Рішення

від 08.11.2022 по справі 911/1112/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1112/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ, в особі Київської міської філії акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ

до Тетіївської міської ради, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв

про стягнення 187940,10 грн.

За участі секретаря судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Чорноморець Я.А. (довір. № 7326 від 15.01.2022 р.);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Тетіївської міської ради (відповідач) про стягнення 187940,10 грн., з яких 167958,38 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 16033,37 грн. інфляційних втрат та 3948,35 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства не виконано обов`язків щодо відшкодування витрат, які були понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р., у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 167958,38 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 16033,37 грн. інфляційних втрат та 3948,35 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.08.2022 р.

11.08.2022 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, в якому він вказує, що Тетіївська міська рада є неналежним відповідачем у справі. Відповідач вказує, що саме до компетенції Управління соціального захисту населення Білоцерківської РДА належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Білоцерківського району у спірний період, а тому, саме через нього держава діяла у спірних правовідносинах, та саме воно було зобов`язане проводити розрахунки з позивачем, як надавачем послуг зв`язку особам, які мають пільги з їх оплати. Також відповідач зазначає, що Реєстри обліку пільговиків міській раді уповноваженим органом не передавалися, нею не велися і не ведуться.

31.08.2022 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» та 05.09.2022 р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наголошує, що з 01.01.2021 р. органом, уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах на території Тетіївської міської територіальної громади, є саме Тетіївська міська рада. Також позивач вважає, що посилання відповідача на відсутність у нього Реєстру обліку пільговиків є проявом ухилення відповідача від виконання функцій, встановлених законодавством, оскільки вирішення даних питань знаходиться в межах компетенції самого відповідача.

22.09.2022 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення, в яких він стверджує, що саме Управління соціального захисту населення Білоцерківської РДА Київської області вiдповiдно до своїх функціональних обов`язків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пiльги» від 29.01.2003 р. № 117, веде облік пільгових категорій громадян та проводить розрахунки з підприємствами та організаціями. З огляду на викладене, саме до компетенції вказаного Управління належить забезпечення реалiзацiї державної політики у сфері соціального захисту населення на території Білоцерківського району, i саме воно, як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм, зобов`язане здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соцiальнi пiльги.

23.09.2022 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення.

Представник позивача у судових засіданнях 08.09.2022 р., 22.09.2022 р. та 08.11.2022 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях 08.09.2022 р. та 22.09.2022 р. проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" та ін. передбачено право окремих категорій громадян на пільги з оплати послуг зв`язку. Згідно положень вказаних Законів фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією Законів про соціальний захист, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а не за власні кошти позивача.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Позивач стверджує, що органом уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах на території Тетіївської міської територіальної громади є Тетіївська міська рада, при цьому позивач посилається на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 17.09.2020 № 907-ІХ, який введено в дію з 01.01.2021, внесено зміни до статей 85, 86 і 89 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких розмежовано дохідні і видаткові джерела надходжень між районними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, закріплено фінансову базу за новоутвореними громадами для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» № 1009-IX від 17.11.2020 з 01.01.2021 до внесення відповідних змін до законів виконавчі органи новообраних сільських, селищних, міських рад набувають додаткових повноважень, віднесених законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад.

АТ "Укртелеком" посилається на положення статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", відповідно до якої виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Позивач вказує, що з 01.01.2021 у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України (з децентралізацією) змінено розподіл обсягу повноважень і фінансових ресурсів між районами і громадами, в тому числі і підхід щодо реалізації права на соціальний захист мешканців територіальних громад.

Для забезпечення єдиного підходу до виконання повноважень з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей територіальними громадами наказом Міністерства соціальної політики України від 30.12.2020 № 868 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей. Відповідно до п. 1.3 цих рекомендацій для виконання цієї функції у структурі виконавчого органу територіальної громади має бути утворений структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або визначені відповідні уповноважені посадові особи.

Перелік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, міститься у Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, який відповідно до положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, є автоматизованим банком даних, що створений для забезпечення єдиного державного обліку осіб, що мають право на пільги за Законами України. За твердженнями позивача, інформація з цього реєстру використовується для здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Окрім того позивач посилається на те, що Міністерство соціальної політики України листом № 8052/0/290-20/56 від 25.08.2020 повідомило, що в умовах децентралізації та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, враховуючи положення ст.91 Бюджетного кодексу України, відшкодування витрат за надання пільг з оплати послуг зв`язку, проїзду та інших передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян, має розглядатися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, за рахунок коштів виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів, і змінювати джерело фінансування цих витрат є недоцільним.

З наведених вище правових норм, за твердженнями позивача, випливає, що виконавчі органи усіх сільських, селищних, міських рад набули повноважень компенсувати витрати на пільги з послуг зв`язку з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, тобто з 01.01.2021 органом уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах на території Тетіївської міської територіальної громади є Тетіївська міська рада.

З метою компенсації понесених витрат позивачем було надіслано відповідачу листи з проханням надати інформацію, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, та направити розбіжності, виявлені за результатами звіряння розрахунку видатків з інформацією, яка міститься в Реєстрі. До листів було додано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2021 року по грудень 2021 року (включно), а також акти звіряння розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення, на які надаються пільги (форми "3-пільга").

Тетіївською міською радою отримано листи із документами, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями описів вкладення у цінні листи та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, в яких направлялись вказані документи.

Вартість витрат на надання пільг на послуги зв`язку на загальну суму 167958,38 грн. за період 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р. Тетіївською міською радою не відшкодовано позивачу.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

В силу положень Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 БК України, одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Частиною 6 статті 48 БК України передбачено, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Закон України від 20.12.2016 року № 1789-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" доповнив п. 20-4 ч. 1 ст. 91 БК України, відповідно до якого до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв`язку до видатків місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 2 ст. 97 БК України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення (далі - Порядок № 1101).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1101 (в редакції, чинній у спірний період) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 БК України.

Відповідно до п. 5 цього Порядку розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, кількості малих групових будинків та дітей, які перебувають в них, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Пунктами 7-9 Порядку № 1101 визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, за якими Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

До адміністративно-територіальної реформи реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Тетіївського району Київської області, забезпечувалася Управлінням соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації, як структурним підрозділом районної держадміністрацій.

Підпунктом 10 п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-ІХ постановлено ліквідувати у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Разом з тим, підпунктом 10 пункту 1 цієї ж Постанови Верховної Ради України у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України та ліквідовано, зокрема, Володарський район у Київській області.

Згідно з Переліком районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, що є додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р від 16.12.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій", Тетіївська районна державна адміністрація реорганізується шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації.

19.07.2021 р. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації (код 03193666) в результаті її реорганізації (номер реєстраційної дії - 1003491120014000429), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації (код 03193666) є Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (код 03193755).

Відтак, правонаступником Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації, яке поширювало свою компетенцію на територію нині підпорядковану Тетіївській міській територіальній громаді, є Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації.

Таким чином, у спірний період забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Тетіївського району Київської області, належало до компетенції Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації, а надалі до компетенції правонаступника - Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Витрати на надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення Тетіївської міської територіальної громади дійсно можуть бути відшкодовані за рахунок місцевого бюджету, як вважає позивач. Водночас, суд звертає увагу позивача, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо дійсності перебування осіб, що визначені у списках тих кому було надано послуги, у статусі пільговиків.

Як зазначав відповідач у відзиві, Реєстри обліку пільговиків міській раді уповноваженим органом не передавалися, нею не велися і не ведуться.

Відповідачем не було підписано Акти звіряння (за формою 3-пільга) розрахунків за надані послуги на пільгових умовах за період з січня по грудень 2021 року, які додані до адресованих відповідачу листів від 06.05.2021 р., 04.06.2021 р., 06.07.2021 р., 06.08.2021 р., 06.09.2021 р., 06.10.2021 р., 06.11.2021 р., 06.12.2021 р., 06.01.2022 р. з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (з поіменним списком абонентів та зведені розрахунки) за спірний період.

Таким чином, оскільки Тетіївська міська рада не є розпорядником коштів призначених для відшкодування витрат пільгових категорій осіб на послуги зв`язку, не має доступу до реєстру пільговиків, ці повноваження не відносяться до повноважень ради, то відповідач не мав змоги перевірити дійсність заявлених вимог щодо оплати телекомунікаційних послуг.

Разом з цим, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним пунктом 20-4 частини першої статті 91 БК України. Тобто, стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, але не передбачає прямого обов`язку всіх місцевих бюджетів на відшкодування послуг зв`язку. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема тієї ж статті 91.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 8.18 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 640/21817/18 норма статті 91 БК України трактується подібним чином. Також вказано: якщо з місцевого бюджету будуть здійснюватись видатки на фінансування пільг з послуг зв`язку,? інших передбачених законодавством пільг, то орган місцевого самоврядування обов`язково має прийняти відповідне рішення про здійснення видатків з місцевого бюджету на покриття гарантованих державою пільг з послуг зв`язку та інших пільг.

Органи місцевого самоврядування можуть робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.

Відшкодування витрат здійснюється міською радою не в силу обов`язку, покладеного законом, а з власної ініціативи, оскільки міська рада не є уповноваженим органом у розумінні Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.

Тетіївська міська рада може бути відповідачем у випадку укладення відповідного договору з оператором, шляхом взяття на себе договірних зобов`язань відшкодовувати пільги на телекомунікаційні послуги або ж у разі прийняття відповідного рішення на сесії ради та у випадку можливості здійснювати такі витрати з бюджету ОТГ. Тобто в даному випадку відшкодування витрат на послуги зв`язку є правом, а не обов`язком ради.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Отже позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 167958,38 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, до неналежного відповідача.

Разом з цим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Однак позивач не скористався наданим йому частиною 2 ст. 48 ГПК України правом на звернення з клопотанням щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, як вже зазначалось, позивач на підтвердження понесених витрат, внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах у період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р. в сумі 167958,38 грн., додав до позовної заяви акти звіряння за формою 3-пільга та розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, в тому числі з поіменним списком абонентів та зведені розрахунки.

Як вже зазначалось, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

У пункті 12 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, передбачалося, що Мінсоцполітики затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга"; форму "2-пільга" - за погодженням з Міненерговугіллям, Мінрегіоном і Мінінфраструктури; а форму "3-пільга" - з Мінфіном.

Пункт 12 Постанови КМУ від 29.01.2003 №117 виключено на підставі Постанови КМУ № 373 від 17.04.2019, яка згідно з п. 5 вказаної постанови застосовується з 1 жовтня 2019 року.

Отже з 01.10.2019 виключено пункт 12 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 №117, на основі якого було затверджено форму Акта звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за формою "3-пільга".

Відтак Акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги форма "3-пільга") не є доказом в розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України, оскільки складання таких документів не передбачено діючим законодавством у спірний період.

Крім того, наявні в матеріалах справи Акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги форма "3-пільга" оформлені позивачем в одностороньому порядку, відповідачем не погоджені та не підписані.

Отже позовну вимогу про стягнення заборгованості 167958,38 грн. за телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах, надання яких не підтверджено належними та допустимими доказами, пред`явлено до неналежного відповідача, в зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16033,37 грн. інфляційних втрат та 3948,35 грн. 3 % річних, нарахованих позивачем на заявлену до стягнення суму боргу за допущене, на його думку, прострочення виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах, також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги.

Враховуючи викладене, позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» до Тетіївської міської ради про стягнення 167958,38 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 16033,37 грн. інфляційних втрат та 3948,35 грн. 3 % річних відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.11.2022 р.

Суддя О.О. Рябцева