Рішення
від 14.11.2022 по справі 373/663/22
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/663/22

Провадження №2/367/4329/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2022 рокуІрпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С..,

при секретарі Вишневецькій А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивує тим, що в кінці 2021 році позивач отримав від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чуйкова Михайла Олександровича постанову про відкриття виконавчого провадження №66875234 від 20.09.2021 року (надалі - Постанова). До того часу позивач жодних документів щодо заборгованості, в тому числі листів, претензій, заяв, від відповідача та первісного кредитора не отримував. З Постанови позивач дізнався, що за заявою відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгенем Михайловичем (на даний час позбавлений дозволу на заняття нотаріальною діяльністю) було видано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №34723 від 11.05.2021р. Виконавчий напис був переданий для виконання до приватного виконавця. Зайшовши поідентифікатору виконавчихпроваджень,у виконавчомунаписі посвідченогоприватним нотаріусомбуло зазначено,що Первіснийкредитор -Акціонерне товариство«Індустріально -експертний банк»(кодЄДРПОУ-14361575)відступило правовимоги поДоговору №1419/446144від 23листопада 2006року ТОВ«Фінансова компанія«Груп Фактор».В своючергу ТОВ«Фінансова компанія«Груп Фактор»відступило правовимоги поДоговору №14/12/2020-ФМ від14грудня 2020рокуТОВ «ФІНПРОММАРКЕТ» (надалі-відповідач).Позивач зазначає,що жодногоДоговору переуступкиправа вимогивін неотримував,так які повідомленьпро замінусторони Стягувача.Пройшло більше16(шістнадцяти)років змоменту отриманняпозивачем даногокредиту,будь -які термінипозовної давностідавно вжезакінчились.Також позивачнадає підтвердженняпо оплатіданого кредиту.Виконавчий напис,що виданийприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенком ЄвгенемМихайловичем зареєстрованийв реєстрі№34723від 11.05.2021р.є незаконним,оскільки вчиненийбув безналежного підтвердженнябезспірності сумиборгу.Зазначив,що кредитнийДоговір №1419/446144від 23листопада 2006року нотаріальноне посвідчувався.Також непосвідчувались нотаріальноДоговори переуступкиправа вимоги.Також зазначив, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед Відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості Позивача. Ураховуючи те, що нотаріус вчинив виконавчий напис з порушенням норм чинного законодавства України, не перевірив безспірності заборгованості, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В зв`язку з вищевикладеним просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №34723 вчинений 11.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346 заборгованості в сумі 29982,01грн. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальності«ФІНПРОМ МАРКЕТ»код ЄДРПОУ43311346 на користь ОСОБА_1 судові витрати в тому числі на правничу допомогу..

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи № 373/663/22 проводити без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.

В судове засідання відповідач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 34723 від 11 травня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 496грн., та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 248,10 грн. Також просив відмовити у вимозі позивача в частині стягнення з ТОВ «Фінром Маркет» судових витрат в розмірі 10000,00грн. оскільки вважають, що гонорар адвоката в розмірі 10000,00грн. не відповідає критеріям співмірності (ч.4 ст. 137 ЦПК України). Крім того, вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в аналогічних справах та є неспіврозумними у порівнянні з обсягом виконаних робіт, складності справи та ринковими цінами на адвокатські послуги в аналогічних справах. Просили відмовити

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано: звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінпром Маркет», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» (код ЄДРПОУ 39866943), відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 14/12/2020-ФМ від 14 грудня 2020 року, за Кредитним договором № 1419/446144 від 23 листопада 2006 року, укладеним між Первісним кредитором Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», код платника платника податків згідно з ЄДРПОУ 14361575 та ОСОБА_1 .

Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.12.2020 року по 11.05.2021 року включно, сума заборгованості складає 29982,01 грн.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі 11.05.2021 за №34723.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 66875234 від 20.09.2021 щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 29982,01 грн., яке відкрито за виконавчим написом № 34723 від 11.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч. 2 ст. 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним,такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також часткового визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано копію договору № б/н про надання правничої допомоги адвокатом від 05.05.2022р., з яких вбачається, що витрати на правову допомогу становлять 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу було зазначено про не співмірність витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, пов`язаних зі справою, також зазначено, що вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в інших аналогічних справах.

У свою чергу, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, та надав Договір про надання правової допомоги №б/н від 05.05.2022 року.

Разом з тим, представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів про те, що позивачем було сплачено суму витрат на пофесійну правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи вищезазначені встановлені судом обставини, а саме відсутність у матеріах справи відомостей про понесення (сплати) позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що у задоволенні щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст. 142 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 496,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 83, 89, 137, 141, 142, 163, 206, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №34723 вчинений 11.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346 заборгованості в сумі 29982,01грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальності«ФІНПРОМ МАРКЕТ»код ЄДРПОУ43311346 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 496,20 грн..

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції від 15.05.2022 в розмірі 496,20 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Суддя: Д.С. Кухленко

Дата ухвалення рішення14.11.2022
Оприлюднено21.11.2022

Судовий реєстр по справі —373/663/22

Рішення від 14.11.2022

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кухленко Д. С.

Ухвала від 27.06.2022

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кухленко Д. С.

Ухвала від 25.05.2022

Цивільне

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

Опанасюк І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні