Ухвала

від 18.11.2022 по справі 520/9089/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 листопада 2022 р. справа № 520/9089/22Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН-СНЕК» (вул. Клочківська, 191-Д, кв. 64, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 44091922) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН-СНЕК» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022 №36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України прийняти та зареєструвати податкові накладні: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022 №36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання на реєстрацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН-СНЕК» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та запропоновано позивачу з метою усунення недоліків позовної заяви:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів;

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 79392,00 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На виконання вказаної ухвали, представником позивача 16.11.2022 року надано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача зазначив, що позивач дізнався про порушення свої прав отримавши у період з 14.02.2022 по 23.02.2022 квитанції про відмову у прийнятті податкових накладних. Водночас представник позивача посилаючись на Укази Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також від 14.03.2022 № 133/2022 від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, які продовжували строк дії воєнного стану в Україні зазначає, що через активні бойові дії на території міста Харкова та Харківської області було фактично унеможливлена господарська діяльність ТОВ «Океан-Снек». Це зумовило евакуацію робітників та керівництва ТОВ «Океан-Снек» до міста Бровари Київської області та до міста Чернівці на початку березня 2022 року, що унеможливило забезпечення оперативного доступу до первинної документації, яка була необхідно для підготовки позовної заяви у цій справі та яку було надано до суду. Про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду свідчить і те, що 28 червня 2022 року листом № 4 ТОВ «Океан-Снек» звернулось до ДПС з проханням надати роз`яснення стосовно дій по реєстрації податкових накладних, а 27 липня 2022 року ТОВ «Океан-Снек» було подано до ДПС лист на неможливість виконання податкового обов`язку, однак у відповідь контролюючий орган лише процитував положення Податкового кодексу України та підзаконних нормативно- правових актів, так і не надавши жодного дієвого механізму для реєстрації податкових накладних. З огляду на наведене, представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити відповідний процесуальний строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд зазначає, що ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18, судова палата в цій справі відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та вважала за потрібне сформулювати такий правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З додатків до адміністративного позову судом встановлено, та не заперечувалось позивачем у позові, що в період з 14.02.2022 року по 23.02.2022 року позивачем від Державної податкової служби України отримано квитанції про відмову у прийнятті податкових накладних із зазначенням причини неприйняття: "Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг". Саме вказані дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних є предметом позову в межах даної справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що саме в період з 14.02.2022 року по 23.02.2022 року позивачу стало відомо про порушення його прав, однак адміністративний позов подано до Харківського окружного адміністративного суду 26.10.2022 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку з моменту вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Суд критично відноситься до посилань позивача на ту обставину, що факт знаходження Харківської області в зоні проведення бойових дій, унеможливило забезпечення оперативного доступу до первинної документації, яка була необхідно для підготовки позовної заяви у цій справи. Оскільки вказане не відповідає дійсності та спростовується тим, що позивачем не надано доказів простою підприємства, пошкодження майна підприємства внаслідок бойових дій або інших доказів щодо неможливості доступу до первинної документації. Окрім того, зі змісту заяви про поновлення строку представник позивача зазначає, що 28 червня 2022 року листом № 4 ТОВ «Океан-Снек» звернулось до ДПС з проханням надати роз`яснення стосовно дій по реєстрації податкових накладних, а 27 липня 2022 року ТОВ «Океан-Снек» було подано до ДПС лист на неможливість виконання податкового обов`язку. Вчинені дії позивача лише підтверджують, що позивач був обізнаний та мав можливість доступу до первинної документації, в межах строку ч.2 ст.122 КАС України.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Таким чином, наведені у заяві про усунення недоліків підстави пропуску строку суд визнає неповажними, оскільки позивачем не доведено, що вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову. Наведені факти не свідчать про поважність пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними.

Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивача з метою усунення недоліків позовної заяви в частині несплати судового збору за подання позову в повному обсязі, також надав оригінал платіжного доручення від 09.11.2022 № 60 про сплату судового збору в розмірі 79 392,00 гривень.

Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч.5, 6, 8 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 123, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску та поновлення процесуального строку для звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН-СНЕК» (вул. Клочківська, 191-Д, кв. 64, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 44091922) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.