Вирок

від 09.11.2022 по справі 361/2911/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2911/22

Провадження № 1-кп/361/855/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.22 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111130000993 від 18.05.2022 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Бровари,громадянина України,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,офіційно непрацюючого,не депутата,не інваліда,раніше судимого: 30.11.2017 року вироком Броварського міськрайнного суду Київської області за ч. 2,3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за злочини проти власності та маючи не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 18 травня 2022 року, приблизно о 11 годині 54 хвилин ОСОБА_4 знаходився неподалік майданчика зберігання продуктових возиків, який розташований на автомобільній парковці «ТОВ Епіцентр К» за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 253, де помітив велосипед марки «Krossespirid 4 - гірський», чорного кольору з вставками зеленого кольору з надписом «Kross», який був пристебнутий на трос із замком до велопарковки, та який належить ОСОБА_6 ..

Після чого у ОСОБА_4 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому того ж дня, а саме 18 травня 2022 року о 11 годин 59 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи біля велопарковки, який розташований біля майданчика зберігання продуктових возиків на автомобільній парковці «ТОВ Епіцентр К» за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Київська 253, в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті особисте збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та невстановленим досудовим розслідуванням способом пошкодив трос із замком та здійснив крадіжку велосипеда марки «Krossespirid - 4 гірський, чорного кольору з вставками зеленого кольору з надписом «Kross», вартістю 12331 гривні 33 копійки.

Після вчинення крадіжки, із викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми умисними протиправними діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 на суму 12331 гривні 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 18 травня 2022 року, перебуваючи біля велопарковки, яка розташована біля майданчика зберігання продуктових возиків на автомобільній парковці «ТОВ Епіцентр К» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська 253, пошкодив трос із замком та здійснив крадіжку велосипеда марки «Krossespirid - 4 гірський», чорного кольору з вставками зеленого кольору з надписом «Kross». також ОСОБА_4 заявлений цивільний позов визнав в повному обсязі.

Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, заявлений цивільний позов, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставівикладеного,суд вважаєдоведеною вину ОСОБА_4 у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимогист. 65 КК Українита роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, а також позицію потерпілого.

Згідно висловленої позиції потерпілого ОСОБА_6 останій просив задовольнити його позов та при призначенні покарання не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 як особа посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, дає критичну оцінку своїм діям, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, офіційно не працевлаштований, однак має постійне місце проживання.

Стороною обвинувачення не надано суду жодних відомостей, що обвинувачений ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення мав девіантну поведінку.

Так, санкцією ч.4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Доказів тому, що злочин вчинено у зв`язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, визнання цивільного позову в повному обсязі, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком в три роки з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Щодо заявленого цивільного позову, суд приходить до наступного висновку.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентованест. 129 КПК України.

Як передбачено ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до положень ст. ст.128,129 КПК Україницивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульованіКПК України, до них застосовуються нормиЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зістаттею 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1ст.1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з вимогамистатті 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другоїстатті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У відповідності до загальних принципів відшкодування шкоди на позивача покладається обов`язок довести факт завдання йому, діями чи бездіяльністю відповідача, майнової шкоди та її розмір, а на відповідача, в разі його не згоди, покладається обов`язок довести, що шкоду завдано не з його вини. Враховуючи подання цивільного позову у кримінальному процесі, необхідним є застосування саме норм цивільного законодавства.

Згідно зістаттею 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, завдання шкоди власнику, користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 року у справі №553/3281/14-ц.

За з`ясованими в засіданні обставинами вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна належного потерпілому ОСОБА_6 , вчиненого повторно в умовах воєнного стану, якою завдано матеріальних збитків на загальну суму 5000 (п`ять тисячь) гривень, які підлягають стягненню.

Разом з тим внаслідок скоєння злочину потерпілим заявлено про відшкожування моральної шкоди, що повністю доводиться і не спростовується цивільним відповідачем - обвинуваченим ОСОБА_4 .

Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідност. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили слід змінити на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , у період з 18.05.2022 року по 09.11.2022 року відповідно до ст.72 КК України слід зарахувати у строк покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-77, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

В силуст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На підставіст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В строк покарання ОСОБА_4 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з 18.05.2022 року по 09.11.2022 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, змінити на особисте зобов`язання, визначивши йому відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Звільнити ОСОБА_4 , з-під варти в залі судового засідання.

Цивільний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт - НОМЕР_1 , запис 19850725-08537, орган, що видав 3215, зареєстрованого: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_6 (проживаючого АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області) матеріальну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисячь) гривень

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт - НОМЕР_1 , запис 19850725-08537, орган, що видав 3215, зареєстрованого: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_6 (проживаючого АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області) 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Речові докази:

- спортивного типу трикотажні штани сірого кольору, на лівій кишені яких надпис білого кольору англійськими літерами «Стаф»; чоловіча сумка чорного сірого кольору (барсетка) поміщено до спец пакету SUD 3108442; балонова зимова чоловіча куртка, темно-коричневого кольору з пошкодженням у вигляді розриву на правій рукаві поміщено до спец пакету 00002764; кросівки чорного кольору зі шкірозамінника на шнурках, які поміщено до спец пакету SUD 3108554 - передано до камери зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області, який розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24 повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати - на проведення судово-товарознавчої експертизи 343,24 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому і прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1