Рішення
від 21.11.2022 по справі 489/2655/22
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/2655/22

Провадження № 2/489/1554/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Ревицькою Р.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановив:

В вересні 2022 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просила суд в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що сторони 02.06.1990 зареєстрували шлюб, який було розірвано 27.10.2020. В період шлюбу, а саме 04.04.2000, за спільні кошти сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , власником якої за взаємною згодою подружжя записаний ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі. Позивач вважає, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя і бажає зареєструвати право на належну їй частку, проти чого заперечує відповідач, тому змушена звернутись до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.09.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.09.2022 витребувано у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» відомості про те, за ким та на підставі чого було зареєстровано право власності за адресою: АДРЕСА_2 .

Витребувані відомості надійшли на адресу суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги частково підтримала, просила не стягувати з відповідача сплачений нею при поданні позову судовий збір, додатково пояснила, що в порядку поділу спільного майна подружжя просить визнати право власності на 1/2 частки квартири і за позивачем, хвилюється за спірне набуте майно, оскільки відповідач став дуже віруючою людиною і може розпорядитися спільно набутим майном на свій розсуд. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судовезасідання з`явився,повідомлявся пророзгляд справиналежним чиномшляхом направленняухвали провідкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади. Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

У період з 02.06.1990 по 27.10.2020 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 10) та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

В період перебування у шлюбі, а саме 20.03.2000, сторони придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 . Покупцем за даним договором є ОСОБА_2 . Договір № 53 було укладено на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» та зареєстровано в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №19088 04.04.2000.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.09.2022 відомості про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно відсутні.

Водночас згідно довідки КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 25.10.2022 за вих. № 792 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 в цілому на підставі Договору купівлі-продажу № 53 від 20.03.2000, укладеного на ТБ «Українська біржа нерухомості», зареєстрованого БТІ 04.04.20000.

Згідно частини другоїстатті 15Закону України«Про товарнубіржу» (в редакції станом на час укладення договору)угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_3 на підставах, не заборонених законом, в період шлюбу набув право власності на кв. АДРЕСА_1 .

За статтею 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини першої, другої статті 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Тобто майно, набуде подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя навіть у разі здійснення державної реєстрації на ім`я лише одного з них.

Аналогічні положення містяться у Главі 6 Розділу І Кодексу про шлюб та сім`ю України, який був чинним станом на час придбання спірного нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 69, частини першої статті 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, то належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу; у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В пункті 22 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від21.12.2007№11«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та статтею 572 ЦК України.

Відповідно до статті 368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, є спільною сумісною власністю.

Враховуючи зазначені норми, суд робить висновок, що квартира АДРЕСА_1 , яка придбана в період шлюбу сторін, право власності на яку зареєстроване лише за ОСОБА_2 , є об`єктом права їх спільної сумісної власності.

Статтею 370ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно статтею 372ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Домовленості між співвласниками щодо розміру часток вказаної нерухомості не існує, отже ці частки є рівними.

За такого, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про поділ спірної квартири підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що вона була придбана сторонами під час перебування у шлюбі, між сторонами відсутній шлюбний договір, будь-яка домовленість про розподіл майна, а спірна нерухомість є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. А саме необхідно визнати спірну квартиру об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя та в порядку поділу спільного майна визнати за кожним із сторін право власності на 1/2 частку квартири.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягав б стягненню розмір судового збору, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 1000,00 грн. - виходячи із ціни позову, визначеної позивачем ОСОБА_1 , оскільки будь-яких заперечень з цього приводу від відповідача не надходило, доказів того, що вартість спірного майна є іншою, суду не надано, проте за її заявою в судовому засіданні такі витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 30, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділмайна подружжя - задовольнити частково.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 21.11.2022.

Суддя Г.А. Микульшина

Дата ухвалення рішення21.11.2022
Оприлюднено22.11.2022

Судовий реєстр по справі —489/2655/22

Рішення від 21.11.2022

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Микульшина Г. А.

Рішення від 21.11.2022

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Микульшина Г. А.

Ухвала від 20.09.2022

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Микульшина Г. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні