Рішення

від 16.11.2022 по справі 1.380.2019.004121

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

справа №1.380.2019.004121

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Клочко Н.С.,

за участю:

представник позивача Жовнір В.А.,

представник відповідача Павлова А.О.,

розглянув адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

встановив:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 за №0004071308 та за №0004061308.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.03.2019 № 414/14-10.21/26307799. Позивач зазначає, що в розрахунку донарахованих сум платежів та фінансових санкцій до акта перевірки від 14.03.2019 №415/14.10.26360457 відсутній арифметичний розрахунок повноти та своєчасності перерахування до бюджету зазначених у податкових повідомленнях - рішеннях збільшених сум податкових зобов`язань з військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Зазначає, що на момент оскарження податкових повідомлень-рішень борг зі сплати донарахованого основного платежу зі сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб сплачено в повному розмірі. Позивач також зазначає, що нарахована та несплачена ДП «Львіввугілля» з 01.10.2015 по 30.01.2019 сума військового збору та податку на доходи фізичних осіб на момент прийняття податкових повідомлень-рішень частково знаходилась за межами встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строку давності 1095 днів, що свідчить про те, що визначення грошових зобов`язань за основним платежем в спірних податкових повідомленнях-рішеннях відбулось без урахування строку давності.

Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненням до відзиву та зазначив оскільки за позивачем рахувався податковий борг, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов`язань, відповідачем було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань на підставі ст.126 ПК України. Також, відповідач вважає, що ним не було порушено строків передбачених ст.102 ПК України, оскільки штрафні санкції нараховувались за період з 01.01.2016 року по 30.01.2019 року. Крім того, контролюючий орган вважає, що ним правильно було застосовано положення ст.127 ПК України, оскільки частина податкових зобов`язань взагалі не сплачувалась.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №К/9901/12558/20 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.07.2022 справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.09.2022, занесеною до протоколу судового засідання, суд допустив заміну відповідача правонаступником - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Ухвалою суду від 19.10.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд відмовив.

Ухвалою суду від 19.10.2022 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляу справи по суті.

Суд встановив таке.

За змістом позовної заяви ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Великомостівська» визнає суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, які не були сплачені Підприємством і які визначені йому до сплати згідно з податковими повідомленнями-рішеннями як заборгованість з цих податкових платежів (в акті перевірки 1 973 423.30 грн. податку на доходи фізичних осіб та 199 403, 45 грн. військового збору виявлені та вказані як утримані підприємством з виплачених доходів (заробітної плати), але не сплачені до бюджетів) та факт затримки сплати (перерахування) до бюджету самостійно утриманих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з огляду на затримку виплати заробітної плати через відсутність достатнього фінансування. Фактично позивач оспорює застосування ГУ ДПС штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 127 ПК.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2022 у даній справі зазначив, що суди попередніх інстанцій, однак, не врахували вказані обставини, тому стверджувати, що суди правильно встановили обставини у справі, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна. У зв`язку з цим ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статті 242 КАС.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ВП Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.01.2019 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.01.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 року по 30.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт від 14.03.2019 року №414/14.14-21/26307799 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 року:

за №0004071308, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3419431 грн. 22 коп., в тому числі основний платіж - 1973423 грн. 30 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1446007 грн. 92 коп.;

за №0004061308, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 346258 грн. 48 коп., в тому числі основний платіж - 199403 грн. 45 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 146855 грн. 03 коп.

За наслідками адміністративного оскарження згадані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення підп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, п.87.9 ст.87, ст.167, підп.168.1.2, підп.168.1.4, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, підп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України не сплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб на суму 1973423 грн. 30 коп. та порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період що перевірявся більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Також перевіркою встановлено порушення підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, підп.1.5, підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не сплата (неперерахування) військового збору на суму 199403 грн. 45 коп. та порушення правил сплати (перерахування) військового збору за весь період що перевірявся більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Таким чином, змістом спірних правовідносин є перевірка правильності визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому, позивачем не заперечується факт сплати податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору не у строк, встановлений законом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 171.1 п. 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПК України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 16 1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідних положень ПК України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі збір).

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу (підпункт 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу). Для резидента це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу).

Підпунктом 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК України (підпункт 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу).

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПК України (підпункт 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, підставою для визначення платнику податків грошового зобов`язання на підставі статей 126 та 127 Податкового кодексу є встановлення податковим органом факту несплати чи несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у конкретних періодах та відповідно встановлення періоду затримки сплати такого.

При цьому, висновок контролюючого органу про порушення правил сплати (перерахування) податків чи інших обов`язкових платежів повинен бути зроблений з покликанням на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів та із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції).

З акта перевірки від 14.03.2019 №414/14.14-21/26307799, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неможливо встановити, на підставі яких саме документів відповідач зробив висновки про несплату (неперерахування) позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору та порушення правил сплати (перерахування) цього податку та в які саме періоди.

Також в акті перевірки, як і в розрахунках сум податку на доходи фізичних осіб і військового збору та штрафних санкцій до акта перевірки відсутнє обчислення терміну порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Суд також звертає увагу, що у доданому до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень розрахунок нарахованих сум податку та штрафних санкцій до акта перевірки від 14.03.2019 №414/14.14-21/26307799 також містить лише суми основного боргу та фінансових санкцій з зазначенням порушеної статті Податкового кодексу, без арифметичного розрахунку повноти та своєчасності перерахування до бюджету вказаної у податковому повідомленні-рішенні збільшеної суми податкових зобов`язань.

Таким чином, застосовуючи до позивача фінансову санкцію за порушення строків сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за порушення п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідач не зазначає у поданому розрахунку кількість днів затримки сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по кожному періоду (місяцю), що є підставою до застосування (не застосування) 10% чи 20% штрафної санкції до погашення суми податкового боргу.

Не зазначення кількості днів затримки сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору унеможливлює перевірку правомірності застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки норми ст. 126 ПК України застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати податку. При цьому розмір такої санкції безпосередньо залежить від тривалості затримки такої сплати.

Без належного розрахунку застосованих штрафних санкцій, а також відсутності повної інформації щодо змісту порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що підтверджують наявність факту порушення неможливо перевірити і слушність доводів позивача про неправомірність застосування до нього штрафу згідно пункту 127.1 статті 127 ПК України.

Щодо аргументів позивача про визначення грошового зобов`язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору (основного платежу) та (штрафних санкцій) в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях з порушенням строку давності, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З акта перевірки видно, що перевірка повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору проводилась за період з 01.01.2015 по 30.01.2019. При цьому перевірки сума несвоєчасно перерахованого податку визначена відповідачем за період з 2015 по січень 2019: сума несплаченого пдатку на доходи фізичних осіб 1973423,30грн; сума несплаченого військового збору 199403,45грн.

Такі ж суми віднесено до суми основного зобов`язання у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, з яких здійснено нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначена в спірних податкових повідомленнях-рішеннях сума грошового зобов`язання за основним платежем є сумою боргу за період 01.01.2015 по 30.01.2019.

З огляду на викладене, обґрунтованими є доводи позивача про те, що нарахована та несплачена платником податків з 01.01.2015 року по 30.01.2019 року сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення знаходилася за межами встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів. Отже визначене грошове зобов`язання за основним платежем в таких податкових повідомленнях - рішеннях відбулось з порушенням строку давності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до відповідальності з порушенням строку, встановленого ПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019 №0003661308 та №0003691308.

З урахуванням критеріїв правомірності рішень суб`ктів владних повноважень, що викладені у ч.2 ст.2 КАС України суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що такі підлягають скасуванню, а позов задоволенню повностю.

Відповідно до ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на суму 19210,00грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Державного підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 року за №0004071308 та №0004061308.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ДП «Львіввугілля» (Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.11.2022.

СуддяЛунь З.І.