Рішення

від 10.11.2022 по справі 918/804/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2022 р. м. РівнеСправа № 918/804/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Дерев`яна, 7, код ЄДРПОУ 30923971)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Костопіль" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Світла, 15, код ЄДРПОУ 44015550)

про стягнення 779 750, 00 грн

у судове засідання з`явився представник позивача адвокат Головачик В.О.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" (далі ПрАТ "Костопільський завод скловиробів", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія-Костопіль" (далі - ТОВ "ДБК-Костопіль", відповідач), у якому, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 837, 839,1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 162-164, 176 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 779 750, 00 грн (з яких: 500 000 грн 00 коп. - авансований платіж, 279 750, 00 грн 00 грн. - пеня).

Ухвалою від 04.10.2022, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.10.2022.

У судове засідання 27.10.2022 відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 04.10.2022 повернулася на адресу суду із відміткою про причину невручення ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Костопіль" - "постійно закрито". Відзив на адресу суду від відповідача не надходив.

Разом з тим, у судовому засіданні 27.10.2022 судом на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів оголошено перерву для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами, для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи першу неявку відповідача.

Ухвалою від 27.10.2022 оголошено перерву та повідомлено відповідача, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 10.11.2022.

10 листопада 2022 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на його офіційну електронну адресу ухвали від 27.10.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Окрім того, ухвалу від 27.10.2022 направлено на адресу місцезнаходження відповідача 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Світла, 15, яка вказана в позовній заяві, що також зазначена у поданих суду додатках до позову.

Як вбачається із офіційного веб-сайту Укрпошти в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html поштове відправлення за трек-номером 3301312250463 (а саме ухвала від 27.10.2022) повернулася із адреси ТОВ "ДБК-Костопіль" із зазначенням причин адресат відсутній за вказаною адресою.

Будь-якої іншої адреси для листування із відповідачем Господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення даного засідання.

Суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду від 04.10.2022 та від 27.10.2022 відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо їх належного отримання, з огляду на що, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд даної справи, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач (замовник) вказує, що 20.05.2022 уклав із відповідачем (підрядник) Договір підряду № ВЗВ-101-22, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати будівельні роботи, а замовник їх оплатити. Замовник здійснив авансовий платіж у розмірі 500 000 грн 00 коп., однак підрядник не виконав замовлення. У подальшому ТОВ "ДБК-Костопіль" згідно з гарантійним листом від 12.07.2022 запевнив, що до 22.07.2022 виконає роботи, однак зобов`язання не виконав. Позивач направив для відповідача повідомлення від 01.09.2022 про розірвання договору. Відтак просить суд зобов`язати відповідача повернути авансовий платіж, який був йому перерахований зі сторони позивача, а також на підставі п. 9.1. Договору стягнути з нього пеню у розмірі 0, 5 % від загальної вартості робіт. При цьому позивач зазначає, що загальна вартість робіт передбачена п. 2.1 Договору і становить 700, 00 грн за 1 м. кв. З ПДВ, загальний обсяг робіт 1 700 м. кв., що в загальному становить 1 119 000 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

20 травня 2022 року між ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" та ТОВ "ДБК-Костопіль" укладено Договір підряду № ВЗВ-101-22 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи по об`єкту Ремонт площадок, доріг і тротуарів на території приватного акціонерного товариства Костопільський завод скловиробів за адресою вул. Дерев`яна, 7, м. Костопіль (далі роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами Договору.

У відповідності до п. 2.1.Договору загальна вартість робіт за Договором, яка підлягає оплаті визначається на підставі договірної ціни і становить 700, 00 грн за 1 м. кв. з ПДВ, загальний обсяг робіт 1 700 кв.м.

У п. 3.1. сторони обумовили між собою, що розрахунки за Договором здійснюються наступним чином:

- 3.1.1. авансовий платіж в розмірі 500 000 грн 00 коп. замовник здійснює до 08.06.2022;

- 3.1.2. доплату за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт наданих послуг в розмірі 200 000 грн 00 коп. Замовник здійснює протягом 30 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт-наданих послуг;

- 3.1.3. доплату за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт-наданих послуг в розмірі 200 000 грн 00 коп. Замовник здійснює протягом 60 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт наданих послуг;

- 3.1.4. остаточний розрахунок за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт-наданих послуг замовник здійснює протягом 90 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт-наданих послуг.

Сторони обумовили між собою права та обов`язки, строки виконання робіт, організацію виконання робіт, питання контролю якості і виконання робіт та гарантії, гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок їх усунення, відповідальність сторін за форс-мажорні обставини, ризики та інші умови.

Так, у відповідності до п. 5.1 Договору підрядник виконує роботи в повному обсязі та в строки, визначені п. п. 5.2. Договору.

Строк виконання робіт становить 10 днів з моменту отримання авансу. (п. 5.2. Договору).

Договір вважається виконаним після виконання робіт, закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором, здачі об`єкта в експлуатацію та передачі об`єкта на баланс експлуатуючої організації (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 9.5. Договору у разі порушення умов Договору підрядником, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника.

У відповідності до п. 9.7. Договору у разі якщо підрядник несвоєчасно розпочав виконувати роботи, відстає від графіків, замовник попереджає підрядника про порушення умов договору і може вимагати сплати штрафних санкцій, а також розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд дійшов висновку, що Договір є укладеним, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих юридичних осіб, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Судом встановлено, що 06.06.2022 позивачем перераховано для відповідача аванс у розмірі 500 000 грн 00 коп. із призначенням платежу "оплата за ремонт площадок, доріг зг. Рах.2 від 02.06.2022 зг. Дог № ВЗВ-101-22 від 20.05.2022, в т.ч. ПДВ".

Відтак у відповідності до п. 5.2. Договору відповідач був зобов`язаний виконати роботи у строк 10 днів, тобто до 16.06.2022 включно.

12 липня 2022 року ТОВ "ДБК-Костопіль" надано для ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" гарантійний лист, згідно з яким відповідач зобов`язався провести роботи по асфальтуванню території до 22.07.2022. У даному листі зазначено, що так як даний комплекс робіт залежить від погодних умов, на сьогоднішній день проведено роботи по фрезеруванню асфальтобетонного покриття, що входить у підготовчі роботи перед укладкою асфальту. Директор відповідача Коротчук В.В. у гарантійному листі вказав, що якщо роботи, зазначені Договором підряду № ВЗВ-101-22 від 20.05.2022 не будуть ними проведені, ТОВ "ДБК-Костопіль" зобов`язується повернути кошти.

У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання робіт, позивачем направлено на ім`я директора ТОВ ДБК-Костопіль Коротчука В.В. претензію № 01/321 від 29.07.2022, про що свідчить фіскальний чек від 30.07.2022 ПАТ Укрпошти (том. 1, а.с.14). У даній претензії позивач вимагав у строк до 03.08.2022 виконати роботи, які передбачені Договором.

У подальшому позивач направив для відповідача повторну претензію № 18/382 від 29.08.2022, у якій вимагав у строк до 31.08.2022 приступити до виконання робіт, а у випадку неможливості проведення робіт повернути авансовий платіж у розмірі 500 000 грн 00 коп. Направлення даної претензії підтверджується фіскальним чеком від 30.08.2022 (том 1, а.с. 17).

У зв`язку із тим, що відповідач не виконав роботи за Договором, позивач направив на ім`я директора ТОВ "ДБК-Костопіль" повідомлення № 18/387 від 01.09.2022 про розірвання Договору, що підтверджується фіскальним чеком від 02.09.2022.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли між суб`єктами господарювання на підставі укладеного правочину, що за своєю природою є договором підряду, та регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 841 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

В силу ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаних обома сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов`язання щодо авансування будівельних робіт позивач виконав у строки та в спосіб встановлений договором (п. 3.1.1 договору). А саме - позивачем здійснено авансування у розмірі 500 000 грн 00 коп.

Натомість, відповідачем не виконано роботи в строки, обумовлені Договором від 20.05.2022 (до 16.06.2022), гарантійним листом від 12.07.2022 (до 22.07.2022) та які були вказані у претензіях від 29.07.2022 (приступити до виконання до 03.08.2022) та від 29.08.2022 (приступити до виконання до 31.08.2022).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з тим, що відповідачем у справі не проведено виконання робіт у строк, встановлений договором, гарантійним листом та претензіями, відповідач вважається таким, що прострочив виконання Договору.

При цьому, судом встановлено, що Договір підряду № ВЗВ-101-22 від 20.05.2022 розірвано в односторонньому порядку позивачем 02.09.2022 на підставі п. п. 9.5 та п. 9.7. Договору.

Згідно із ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, було наголошено, що з припиненням дії договору, аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Отже, зобов`язання щодо повернення вказаних грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов`язань, які виникли з Договору.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, і набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що правова підстава для набуття відповідачем авансу у розмірі 500 000 грн 00 коп. за Договором відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача авансованого внеску, позаяк відпала правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 500 000 грн 00 коп., адже Договір розірвано.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 500 000 грн 00 коп. авансованого платежу.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 279 750 грн 00 коп. штрафної санкції (пені) на підставі п. 9.1. Договору.

Позивач наводить наступний розрахунок штрафних санкцій за Договором:

Загальна вартість товару 1 119 000 грн 00 коп.;

усього прострочених днів (23.07.2022-11.09.2022) 50 днів;

День прострочення (0,5 %) становить 5595,00 грн;

відповідно 5595,00 грн * 50 = 279 750 грн 00 коп.

Усього сума пені становить 279 750 грн 00 коп.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.1 Договору за порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором в тому числі виконання робіт по кожному виду окремо, які вказані в календарному графіку виконання робіт, підрядник зобов`язується сплатити замовнику штрафні санкції у розмірі 0, 5 % загальної вартості робіт, вказаної у п. 2.1. Договору.

З огляду на те, що сторони обумовили у Договорі нарахування штрафних санкцій у відсотках від загальної вартості робіт, розрахунок пені, наданий позивачем є безпідставним.

При цьому суд констатує, що з аналізу п. 9.1 Договору вбачається, що сторони обумовили між собою відповідальність у вигляді неустойки, а саме - штрафу, а не пені, позаяк розмір штрафної санкції розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки загальна вартість робіт згідно з п. 2.1 Договору складає 700, 00 грн за 1 м. кв. * 1 700 кв.м. = 1 190 000 грн 00 коп., - відповідно обґрунтований розрахунок штрафу у розмірі 0, 5 % від даної суми становить: 5 950 грн 00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафної санкції частково у розмірі 5 950 грн 00 грн., а у розмірі 273 800 грн 00 коп. відмовляє.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 505 950 грн 00 коп. (з яких: 500 000 грн 00 коп. - авансований платіж, 5 950 грн 00 грн. - штрафна санкція).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 273 800 грн 00 коп. штрафних санкцій господарський суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 962 грн 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 14472 від 16.09.2022.

При цьому за позовні вимоги у розмірі 779 750, 00 грн судовий збір становить 11 696 грн 25 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Господарський суд роз`яснює позивачу про можливість повернення йому судового збору у розмірі 266 грн 25 коп. за письмовим клопотанням.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 505 950 грн 00 коп., відтак судовий збір у розмірі 7 589 грн 25 коп., сплачений позивачем при зверненні до господарського суду покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Решта судового збору у розмірі 4 107 грн 00 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 196, 202, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Костопіль" про стягнення 779 750, 00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Костопіль" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Світла, 15, код ЄДРПОУ 44015550) на користь Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Дерев`яна, 7, код ЄДРПОУ 30923971) авансовий платіж у сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп., штрафну санкцію у розмірі 5 950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. та 7 589 грн 25 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову в частині стягнення 273 800 грн 00 коп. штрафної санкції - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано "15" листопада 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич