Рішення

від 18.11.2022 по справі 215/3874/22

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3874/22

2/215/2161/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 320 000,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності (а.с.1-3).

В обґрунтування вказує, що в період роботи у шкідливих умовах праці тривалий час водієм великовантажного автомобіля на відвалах виробничої дільниці дорожньо-будівельної техніки з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2 на ПрАТ, ним отримані хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, ускладненим гіпертонічною хворобою ІІ стадії, І ступеня. СН Іст. Ризик 3, у поєднанні з полірадикулонейропатією, з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу, остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів, трофічними порушеннями на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), ЛН першого-другого ступеня, які, відповідно до акту розслідування від 25.07.2022, виникли з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 11.10.2022 вперше позивачу з 08.08.2022 року була встановлена 3-тя група інвалідності та 65% втрата професійної працездатності безстроково.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні, його весь час турбує стійкий виражений біль та обмеження рухів у поперековому і менше у шийно-грудному відділах хребта. Іррадіація болю переходить у праву ногу, а від шиї у між лопаткову ділянку. В нього часто затерпає ліве стегно та гомілка, що порушує його ходу. Його також турбує обмеження рухів у плечових, ліктьових та колінних а також тазостегнових суглобах, в суглобах кистей. У нього з`явилася мерзлякуватість кистей, частий головний біль. Запаморочення при зміні положення тіла та інколи похитування при ходьбі. Турбує задишка при фізичному навантаженні, сухий кашель та підвищення АТ. Ці відчуття додають йому ще більше морального пригнічення, постійні переживання та моральні страждання. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. При цьому позивач розуміє, що стан його здоров`я не відновиться навіть при лікуванні.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2022 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач ПрАТ «Північний ГЗК» повідомлений про відкриття провадження та порядок розгляду справи належним чином, копія ухвали з додатками отримана 01.11.2022, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.35).

Станом на 21.11.2022 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 14.09.2007 по 15.09.2020 позивач працював на ПрАТ (Першотравневий кар`єр) водієм великовантажного автомобіля на відвалах виробничої дільниці дорожно-будівельної техніки, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2, 22.05.2008 присвоєно кваліфікацію водія автомобіля 1-го класу; 03.02.2010 переведений у Першотравневому кар`єрі водієм автотранспортних засобів в кар`єрі та на відвалах виробничої дільниці дорожньо-будівельної техніки №22; 25.06.2015 переведено до гірничо-транспортного цеху №1 водієм автотранспортних засобів у кар`єрі та на відвалах автоколони спеціальних та господарчих автомобілів №54; 02.10.2017 переведено у4 гірничо-транспортному цеху №1 водієм автотранспортних засобів, зайнятого у технологічному процесі (у карєрі) автоколони спеціальних та господарчих автомобілів №54. За підсумками позачергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2; 15.09.2020 звільнився за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.13-15).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.07.2022р. (а.с.16-18), позивачу ОСОБА_1 встановлені хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ стадії, І ступеня СН І ст. Ризик 3, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, С6, С7), з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим та м`язові-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), трофічними порушеннями на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В.ЛН першого-другого ступеня. Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності з 26.09.2022 та 65% втрати професійної працездатності безстроково, із яких: 45% по вібраційній хворобі, 20% - ХОЗЛ, згідно висновку МСЕК від 11.10.2022р., де також зазначено, що позивач потребує санаторно-курортного лікування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (а.с.19,20).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.07.2022 (а.с.16-18), встановлені хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: вібрація загальна згідно ДСН 3.3.6.039-99, еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1 дБ перевищував допустимий рівень та складав 66 дБ при ГДР 65 дБ; пил фіброгенної дії - перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в 1,2 рази (2,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3). Умови виробничого середовища та важкість праці водія автотранспортних засобів відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (а.с.17).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 5 років, при загальному стажі 46 років 06 місяців, з них за професією 40 років 07 місяців (а.с.16 зворот).

Визначаючи розмірморальної шкоди,суд вважає,що слідврахувати роз`ясненняп.9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.,з подальшимизмінами,"Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди",відповідно доякого,розмір відшкодуванняморальної шкодисуд визначаєв межахзаявлених вимогзалежно відхарактеру таобсягу заподіянихпозивачеві моральнихі фізичнихстраждань,з урахуваннямв кожномуконкретному випадкуступеня винивідповідача таінших обставин.Зокрема,враховується характері тривалістьстраждань,стан здоров`япотерпілого,тяжкість отриманогозахворювання,істотність вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках,конкретні обставинипо справі,характер моральнихстраждань інаслідки,що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, виписками-епікризами, медичними висновками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.21-28) позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18Податкового кодексуУкраїни встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно із пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164Податкового кодексуУкраїни до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Таким чином стягнута моральна шкода, у зв`язку з ушкодженням здоров`я та стійкою втратою працездатності, не є об`єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 1500,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 150 000 /сто п`ятдесят тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 1500 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскарженеособами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 18 листопада 2022 року.

Суддя: