Ухвала

від 18.11.2022 по справі 640/24280/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/24280/19

адміністративне провадження № К/990/30283/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 640/24280/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ОІЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Оіл Трейд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1313619/41708627 від 23 жовтня 2019 року, № 1318001/41708627 від 30 жовтня 2019 року, № 1318000/41708627 від 30 жовтня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 156 від 22 липня 2019 року, № 49 від 05 липня 2019 року, № 50 від 05 липня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 липня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків у зв`язку з необхідністю у додатковому часі на сплату судового збору. Крім того, додано докази сплати судового збору в розмірі 2 881,50 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про продовження строку на усунення недоліків залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС повернути скаржнику.

16 серпня 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України.

26 вересня 2022 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року відповідач звернувся з клопотанням в якому просив суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що контролюючий орган позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування видатків за рахунком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та забороною проводити такі платежі в умовах воєнного стану.

Відповідач просив врахувати, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору зобов`язані звертатися до управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходженням. Заявник зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590), яким встановлено, що органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості. Податковий орган наполягає на тому, що відповідно до пп. 2 п. 19 вказаного Порядку органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору.

Також скаржник посилався на те, що у зв`язку з військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України постановами Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатками.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору (відстрочення сплати судового збору). У відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування щодо видатків для сплати судового збору та неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою.

Також, суд зазначив, що скаржник звертаючись із клопотання про продовження строку усунення недоліків не надав доказів, які б підтверджували те, що на час звернення до суду асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки залишаються не відкритими для Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на встановлену в п. 18 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Крім того, скаржник посилаючись на скорочення видатків з державного бюджету не надав доказів фактичної відсутності коштів на рахунку, призначеному для сплати судового збору (виписку по рахунку тощо) саме на час звернення до суду з відповідним клопотанням чи інших доказів, які б підтверджували наявність поважних причин невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 640/24280/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ОІЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко