Постанова

від 06.09.2006 по справі 2-17/1604.1-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-17/1604.1-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 31 серпня 2006 року  

Справа № 2-17/1604.1-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист");

відповідача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя - Гайворонський В.І.) від 19.05.2006 у справі                          № 2-17/1604.1-2006

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  (вул. Шмідта, 9,Визирка, Комінтернівський  район, Одеська обл.,67543)  ,  ( м. Одеса, а/с 49, 65026)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (вул. Первомайська, 1, с. Красний Партизан, Красногвардійський район,97032)    про стягнення  424874,84 грн. та спонукання до повернення майна на суму 204985,00 грн. та  за зустрічним   позовом про розірвання договорів підряду та стягнення 24100,00 грн.

                                                           ВСТАНОВИВ:

                    Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим  від  19.05.2006 провадження у даній справі в частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" 424874,84 грн. припинено  на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена сума заборгованості була включена позивачем за первісним позовом до складу грошових вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія"  ( арк.с 172-173,т.3).

                    У решті первісних позовних вимог про спонукання відповідача  повернути   майно  на суму 204985,00 грн. рішенням господарського суду від 19.05.2006 товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" відмовлено ( арк.с. 176-183,т.3). .

                    Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" задоволено  частково. З підстав, вказаних в зустрічній позовній заяві, розірвані  договір підряду  № 17 від 20.06.2003 та договір підряду від 01.08.2003, що були  укладені між сторонами  у справі.

                    У частині стягнення 24100,00 грн. у позові відмовлено.

                    Не погодившись з зазначеним  судовим актом,  товариство  з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" звернулось до Севастопольського   апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 19.05.2006 в частині відмови в задоволенні заявлених первісних позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі вимоги первісного позову, а в задоволенні  зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" про розірвання договорів підряду та стягнення 24100,00 грн. відмовити.

  Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

        Основні аргументи апеляційної скарги полягають в наступному:

-  рішення суду суперечить не тільки Конституції України, а також не відповідає нормам статей 34,42,84,104 Господарського процесуального кодексу України та статтям 246,652,857,937 Цивільного кодексу України і приписам статті 62 Закону України „Про господарські товариства”

- положення статті 651 Цивільного кодексу України викладені судом у власному розумінні, оскільки суддя самостійно встановив підстави для розірвання спірних договорів підряду;

-  на думку заявника апеляційної скарги,  висновок експерта № 1798 від 26.10.2005 є необґрунтованим, необ'єктивним та таким, що суперечить вимогам  чинного законодавства,  попереднім судовим  дослідженням  у даній справі та спірним договорам підряду, укладеним між сторонами 01.08.2003 і 26.06.2004;

-  висновок  суду про розірвання договорів внаслідок неякісного виконання  робіт відповідачем  за зустрічним позовом  з посиланням на  висновки судових експертиз є хибним та таким, що порушує вимоги статті 42 Господарського процесуального кодексу України, оскільки експертиза проведена спеціалістами,  які  не володіють спеціальними знаннями в області поставленнях суддею питань, про що суду першої інстанції   було відомо під час розгляду справи, а   експертиза  за № 1798 від 26.10.2005 проведена  без  містить  тільки теоретичні викладки, а тому її висновки не могуть свідчити про  невиконання або  порушення  умов  договорів  підряду  підрядником;  

- крім того, судом не прийнято до уваги, що  висновок експерта № 1798 від 26.10.2005  не доказує факту наявності  пошкоджень  внутрішніх поверхонь ємностей  для  зберігання виноматеріалів;

                    У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія"  просило залишити рішення суду  без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

                    За розпорядженням  голови суду від 29.08.2006 у зв'язку  з відпусткою судді Прокопанич Г.К. і зайнятістю в іншому судовому процесі судді                    Гонтаря  В.І. у складі судової колегії здійснена їх заміна на суддів Борисову Ю.В. і Щепанську О.А.

                    У судовому засіданні з 29.08.2006 по 31.08.2006 оголошувалась перерва для підготовки  цієї  постанови , після якої представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

                    Розглянувши  матеріали справи повторно, в порядку передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.        

                    26.06.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  і  товариством  з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" було укладено договір підряду № 17 (арк.с. 9-10).

                    Згідно предмету договору "підрядник " (позивач) був зобов'язаний  виконати капітальний ремонт залізобетонних резервуарів та виконати піскоструминну очистку внутрішніх поверховостей  і металевих ємностей для виноматеріалів, а "замовник" (замовник) зобов'язаний прийняти та сплатити виконані роботи.

                    У розділі № 1 договору сторонами були оговорені види робіт,  виконаних позивачем.

                    Вартість робіт, виконаних підрядником, відповідно до пункту 2.1 договору,  з врахуванням  ПДС,  складає - 110 грн. за 1 кв.м. ремонту ЖБР  і 70,00 грн.  за 1 кв.м. за ремонт  металевих ємностей.

                    У відповідності з пунктом 3.1 договору розрахунок за фактично виконанні роботи  здійсняється  простим  векселем, або перерахуванням   грошових  коштів на розрахунковий  рахунок підрядчика після підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

                    Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити позивачу вартість виконаних робіт у відповідності до розділу 1договору, протягом 20 банківських  днів після підписання  акту прийому виконаних робіт. (пункт 5.1 договору ).

        18.11.2004 між позивачем  і відповідачем були підписані  наступні  акти прийому виконаних робіт за листопад 2004 року:

                    -  акт № 21  на суму 82695,60 грн.;

         -  акт № 22  на суму  52723,20 грн.;

        -  акт № 33 на суму  24680,40 грн.

                    Згідно вказаних актів позивачем були виконані  підрядні роботи на загальну суму 160099,20грн. (82695,60 + 52723,20 + 24680,40 =  160099,20).

                    Враховуючи положення пункту 5.1 договору, відповідач повинен був сплатити  вартість  вищевказаних виконаних  робіт  у термін до 16.12.2004.

                    18.12.2004 між сторонами був підписаний акт  № 32 на суму 91701,620 грн., сплата вартості виконаних робіт, з врахуванням пункту 5.1 договору, повинна  бути здійснена відповідачем  18.01.2005.

        Таким чином, згідно усіх перелічених актів прийому виконаних  підрядних робіт від 18.11.2004 і від 18.12.2004  загальна  сума, яка підлягала сплаті відповідачем на рахунок позивача, склала  251800,08 грн.

                    У разі несвоєчасної сплати  за актом виконаних робіт  замовник (відповідач) перераховує пеню  в розмірі 0,2 %  від несплаченої  суми  за кожний  прострочений день (пункт 7.2 договору)

        У позовній заяві позивач, з врахуванням вимог статті 343  Господарського кодексу України, вказував період стягнення пені - з 18.12.2004 по 23.02.2005 , а  розмір  пені –суму 7094,36 грн. ( арк.с. 4,6).

                    Оскільки відповідач свої зобов'язання по сплаті підрядних робіт в обумовлений договором термін не виконував, товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист", на підставі статей 526,525 Цивільного кодексу України, звернулось до місцевого господарського суду з позовом, у якому просив  стягнути з відповідача 251800,08 грн. заборгованості та 7094,36 грн. пені.

        Також, як вбачається із  заяви про уточнення позовних вимог (арк.с 90-91, т. 1), позовні вимоги були збільшені на суму  165980, 40 грн.   Збільшення суми спірної заборгованості позивач мотивував тим, що між сторонами був укладений аналогічний договір підряду від  01.08.2003 року,   за результатом неналежного виконання якого у відповідача виникла зазначена спірна сума заборгованості.

                    Крім того, як вказує позивач у своєї заяві, 04.06.2004 відповідач на підставі договору на відповідальне збереження прийняв від нього  оброблений виноматеріал  "Кагор Український" в кількості 1700 дал, "Бастардо" десертне в кількості 2027 дал, по ціні 55 грн. за 1 дал, на загальну суму 204 985,00 грн.           Оскільки відповідач відмовлявся від повернення зазначеного майна позивачу, останній, на підставі статті 949 Цивільного кодексу України, додатково заявив вимогу про спонукання відповідача повернути позивачу передане по договору відповідального збереження від 04.06.2004 вищезазначене майно.

                    Відповідачем подана зустрічна позовна заява, згідно з якою, на підставі статей 651,652, 847,852,858  Цивільного кодексу України, сторона  просить розірвати  договори підрядів №  17 від 26.06.2004 року, та № 2-1-1/3 від 01.08.2003 року та стягнути 23500 грн. штрафу., 600 грн. вартості  судової експертизи. ( арк.с 111, т.1).

                    Вимоги зустрічного позову про розірвання договору обґрунтовуються тим, що відповідачем по зустрічному позову не виконані обов'язки про надання технічних умов та гігієнічних висновків на матеріали, які використовуються при виконанні робіт, не вивезені відходи, не усунені приховані недоліки, а також, істотно змінилися  обставини за спірними договорами  договору.

         Стягнення штрафу у розмірі 10 % суми договору  позивач за зустрічним позовом обґрунтовує пунктами  7.3 і 7.4  спірного договору.

     Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від  19.05.2006 провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" 424874,84 грн. припинено на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( арк.с 172-173,т.3). Суд послався на те, що в провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа             № 2-20/17-2006 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" і спірна заборгованість у даній справі була включена до грошових вимог у справі по банкрутство, про що господарським судом прийнята ухвала від 23.01.2006.

                    Рішенням господарського суду від 19.05.2006 товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" відмовлено у решті первісних позовних вимог про спонукання відповідача  повернути   майно  на суму 204985,00 грн. ( арк.с. 176-183,т.3).

                    Відмовляючи в задоволенні вказаної частини первісних вимог, суд першої інстанції підставами відмови вказав на те, що згідно вимог Інструкції „Про порядок  реєстрації виданих, повернутих і  використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої   наказом  Міністерства фінансів України від 16.05.96 за № 99 та зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України від 12.06.1996 за № 293/1318, отримання товарно - матеріальних цінностей між підприємствами повинно здійснюватися  на підставі довіреностей отримувача. А оскільки позивачем не наданий суду відповідний документ, суд, в силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України, не може оцінювати   розписку, як документ, підтверджуючий факт  передачі позивачем майна на відповідальне зберігання відповідача.

                    В рішенні суд вказує на те, що  отримання відповідачем вказаного майна не підтверджується  висновками бухгалтерської експертизи та необхідними товарно - транспортними документами. Крім того, за висновком суду першої інстанції, вимога про повернення майна на суму 204985,00 грн. не була заявлена позивачем у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія", у зв'язку з чим згідно  частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України і частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання  його банкрутом„ така вимога  вважається погашеною.

                    Зустрічний позов  задоволено  частково в частині  розірвання  договору підряду  № 17 від 20.06.2003 та договір підряду від 01.08.2003, що були  укладені між сторонами  у справі. У частині стягнення 24100,00 грн. у зустрічному позову відмовлено.

                    Задовольняючи позов у цій частині, суд послався на статтю 651 Цивільного кодексу України, вказавши при цьому, що ненадання товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" технічних умов та гігієнічних висновків на виноматеріали є істотним порушенням  умов договору підряду, оскільки  ця обставина може вплинути  на відповідну експлуатацію резервуарів та якість продукції. Другою підставою для розірвання  договорів суд вказав  неякісність  виконаних підрядних робіт, що було підтверджено  висновками експертів № 1800 від 29.09.2005 і № 1801 від 31.08.2005.

                    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

                    В апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення  суду першої інстанції і просить задовольнити первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  про стягнення  з відповідача  заборгованості в сумі 251800,08 грн. і пені  в сумі 7094,36 грн. за договором підряду № 17 від  26.06.2004, а також  заборгованості в сумі 165980,40 грн., яка виникла при виконанні договору від 01.08.2003.

Однак, в указаній частині  позовних вимог провадження у справі ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2006 (арк.с. 172-173,т.3) було  припинено по пункту 2  статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

                    Судова колегія вважає обґрунтованим припинення провадження у справі за первісним позовом в цій частині, оскільки спірна сума заборгованості визнана в якості грошових вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (ухвала від 23.01.2006 у справі  №2-20/17-2006).

    Дана ухвала місцевого господарського суду товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  в установленому законом порядку оскаржена не була .

    В апеляційній скарзі заявником також не була заявлена вимога про скасування вказаної ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим,  у зв'язку з вказаним, дані вимоги розгляду апеляційної інстанції не підлягають.

    Також в апеляційній скарзі заявник  просить прийняти рішення про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" повернути позивачу оброблений виноматеріал  "Кагор Український" в кількості 1700 дал, "Бастардо" десертне в кількості 2027 дал, по ціні 55 грн. за 1 дал, на загальну суму 204 985,00 грн.

             Суд апеляційної  інстанції вважає, що  рішення суду в частині відмови в задоволенні даних вимог не  відповідає чинному законодавству та  підлягає скасуванню з наступних підстав.

    Згідно частини 1 статті 936 Цивільного кодексу  України   за   договором   зберігання   одна  сторона  (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй    другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у   схоронності.

            В силу приписів статті 937 Цивільного кодексу України договір  зберігання  укладається  у  письмовій   формі   у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

      Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі  на  зберігання  посвідчене  розпискою,  квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

          Як вбачається із матеріалів справи,  згідно розписки, наданої Івановим Д.Л., відповідач в його особі  прийняв на відповідальне  зберігання   виноматеріали оброблені “Кагор Український” в кількості 1700 дал, “Бастардо” десертне в кількості 2027дал, по ціні 55,00 грн. за 1 дал, на загальну суму 204985,00 грн.

           Відповідно до частини 1 статті 949 названого Кодексу, зберігач  зобов'язаний  повернути поклажодавцеві річ,  яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

     Оскільки відповідач відмовився виконати вимогу позивача повернути йому вказане майно, судова колегія вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" обґрунтовано звернулось до суду за захистом свого порушеного права власності і  дана вимога  підлягає задоволенню.

             Посилання суду на те, що передача вищевказаного майна відбулась з порушенням вимог  Інструкції  „Про порядок  реєстрації виданих, повернутих і  використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої  наказом  Міністерства фінансів України від 16.05.96 за № 99, судова колегія вважає  неспроможним. Дана Інструкція не регулює порядок видачі і форму документів, які підтверджують факт передання зберігачеві майна на відповідальне зберігання.  Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" не спростований  факт прийняття виноматеріалів   на відповідальне зберігання, а  договір зберігання від 04.06.2006 за  підставою невідповідності його встановленій законодавством письмовій формі не визнавався недійсним,  останній  зобов'язаний виконати свої обов'язки і повернути  поклажодавцеві  майно,  яке було отримано їм на зберігання.    

            Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія"  про розірвання договорів підряду також підлягає скасуванню, а в задоволенні зазначених позовних вимог слідує відмовити виходячи з наступного.

                    Звертаючись до суду з зустрічним позовом , товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія"  вказало наступні норми  законодавства, на підставі яких заявлені  позовні вимоги, а саме, статті 525,526, 847, 651, 652 Цивільного кодексу України.

                    Задовольняючи вимоги позивача в частині розірвання договору підряду, суд першої інстанції мотивував своє рішення такими  підставами:

а) непредставлення товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" технічних умов та гігієнічних висновків на матеріали, які були використані при виготовленні ємностей.

б) неякісне виконання підрядником робіт.

                    В матеріалах справи відсутні докази невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"   умов договору в частині надання технічних умов та гігієнічних висновків на матеріали, які були використані підрядником при виготовленні ємностей для зберігання виноматеріалів.

  Крім того, позивачем за зустрічним позовом  не надано суду доказів того, що  невиконання підрядчиком цих умов вплинуло як на експлуатацію ємностей та резервуарів, так і на якість продукції, яка в них міститься.  Згідно  пояснень представника товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія", наданих в суді апеляційної інстанції, експлуатація ємностей  здійснялась їм  до дня подання даного позову.

У якості доказу неякісного виконання  товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" робіт за спірними договорами  суд визнав  висновок експерта за № 1798 від 26.10.2005.

  Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, експертиза (на яку посилається суд), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

 Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

  Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що висновок експерта  № 1798 від 26.10.2005 не може бути прийнятий в якості  доказу  неналежного або невиконання умов спірного договору підряду, оскільки коло питань, які були дослідженні експертами, не дозволяють суду зробити висновок про неякісне виконання позивачем за первісним позовом підрядних робіт.

          Так, судова колегія вважає, що при здійснені експертних досліджень  не були з'ясовані  суттєві для вирішення даної справи питання, а саме :

-          ступені здійснення  природного  стирання  шару  покриття  ємностей, його  стоншення при експлуатації ємностей;

-          як очищення ємностей вплинуло на корозію її поверхонь;

-          чи мали місце  механічні, хімічні, фізичні, електричні та інші впливи на      

          шар  лакофарбового  покриття ємностей під час їх експлуатації;

-          не досліджено питання дотримання належних умов експлуатації  ємностей  

          замовником;

-          експерт тільки робить припущення, що причиною  виникнення  корозії ємностей є можливо порушення  вимог  технології виготовлення та фарбування захисного шару, при цьому не встановлює причину їх виникнення і зв'язок  з виконанням підрядником умов спірного договору.

 Таким чином, зміст експертного висновку є тільки порівняльним аналізом виконаних робіт з вимогами ТУ 2312-005-27524984, а не аналізом відповідності  робіт умовам договору підряду.

                    Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що в задоволенні вимоги зустрічного позову про розірвання  спірних договорів підряду слідує відмовити у зв'язку з його недоведеністю.

   Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення 24100,00 грн, судова колегія вважає обґрунтованими. У даній частині  рішення суду  сторонами  не оскаржено.

            Також судова колегія вважає, що судові  витрати в сумі  1386,48 грн., пов'язані  з проведенням  судових експертиз у справі, підлягають стягненню з   товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія"  на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз в порядку частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

  Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню, а  рішення суду першої інстанції від 19.05.2006 підлягає зміні.

           Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 ( частина 1, пункти 1,4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                                        

                                                      ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  задовольнити частково.

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2006 у справі № 2-17/1604.1-2006 змінити, викласти  його резолютивну  частину  в наступній  редакції:

                    Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" задовольнити.

               Спонукати товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (вул. Первомайська, 1, с.Красний Партизан, Красногвардійський район,  р/р 26000012090502 в ОКБ м. Сімферпооль, МФО 324485, ОКПО 31314731) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист"  (вул. Шмідта, 9,Визирка, Комінтернівський  район, Одеська обл., р/р 26001310700401 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209, ОКПО 25418025) виноматеріали оброблені “Кагор Український”в кількості 1700 дал, “Бастардо” десертне в кількості 2027дал, по ціні 55,00 грн. за 1 дал, на загальну суму 204985,00 грн.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (вул. Первомайська, 1, с.Красний Партизан, Красногвардійський район,  р/р 26000012090502 в ОКБ м. Сімферпооль, МФО 324485, ОКПО 31314731) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Спецхімзахист" (65026, вул. Шмідта, 9,Визирка, Комінтернівський  район, Одеська обл., р/р 26001310700401 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209, ОКПО 25418025)   судові витрати по сплаті державного мита в сумі  85,00 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн.

          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (97032, вул. Первомайська, 1, с.Красний Партизан, Красногвардійський район,  р/р 26000012090502 в ОКБ м. Сімферпооль, МФО 324485, ОКПО 31314731) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз ( 95001, м. Сімферополь, вул. Чехова  55-А , ЄДРПОУ 26225794) судові витрати в сумі  1386,48 грн., пов'язані  з проведенням  судових експертиз у справі.

          Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видачу наказів.

                    Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договорів підряду та стягнення 24100,00 грн. відмовити повністю.

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                Ю.В. Борисова