СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/6688/22
пр. № 2/759/3545/22
21 листопада 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "ДС-Фінанс", державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект П", ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та внесення змін до відомостей про юридичну особу,-
ВСТАНОВИВ:
21.06.2022 року до суду надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" № 101 від 25.02.2014 р. його обрано на посаду директора вказаного товариста та відповідно до наказу № 02-к від 26.02.2014 р. З 26.02.2014 р. він приступив до виконання обов`язків директора даного товариства. Однак, протягом останніх двох років він не отримує заробітну плату та товаристо не здійснює господарської діяльності. 11.02.2022 р. учасникам товариства позивачем було направлено повідомлення про проведення позачергових загальних зборів 24.02.2022 р., з порядком денним серед яких і звільнення позивача з посади директора та призначення нового. Однак, учасники не прибули на загальні збори у визначений день. В зв`язку з тим, що збори не відбулись 24.02.2022 р. надіслав учасникам товариста повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на 15.06.2022 р., з порядком денним серед яких і звільнення позивача з посади директора та призначення нового. Однак учасники товариства повторно не прибули на загальні збори у визначений день. Оскільки звільнення директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників, а учасники товариства не бажають звільнити його із займаної посади, тому змушений звернутися до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів як працівника. На підставі наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 23.06.2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 59).
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с. 64).
Відповідачу ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї, однак конверт від відповідача повернувся не врученим з відміткою "Укрпошти" за закінченням терміну зберігання (а.с. 63, 78). Відзиву до суду не надходило.
Відповідачу державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, копія ухвали, а також позовна заява з додатками вручені 28.09.2022 р. (а.с. 62, 70). 04.10.2022 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній проти вимог заперечував з підстав необгрунтованості вимог саме до цього відповідача (а.с. 72-76).
А ні позивач, а ні відповідачі заяв із запереченням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не направляли.
Третім особам направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї, однак конверти повернулися не врученими з відміткою "Укрпошти" за закінченням терміну зберігання (а.с.77,79).
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України та часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс", № 101 від 25.02.2014 р. був призначений на посаду директора вказаного товариста (а.с. 17).
Відповідно до наказу № 02-к від 26.02.2014 р. з 26.02.2014 р., він приступив до виконання обов`язків директора даного товариства (а.с.18).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичсних осіб та фізичних осіб підприємства ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс", та керівником є ОСОБА_1 (а.с. 19-20).
Згідно Статуту ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс", учасниками вказаного товариства є позивач ОСОБА_1 , ТзОВ "Проект П", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 21-38).
10.02.2022 року позивачем на адресу товариства було направлено заяву про звільнення за власним бажанням (а.с.43).
10.02.2022 р. позивач направив рекомендованим листом повідомлення про проведення зборів товариства, учасникам товариста на 24.02.2022 р. (а.с.44, 45, 46, 47, 48).
Однак, 24.02.2022 р. збори товариста не відбулись в зв`язку з неявкою його учасників, про, що було складено відповідний акт (а.с. 49).
31.05.2022 р. позивач повторно направив рекомендованим листом повідомлення про проведення зборів товариства учасникам товариста на 15.06.2022 р. та заяву про своє звільнення від 10.02.2022 (а.с. 50, 51, 52, 53, 54, 55).
15.06.2022 р. збори товариста не відбулись в зв`язку з неявкою його учасників, про що було складено відповідний акт (а.с. 56).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.
Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).
Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії заяв про звільнення та про проведення позачергових зборів учасників товариства та факт направлення позивачем листа засновнику відповідача про скликання загальних зборів із заявою про звільнення підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа.
Як зазначає позивач, загальні збори засновників товариства не відбулися, відповідач на заяву позивача не відреагував, на зв`язок з останньою не вийшов.
Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.
Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі поданої заяви не проведено, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.
З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно норми частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач подавав засновнику ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" заяву від 10.02.2022 року про звільнення з посади директора за власним бажанням та проведення позачергових зборів учасників, до компетенції яких належить розгляд питання про звільнення директора товариства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме визнання припиненими між сторонами трудових відносин у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства за власним бажанням з 24.02.2022 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Враховуючи те, що позивач на даний час фактично є працівником у відповідача, подав заяву про звільнення, та зважаючи, що такими діями порушуються права позивача, передбачені ст. 43 Конституції України, то позов в частині припиненнчя трудових відносин підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимоги про зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, внести до ЄДР зміни до відомостей про юридичну особу ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" що містяться в ЄДР про керівника задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.
Вичерпний перелік підстав для відмови у здійснення державної реєстрації міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що законодавством регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи. Отже, зі змісту наведених правових норм убачається, що внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратор на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в державному реєстрі.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що рішення суду, яке набрало законної сили, є самостійною та достатньою підставою для внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу - у ЄДР щодо директора товариства, вказані вимоги позивача є передчасними та задоволенню не підлягають. В даній справі не встановлено порушення відповідачем - державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації прав позивача, оскільки складені державним реєстраторам повідомлення грунтуються на вимогах Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 2, 3, 4, 11, 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "ДС-Фінанс", державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект П", ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими та внесення змін до відомостей про юридичну особу, - задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "ДС-Фінанс", у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням з 24.02.2022 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з ТзОВ "КУА АПФ "ДС-Фінанс" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992,40 грн.
В задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити..
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхоч подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Зазначити дані позивача:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Зазначити дані відповідачів:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "ДС-Фінанс", код ЄДРПОУ:- 35317186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Жмеринська, 1;
2) Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 37395418, місцезнаходження: м. Київ, просп. Перемоги, 97;
Зазначити дані третіх осіб:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект П", код ЄДРПОУ: 37395706, юридична адреса: м. Київ, вул. Жмеринська, 1;
2) ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Бабич Н.Д.
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2022 |
Оприлюднено | 22.11.2022 |
Номер документу | 107404664 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Бабич Н. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні