Рішення

від 02.11.2022 по справі 922/1185/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022м. ХарківСправа № 922/1185/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Приватного акціонерного товариства "Завод Промзв`язок "

про стягнення 317589,23 грн.

за участю представника:

позивача Макєєв А.М.,

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" 02.08.22 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Завод Промзв`язок" про стягнення 338818,39 грн заборгованості, яка утворилась за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 до квітня 2022. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не своєчасно виконав свої зобов`язання щодо оплати обсягу поставленої електричної енергії за договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2022 було прийнято позовну заяву КП "Харківські теплові мережі" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1185/22, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; у справі розпочато підготовче провадження, підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2022 р. об 11:00. Цією ж ухвалою суду, в порядку приписів ст. 178 ГПК України, було встановлено судом строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі,

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні: відмітки про вручення судового рішення.

Так, відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала господарського суду Харківської області від 08.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1185/22 була отримана уповноваженим представником відповідача - 17.08.2022 р. (а.с. 39).

Таким чином, встановлений в ухвалі 15-денний строк на надання відзиву обчислюється до 01 вересня 2022 р. включно. Проте, відповідач наданим йому правом не скористався, що є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав.

У підготовчому засіданні 31.08.2022, в якому був присутній представник відповідача, у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на "20" вересня 2022 р. о 12:00 год.

Разом з тим, підготовче засідання у справі № 922/1185/22, призначене на 20.09.2022 року, не було проведено у зв`язку з відпусткою з 20.09.2022 по 23.09.2022 та у подальшому участю судді Шатернікова М.І. у онлайн-підготовці суддів, організованої Національною школою суддів України, з 26.09.2022 по 30.09.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2022 проведення підготовчого засідання суду з розгляду справи № 922/1185/22 було призначено на 12.10.2022 року о 13:00.

Згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України № 9 від 24.02.2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом виконуючого обов`язки голови суду Новікової Н. А. від 10 жовтня 2022 року № 29 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 10 по 14 жовтня 2022 року включно" у період з 10 по 14 жовтня 2022 року включно працівникам Господарського суду Харківської області обмежено перебування в приміщення суду у вказаний період та вирішено виконувати свої посадові обов`язки в дистанційному режимі у будь-якому безпечному місці поза межами адміністративної будівлі суду, рекомендовано також суддям у період з 10 по 14 жовтня 2022 року включно перенести здійснення судочинства у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян в умовах воєнної агресії проти України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2022, у зв`язку із масованим ракетним обстрілом України і реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, було знято з розгляду справу № 922/1185/22, призначену до розгляду по суті на "12" жовтня 2022 року об 13:00 год та одночасно призначено проведення підготовчого засідання у справі № 922/1185/22 на "19" жовтня 2022 р. о 13:00.

19.10.2022 року позивачем в системі електронний суд було сформовано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 11990), відповідно до якої позивач повідомляє про часткову сплату заборгованості, у зв`язку з чим просить рахувати суму позову станом на дату подання заяви у розмірі 317589,23 грн.

Розглянувши, подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом було визнано її такою, що не суперечить правам сторін та відповідає приписам ч. 2 ст. 46 ГПК України, постановлено протокольну ухвалу від 19.10.2022 р. про прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог та визнано ціну позову у розмірі 317 589,23 грн.

При цьому було враховано, що відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі № 922/1185/22, його повноважний представник був присутній у підготовчому засіданні 31.08.2022 року, проте станом на 19.10.2022 року останній не виявив бажання надати до матеріалів справи жодних документів, зокрема висловити свою правову позицію та надати відзив на позов.

А відтак, у підготовчому засіданні 19.10.2022 р. було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 06.11.2022 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України; протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 02.11.2022 р. о 13:00.

У судове засідання 02.11.2022 року відповідач свого повноважного представника не направив.

Копії всіх процесуальних документів у справі направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві (м. Харків, вул. Велика Панасівська, 168), що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102256845805 ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем. Про відкладення підготовчого засідання на 20.09.2022 року представник відповідача був повідомлений під розписку у підготовчому засіданні 31.08.2022.

Натомість у подальшому, ухвали суду від 04.10.2022, 12.10.2022, направлені на адресу відповідача, були повернуті до суду 25.10.2022 року та 28.10.2022 відповідно з довідкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене та враховуючи факт обізнаності відповідача про розгляд справи № 9221185/22, направлення судом ухвал суду на дійсну адресу відповідача у справі та повернення вказаних ухвал із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/1185/22 та констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог і дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи, що судом було здійснено всі необхідні заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 02.11.2022 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

31.10.2021 року на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Відповідно до ч. 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Таким чином, з 01.12.2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках м. Харкова набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, що надає КП Харківські теплові мережі та які є публічними договорами приєднання.

Відповідно до п. 5 договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 5 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п. 33 договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. (п. 30 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником та займає нежитлові приміщення розташовані за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67/3 (1 поверх, напівпадвал).

Позивач зазначає, що на підставі Акту підключення споживача № 177/14251 від 15.10.2021 та акту відключення №17700/14476 від 15.04.2022 та умов Договору в період з грудня 2021 року по квітень 2022 року здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача у будівлі по вул. Велика Панасівська, 67/3 у м. Харкові.

Як на факт акцептування договірних відносин, позивач посилається на сплату за спожиту теплову енергію за грудень 2021 в сумі 17220,02 грн., січень 2022 в сумі 15389,99 грн., лютий 2022 в сумі 25000,00 грн., а також на те, що позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача, що підтверджується актом підключення № 177/14251 від 15.10.2021 та актом відключення №17700/14476 від 15.04.2022.

Позивачем підтверджує, що станом на час звернення до суду з позовом, останнім були виставлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року на загальну суму 396428,40 грн, в свою чергу відповідачем, як зазначає позивач, було оплачено лише 57610,01 грн.

Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу у сумі 317589,23 грн за отриману теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд погоджується з цими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Проте, факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Матеріалами справи, а саме: переліком споживачів, розташованих в житловому будинку (а.с. 8-9), підтверджується, що нежитлові приміщення першого поверху, напівпадвалу, за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67/3 займає ПАТ "Завод Промзв`язок". Відповідачем викладена інформація не спростована.

Власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, не обладнаних вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Враховуючи те, що факт відсутності договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у період з грудня 2021 року по квітень 2022 року.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу з грудня 2021 року по квітень 2022 року, що підтверджується Актом підключення споживача від 15.10.2021 №177/14251, та Актом відключення споживача від 15.04.2022 №17700/14476.

Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору. Доказів протилежного відповідач не надав.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт наявності заборгованості на суму 317589,20 грн. за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору, або вмотивованих заперечень проти вимог позивача.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність більш вірогідними доказами з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 317589,20 грн. за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4763,84 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод Промзв`язок" (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 168; ідент. код 05815333) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; ідент. код 31557119) заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним публічним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 317589, 20 грн., яка утворилася за період: грудень 2021,січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119; та 4763,84 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "14" листопада 2022 р.

СуддяМ.І. Шатерніков