РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 листопада 2022 року м. Рівне№460/24540/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача 1 Т.М.Воят; позивача 2 ОСОБА_1 ; представника позивачів адвоката Л.М.Пилипчук; представника третьої особи О.А.Ничипорук; представника відповідача С.В.Данилюка; представника третьої особи Р.В.Силіна; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , яка звертається в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , яка звертається в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради (Закладу загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради), до Корецької міської ради Рівненської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 , яка звертається в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , (далі позивач 1) та ОСОБА_6 , яка звертається в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , (далі позивач 2) до Корецької міської ради Рівненської області (далі відповідач), в якому позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення від 28.07.2022 №3129 «Про зміну типу та найменування закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради».
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування рішення «Про зміну типу та найменування закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради» діти позивачів змушені продовжувати навчання і іншому закладі освіти, що розташований на значній відстані від місць проживання; у даному випадку порушене право на доступність освіти. Вказують, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, оскільки за результатами громадського обговорення проєкта рішення, не враховано думку жителів територіальної громади та не опубліковано звіт про результати публічного громадського обговорення. У випадку наявності будь-якої колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, пріоритети повинні надаватися саме забезпеченню інтересів дітей. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, органом місцевого самоврядування враховано як інтереси дітей, так і питання соціально-економічного характеру. Оскаржуване рішення жодним чином не становить порушення прав позивачів на освіту, оскілки на території громади наявні ряд закладів освіти, до яких курсують шкільні автобуси, та які мають кращі забезпечені умови для навчання. Повноваження щодо ліквідації, реорганізації чи перепрофілювання навчальних закладів у даному випадку є компетенцією саме органу місцевого самоврядування, як їх засновника. Тому з урахуванням соціально-економічних обставин було прийняте оскаржуване рішення, яке не становить втручання у право на здобуття освіти. Просили відмовити позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.09.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Заклад загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради.
Ухвалою суду від 13.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 22.09.2022.
Ухвалою суду від 22.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради.
Ухвалою суду від 22.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 11.10.2022 у порядку пункту 2 частини другої статті 181 КАС України.
Ухвалою суду від 11.10.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача 2 про виклик свідків залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 11.10.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.11.2022.
У судове засідання 08.11.2022 прибули позивачі та представник позивачів, підтримали заявлені позовні вимоги, та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Третя особа на стороні позивача не підтримала позицію позивачів.
До суду також прибули представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача, заперечили проти позовних вимог, та просили суд відмовити позивачам у задоволенні позову повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 08.11.2022.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Корецької міської ради (восьме скликання) від 23.04.2021 №636 (далі Рішення №636) затверджено План I етапу оптимізації мережі закладів освіти Корецької громади на 2021-2023 роки (а.с. 79).
Додаток 1 до Рішення №636: (порядковий номер 11) Пониження ступеня Даничівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-II ступенів Заклад дошкільної освіти» шляхом перетворення у заклад середньої загальної освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради (2021-2022 роки) (а.с. 81).
Рішення №636 з додатками оприлюднене 01.04.2021 (а.с. 82).
Рішенням Корецької міської ради (восьме скликання) від 26.08.2021 №1486 (далі Рішення №1486) затверджено План формування мережі закладів освіти, їх реорганізацію та перепрофілювання (зміну типу) Корецької територіальної громади (а.с. 86).
Додаток 1 до Рішення №1486: (порядковий номер 2) Розділу «Проведення реорганізації та / або перепрофілювання (зміна типу) закладів освіти I-II ступенів Корецької територіальної громади у заклади освіти, які забезпечують здобуття дошкільної, початкової освіти» - Заклад загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради у заклад загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради (а.с. 87).
Додаток 11 до Рішення №1486: проєкт рішення «Про перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради (код ЄДРПОУ 22564482) у заклад загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради» (а.с. 88).
Рішення №1486 з додатками опубліковане 26.08.2021 (а.с. 85).
Рішенням Корецької міської ради (восьме скликання) від 28.07.2022 №3129 змінено тип та найменування закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради на заклад середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради (далі Рішення №3129) (а.с. 19).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №3129, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Нормативно-правовим атом, який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).
Пункт 30 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР:
виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Частина перша статті 59 Закону №280/97-ВР:
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частина друга статті 59 Закону №280/97-ВР:
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Нормативно-правовим актом, який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, є Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі Закон №2145-VIII).
Частина друга статті 5 Закону №2145-VIII:
Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частина перша статті 22 Закону №2145-VIII:
Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Права та обов`язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов`язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти. Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).
Частина друга статті 22 Закону №2145-VIII:
Заклад освіти як суб`єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти.
Частина третя статті 22 Закону №2145-VIII:
Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти не може бути: фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта, або зареєстрована на території держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора або держави-окупанта.
Частина шоста статті 22 Закону №2145-VIII:
Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.
Частина сьома статті 22 Закону №2145-VIII:
Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов`язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.
Частина восьма статті 22 Закону №2145-VIII:
Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
Стаття 24 Закону №2145-VIII:
Система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
Стаття 25 Закону №2145-VIII:
Права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.
Засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа): приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти; забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу; реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
Засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
Засновник або уповноважений ним орган (особа) може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.
Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.
Засновник закладу освіти зобов`язаний: забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти; забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
Частина третя статті 66 Закону №2145-VIII:
Сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Нормативно-правовим атом, який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, є Закон України «Про повну загальну середню освіту» від16.01.2020№463-IX (далі Закон №463-IX).
Частина перша статті 32 Закону №463-IX:
Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.
Стаття 36 Закону №463-IX:
Управління закладом загальної середньої освіти здійснюють: засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган; керівник закладу освіти; педагогічна рада; вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти. Органи громадського самоврядування та піклувальна рада мають право брати участь в управлінні закладом загальної середньої освіти у порядку та межах, визначенихЗаконом України«Про освіту», цим Законом та установчими документами закладу освіти.
Частина перша статті 37 Закону №463-IX:
Права та обов`язки засновника (засновників) закладу загальної середньої освіти визначаються цим Законом,Законом України«Про освіту» та іншими актами законодавства.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що до повноважень органу місцевого самоврядування, як засновника навчального закладу, законодавцем віднесено питання щодо управління навчальним закладом, забезпечення діяльності та розвитку такого, створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти, забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільств, заснування закладів освіти, їх реорганізація і ліквідація, у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечення здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.
Корецька міська рада є заставником Закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради Закладу загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради, а тому має повноваження на здійснення реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання закладів освіти.
Прийняттю оскаржуваного Рішення №3129 передувало прийняття Рішення 1486, яке є чинним та не оскаржувалося у судовому порядку. Посилання на Рішення №1486 міститься у тексті оскаржуваного Рішення №3129.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону №463-IX, у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що проєкт оскаржуваного Рішення №3129 оприлюднений не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення, що свідчить про дотримання відповідачем вимог статті 32 Закону №463-IX.
Рішенням засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів, планування соціально-економічного розвитку, податкової та регуляторної політики, інвестицій та міжнародного співробітництва, оформленого Протоколом №10 від 22.04.2021, рекомендовано сесії міськради прийняти План I етапу оптимізації закладів освіти Корецької територіальної громади на 2021-2023 роки (а.с. 122).
Відповідно до статті 8 Закону №280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Відповідно до статті 13 Закону №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі - консультації з громадськістю) визначає Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 (далі Порядок № 996).
Пункт 5 зазначеної постанови передбачає, що органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування рекомендовано керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.
Відповідно до пункту 3 Порядку №996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
За приписами пункту 12 Порядку №996 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.
Отже, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку з приводу конституційних прав та свобод громадян, зокрема, права на освіту, та щодо розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а та від 30.12.2020 у справі № 2140/1580/18, від 02.02.2021у справі № 620/3135/19.
Щодо питання проведення громадського обговорення проєкту рішення засновника, судом установлено, то таке було проведене, що підтверджується Протоколом №1 (а.с. 20).
Зі змісту Протоколу №1 вбачається, що ряд жителів територіальної громади висловлювали свою незгоду з прийняттям рішення.
Позивачі вказують, що відповідач не сформував та не оприлюднив Звіт про результати публічного громадського обговорення, що свідчить про протиправність оскаржуваного Рішення №3129.
У свою чергу, відповідач вказує, що такий Звіт був сформований, проте не наданий суду.
Щодо такої обставини суд зазначає, що факт проведення громадських обговорень підтверджується Протоколом №1, натомість судом не встановлено саме тих процедурних порушень при прийнятті рішення, що оскаржується, які могли б вплинути на кінцевий результат.
Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №996 лише рекомендує, а не зобов`язує органи місцевого самоврядування, під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією Постановою Порядком і Типовим Положенням.
Як зазначалося вище, до повноважень органу місцевого самоврядування, як засновника навчального закладу, законодавцем віднесено питання щодо управління навчальним закладом, забезпечення діяльності та розвитку такого, створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти, забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільств.
Прийняттю оскаржуваного Рішення №3129 передувало звернення Корецької міської ради до Рівненської обласної ради від 06.06.2022 №02-04/804, де зазначено, що зважаючи на щорічне зменшення кількості дітей та наповнюваності класів, виникла потреба в упорядкуванні мережі закладів освіти Корецької територіальної громади, тому було прийняте Рішення №1486; 11 травня 2022 року відбулося громадське обговорення питання щодо реорганізації та перепрофілювання (зміну типу) ЗЗСО «Даничівська гімназія» на заклад загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа»; упродовж останніх років мережа класів ЗЗСО «Даничівська гімназія» поступово зменшується: 2018-2019 роки 78 учнів, 2019-2020 роки 77 учнів, 2020-2021 роки 72 учні, 2021-2022 роки 68 учнів: 1 клас 5 учнів, 2 клас 7 учнів, 3 клас 10 учнів, 4 клас 9 учнів, 5 клас 11 учнів, 6 клас 7 учнів, 7 клас 5 учнів, 8 клас 8 учнів, 9 клас 9 учнів. Зважаючи на прогнозовану кількість першокласників 2022 року, кількість дітей у закладі буде і надалі зменшуватися, адже на території села мешкає дошкільнят: 2017 року народження 7 дітей, 2018 року народження 10 дітей, 2019 року народження 8 дітей, 2020 року народження ІНФОРМАЦІЯ_1 3 дітей. У 2021-2022 навчальних роках виховується 18 дошкільнят;
всього ставок за штатним розписом та навчальними планами 24,83; фактично працює 21 особа;
працівників обслуговуючого персоналу за штатним розписом 7, фактично працює 5 осіб;
розмір освітньої субвенції у 2021 році становив 3522042,00 грн, у 2022 році 3730480,00 грн;
з коштів бюджету Корецької міської територіальної громади у 2021 році на заробітну плату вихователів та обслуговуючого персоналу виділено 512022,00 грн, на харчування 32608,00 грн; у 2022 році на заробітну плату вихователів та обслуговуючого персоналу заплановано 1462921,00 грн, на харчування 93166,00 грн;
на заробітну плату, харчування, енергоносії, комунальні послуги та інше з бюджету Корецької громади у 2022 році заплановано 2012555,00 грн;
вартість утримання однієї дитини на рік становить 53182,00 грн;
беручи до уваги, що обсяг освітньої субвенції визначається з розрахунку 29217,00 грн на одного учня, то сума на оплату праці педагогічним працівникам має складати 1986756,00 грн;
у кошторисі видатків на 2022 рік ця сума становить 3730480,00 грн, що означає: ЗЗСО «Даничівська гімназія» дофінансовується на суму 1743724,00 грн за рахунок інших закладів освіти територіальної громади;
у зв`язку з великими витратами на одного учня, зважаючи на створені у ЗЗСО «Даничівська гімназія» умови для дошкільнят, Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради вважає за доцільне змінити тип ЗЗСО «Даничівська гімназія» на ЗЗСО «Даничівська початкова школа» з дошкільним підрозділом (а.с. 27).
Судом також установлено, що при прийнятті оскаржуваного Рішення №3129 Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради та Корецькою міською радою аналізувалися Звіти денного закладу загальної середньої освіти (Форми ЗНЗ-1) на початок 2017/2018 навчальних років, на початок 2018/2019 навчальних років, на початок 2019/2020 навчальних років, на початок 2020/2021 навчальних років, на початок 2021/2022 навчальних років, на початок 2022/2023 навчальних років (а.с. 89-111).
Зі змісту Звітів вбачається чітка тенденція до зменшення кількості дітей ЗЗСО «Даничівська гімназія».
У процесі прийняття рішення щодо зміни типу та найменування закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради на заклад середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради, відповідачем опрацьовано Дослідження Центру Спільних Дій щодо реорганізації мережі закладів освіти територіальної громади (а.с. 112-121).
