Ухвала

від 06.06.2022 по справі 757/42754/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42754/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 з участю секретаря ОСОБА_7, особи, що звернулася з клопотанням ОСОБА_8, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020 захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2020 за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві прокуратури міста Києва ОСОБА_9 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62012010000000097 від 11.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №3210900000:03:002:0040, площею 1 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною до завершення досудового розслідування та судового розгляду розпоряджатися ним у будь-який спосіб (зміна права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо).

Проте, як зазначено в клопотанні представником заявника, висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту земельної ділянки не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

Заслухавши пояснення адвоката в обґрунтування клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62012010000000097 від 11.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2017 по 2019 рік, точні дата та час невстановлені, службові особи ДП «Центр державного земельного кадастру» за попередньою змовою із службовими особами Держгеокадастру, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби та в інтересах третіх осіб, здійснювали несанкціоноване втручання у автоматизовану систему ПАК «Національна кадастрова система», до якої вносили завідомо неправдиві відомості щодо земельних ділянок з метою подальшої зміни форми їх права власності, які в подальшому були передані у власність третім особам, чим заподіяли значної матеріальної шкоди.

Так, 13.12.2006 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, внаслідок якого остання набула права власності на земельну ділянку загальною площею 42,017 га на території Ірпінської міської ради Київської області, із кадастровими номерами №3210900000:01:173:0021 (площею 17,5209 га), №3210900000:01:173:0007 (площею) 5,8728 га), №3210900000:01:173:0013 (площею 14,5650 га), та №3210900000:01:173:0005 (площею 4,0592 га).

Окрім цього, 27.12.2006 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого остання набула права власності на земельну ділянку, що розташована на території Ірпінської міської ради Київської області із кадастровим номером 3210900000:01:173:0012 площею 1,1592 га.

В подальшому, земельні ділянки із кадастровими номерами №3210900000:01:173:0005 площею 4,0592 га та 3210900000:01:173:0012 площею 1,1592 га, об`єднано в одну під кадастровим номером 3210900000:01:173:0027 загальною площею 5,2184 га, та видано акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №710630 від 01.03.2007.

Одночасно із цим, невстановленими на даний час службовими особами ДП «Центр державного земельного кадастру» та Держгеокадастру, із використанням свого службового становища, всупереч інтересам служби та в інтересах третіх осіб, здійснено несанкціоноване втручання у автоматизовану систему ПАК «Національна кадастрова система», із якої вилучено відомості щодо вказаної земельної ділянки, зокрема про її номер, площу та власника.

При цьому, в межах вищезазначеної земельної ділянки сформовано дві окремі земельні ділянки із кадастровими номерами №3210900000:03:002:0040 площею 1 га, вартістю 13044,65 грн., та №3210900000:01:173:0012 площею 1,1592 га, вартістю 36 756, 64 гривні, які передано у власність третім особам.

Таким чином, внаслідок протиправних дій службові особи ДП «Центр державного земельного кадастру» та Держгеокадастру, за попередньою змовою із невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використали владу всупереч інтересам служби з метою передачі у власність третіх осіб земельних ділянок на території Київської області, чим заподіяно інтересам інших осіб тяжких наслідків, тобто, скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до інформації оперативного підрозділу ГУ КЗЕ СБ України, з метою приховання слідів злочину, маскування протиправного способу набуття права власності, організаторами вчинено удавані правочини зі зміни права власності на підконтрольних їм осіб, поділу та об`єднання земельних ділянок зі зміною кадастрових номерів та повторною державною реєстрацією права власності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2020 накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером №3210900000:03:002:0040, площею 1 га, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2020 зазначено, що земельна ділянка є об`єктом кримінального правопорушення.

Проте враховуючи правову кваліфікацію за ч.2 ст.364 КК України вказані висновки є необґрунтованими.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки земельна ділянка у будь-якому випадку не може містити на собі сліди чи відомості вчинення імовірного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Вимоги клопотання про скасування ухвали слідчого судді від 27.04.2020, та відмову у задоволені клопотання прокурора про накладення арешту на майно не охоплюється судовим розглядом в межах ст.174 КПК України, а відтак до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 27.04.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером №3210900000:03:002:0040, площею 1 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 із забороною до завершення досудового розслідування та судового розгляду розпоряджатися ним у будь-який спосіб (зміна права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо).

В задоволені решти вимог клопотання- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6