Рішення

від 27.09.2022 по справі 390/1650/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1650/21

Провадження № 2/390/225/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Пікущій І.М.,

за участю: представника позивача Майнард Н.О.,

представника відповідача Головатюка С.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма "Митрофанівська"», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Агрофірма "Митрофанівська"», в якому просить зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 3522585400:02:000:0218, що розташована на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права, номер запису речового права 23870046 від 07.12.2017 року, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38660314 від 12.12.2017 року та стягнути судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником вищевказаної земельної ділянки. В жовтні 2021 року під час реєстрації своїх спадкових прав щодо спірної земельної ділянки, позивач дізнався, що в Державному земельному кадастрі міститься запис про внесення 07.12.2017 року до реєстру права оренди його земельної ділянки, згідно договору оренди землі, укладеного з відповідачем. Договір оренди землі з ПП «Агрофірма "Митрофанівська"» позивач не укладав, не підписував та не реєстрував в державному реєстрі речових прав. Під час укладення спірного договору оренди землі, було відсутнє волевиявлення позивача на його укладення, договір вчинений не у формі, встановленій законом, а також не спрямований на реальне настання правових наслідків, отже зазначений договір є неукладеним та не створює юридичних наслідків, внаслідок чого відповідач повинен повернути земельну ділянку. З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача адвокат Майнард Н.О. в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, оскільки підпис в договорі оренди землі зроблено не позивачем, а невідомою особою. Про існування договору оренди позивач дізнався під час реєстрації свого спадкового права в Державному реєстрі прав власності. В жовтні 2021 року позивач намагався самостійно розпорядитись належною йому земельною ділянкою та дізнався про реєстрацію права оренди за відповідачем. Наявність підпису в договорі повинен підтвердити відповідач, в тому числі із залученням експерта, натомість представник відповідача письмових заперечень щодо позову не висловив, що на думку представника позивача є погодженням із ситуацією, що склалась. Заперечення позивачем не підписання договору оренди його землі є достатнім для захисту його прав. На час звернення до суду у позивача відсутні докази того, що в жовтні 2021 року він намагався розпорядитись своєю земельною ділянкою та дізнався про порушення своїх прав. Позивач вважає, що його земельна ділянка використовується відповідачем безпідставно, тому просить її повернути та скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи щодо права оренди відповідача.

Представник відповідача адвокат Головатюк С.А. позов заперечив, пояснив, що надання відзиву на позов це право, а не обов`язок відповідача і відсутність відзиву не свідчить про визнання позову. Копію договору долучено до позову стороною позивача. Договір підписаний стороною, спростування належності підпису можливо лише шляхом проведення експертизи. Сторона позивача впродовж розгляду справи не скористалась правом заявлення клопотання щодо проведення експертизи. Сторона, яка не вчинила певних процесуальних дій, має нести процесуальні наслідки їх невчинення. З 2017 по 2022 рік спірну земельну ділянку використовує відповідач. Підставою використання є договір оренди землі, право за яким зареєстровано. Доведення відсутності підпису в договорі покладається на сторону, яка оспорює даний факт, в даному випадку це обов`язок позивача, а умови виконання договору не є предметом спору у даній справі. Правильне зазначення дати укладення договору відображено у державному реєстрі речових прав, а дата, що міститься в договорі зазначена помилково.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Суд установив, що згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 № 422332, ОСОБА_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером 3522585400:02:000:0218, площею 6,12 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 15.06.2017 року ОСОБА_1 видано вказане свідоцтво щодо спадкового майна, яке складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3522585400:02:000:0218, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 № 422332. Свідоцтво видано державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори Лебедченко А.Д. та зареєстровано в реєстрі № 2-348 (а.с.12).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 89676540 від 15.06.2017 року відомості про право власності ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522585400:02:000:0218, що виникло згідно свідоцтва про право на спадщину № 2-348 від 15.06.2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.06.2017 року, номер запису про право власності 20926943 (а.с.18).

З договору оренди землі № б/н від 23.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 уклав з Приватним підприємством «Агрофірма "Митрофанівська"» вищевказаний договір, згідно якого орендодавець ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та належить йому згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20926943 від 15.06.2017 року (а.с.13-16).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 107115676 від 12.12.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38660314 від 12.12.2017 року, до Державного реєстру 07.12.2017 року внесені відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522585400:02:000:0218, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н, від 25.09.2017, виданим Приватним підприємством «Агрофірма "Митрофанівська"» та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 23870046 (а.с.10).

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно правових позицій Великої Палати Верховного Суду, висловленої у справі № 145/2047/16-ц, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

У відповідності до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електрону копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач заперечує підписання договору оренди землі від 23.09.2017 року, укладеним з ПП «Агрофірма "Митрофанівська"», який вважається укладеним та дійсним до того, як буде доведено протилежне.

Зважаючи, що сторона позивача не скористалась процесуальними можливостями щодо доведення своїх вимог, зважаючи на відсутність будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, що позивач не підписував договір оренди землі з відповідачем, суд дійшов до переконання, що позивач не довів суду про відсутність його волевиявлення на укладення вказаного договору оренди землі, тому в задоволенні позову слід відмовити через недоведеність.

Довідки про перебування в зоні АТО не свідчать про неможливість позивача укласти договір оренди землі у вересні 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Аналіз вищевказаної норми та ст.14 Закону України «Про оренду землі», свідчить, що на їх виконання до Державного реєстру речових праві на нерухоме майно внесені достовірні відомості щодо договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма Митрофанівська», тому невідповідність дати укладення договору, вказаної стороною позивача, суд відхиляє, оскільки в реєстраційному підтвердженні укладення договору оренди землі зазначено, що право оренди у відповідача виникло на підставі договору оренди землі, виданого сторонами 25.09.2017 року.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог, встановлених ст.141 ЦПК України, згідно яких судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст.16, 203, 204 ЦК України, ст.93 ЗК України, ст.ст. 6, 14 Закону України «Про оренду землі», ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 89, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма Митрофанівська», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно,- відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2022 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Приватне підприємство «Агрофірма "Митрофанівська"», вул.Польова, 1А, с.Митрофанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, поштовий індекс 28120.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко

/підпис/

«Згідно з оригіналом»

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко

Дата засвідчення копії 07.10.2022.