Ухвала

від 11.11.2022 по справі 554/5570/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.11.2022Справа № 554/5570/21 Провадження № 1-кс/554/12927/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

01.11.2022 року допровадження слідчогосудді надійшлоклопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, в якому останній просить скасувати частково арешт, накладений ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року на належні заявнику ОСОБА_3 автомобіль «Volkswagen Crafter», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ключ від замка запалювання вказаного автомобіля, які відповідно зберігаються на території Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області та при матеріалах кримінального провадження №42020170690000025 від 26.05.2020 року, в частині позбавлення заявника права володіння і користування цим майном, не скасовуючи арешту в частині позбавлення права розпорядження ним.

На обґрунтування клопотання зазначає, що з 26 травня 2020 року органами досудового розслідування проводиться слідство у кримінальному провадженні №42020170690000025 за ст. 410 ч. 3 КК України. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 червня 2021 року у справі № 554/5570/21 частково задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про накладення арешту та серед іншого відмовлено у арешті автомобіля «Volkswagen Crafter», ciporo кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ключа від замка запалювання вказаного автомобіля, які належать ОСОБА_3 .

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Полтавського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року ухвалу слідчого судді від 23.06.2021 року скасовано та накладено арешт шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися вилученими 17.06.2021 року під час проведення обшуку автомобіля «Volkswagen Craftem», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 речові докази у кримінальному провадженні № 42020170690000025 від 26.05.2020 року, а саме: автомобіль марки «Volkswagen Crafter», cipoгo кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ключ від замка запалювання вказаного автомобіля, які належать заявнику. Місцем зберігання належного заявнику арештованого транспортного засобу визначено територію Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. Місцем зберігання ключа від автомобіля визначено матеріали відповідного кримінального провадження. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходиться у слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, хоча у спосіб встановлений законом воно не вилучалося і не арештовувалося. При вирішенні цього процесуального питання колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду заявник, як власник арештованого майна, присутнім не був.

Арештований автомобіль марки «Volkswagen Crafter», cipoгo

кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3

перебував у його постійному володінні та користуванні, не несе ні на собі, ні в собі ніяких слідів вчинення жодних кримінальних правопорушень, що можливо встановити навіть шляхом його поверхневого огляду із застосуванням технічних засобів. Як станом на 04 серпня 2021 року так і на даний час, про підозру у вчиненні жодного злочину ні заявнику, ні його сину ні іншим особам у кримінальному провадженні №42020170690000025 не оголошено. Цивільний позов y згаданому кримінальному провадженні не заявлено. Жодних належних і допустимих доказів в обгрунтування свого клопотання та наявності підстав для арешту належного заявнику автомобіля і ключа від замка запалювання слідчим ТУ ДБР ні слідчому судді, ні колегії суддів Полтавського апеляційного суду не було надано та не доведено у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги прокурора, так само, як і не доведено того, що арештоване майно є предметом злочину або здобуте злочинним шляхом, зважаючи на те, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється ще з 26 травня 2020 року, тобто, понад два роки.

Починаючи з 17 червня 2021 року, тобто з моменту вилучення належного

заявнику майна, по цей час сплинуло майже один рік і чотири місяці. Відтак органи досудового розслідування, з додержанням всіх розумних строків мали реальну можливість провести всі необхідні і можливі слідчі дії з використанням арештованого транспортного засобу, а саме провести його огляд, необхідні експертні дослідження та інше. Наразі існує реальна необхідність у використанні належного заявнику транспортного засобу для його поїздок. Окрім того, через погіршення стану здоров`я його дружини та тривале позбавлення права користування належним йому автомобілем їм доводиться вишукувати додаткові можливості для винаймання транспорту для поїздок у медичні заклади, у тому числі і за межі міста Миргорода, де вони проживають. Разом з тим, перебуваючи під відкритим небом, на території Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, належний автомобіль цілодобово і безпідставно піддається негативним атмосферним впливам через перепади температур, опади, вологість, внаслідок чого його вузли і атрегати піддаються невиправданій корозії і, як наслідок передчасно псуються.

Тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, тривалість обмеження заявника у праві користування своїм майном вочевидь вказують на те, що на цей час в подальшому застосуванні цього заходу частково відпала потреба.

Заявник в судове засідання не з`явився, у клопотанні про скасування арешту прохав проводити його розгляд без його участі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, знаходяться матеріали кримінального провадження № 42020170690000025 від 26.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 410 КК України.

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 04.08.2022 року, ухвалу слідчогосудді Октябрськогорайонного судум.Полтави від23 червня 2021року -скасовано. Постановлено новуухвалу,якою накладеноарешт,шляхом заборони володіти,користуватися тарозпоряджатися,на вилучені17.06.2021року підчас проведенняобшуку автомобілямарки «VolkswagenCrafter»,сірого кольору,Д.Н.3. НОМЕР_2 ,речові докази у кримінальному провадженні№ 42020170690000025від 26.05.2020року,а саме:автомобіль марки«VolkswagenCrafter»,сірого кольору,д.н.3. НОМЕР_3 ,ключ відавтомобіля татоварно-транспортнунакладну навідпуск нафтопродуктів(нафти),форма №1-TTH,які належать ОСОБА_3 ,адреса: АДРЕСА_1 .

Як визначено в ухвалі слідчого судді, арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3ст.170 КПК України, оскільки автомобіль відповідає критеріям, визначенимст.98 КПК України, зокрема має статус речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно дост.132КПК України,застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

ПоложеннямиКПК Українипередбачені дві самостійні підставизабезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст.171, ч. 2 ст.167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2ст.170 КПК Україниза змістом якоїарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумнихпідозр вважати, що воно є доказом злочину.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов`язковими передумовами вирішення питаннядля накладення арешту на майно в порядкуст. 170 КПК Україниє наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб`єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно зіст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України.

Згідно клопотання підозражодній особі не пред`явлена.

Статтею 174 КПК Українипередбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантуєтьсяст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто,має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт на автомобіль накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя враховує, що арешт на автомобіль марки «Volkswagen Crafter», сірого кольору, Д.Н.3. НОМЕР_2 ,накладено шляхом заборони права володіння,користування тарозпорядження до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час досудове розслідування триває.

З огляду на викладене, враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв`язку із позбавленням власника використовувати належне йому майно за призначенням, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання в частині скасування арешту щодо заборони користування вказаним автомобілем. Скасування арешту в частині заборони володіння слідчий суддя вважає передчасним, оскільки досудове розслідування по справі триває, а вказані речі визнані речовими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,174 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасуватиарешт, накладений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.08.2021 року по внесеному до ЄРДР кримінальному провадженню №42020170690000025 від 26.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 410 КК України,з автомобіля марки «Volkswagen Crafter», сірого кольору, д.н.3. НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, які належать ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , в частині заборони користування.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1