Рішення

від 18.11.2022 по справі 918/703/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2022 р.м. РівнеСправа № 918/703/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: керівника Вараської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Вараської міської ради

до відповідача: фізичної особи - підприємця Белькевич Тетяни Вікторівни

про: внесення змін до договору

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від органу прокуратури: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Вараської міської ради з позовом до фізичної особи - підприємця Белькевич Тетяни Вікторівни про внесення змін до пунктів 5, 7 договору оренди земельної ділянки №137 від 18 січня 2005 року, а саме:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1008027,90 гривень (один мільйон вісім тисяч двадцять сім гривень дев`яносто копійок";

"7. Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради від 11.07.2014 №1526 орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 6 % від розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки у рік, що становить 60481,67 гривень (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят одна грн 67 коп), щомісячно - в сумі 5040,14 гривень (п`ять тисяч сорок грн 14 коп) на рахунок UА 708999980334109815000017471, ГУК у Рівн.обл/Вараська міс./18010900, Казначейство України (ел.адм.подат.), ЄДРПОУ 38012494.".

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 18 січня 2005 року між Кузнецовською міською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Белькевич Т.В., укладено договір оренди земельної ділянки №137, за яким орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 760 кв.м., для розміщення та обслуговування кафе, яка розташована за адресою: м-н Перемоги, м. Кузнецовськ, Рівненська область.

В подальшому до договору вносились зміни відповідними додатковими угодами.

Рішенням Вараської міської ради від 08.06.2018 № 1105 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Вараш Рівненської області", затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Вараш та введена в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01 січня 2019 року.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої в оренду за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 5610700000:01:008:0034, становить 1 008 027,90 гривень.

У той же час, з моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Вараш, жодні зміни до договору оренди земельної ділянки № 137, в частині визначення розміру її нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, не внесено.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року підготовче засідання відкладено на 27 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17 листопада 2022 року.

В судове засідання представники сторін не з`явились

Про місце, дату та час розгляду справи представнику органу прокуратури було повідомлено в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвалу суду органу прокуратури та Вараській міській раді направлено в їх електронні кабінети системи Електронний суд.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце дату та час розгляду справи позивач був повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи доказом про направлення позивачу ухвали суду, яка повернулась до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з правилами статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18 січня 2005 року між Кузнецовською міською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Белькевич Т.В., укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано за №137 (далі - договір), відповідно до предмету якого орендодавець, на підставі рішення Кузнецовської міської ради від 29.07.2004 № 315, надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 760 кв.м., для розміщення та обслуговування кафе, яка розташована за адресою: м-н Перемоги, м. Кузнецовськ, Рівненська область.

Згідно з умовами пункту 6, договір укладено строком на 1 рік. Після закінчення строку на який було укладено договір оренди землі орендар який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням

Згідно з умовами пункту 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 107 904,8 грн. (сто сім тисяч дев`ятсот чотири грн. вісім коп.)

Відповідно до пункту 7 договору, згідно рішення виконавчого комітету №708 від 09.11.2004 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі восьми відсотків в рік від грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно в сумі 467,90 (чотириста шістдесят сім грн. 90 коп.) грн. на рахунок № НОМЕР_1 банк ОУДК м Рівне МФО 833017 ЗКПО 23304211 код 13050500.

Додатковою угодою №2 від 11 січня 2011 року до договору від 18 січня 2005 року сторонами внесено наступні зміни до пункту 1 договору, виклавши його в наступній редакції:"1. Орендодавець рішенням Кузнецовської міської ради №315 від 29.07.2004 року зі змінами - надає, а орендар - набуває в строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення та обслуговування кафе, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Кузнецовськ, вул.Лісова, 7".

Додатковою угодою від 10 жовтня 2014 року до договору від 18 січня 2005 року сторонами погоджено поновити договір оренди земельної ділянки від 18.01.2005, зареєстрованого 19 січня 2005 року за №137 терміном на 10 (десять) років.

Окрім того, сторонами вирішено внести зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки, пункти 5, 7 договору викласти в наступній редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 446 682,40 (чотириста сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дві гри. 40 коп.) гривень";

"7. Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради від 11.07.2014 №1526 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6 відсотків від розміру грошової оцінки земельної ділянки в рік, що становить 26 809,94 (двадцять шість тисяч вісімсот грн. 94 коп.) гривень, на розрахунковий рахунок №33217815700004, банк ГУ ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 23304211, код призначення 13050500".

Позивач вказує, що рішенням Вараської міської ради від 08.06.2018 року №1105 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Вараш Рівненської області", затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Вараш та введена в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01 січня 2019 року.

Надалі, листом від 19 липня 2021 року міською радою повідомлено ФОП Белькевич Т.В. про необхідність звернення до Центру надання адміністративних послуг міської ради з заявою про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0760 га, у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Вараш.

Разом із тим, станом на даний час у добровільному порядку ФОП Белькевич Т.В. зміни до договору оренди земельної ділянки №137, у зв`язку з введенням в дію нормативної грошової оцінки землі в частині орендної плати, не внесено.

Згідно із витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дата формування 08 липня 2022 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої в оренду за договором оренди земельної ділянки №137, площею 0,0760 га, кадастровий номер 5610700000:01:008:0034 становить 1008027,90 гривень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини за своїм змістом є договірними, та стосуються внесення змін до договору оренди землі. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про внесення змін до договору оренди землі законними, оскільки відповідачем проігнорована пропозиція щодо внесення змін до укладеного між сторонами правочину.

Згідно з положеннями статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 93 ЗК України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).

За змістом статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Статтею 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З викладеного можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та з урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Згідно з приписами статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Визначення договору оренди землі містить статті 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 вказаного Закону, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України.

Статтею 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3). Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 12.3.1). Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 12.3.4).

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 ПК України).

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Лише у випадку, передбаченому підпунктом 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 ПК України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Однак у даному випадку така обставина відсутня.

При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За правилами статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статей 13, 15, 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 201 ЗК України).

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.031995 № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Отже, розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" можна дійти висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Згідно з умовами пункту 12 договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою від 10 жовтня 2014 року) орендна плата переглядається щорічно, а також у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором;зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначенім: законодавством; затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом".

Частина третя статті 124 Конституції України встановлює, що законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Отже, недотримання досудового порядку внесення змін до договору не позбавляє сторону спору права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10 лютого 2021 року (справа №908/288/20).

Зважаючи на викладене, суд робить висновок про задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди, що стосуються зміни розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити правовий висновок щодо участі органу прокуратури у даній справі.

Наявність правових підстав участі прокурора у судовому процесі була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 (постанова від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як слідує з матеріалів справи у липні 2022 року Вараська окружна прокуратура звернулась до Вараської міської ради з листом в якому проінформовано про наявність підстав для захисту інтересів держави Вараською міською радою, яка уповноважена державою представляти інтереси держави у даних правовідносинах.

У своєму листі від 14 липня 2022 року Вараська міська рада проінформувала Вараську окружну прокуратуру про те, що претензійно - позовна робота щодо порушених у листі прокуратури питань проводитись не буде з огляду на проблемні питання розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

У вересні 2022 року Вараська окружна прокуратура повідомила Вараську міську раду про намір звернення з позовом до суду про внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, який укладений з Вараською міською радою та ФОП Белькевич Т.В..

Окрім того слід відзначити, що рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області від 06 квітня 2017 року №611 перейменовано Кузнецовську міську раду у Вараську міську раду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в розмірі 2 481,00 грн. у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2005 року (з врахуванням змін), який укладений між Вараською міською радою (34400, Рівненська область, місто Вараш, м-н Незалежності 1, код ЄДРПОУ 35056612) та фізичною особою - підприємцем Белькевич Тетяною Вікторівною ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) виклавши пункти 5, 7 договору в наступній редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1008027,90 гривень (один мільйон вісім тисяч двадцять сім гривень дев`яносто копійок";

"7. Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради від 11.07.2014 №1526 орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 6 % від розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки у рік, що становить 60481,67 гривень (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 67 коп), щомісячно - в сумі 5040,14 гривень (п`ять тисяч сорок грн. 14 коп) на рахунок UА 708999980334109815000017471, ГУК у Рівн.обл/Вараська міс./18010900, Казначейство України (ел.адм.подат.), ЄДРПОУ 38012494.".

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Белькевич Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня , будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

Стягувач за судовим збором: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня , будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077).

Відповідач (Боржник): фізична особа - підприємець Белькевич Тетяна Вікторівна ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Суддя А.Качур