Дослідження містять наступні висновки, зокрема, щодо Даничівського НВК:
кількість учнів: 2017-2018 82, 2018-2019 78, 2019-2020 77, 2020-2021 72;
фактична наповнюваність класів 8, відхилення (- 6);
кількість учнів на одного педагога 5;
кількість вчителів на один клас 17;
частка допоміжного персоналу 45 %;
видатки на заклад з бюджету ТГ 19 %, за рахунок освітньої субвенції 81%;
видатки на заробітну плату працівників (без субвенції) 74 %;
найдорожче для місцевого бюджету навчання однієї дитини 10.20 тис грн;
видатки на одного учня зі зведеного бюджету 62,985 грн,
видатки на одного учня зі зведеного бюджету відносно середніх видатків на одного учня по країні 1,8;
аналіз рішення щодо реорганізації «Рішення є обґрунтованим»;
Вказане вище свідчить про те, що орган місцевого самоврядування при підготовці та прийнятті оскаржуваного Рішення №3129 діяв виважено, обґрунтовано та з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації.
Щодо наявності чи відсутності порушення відповідачем права на освіту, суд зазначає таке.
За положеннями частини шостої статті 25 Закону №2145-VIII, частини другої статті 32 Закону №463-IX, у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
У позовні зазначено, що ОСОБА_3 учень 9 класу, ОСОБА_4 учень 6 класу, ОСОБА_5 учениця 3 класу, ОСОБА_7 учениця 7 класу, ОСОБА_8 учень 5 класу; внаслідок прийняття оскаржуваного Рішення №3129 змушені переходити в інший навчальний заклад, який знаходиться на значній відстані від місця проживання, що є порушенням права на освіту.
Під час розгляду справи по суті судом установлено, що діти позивачів обрали навчальний заклад для продовження освіти Великомежиріцький ліцей, що якого курсує шкільний автобус.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішення №3129 жодним не порушує прав позивачів, як членів Корецької територіальної громади, зокрема, їх прав на здобуття повної загальної середньої освіти, оскільки таке право може бути реалізовано шляхом навчання в іншому навчальному закладі, розташованого на території міської територіальної громади, та до якого учнів доставляють шкільним автобусом.
Суд вважає, що чинним законодавством встановлено обов`язковість загальної середньої освіти, однак не встановлено обов`язковості її здобуття лише у конкретному навчальному закладі.
Матеріали справи не містять доказів неможливості здобуття дітьми, в інтересах яких заявлено позов, загальної середньої освіти. Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про позбавлення дітей гарантованого Конституцією України права на освіту.
Як зазначив відповідач, мета прийняття оскаржуваного Рішення №3129 це отримання освіти дітьми в укомплектованих повноцінних класах та переведення дітей в кращі умови навчання для підвищення якості середньої освіти.
Суд не вбачає підстав ставити зазначене твердження під сумнів. Незгода окремих жителів громади з таким рішенням не може свідчити про його незаконність.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що відповідно до приписів статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
При цьому суд зазначає, що принцип пропорційності є складовою принципу верховенства права. Сам же принцип пропорційності має також три підпринципи: адекватність (міра адекватна для досягнення завчасно встановленої цілі, якщо бажаний результат може бути досягнуто тільки за умови звертання до цієї міри); необхідність (міра є законною з найменш можливими обмеженнями при умові досягнення легітимної цілі); пропорційність як сувора вимога (серйозність втручання та серйозність причин, які виправдовують це втручання, повинні бути пропорційними одна до іншої).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Handyside v. the United Kingdom» від 07.12.1976, зазначив про те, що кожна «спеціальна процедура», «умова», «обмеження» чи «покарання», які покладені, повинні бути пропорційні легітимній меті, що переслідується.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі №800/541/16 підкреслено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що приймаючи оскаржуване Рішення №3129 відповідачем дотримано принципу пропорційності, тобто балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; оскаржуване Рішення №3129 не порушує прав позивачів на освіту.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного Рішення №3129 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 , яка звертається в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 , яка звертається в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Закладу загальної середньої освіти «Даничівська гімназія» Корецької міської ради (Закладу загальної середньої освіти «Даничівська початкова школа» Корецької міської ради) (вулиця Шевченка, 53, село Даничів, Рівненська область, 34741; код ЄДРПОУ 22564482) до Корецької міської ради Рівненської області (вулиця Київська, 49, місто Корець, Рівненська область, 34700; код ЄДРПОУ 26452099), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради (площа Київська, 5, місто Корець, Рівненська область, 34700; код ЄДРПОУ 43929176), про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 листопада 2022 року
Суддя К.М. Недашківська
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2022 |
Оприлюднено | 21.11.2022 |
Номер документу | 107396644 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
К.М. Недашківська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні