Рішення

від 18.11.2022 по справі 640/21398/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року м. Київ № 640/21398/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аксофт»до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП: 44116011)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксофт» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДР: 34481687) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник первинного відповідача: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР ВП 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2019 № 0675161206 на суму штрафу 17 603,87 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки усі податкові накладні, що були зареєстровані з порушення граничного строку, це податкові накладні, які не надаються покупцю.

Додає, що як свідчать данні витягу з реєстру податкових накладних, податкові накладні відображені в акті перевірки були складені за операціями відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу та є результатом умовного продажу (податкові накладні: №№ 127, 128 від 30.09.2017; №№ 113, 114 від 31.07.2017; №№ 5, 4 від 30.04.2017 ; №№ 207, 208 від 31.12.2017; №№ 250, 251,252 від 31.05.2017; №№ 250, 251 від 31.08.2017; №№ 215, 216 від 31.10.2017; №№ 241, 242 від 30.11.2017; №№ 125, 126, 128, 129, 132, 133, 134, 136, 141, 130, 137, 139, 140 від 31.12.2018; №№ 65, 119 від 30.09.2018; №№ 101, 168 від 31.03.2018 року; № 134 від 28.02.2018 року; №№ 76, 77, 79 від 31.01.2018 року; №№ 35, 93 від 31.01.2019 року; №№ 130, 131 від 31.03.2019 року; №№ 134, 135 від 30.04.2019 року), а відтак, за висновком позивача, вказані податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація товару відбувалася кінцевим споживачам не платникам ПДВ, або є результатом умовного продажу, а тому жоден з контрагентів підприємства не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Позивач також пояснює, що у своєму листі ДФС України від 03.03.2017 № 709/4/99-99-15-03-02-13 у зв`язку із зверненнями платників податків щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) надала власну позицію з порушеного питання, у якому зазначило, що штрафні санкції, визначені п. п. 120.1 та 120.2 ПКУ, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Однак, Міністерство фінансів яке є центральним державним відомством, яке має формувати податкову політику, у листі № 11310-09-10/10306 від 14.04.2017, розглянувши лист ДФС України від 03.03.2017 року № 709/4/99-99-15-03-02-13 вказав про те, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації в ЄРПН ПН, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до п. 195.5 ПК України до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120 ПК України, крім ПН, складених відповідно до п. п. "б" п. 198.5 ПК України. Від штрафів за п. 120 ПК України звільняються порушення за ПН, які не обкладаються ПДВ (звільнені від обкладання ПДВ або обкладаються ПДВ за нульовою ставкою).

Разом з тим, на думку позивача, таке трактування не відповідає нормам ПК України, оскільки до 01.01.2017 року штрафні санкції за порушення реєстрації ПН згідно п. 120 ПК України накладалися тільки за порушення реєстрації тих податкових накладних, які видавались покупцям - платникам ПДВ; вказані штрафні санкції накладаються за результатами перевірки, яка проводитися, як правило за заявою покупця платника ПДВ (п. 120 ПК України). Відповідно логічним накладати штрафи тільки за порушення в тих ПН, які видаються покупцям.

Зауважує, що різне та неоднозначне трактування податкових» норм зі сторони контролюючих органів призводить до того, що з винятків до яких не застосовується штраф за не реєстрацію ПН виключаються штрафи, які не можуть бути накладені в принципі, тобто ті які видаються покупцям та оформлені на операції, які звільнені від оподаткування, або обкладаються за нульовою ставкою, оскільки щодо них накласти штрафи згідно п. 120 ПК неможливо, у зв`язку із відсутністю бази для накладання штрафу.

Підсумовуючи викладене позивач робить висновок про те, що реєстрація податкових накладних, які не видаються і не потрібні покупцю-неплатнику ПДВ не має жодного сенсу, оскільки система електронного адміністрування податку на додану вартість призначена для безперервного оперативного контролю формування важливої складової бюджету країни - податку на додану вартість. Головною метою впровадження СЕА ПДВ є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету.

З огляду на викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зауважує, що відповідно до матеріалів перевірки та копій податкових накладних встановлено порушення ТОВ «Аксофт» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), але складених на постачання неплатнику податків (тип 09 згідно п. 8 Порядку Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної № 1307 від 31.12.2015), що в свою чергу не є складеними на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або складеними на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Також додає, що в податкових накладних (перелік яких наведено в акті перевірки), що зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у графі 8 зазначено код ставки 7, натомість, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування в графі 8 податкової накладної повинен бути зазначений код ставки - 903.

Натомість, в розділі А заповнено рядки І - III, V, що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Підсумовуючи викладене відповідач наголошує на безпідставності заявлених позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що варіант тлумачення відповідачем статті 120-1 ПКУ є буквальним без врахування контексту правової норми та її внутрішньої логіки, зв`язку із іншими нормами ПКУ, а також сенсу ведення системи електронного адміністрування ПДВ. Факт накладення штрафу за відсутність реєстрації або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю, не впливають на результати податкового обліку контрагентів, не призводять до негативних наслідків для бюджету чи будь-яких третіх осіб.

Позивач додає, що з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини стосовно пропорційності співвідношення між засобами державного втручання та метою, яку прагнуть досягти, а також п. 56.21 ПКУ відносно дій в разі можливості неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, позивач вважає, що рішення має бути прийнято на користь платника податків.

Позивач також звертає увагу, що відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних визначена п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, згідно якого відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Наголошує, що положення абз. 1 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України пов`язують факт існування податкового правопорушення з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щоб факт відсутності реєстрації податкових накладних був обгрунтованим, передусім необхідно довести незворотність факту не реєстрації податкових накладних за період, який перевіряється, зокрема аж до граничної межі, коли податкова накладна не може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відтак, зазначає, що поки у платника податків зберігається граничне право реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не може обґрунтовано та законно довести факт відсутності реєстрації такої накладної.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 25.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 18.11.2022 здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП 44116011).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Аксофт», за результатами якої складено акт від 19.07.2019 № 7324/26-15-12-06-16/34481687, ким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, а саме;

від 07.12.2017 № 184 на суму ПДВ 145,05 грн., яка зареєстрована 11.01.2018 (кількість днів затримки 11);

від 29.12.2017 № 297 на суму ПДВ 2594 грн., яка зареєстрована 29.01.2018 (кількість днів затримки 14);

від 30.09.2017 № 127 на суму ПДВ 8914,65 грн., яка зареєстрована 19.10.2017 (кількість днів затримки 4);

від 30.09.2017 № 128 на суму ПДВ 3223,95 грн., яка зареєстрована 19.10.2017 (кількість днів затримки 4);

від 31.07.2017 № 114 на суму ПДВ 1976,20 грн., яка зареєстрована 19.08.2017 (кількість днів затримки 4);

від 31.07.2017 № 113 на суму ПДВ 4764,37 грн., яка зареєстрована 19.08.2017 (кількість днів затримки 4);

від 30.04.2017 № 5 на суму ПДВ 20,65 грн., яка зареєстрована 18.05.2017 (кількість днів затримки 3);

від 30.04.2017 № 4 на суму ПДВ 32,97 грн., яка зареєстрована 18.05.2017 (кількість днів затримки 3);

від 18.05.2017 № 249 на суму ПДВ 10897,5 грн., яка зареєстрована19.06.2017 (кількість днів затримки 4);

від 31.12.2017 № 207 на суму ПДВ 1153,19 грн., яка зареєстрована 31.12.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.12.2017 № 208 на суму ПДВ 7014,63 грн., яка зареєстрована 31.12.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.05.2017 № 252 на суму ПДВ 19,5 грн., яка зареєстрована 20.06.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.05.2017 № 251 на суму ПДВ 8253,81 грн., яка зареєстрована 20.06.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.05.2017 № 250 на суму ПДВ 1651,58 грн., яка зареєстрована 20.06.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.08.2017 № 251 на суму ПДВ 6277,47 грн., яка зареєстрована 20.09.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.08.2017 № 250 на суму ПДВ 1369,49 грн., яка зареєстрована 20.09.2017 (кількість днів затримки 5);

від 31.10.2017 № 215 на суму ПДВ 2337,73 грн., яка зареєстрована 17.11.2017 (кількість днів затримки 2);

від 31.10.2017 № 216 на суму ПДВ 6682,11 грн., яка зареєстрована 17.11.2017 (кількість днів затримки 2);

від 30.11.2017 № 242 на суму ПДВ 2128,46 грн., яка зареєстрована 19.12.2017 (кількість днів затримки 4);

від 30.11.2017 № 241 на суму ПДВ 1743,45 грн., яка зареєстрована 19.12.2017 (кількість днів затримки 4);

від 31.12.2018 № 140 на суму ПДВ 1479,20 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 139 на суму ПДВ 1357,42 грн., яка зареєстрована 23.01.2019 (кількість днів затримки 8);

від 31.12.2018 № 137 на суму ПДВ 1634,60 грн., яка зареєстрована 23.01.2019 (кількість днів затримки 8);

від 31.12.2018 № 130 на суму ПДВ 1896,31 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 20.04.2018 № 163 на суму ПДВ 4500 грн., яка зареєстрована 15.05.2018 (кількість днів затримки 1);

від 31.12.2018 № 132 на суму ПДВ 4856,60 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 133 на суму ПДВ 1996,80 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 30.09.2018 № 65 на суму ПДВ 4527,62 грн., яка зареєстрована 22.10.2018 (кількість днів затримки 7);

від 30.09.2018 № 119 на суму ПДВ 1539,99 грн., яка зареєстрована 22.10.2018 (кількість днів затримки 7);

від 31.03.2018 № 168 на суму ПДВ 8041,76 грн., яка зареєстрована 16.04.2018 (кількість днів затримки 1);

від 31.03.2018 № 101 на суму ПДВ 3494,06 грн., яка зареєстрована 16.04.2018 (кількість днів затримки 1);

від 31.12.2018 № 129 на суму ПДВ 2903,30 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 128 на суму ПДВ 1983,94 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 28.02.2018 № 134 на суму ПДВ 5495,26 грн., яка зареєстрована 19.03.2018 (кількість днів затримки 4);

від 31.12.2018 № 136 на суму ПДВ 3167,38 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 134 на суму ПДВ 100,46 грн., яка зареєстрована 23.01.2019 (кількість днів затримки 8);

від 31.01.2018 № 79 на суму ПДВ 5082,62 грн., яка зареєстрована 23.01.2019 (кількість днів затримки 8);

від 31.01.2018 № 76 на суму ПДВ 1946,23 грн., яка зареєстрована 19.02.2019 (кількість днів затримки 4);

від 31.01.2018 № 77 на суму ПДВ 15686,28 грн., яка зареєстрована 19.02.2019 (кількість днів затримки 4);

від 31.12.2018 № 125 на суму ПДВ 5315,94 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 126 на суму ПДВ 1834,97 грн., яка зареєстрована 24.01.2019 (кількість днів затримки 9);

від 31.12.2018 № 141 на суму ПДВ 513,87 грн., яка зареєстрована 25.01.2019 (кількість днів затримки 10);

від 31.01.2019 № 35 на суму ПДВ 926,00 грн., яка зареєстрована 20.02.2019 (кількість днів затримки 5);

від 31.03.2019 № 131 на суму ПДВ 1413,81 грн., яка зареєстрована 19.04.2019 (кількість днів затримки 4);

від 31.01.2019 № 93 на суму ПДВ 5849,61 грн., яка зареєстрована 20.02.2019 (кількість днів затримки 5);

від 31.03.2019 № 130 на суму ПДВ 11039,83 грн., яка зареєстрована 19.04.2019 (кількість днів затримки 4);

від 30.04.2019 № 134 на суму ПДВ 5390,03 грн., яка зареєстрована 20.05.2019 (кількість днів затримки 5);

від 30.04.2019 № 135 на суму ПДВ 863,16 грн., яка зареєстрована 20.05.2019 (кількість днів затримки 5).

Відтак, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2019 № 0675161206, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 17 603,87 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу від 28.08.2019 вх. № 28/08/01, яка рішенням ДПС України від 23.10.2019 № 6642/6/99-00-08-05-05, залишена без задоволення, а оскаржуване рішення, без змін.

Натомість позивач вважаючи свої права порушеними, а податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі- ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Водночас, відповідно до пункту 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Таким чином, суд дійшов про те, що п. 201.10 ст. 201 ПК України, виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН: податкові накладні, які не надаються покупцю та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. При цьому, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідна одночасна наявність двох обов`язкових складових: 1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, 2) повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Даний правовий висновок у спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 по справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 по справі № 807/68/18, від 07.02.2019 по справі № 808/3250/17, від 18.02.2020 по справі № 620/1221/19.

Відповідно до підпункту 197.1.5 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

Підпунктом "б" пункту 198.5 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267).

Так, відповідно до п. 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

У графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.

При цьому, відповідно до пункту 19 Порядку № 1307 у разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

Так, як видно з матеріалів справи, що не заперечується позивачем, ним було складено вищезгадані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме - як зазначено вище за змістом Акту перевірки.

Варто зауважити, що зі змісту таких накладних вбачається, що у графі 8 перелічених вище податкових накладних відсутній код ставки « 903», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які не підпадають під операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, з огляду на що вказані податкові накладні не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України не є підставою для накладення штрафу.

При цьому, такі податкові накладні також не містять інформації про здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, зокрема у податкових накладних у графі 9 не зазначений код відповідної пільги з податку на додану вартість.

Слід також наголосити, що в розділі А перелічених вище податкових накладних заповнено рядки І - III, V, що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, хоча в силу вимог п. 16 Порядку № 1307, у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.

Більш того, у податкових накладних від 07.12.2017 № 184 на суму ПДВ 145,05 грн., від 18.05.2017 № 249 на суму ПДВ 10897,5 грн., від 29.12.2017 № 297 на суму ПДВ 2594 грн., від 20.04.2018 № 163 на суму ПДВ 4500 грн., у графі 8 вказаних податкових накладної міститься відмітка коду ставки «20», що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, що також свідчить про те, що вказані податкові накладні не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України не є підставою для накладення штрафу.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності в контексті викладених норм права, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено вище.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксофт» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДР: 34481687) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін