Рішення

від 08.11.2022 по справі 915/1606/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Справа № 915/1606/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «Шелемба» (55312, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с. Садове(з), вул. Миру, буд. 46; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3; ідентифікаційний код 20884679)

до відповідача: Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; адреса електронної пошти: yuzhvk@gmail.com; ідентифікаційний код 33850880)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська Лазоренко Оксана Валеріївна (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 35В; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про: визнання права постійного користування земельними ділянками,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився,

Суть спору:

03.11.2021 Фермерське господарство «Шелемба» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 01 від 02.11.2021 (з додатками), в якій (з урахуванням заяви б/н від 10.12.2021 (вх. № 18722/21)) просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду;

- визнати право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, що розташовані в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської територіальної громади (Іванівська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 50 га, яка була видана на ім`я ОСОБА_1 відповідно дол. Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 242 за фермерським господарством «Шелемба» код ЄДРПОУ 20884679. Юридична адреса: 55312 с. Садове, вул. Миру, 46, Арбузинського району Миколаївської області;

- державну реєстрацію іншого речового права за № 41725112 та № 41724728 від 22.04.2021 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, що розташовані в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, правокористувач ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати;

- судовий збір стягнути з відповідачів.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: рішення 17 сесії 21 скликання Арбузинської районної ради народних депутатів Арбузинського району Миколаївської області від 30.11.1993; Державного акту на право постійного користування землею МК від 05.07.1994; Статуту Фермерського господарства «Шелемба»; посвідчення про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства; звернення до Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська у Миколаївській області (заяви) від 08.04.2021 та рішень державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 57608220 від 13.04.2021, № 57607104 від 13.04.2021; застосування норм статті 22 Закону України «Про фермерське господарство», статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 21 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, таким: з дати створення та державної реєстрації Фермерського господарства «Шутко» і по сьогоднішній день спірні земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні фермерського господарства. 13 квітня 2021 року державним реєстратором на запит позивача, було відмовлено останньому у державній реєстрації речового права, права постійного користування земельними ділянками за фермерським господарством. Подавши запит на офіційному сайті Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав власності для отримання інформації про земельні ділянки з кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064;№4820381000:06:000:0065 мною отримано інформаційні довідки за №276404382,№276409629 в яких внесено відомості про інше речове право ,номер запису 41724728 та №41725112 від 22.04.2021,що інше речове право, право постійного користування земельними ділянками належить фізичній особі ОСОБА_1 . Фермерське господарство не погоджується з такою реєстрацією речового права на земельні ділянки, та вважає, що таке рішення Южноукраїнської міської ради та Державного реєстратора є незаконними.

Позивач зазначає, що з моменту створення Фермерського господарства «Шелемба» відбулася фактична заміна постійного землекористувача і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації.

Отже, Фермерське господарство «Шелемба» вважає, що ОСОБА_1 , як фізична особа не може бути законним правокористувачем земельних ділянок і тому на законних підставах вважає ,що органом місцевого самоврядування та державним реєстратором свідомо порушено права фермерського господарства, тому господарство змушене звернутися до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою суду від 08.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1606/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07 грудня 2021 року об 11:15; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська Лазоренко Оксану Валеріївну; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

17.11.2021 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшли пояснення № 2143 від 15.11.2021 щодо позовної заяви, за змістом яких заявник заперечує проти даного позову, вважає його безпідставним, надуманим, бездоказовим та таким, що поданий з порушенням норм діючого в Україні законодавства.

При цьому, державний реєстратор у своїх письмових поясненнях підтверджує, що у реєстрації права постійного користування земельними ділянками Фермерському господарству «Шелемба» було відмовлено. Державний реєстратор, посилаючись на п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 та абз. 6 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вважає, що рішення, які є предметом даного спору були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України.

22.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на пояснення № 02 від 19.11.2021, у якій фермерське господарство просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, пояснення третьої особи - відхилити.

06.12.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання б/н від 06.12.2021 (вх. № 18303/21) про розгляд справи без участі учасника судового процесу, в якому фермерське господарство просить суд: підготовче засідання провести без представника; процесуальні документи надсилати позивачу на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також 06.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 21/02-34/3774 від 29.11.2021, у якому Южноукраїнська міська рада Миколаївської області повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що визнання права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065 за Фермерським господарством «Шелемба» грубо суперечить нормам ст. 92 Земельного кодексу України, крім того, задоволення судом цієї вимоги призведе до порушення дискреційних повноважень Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, власника земельної ділянки.

Також відповідач стверджує, що відсутні правові підстави для визнання незаконною та скасування державної реєстрації іншого речового права за № 41725112 та №41725112 від 22.04.2021 на земельні ділянки з кадастровими номерами № 4820381000:06:000:0064, № 4820381000:06:000:0065. Станом на 03.11.2021 (день звернення до суду із позовною заявою) Позивач не звертався до Держгеокадастру або до суду з оскарженням рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора щодо внесення запису до Державного земельного кадастру запису про право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами № 4820381000:06:000:0064, № 4820381000:06:000:0065 за ОСОБА_1 . Отже позивач визнає законність державної реєстрації права постійного користування цими земельними ділянками за ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для її скасування.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 06.12.2021 по 10.12.2021, судове засідання, призначене на 07.12.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 13.12.2021 підготовче засідання у справі було призначено на 11 січня 2022 року об 11:15.

13.12.2021 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- відповідь на відзив № 04 від 10.12.2021 у якому фермерське господарство наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- клопотання б/н від 10.12.2021 (вх. № 18722/21), у якому позивач зазначає про допущення технічної помилки у тексті позовних вимог, та другу позовну вимогу замінити на:

«Державну реєстрацію іншого речового права за № 41725112 та № 41724728 від 22.04.2021 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, що розташовані в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, правокористувач ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати».

28.12.2021 до суду від Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська надійшло клопотання № 2403 від 22.12.2021 про проведення судового засідання без участі представника Центру.

10.01.2022 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання б/н від 10.01.2022 (вх. № 185/22) про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 11.01.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 08 лютого 2022 року о 14:00; визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою; залучено до участі у справі № 915/1606/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ; зобов`язано позивача та відповідача в п`ятиденний строк від дня отримання даної ухвали направити ОСОБА_1 копії позову з доданими до нього документами та відзиву з доданими документами відповідно; запропоновано ОСОБА_1 надати суду та направити іншим учасникам справи пояснення щодо суті спору.

17.01.2022 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 17.01.2022 (вх. № 751/22) про долучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі копії позовної заяви, на виконання ухвали суду від 11.01.2022.

18.01.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення б/н від 17.01.2022 (вх. № 826/22), за змістом яких третя особа підтримує позовні вимоги та просить про їх задоволення.

21.01.2022 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 30.01.2022 (вх. № 1391/22) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП представника до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи.

08.02.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 1924/22) про перенесення підготовчого засідання на іншу дату, мотивоване тим, що представник Южноукраїнської міської ради не може прибути в судове засідання у зв`язку з доглядом за малолітньою дитиною, яка перебуває на лікарняному.

08.02.2022 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 08.02.2022 про закриття підготовчого провадження у даній справи та призначення її до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.02.2022 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1606/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 11 березня 2022 року об 11:00.

Засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 11 березня 2022 року, не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв`язку з чим ухвалою від 15.09.2022 підготовче засідання у справі було призначено на 11 жовтня 2022 року об 11:10.

19.09.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 19.09.2022 (вх. № 3897/22) про участь в судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 21.09.2022.

29.09.2022 до суду від Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська надійшло клопотання № 872 від 20.09.2022 про проведення судового засідання без участі представника Центру.

05.10.2022 до суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- клопотання Фермерського господарства «Шелемба» б/н від 04.10.2022 (вх. № 4232/22) про розгляд справи без участі представника, за змістом якого заявник додатково просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами та задовольнити позовні вимоги;

- клопотання ОСОБА_1 б/н від 04.10.2022 (вх. № 4235/22) про розгляд справи без участі представника третьої особи, за змістом якого заявник додатково просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами та задовольнити позовні вимоги.

Судове засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 11 жовтня 2022 року об 11:10, не відбулося оскільки у період з 07:41 по 13:18, зокрема, протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи по суті було призначено на 08 листопада 2022 року об 11:50.

07.11.2022 до суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- клопотання Фермерського господарства «Шелемба» б/н від 07.11.2022 (вх. № 5089/22) про розгляд справи без участі представника, за змістом якого заявник додатково просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами та задовольнити позовні вимоги;

- клопотання ОСОБА_1 б/н від 07.11.2022 (вх. № 5090/22) про розгляд справи без участі представника третьої особи, за змістом якого заявник додатково просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами та задовольнити позовні вимоги.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

08.11.2022 в судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 08.11.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Предметом даного позову виступають немайнові вимоги позивача про визнання за фермерським господарством «Шелемба» права постійного користування земельними ділянками та про визнання незаконною та скасування державною реєстрації за правокористувачем ОСОБА_1 іншого речового права за № 41725112 та № 41724728 від 22.04.2021 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Статут Фермерського господарства «Шелемба»;

- посвідчення про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства;

- Свідоцтво НОМЕР_1 про державну реєстрацію Фермерського господарства «Шелемба»;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27508650 станом на 27.07.2021;

- Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Фермерське господарство «Шелемба»);

- довідка про взяття на облік платника податків № 1314101400095 від 25.12.2013;

- довідка про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертної групи (Фермерське господарство «Шелемба»);

- платіжні доручення щодо сплати податків, податкові декларації;

- Державний акт на право постійного користування землею МК від 05.07.1994;

- витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4811142652021 від 24.02.2021, № НВ-4811143572021 від 24.02.2021;

- Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 276404382 від 23.09.2021, № 276409629 від 23.09.2021;

- рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 57608220 від 13.04.2021, № 57607104 від 13.04.2021.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції доказів суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача на підтвердження власної правової позиції надала суду такі докази:

- лист Міністерства юстиції України № 61734/8.4.3/32-21 від 06.08.2021.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача на підтвердження власної правової позиції надала суду такі докази:

- лист Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 08.4/13144Др від 23.03.2021;

- відомості з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 4820381000:06:000:0064, щодо земельної ділянки 4820381000:06:000:0065.

Матеріали справи свідчать про таке:

На підставі рішення 17 сесії 21 скликання Арбузинської районної ради народних депутатів Арбузинського району Миколаївської області від 30.11.1993 ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 50,0 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради народних депутатів. Державний акт на право постійного користування землею був виданий ОСОБА_1 05.07.1994 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 242.

В акті міститься запис про те, що землю надано для селянського (фермерського) господарства.

Згідно з матеріалами справи, державна реєстрація Фермерського господарства «Шелемба» відбулася 18.10.2004, про що свідчить Свідоцтво А01 № 010206 про державну реєстрацію юридичної особи.

Також позивач надав суду посвідчення про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства Арбузинської районної ради народних депутатів Миколаївської області, в якому 13.09.1994 зроблено запис № 95 про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Шелемба».

Це посвідчення було видано голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 .

Відомості з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27508650 станом на 27.07.2021 (а.с. 22) містять записи, зокрема, про те, що одним із засновників фермерського господарства виступає ОСОБА_1 , керівником - ОСОБА_2 .

Згідно з п.п. 1.1 та 3.1 Статуту Фермерське господарство «ШЕЛЕМБА» (далі - Фермерське господарство), створене і діє у відповідності до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», Господарського Кодексу України та інших нормативно-правових актів України, та діє на підставі цього Статуту.

Фермерське господарство здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність з метою одержання прибутку, наступного його розподілу між учасниками пропорційно трудовому внеску кожного з них та досягнення економічних і соціальних результатів.

Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4811142652021 від 24.02.2021, № НВ-4811143572021 від 24.02.2021 земельні ділянки, землекористувачем яких являється ОСОБА_1 , з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, у Відділі в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області були зареєстровані 04.11.2019 з кадастровими номерами: 4820381000:06:000:0064 (площа 32,5 га), 4820381000:06:000:0065 (площа 17,5000 га).

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається зміна права власності на вказані земельні ділянки 22.04.2021, а саме - передача їх з державної власності у комунальну.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивач 08.04.2021 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська у Миколаївській області із заявами для проведення державної реєстрації за Фермерським господарством «Шелемба» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 4820381000:06:000:0064, 4820381000:06:000:0065, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого громадянину ОСОБА_1 05.07.1994.

13.04.2021 державний реєстратор прав на нерухоме майно прийняв рішення № 57608220 від 13.04.2021, № 57607104 від 13.04.2021, якими відмовив заявнику у державній реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064 та 4820381000:06:000:0065 за суб`єктом Фермерське господарство «Шелемба».

Мотивація відмови: «Чинним законодавством не передбачено припинення права постійного користування земельними ділянками фізичних осіб в силу того, що фізичні особи не згадані законом серед суб`єктів права постійного користування та у зв`язку з не переоформленням відповідного права Фермерське господарство «Шелемба» не отримувало жодного речового права на земельну ділянку, яка була надана в постійне користування фізичній особі - засновнику (члену) такого господарства. Право постійного користування земельною ділянкою надано ОСОБА_1 як фізичній особі, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством «Шелемба».

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вимогами про визнання за фермерським господарством «Шелемба» права постійного користування земельними ділянками та про визнання незаконною та скасування державною реєстрації за правокористувачем ОСОБА_1 іншого речового права за № 41725112 та № 41724728 від 22.04.2021 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст.ст. 15 та 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» (на час, коли закон був чинним), Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування за ОСОБА_1 ) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування за ОСОБА_1 ) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Приписами ч. 1 ст. 23 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування за ОСОБА_1 ) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведених норм діючого на той час законодавства вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, діючим законодавством на момент створення Фермерського господарства «Шелемба», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 було прийнято Закон України № 937-ІV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 937-ІV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином з моменту створення фермерського господарства землекористувачем стає саме юридична особа, а не фізична особа, яка згідно державного акту отримала земельну ділянку у користування.

Положеннями ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

За змістом п. 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим ЗК України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Суд такого наголошує, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

При цьому, право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

За змістом ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення фермерського господарства і подальшої державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Отже суд констатує, що після отримання громадянином - засновником Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, останнім засновано Фермерське господарство «Шелемба», яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло права та обов`язки землекористувача (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18); від 13 червня 2018 року у справі № 474/100/16-ц (провадження № 14-161цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/26/17-ц (провадження № 14-495цс18); від 13 лютого 2019 року у справі №666/1188/16-ц (провадження № 14-629цс18).

Станом на день вирішення спору, позивач Фермерське господарство «Шелемба» продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями, платіжними дорученнями та не спростовано відповідачем.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає право постійного користування земельними ділянками за Фермерським господарством «Шелемба».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За змістом статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також до статність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, відповідач, заперечуючи на позов, не спростував доводів позивача та не навів належних та допустимих доказів, за якими позовні вимоги не можуть бути задоволені, а отже, суд вважає позов в частині визнання за Фермерським господарством «Шелемба» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, доведеним, обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, в процесі розгляду даної справи суд дійшов висновку про те, що фактичним користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065 є саме Фермерське господарство «Шелемба», а не фізична особа - ОСОБА_1 , а також про те, що саме існування та діяльність Фермерського господарства «Шелемба» безпосередньо пов`язані з вказаними земельними ділянками та користування якими неможливо ОСОБА_1 , без створення зазначеної юридичної особи, у зв`язку з чим, суд не вбачає наявності підстав для відмови у наданні Фермерському господарству «Шелемба» законного права на користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065.

Що ж до позовної вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації іншого речового права за № 41725112 та № 41724728 від 22.04.2021 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, що розташовані в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, правокористувач Шелемба Василь Миколайович, то суд не вважає її обґрунтованою та доведеною, оскільки відповідне право було зареєстроване згідно з вимогами та приписами чинного законодавства на момент здійснення такої реєстрації.

За наслідками розгляду даної вимоги судом не встановлено в цій частині порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, у зв`язку із чим у відповідній частині позову слід відмовити.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача 2 270,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за Фермерським господарством «Шелемба» (55312, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с. Садове(з), вул. Миру, буд. 46; ідентифікаційний код 20884679) право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820381000:06:000:0064; 4820381000:06:000:0065, що розташовані в межах згідно з планом на території Южноукраїнської міської територіальної громади (Іванівська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 50 га, які були видані на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 242.

В задоволенні іншої частини позову відмовити позивачу.

Стягнути з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880) на користь Фермерського господарства «Шелемба» (55312, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с. Садове(з), вул. Миру, буд. 46; ідентифікаційний код 20884679) 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство «Шелемба» (55312, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с. Садове(з), вул. Миру, буд. 46; ідентифікаційний код 20884679).

Відповідач: Южноукраїнська міська рада Миколаївської області (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська Лазоренко Оксана Валеріївна (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 35В).

Повне рішення складено та підписано судом 18.11.2022.

Суддя О.Г. Смородінова