Постанова

від 15.11.2022 по справі 687/287/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 687/287/22

Провадження № 22-ц/4820/1158/22

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Тополине» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2022 року, суддя Борсук В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Тополине» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки,

встановив:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФГ «Тополине» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 2,057 га, кадастровий номер 6825285400:03:001:0041. Згідно з договором оренди землі №22 від 01.02.2012 року земельна ділянка була передана позивачем в оренду ФГ «Тополине», строком на 10 років.

На дату підписання сторонами договору чинними були норми матеріального права щодо обов`язкової державної реєстрації правочину, які були порушені відповідачем, оскільки державної реєстрації договору оренди №22 від 01.02.2012 року проведено не було. На адресу ФГ «Тополине» позивачем було направлено лист-повідомлення з проханням не обробляти земельну ділянку, так як він має намір звернутися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. На даний час строк дії договору закінчився, однак відповідач відмовляється повернути йому земельну ділянку.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 10.05.2022 року позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ «Тополине» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,057 га, кадастровий номер: 6825285400:03:001:0041, що зареєстроване 05.03.2015 року у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, індексний номер 19825851, на підставі договору оренди землі №22 від 01.02.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Тополине». Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому вищезазначеною земельною ділянкою, шляхом повернення її з незаконного володіння ФГ «Тополине».

Задовольняючи позов суд зазначив, що ФГ «Тополине» не виконало передбачений законом обов`язок щодо проведення державної реєстрації правочину, тому договір оренди земельної ділянки №22 від 01.02.2012 року не набрав чинності. В той же час, проведення 05.03.2015 року державної реєстрації речового права на підставі вказаного договору оренди не може підмінити державну реєстрацію самого договору.

В апеляційній скарзі ФГ «Тополине» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що на момент державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2015 року за ФГ «Тополине» іншого речового права, права оренди земельної ділянки, площею 2,057 га, з кадастровим номером 682528540:03:001:0041, були внесені зміни до статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України та статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі», з яких було виключено вимоги щодо обов`язкової державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Сам по собі факт того, що після підписання договору оренди земельної ділянки між сторонами справи 01.02.2012 року цей договір оренди не був зареєстрований, не свідчить про те, що сторони під час його підписання не проявили волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки саме з таким змістом. Оскільки даний договір оренди має усі необхідні реквізити і підписи сторін то це свідчать про його укладення. Проведена державним реєстратором речових прав на нерухоме майно 05.03.2015 року державна реєстрація права оренди ФГ «Тополине» на спірну земельну ділянку була здійснена правомірно з дотриманням усіх положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Така державна реєстрація за відповідачем права оренди спірної земельної ділянки свідчить про те, що ФГ «Тополине» правомірно використовує зазначену земельну ділянку за її цільовим призначенням для здійснення сільськогосподарського виробництва. Жодної правової підстави для визнання недійсним договору оренди землі позивач у позові не навів і суд першої інстанції в оскарженому рішенні не зазначив, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Відсутність доказів щодо порушення ФГ «Тополине» правових норм під час укладення договору оренди, як і відсутність порушення Державним реєстратором речових прав на нерухоме майно під час реєстрації речового права відповідача, права оренди спірної земельної ділянки, унеможливлює задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в даній цивільній справі.

В суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просив суд провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,057 га, кадастровий номер 6825285400:03:001:0041, яка розташована на території Кутковецької сільської ради Чемеровецького району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі №22 від 01.02.2012 року, вищевказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду ФГ «Тополине». Пунктами 5, 8, 9 вказаного Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33251,98 грн. Договір укладено на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 998 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або продукцією рослинництва за цінами не вище ринкових.

Як вбачається зі змісту копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34573402 від 05.03.2015 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Чемеровецького РУЮ Хмельницької області 05.03.2015 року зареєстровано інше речове право на підставі договору оренди землі №22 від 01.02.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Тополине», індексний номер 19825851, від 05.03.2015 року, номер запису про інше речове право 8959764.

Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачалося, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 06.10.1998 року, №161-XIV «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено вище, на підставі договору оренди землі від 01.02.2012 року, ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду ФГ «Тополине», строком на 10 років.

Згідно з п. 37 договору оренди земельної ділянки №22 від 01.02.2012 року, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 43 Договору передбачено, що вказаний договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Такі умови договору відповідають положенням статті 18 Закону України «Про оренду землі».

Однак, відповідно до наведених норм права та вимог самого договору №22 від 01.02.2012 року, державну реєстрацію такого договору проведено не було.

З 01.01.2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01.01.2013 року ФГ «Тополине» не могло зареєструвати договір оренди землі.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) та від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Водночас, проведення 05.03.2015 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №22 від 01.02.2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01.01.2013 року.

Отже, оскільки ФГ «Тополине» не здійснило державної реєстрації договору оренди землі №22 від 01.02.2012 року, як це передбачено умовами договору, договір між ФГ «Тополине» і ОСОБА_1 чинності не набрав і, відповідно, товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Фактичне виконання умов договору оренди землі без його державної реєстрації не свідчить про його укладення.

Вказане узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 року у справі №538/322/21.

У постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 року у справі №6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Таким чином, у разі оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований ОСОБА_1 під час вирішення спору щодо усунення перешкод в користуванні майном, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам, яких було достатньо для ухвалення рішення та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Тополине» залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2022 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова