Рішення

від 09.11.2022 по справі 913/186/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м.Харків Справа № 913/186/22

Провадження №34/913/186/22

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Чуєвій М.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», м. Одеса,

до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 164 817 463 грн. 19 коп.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: адвокат Савченко Е.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 164 817 463 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір підряду №21-2021 від 21.07.2021, за умовами якого позивач зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги (виконати роботи) з виконання поточного середнього ремонту за предметом закупівлі: ГБН Г.1-218-182:2011. ДК 021:2015:45233142-6 Ремонт доріг. Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове (окремими ділянками), на ділянці км 83+100 - км 120+052 у Луганській області, згідно із технічним завданням, викладеній у тендерній документації та відповідно до проектно-кошторисної документації за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування.

В свою чергу, відповідач зобов`язався прийняти надані належним чином послуги (роботи), виконані/надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України, після перевірки фізичних та вартісних показників, при наявності передбачених на ці цілі коштів, та сплатити їх в межах плану фінансування робіт за відповідний рік.

Як зазначає позивач, ним було виконано роботи загальною вартістю 458 827 455 грн. 31 коп. Натомість відповідач не прийняв та не оплатив роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 164 817 463 грн. 19 коп.

Позивач вказує, що неодноразово надавав відповідачу Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Зокрема, позивач супровідним листом №2421/1р від 24.12.2021 звертався до відповідача з проханням щодо погодження та підписання вказаних Актів та Довідок на загальну суму 164 817 463 грн. 19 коп.

Однак, за твердженням позивача, відповідач не надав жодних письмових зауважень чи заперечень щодо обсягів та якості виконаних робіт. Разом з тим, позивач наголошує, що в усних поясненнях відповідач заявив про відсутність бюджетного фінансування для оплати за виконані роботи.

Відтак, не прийняття відповідачем виконаних робіт, не підписання ним Актів та Довідок, а також не сплата за виконані роботи в розмірі 164 817 463 грн. 19 коп. стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2022 справу №913/186/22 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.09.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» залишено без руху. Надано заявнику 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду відповідної заяви.

28.09.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій серед іншого зазначив, що в позовній заяві допустився технічної помилки, вказавши загальну вартість виконаних робіт в сумі 458 827 455 грн. 31 коп., тоді як потрібно було 458 806 299 грн. 31 коп. В зв`язку з чим, сума виконаних та оплачених відповідачем робіт становить 293 988 836 грн. 12 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.10.2022 о 15 год. 30 хв.

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому зазначає, що заперечує проти позову в повному обсязі.

Відповідач підтвердив, що між сторонами дійсно було укладено Договір підряду №21-2021 від 21.07.2021, згідно умов якого позивач виконав роботи, а відповідач оплатив оплатив їх на суму 293 988 836 грн. 12 коп.

В свою чергу, відповідач вказав, що частину робіт, виконаних позивачем він не прийняв та не оплатив, зв`язку із тим, що станом на 24.12.2021 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту.

На думку відповідача, зазначений факт свідчить про відсутність винних дій (бездіяльності) з його боку.

В зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд прийняв та долучив відзив до матеріалів справи.

Судове засідання призначене на 11.10.2022 не відбулося у зв`язку із військовою обстановкою в країні та в м. Харків, про що учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2022 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі №913/186/22 на 26.10.2022 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2022 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання у справі №913/186/22 на 09.11.2022 о 14 год. 00 хв.

08.11.2021 на електронну пошту суду позивач надав відповідь на відзив, в якій вказав, що підставою для здійснення оплати за фактично надані послуги є Акти приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт, які неодноразово надавалися відповідачу і він цей факт у відзиві не спростовує.

Позивач зазначає, що протягом всього часу виконання робіт відповідачем здійснювався нагляд за їх якістю та кількістю, про що свідчать Акти на закриття прихованих робіт та загальні журнали робіт. Однак жодних зауважень щодо кількості, якості, порядку та строків проведення робіт від відповідача не надходило. Отже у відповідача виникли зобов`язання щодо сплати наданих послуг.

При цьому, позивач наголошує, що єдиними запереченнями відповідача, зазначеними у відзиві, є відсутність фінансування. Проте, на думку позивача, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

У зв`язку з наведеним позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вказана відповідь на відзив була долучена судом до матеріалів справи.

08.11.2021 на електронну пошту суду відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що Акти приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт не були підписані та оплачені виключно по причині відсутності достатнього фінансування, що об`єктивно не залежало від відповідача.

В зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд долучив заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами суду взяв участь представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 09.11.2022 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Разом з тим, 07.11.2022 від позивача надійшло клопотання, в якому просив розглядати справу без участі його представника за наявними в ній документами.

Розглянувши вказане клопотання, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, суд приходить до висновку про можливість його задоволення та здійснення розгляду справи без участі представника позивача за наявними в ній документами.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання (ч. 6 ст. 183 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи відповідача, враховуючи, що представник відповідача надав згоду розпочати розгляд справи по суті, суд вважає зібрані матеріали достатніми для закриття підготовчого провадження та розпочав розгляд справи по суті, про що постановив протокольну ухвалу.

В судовому засіданні 09.11.2022 при розгляді справи по суті представник відповідача в режимі відеоконференції поза межами суду надав усні пояснення по суті позовних вимог та проти позову заперечив.

У судовому засіданні 09.11.2022 суд, розглянувши справу по суті, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 між Службою автомобільних доріг у Луганській області (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (Підрядник, позивач) було укладено Договір підряду №21-2021 від 21.07.2021 (далі Договір), за умовами якого п.п. 1.1. -1.2. позивач зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги (виконати роботи) з виконання поточного середнього ремонту за предметом закупівлі: ГБН Г.1-218-182:2011. ДК 021:2015:45233142-6 Ремонт доріг. Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове (окремими ділянками), на ділянці км 83+100 - км 120+052 у Луганській області, згідно із технічним завданням, викладеній у тендерній документації та відповідно до проектно-кошторисної документації за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування.

В свою чергу, відповідач зобов`язався прийняти надані належним чином послуги (роботи), виконані/надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України, після перевірки фізичних та вартісних показників, при наявності передбачених на ці цілі коштів, та сплатити їх в межах плану фінансування робіт за відповідний рік.

Згідно з п. 1.3 Договору місцезнаходження/ місце надання послуг: автомобільна дорога загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове на ділянці км 83+100 - км 120+052 у Луганській області.

Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені на будь-якому етапі виконання, залежно від реального фінансування видатків Замовника.

Як визначено в п.п. 2.3.-2.4. Договору відповідальність за якість і термін наданих послуг, випробування матеріалів, устаткування несе Підрядник. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість послуг, не втручаючись у діяльність Підрядника.

Загальна договірна ціна узгоджена сторонами складає: 1 110 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 185 000 000,00 грн. Договірна ціна є динамічною. Ціна предмету договору визначається, виходячи з фактичного фінансування видатків Замовника на підставі договірної ціни, та становить: на 2021 рік: --- грн., на 2022 рік: 1 110 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 185 000 000,00 грн. (п. 3.1. Договору).

За умовами п. 5.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються при наявності коштів, передбачених на ці цілі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Замовник забезпечує фінансування робіт (послуг) у відповідності з планом фінансування робіт (послуг) (додаток 3), при умові своєчасного фінансування із бюджету. Розрахунки за виконані роботи здійснюються по мірі надходження передбачених на ці цілі коштів державного бюджету і інших джерел, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (пп. 5.1.1. Договору).

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що Замовник здійснює розрахунки з Підрядником за надані послуги на підставі Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування Замовника.

При наявності бюджетного фінансування Замовник також може здійснювати проміжну прийомку та розрахунки за надані послуги згідно Договору (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 5.7. Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і разом із представником Змовника протягом 3 (трьох) днів звіряє інформацію, зазначену у актах з фактично наданими послугами.

Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів наданих послуг вирішується у встановленому чинним законодавством порядку (п. 5.8. Договору).

Пункт 6.1. Договору встановлює, що кінцевий строк (термін) надання послуг: 31.12.2021.

Обов`язку Підрядника надавати якісно послуги в обсягах і в строки, передбачені технічним завданням, проектно-кошторисною документацією, затвердженим Графіком надання послуг (додаток №2) та Календарним планом фінансування послуг (додаток №3) (пп. 8.3.1. Договору), кореспондується обов`язок Замовника прийняти надані підрядником послуги та підписати Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за умови належного виконання послуг Підрядником при наявності коштів передбачених на ці цілі (пп. 8.1.3. Договору).

Сторони визначили в п. 15.1., що Договір набирає чинності з 21.07.2021 та діє включно до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Також сторони уклали ряд Додаткових угод до Договору №1 від 09.11.2021, №2 від 17.11.2021, №3 від 19.11.2021, №4 від 22.12.2021, №5 від 16.02.2022 та №6 від 0808.2022, якими, зокрема, змінювали загальну ціну, план надання послуг та календарний план фінансування, викладали в новій редакції Договірну ціну та Технічне завдання, додали новий пункт.

В зв`язку з чим загальна договірна ціна узгоджена сторонами в останній редакції склала: 1 110 000 000,00 грн. В свою чергу, ціна предмету становить: на 2021 рік: 293 988 836,12 грн., на 2022 рік: 135 100 000,00 грн., на 2023 рік: 680 911 163,88 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було виконано роботи загальною вартістю 458 806 299 грн. 31 коп., з яких відповідачем було прийнято і оплачено 293 988 836 грн. 12 коп.

Натомість роботи на суму 164 817 463 грн. 19 коп. відповідач не прийняв та не оплатив, хоча позивач неодноразово надавав відповідачу відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Зокрема, позивач супровідним листом №2421/1р від 24.12.2021 звертався до відповідача з проханням щодо погодження та підписання вказаних Актів та Довідок на загальну суму 164 817 463 грн. 19 коп.

Однак, за твердженням позивача, відповідач Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не підписав, виконані роботи не оплатив, хоча і не надав позивачу жодних письмових зауважень чи заперечень щодо обсягів та якості виконаних робіт.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно Договору підряду №21-2021 від 21.07.2021 в повному обсязі не виконано, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 164 817 463 грн. 19 коп.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що частину робіт, виконаних позивачем він не прийняв та не оплатив, зв`язку із тим, що станом на 24.12.2021 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту.

На думку відповідача, зазначений факт свідчить про відсутність винних дій (бездіяльності) з його боку.

В зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач виконав роботи з ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове на загальну суму 458 806 299 грн. 31 коп.

Однак, відповідачем було прийнято та оплачено лише частину виконаних позивачем робіт на суму 293 988 836 грн. 12 коп., що підтверджується серед іншого Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021, наявною в матеріалах справи.

В свою чергу, роботи з ремонту автомобільної дороги на суму 164 817 463 грн. 19 коп. відповідач не прийняв та не оплатив.

При цьому, факт виконання позивачем робіт з ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності.

Зокрема, Актом приймання виконаних будівельних робіт №8/1 на суму 105 866 998 грн. 84 коп., Актом приймання виконаних будівельних робіт №9/2 на суму 31 281 627 грн. 46 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт №10/3 на суму 19 520 137 грн. 93 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт №11/4 на суму 2 726 800 грн. 52 грн. та Актом приймання виконаних будівельних робіт №12/5 на суму 5 421 898 грн. 44 грн., а також Довідками про вартість виконаних будівельних робіт до них.

Крім того, матеріали справи містять й інші докази, які також підтверджують виконання вказаних робіт, а саме Акти на закриття прихованих робіт Договори поставки, Договори надання послуг та інші договори, Акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, паспорти, сертифікати тощо.

Разом з тим, жодних зауважень щодо кількості, якості, порядку та строків проведення робіт від відповідача не надходило

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що позивач супровідним листом №2421/1р від 24.12.2021, який відповідач отримав 24.12.2021 нарочно, про що свідчить відповідна відмітка, повідомив відповідача про надання йому на погодження та підписання складених за результатом виконаних ремонтних робіт згідно Договору підряду №21-2021 від 21.07.2021 Актів приймання виконаних будівельних робіт №8/1, №9/2, №10/3, №11/4 та №12/5 та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт до них.

Тобто з моменту отримання 24.12.2021 відповідачем повідомлення позивача про готовність до передання робіт, останній мав у семиденний строк від дня отримання такого повідомлення, а саме до 31.12.2021, негайно розпочати прийняття таких робіт.

Однак, відповідач, у встановлений законом строк, не приступив до прийняття робіт з ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове Новопсков Мілове, Акти приймання виконаних будівельних робіт №8/1, №9/2, №10/3, №11/4 та №12/5 не підписав.

Відповідно до ч. 4 ст. 875 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як свідчать матеріали справи, позивач самостійно підписав Акти приймання виконаних будівельних робіт №8/1, №9/2, №10/3, №11/4 та №12/5, відтак вони вважаються підписаним, а роботи, відповідно, вважаються прийнятими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (в разі наявності таких), суд дійшов висновку, що останній зобов`язаний оплатити роботи на загальну суму 164 817 463 грн. 19 коп., виконані позивачем за Договором підряду №21-2021 від 21.07.2021.

Натомість відповідач стверджував, що частину робіт, виконаних позивачем він не прийняв та не оплатив, зв`язку із тим, що станом на 24.12.2021 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту. На думку відповідача, зазначений факт свідчить про відсутність винних дій (бездіяльності) з його боку.

Суд категорично не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, положення вказаних актів прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Кечко проти України», ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вказане, посилання відповідача на те, що станом на 24.12.2021 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту, не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від необхідності оплатити позивачу за виконані ним роботи.

При цьому, суд зауважує, що в пп. 5.1.1. Договору йдеться про можливість здійснення розрахунку за виконані роботи не лише за рахунок коштів державного бюджету, а й з інших джерел.

Хоча в будь-якому разі розрахунок за виконані роботи не може бути поставлений в залежність від надходження бюджетних коштів, про що йшлося вище.

До того ж, відповідні положення Договору та календарний план фінансування передбачали наявність грошових коштів для оплати виконаних робіт, як в 2021 році, так і в 2022 році також.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вищевказані заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Всі інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором підряду №21-2021 від 21.07.2021 у розмірі 164 817 463 грн. 19 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 910 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

При цьому, судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 910 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №Б24144 від 06.09.2022, Хоча максимальний розмір судового збору, який підлягає сплаті в 2022 році за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 868 350 грн. 00 коп. Таким чином, переплата судового збору складає 41 650 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір в розмірі 41 650 грн. 00 коп. може бути повернутий позивачу на підставі відповідного клопотання.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

З огляду на те, що місцезнаходженням відповідача згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 70, яке включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для Служби автомобільних доріг у Луганській області про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» до Служби автомобільних доріг у Луганській області задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 70, ідентифікаційний код 25903424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 33658865) заборгованість в розмірі 164 817 463 грн. 19 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 868 350 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 18.11.2022.

Суддя А.В. Іванов