Ухвала

від 17.11.2022 по справі 808/1268/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 808/1268/18

адміністративне провадження № К/990/29991/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №808/1268/18 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2017: № 0131891312 про зменшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 722 133,00 грн. та податкового кредиту на суму 2 919 627,00 грн., № 0131881312 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 1 208 137,00 грн., № 0131621312 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6 663 670,44 грн., в тому числі за основним платежем - 4 422 446,96 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 211 223,00 грн., № 0131631312 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 552 805,88 грн., в тому числі за основним платежем 368 537,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 184 268,60 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.12.2017 № 0131621312, № 0131631312, № 0131881312, № 0131891312.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2021 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2018, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від

25.07.2022, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управлінням ДФС у Запорізькій області від 15.12.2017 №0131621312, №0131631312, №0131881312 та №0131891312.

01.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №808/1268/18.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у спірних правовідносинах, не конкретизуючи щодо якого питання застосування норми права у подібних правовідносинах відстуній висновок Верховного Суду.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, але і визначення конкретної норми (норм) права, що потребує висновку, а також обґрунтування у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду, та підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо).

Водночас скаржником зазначених вимог не дотримано та не обґрунтовано яка норма (норми) була неправильно застосована судами попередніх інстанцій та який висновок щодо застосування цієї норми необхідно сформувати Верховним Судом.

Доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду зводиться виключно до незгоди скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій, однак без належного обґрунтування помилки судів попередніх інстанцій при застосуванні норми (норм) права, а також без обґрунтування як ця норма (норми) повинна застосовуватися.

Лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував передбаченої цією нормою підстави, за якої оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбаченої цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

З урахуванням викладеного, клопотання про поновлення строку для оскарження судових рішень Судом не вирішується.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №808/1268/18 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко