Рішення

від 18.11.2022 по справі 752/18268/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18268/21

Провадження № 2/752/3019/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді: Машкевич К.В.

при секретарі - Гненик К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна Генерала 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 36279,56 грн., інфляційні втрати в сумі 8371,24 грн., 3% річних в сумі 3265,16 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у січні 2018 року власниками квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 створено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна Генерала 16».

Статутом ОСББ передбачено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Відповідач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2013 № НОМЕР_1 .

Відповідач не здійснює оплату за житлово-комунальні послуги, в результаті чого утворився борг перед ОСББ.

У листопаді 2019 року відповідачу була направлена претензія-попередження про наявну заборгованість (копія та докази відправлення додаються), яка була ОСОБА_1 проігнорована.

14.04.2021 року відповідачу повторно була направлена вимога про сплату заборгованості (копія та докази направлення надаються), яка не була отримана ОСОБА_1 (конверт з вимогою був повернутий відділенням пошти у зв`язку із закінченням строку зберігання).

Станом на 20.07.2021 року за відповідачем рахується заборгованість за послуги, надані з 01.06.2018 по 30.06.2021 року на загальну суму 36 279,56 грн., яка складається з боргу за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 567,20 грн. та боргу з опалення в сумі 25 079,96 грн. (акт звірки взаєморозрахунків та розрахунок заборгованості додаються).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 633, чинної з 30.08.2017).

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.08.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача не надійшов.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у січні 2018 року власниками квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 створено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна Генерала 16».

Статутом ОСББ передбачено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2013 № НОМЕР_1 .

У розумінні ч. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п.5 ч.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Обов`язок співвласника своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги також кореспондується зі ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця.

Ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктом 11 розділу III Статуту ОСББ визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту є обов`язковим для всіх співвласників. Сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, є обов`язковою для всіх співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту (п.2 розділу IV Статуту). Крім прав, визначених Статутом, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі тощо (п.2 розділу V Статуту).

Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку визначені ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин і укладають відповідні договори з виконавцями комунальних послуг.

Так, загальними зборами співвласників будинку (оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 09.12.2017 №1, копія додається) було прийнято рішення щодо обрання моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг. Від імені співвласників правлінню об`єднання було доручено укласти колективні договори (як колективного споживача) про надання комунальних послуг: постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Об`єднання самостійно забезпечує організацію утримання, обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових систем та мереж, у тому числі технічне обслуговування та поточний ремонт мереж постачання та розподілу електроенергії будинку, за рахунок плати за послугу з управління багатоквартирним будинком, що встановлюється загальними зборами об`єднання.

Водночас рішенням загальних зборів співвласників (оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 17.03.2018 №2, копія додається) був затверджений Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів. Порядком передбачено, що платежі співвласників здійснюються на підставі рахунків, що виставляються об`єднанням, у розмірах, що затверджуються загальними зборами. Відносини між кожним співвласником та об`єднанням стосовно надання послуг з управління багатоквартирним будинком регулюються Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 №529, який розповсюджується на всіх співвласників згідно з ст.633 ЦК України, як публічний договір, що діє у відносинах між співвласниками та об`єднанням. Правління організовує підготовку та надання співвласникам щомісячних рахунків. Співвласники зобов`язані сплачувати внески та платежі до 20 числа місяця, що слідує за звітним. Внески та платежі сплачуються на розрахунковий рахунок об`єднання (розділ І зазначеного вище Порядку, оформленого додатком №1 до протоколу).

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний споживач - це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ч. 6 ст.14 зазначеного Закону у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені.

Ст.5 Закону визначає, що включає в себе поняття житлово-комунальних послуг. До них належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає забезпечення утримання спільного майна будинку (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів, поточний ремонт спільного майна тощо); комунальні послуги - послуги постачання та розподілу теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, поводження з побутовими відходами, постачання та розподіл електроенергії тощо.

Отже, з метою належного функціонування будинку (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення, функціонування ліфтів, вивезення сміття тощо) ОСББ уклало договори з відповідними комунальними службами: КП «Київтеплоенерго» від 09.10.2018 №9206040 про постачання теплової енергії; ДП «Санаторій «Конча-Заспа» від 01.04.2018 № 30 про надання послуг з водопостачання та водовідведення; КП «Київкомунсервіс» від 20.03.2018 №15557-Гс про надання послуг з вивезення побутових відходів; ПАТ «ОТІС» від 26.03.2018 №D24М 1861 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів.

За рахунок регулярно оплачених позивачем послуг відповідач безперебійно отримував якісні послуги з опалення, водопостачання, вивезення побутових відходів, утримання будинку та прибудинкової території.

Проте, відповідач не здійснює оплату за житлово-комунальні послуги, в результаті чого утворився борг перед ОСББ.

У листопаді 2019 року відповідачу була направлена претензія-попередження про наявну заборгованість (копія та докази відправлення додаються), яка була ОСОБА_1 проігнорована.

14.04.2021 відповідачу повторно була направлена вимога про сплату заборгованості (копія та докази направлення надаються), яка не була отримана ОСОБА_1 (конверт з вимогою був повернутий відділенням пошти у зв`язку із закінченням строку зберігання).

Не сплачуючи за житлово-комунальні послуги, Відповідач порушує вимоги Статуту, чинне законодавство, зокрема ст. 322 ЦК України, якою передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на 20.07.2021 за відповідачем рахується заборгованість за послуги, надані з 01.06.2018 по 30.06.2021 року на загальну суму 36 279,56 грн., яка складається з боргу за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 567,20 грн. та боргу з опалення в сумі 25 079,96 грн. (акт звірки взаєморозрахунків та розрахунок заборгованості додаються).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 633, чинної з 30.08.2017).

ВП ВС у постанові від 07.07.2020 по справі № 712/8916/17 зазначила, що саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.

Таким чином, оплату за червень 2018 року відповідач мав здійснити до 20 липня 2018 року, з 21 липня 2018 року йде прострочення платежу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Верховний Суд України у постанові від 16.12. 2015 по справі № 6-2023цс15 надав висновок, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України. За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, то якщо сума боргу сплачується з 16 до останнього дня місяця включно, розрахунок інфляційних втрат починається з наступного за цим місяцем і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16 (пункт 43), від 08.05.2019 у справі № 904/2156/18, від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18 (пункт 46), від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 (пункт 23).

З огляду на вказане, інфляційні втрати за прострочення оплати за послуги, надані, наприклад, у травні 2016 року, які мали бути оплачені до 20 червня 2016 року включно, слід розраховувати, з липня 2016 року. Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення (постанова ВП ВС від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, п.п.60, 85).

Таким чином, крім заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 36279,56 грн., відповідач має компенсувати позивачу інфляційні втрати у розмірі 8371,24 грн. та сплатити три проценти річних від простроченої суми - 3265,16 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед ОСББ з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції за період з 21.07.2018 по 20.07.2021 становить 47915,96 грн., яка підлягає стягненню з боржника на користь ОСББ.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 2270,00 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем на підтвердження надання йому правничої допомоги на суму 5000,00 грн., надано копію договору №1/04 про надання правничої допомоги від 12.04.2021 року, копію акту №3 від 11.06.2021 року за договором про надання правничої допомоги №1/04 від 12.04.2021 року, копію платіжного доручення №554 від 23.06.2021 року на суму 5000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Конституцією України кожному надано право на професійну правничу допомогу. Держава гарантує можливість отримати кваліфіковану допомогу в необхідному обсязі та формах.

В процесі реалізації свого права на правничу допомогу учасники судового розгляду, як правило, несуть відповідні витрати на послуги професійних представників - адвокатів. Витрати на професійну правничу допомогу входять до складу витрат, пов`язаних із розглядом справи. Процесуальне законодавство України передбачає право учасників справи на відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла судовий спір.

Попри те, що право на відшкодування витрат закріплено в усіх процесуальних кодексах, а граничний розмір компенсації таких витрат законом не обмежений, розмір витрат підлягає доказуванню, а право на їхнє відшкодування не є абсолютним.

До складу витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, процесуальний закон відносить представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Компенсація витрат на правничу допомогу у цивільних справах здійснюється, виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Оскільки законодавство більше не містить встановленого граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, питання розподілу витрат пов`язане виключно із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Відповідно до позиції висловленої у постанові КАС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Заперечень стосовно стягнення судових витрат від відповідача не надходило.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №922/619/18).

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна Генерала 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна Генерала 16», код ЄДРПОУ 41880250, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Матикіна Генерала, 16заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 36279,56 грн., інфляційні втрати в сумі 8371,24 грн., 3% річних в сумі 3265,16 грн., судовий збір в сумі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя