чортківської міської ради Тернопільської області, Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чортківської міської ради Тернопільської області, Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Білівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чортківської міської ради Тернопільської області, Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чортківської міської ради Тернопільської області №664 від 17 вересня 2021 року "Про створення опорного закладу загальної середньої освіти";

- скасувати запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.09.2021, яким Товстенською селищною радою Заліщицького (на даний момент Чортківського) району Тернопільської області до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1006341070009000142, відповідно до якого за юридичною адресою: 48514 с. Біла Чортківського району Тернопільської області проведена державна реєстрація юридичної особи - Білівського опорного закладу загальної середньої освіти I- III ступенів Чортківської міської ради Тернопільської області, ідентифікаційний код якої 24618851.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 №460-IX та які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.

Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові.

Разом з тим, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, неприйняття до уваги певних, та доказів незгоду скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, за результатами розгляду цієї справи по суті та зазначенням, що судами рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає недостатнім приведене скаржником обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень для його відкриття, оскільки в касаційній скарзі скаржник не зазначає на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 КАС України подається ця касаційна скарга та не наводить відповідного обґрунтування.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено та не визначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині обґрунтування частини 4 статті 328 КАС України.

Окрім того, згідно з частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень частини 3 статті 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн. Зі змісту оскаржуваних рішень, вбачається, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 3 632,00 грн. (2 270,00 грн * 2 * 0,4 * 200%)

Колегія суддів встановила, що заявник долучив до касаційної скарги квитанції про сплату судового збору від 25.10.2022 № 78ЕТ-08РК-Х6Р2-71ЕА у розмірі 1986, 00 грн.

Отже, для того, щоб Верховний Суд мав можливість вирішити питання щодо прийнятності, скаржник має доплатити судовий збір у розмірі 1646,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 500/8138/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі та надання документа про доплату судового збору.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик ,

Т.Г. Стрелець

Судді Верховного Суду