Рішення
від 09.11.2022 по справі 732/510/22
ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/510/22

Провадження 2/732/307/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Лиманської М.В., у присутності секретаря Дударенко Ю.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Городняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФА-ЩИТ (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, корп. Д) про стягнення середнього заробітку,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом довідповідача, в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з грудня 2021 по червень 2022 року в сумі 21131,25 грн.

Позов обгрунтований тим, що 01 липня 2016 року позивач, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ, уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки. У подальшому цей контракт був двічі продовжений. Наразі позивач продовжує проходження військової служби за контрактом. Позивач зазначає, що в силу положень ч.3 ст.119 КЗпП України за місцем роботи у ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ за ним зберігається місце роботи, посада та середній заробіток. Відповідач здійснював виплату середнього заробітку позивачу шляхом перерахування коштів на картковий рахунок останнього, проте станом на момент подачі позову до суду у відповідача утворилася заборгованість по виплаті позивачу середнього заробітку за період з червня 2021 року по червень 2022 року. З цього приводу позивач письмово звертався до відповідача з проханням виплатити йому заборгованість за вказаний період. Враховуючи той факт, що відповідач, з яким позивач перебуває у трудових відносинах, неналежно виконує обов`язок щодо сплати йому, як військовослужбовцю за контрактом, середнього заробітку відповідно до ст.39 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу та ст.119 КЗпП України, позивач звернувся до суду. Зменшуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що після звернення з цим позовом до суду відповідач виплатив позивачу середній заробіток за період з червня 2021 по листопад 2021 року включно.

Ухвалою судді від 27 липня 2022 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у цій справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином. 08.11.2022 року представник позивача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, уточнені (зменшені) позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. (а.с.110)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „АЛЬФА-ЩИТ про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, представник відповідача в судове засідання не з`явився. Генеральний директор ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ Половніков Г.М. 09.08.2022 подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем. Представник відповідача зазначає, що ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ, хоча і несвоєчасно, але виконує забов`язання по сплаті ОСОБА_1 середнього заробітку, що підтверджується письмовими доказами. Крім того, з середнього заробітку позивача відповідач своєчасно здійснює відрахування податків (ПДФО) та аліментів на виконання виконавчого листа №732/1901/14 від 13.01.2015. (а.с.46-85)

Суд, з`ясувавши позицію сторін у справі по суті заявлених позовних вимог, викладену у письмових заявах, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.

Частиною першоюстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 5, 6ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідженням копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 установлено, що ОСОБА_1 з 28 липня 2015 року прийнято на роботу до ТОВ „АЛЬФА-Щит на посаду охоронника. ( а.с.51-53)

З дослідженого військового квитка серії НОМЕР_2 установлено, що ОСОБА_1 01 липня 2016 року було зараховано на військову службу за контрактом у Збройних Силах України. (а.с.26)

02.07.2019 між Міністерством оборони України та позивачем укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком один рік, який у подальшому було продовжено. (а.с.13-16,17-20)

23.06.2021 року між Міністерством оборони України та позивачем укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком один рік.

Позивач на час розгляду справи є військовослужбовцем за контрактом, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_3 . (а.с.23-25,43)

Відповідно до ст. 119 КзпП України (у редакції, яка діяла у період спірних відносин і до 19.07.2022) на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу із призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському |виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких - вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист, військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.3 ст.119 КЗпП України. Згідно з діючою з 19.07.2022 редакцією ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Зі змісту норми ч.3 ст. 119 КЗпП України вбачається, що для вирішення питання про наявність прав та гарантій, передбачених нею, правове значення мають види військової служби, її підстави, терміни дії особливого періоду, початку та завершення мобілізації, демобілізації та наявності кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України "Про оборону України", Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

За змістом ст. 3 Закону України "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні, підготовку національної економіки, території, органів Державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної Спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Загальні умови укладення контракту на проходження військової служби визначені статтею 19 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України" від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України №189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №.303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

24.02.2022 на території України введений воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами внесеними Указом Президента України № 133/2022 вiд 14.03.2022, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 та Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022), строк дії якого продовжено Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" №573/2022 від 12.08.2022.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , уклавши контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України в умовах особливого періоду має право на пільги, передбачені статтею 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частиною третьою статті 119 КЗпП України.

Як встановлено у ході судового розгляду, відповідачем не оспорюються підстави для виплати позивачу середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі Порядок). З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3, 4 пункту 2 Порядку, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

З наданої на вимогу суду довідки ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ №35 від 05 серпня 2022 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 237 грн 15 коп, загальна сума доходу позивача за період з червня 2021 року по травень 2022 року складає 60000 грн, кількість робочих днів - 253. Як вбачається із вказаної довідки із заробітної плати позивача щомісяця відраховувались ПДФО, військовий збір та аліменти. Довідка надана за підписом генерального директора та головного бухгалтера із печаткою ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ. (а.с.55)

Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , наданих Пенсійним Фондом України, ТОВ „АЛЬФА-ЩИТ (код ЄДРПОУ 16472296) позивачу нараховувалась заробітна плата в розмірах та в місяцях відповідно до довідки про доходи. (а.с.32-36)

Згідно з розрахунком, поданим позивачем 08.11.2022, сума недоплаченого йому середнього заробітку за період з грудня 2021 року по червень 2022 року складає 21131,25 грн. Вказаний розрахунок відповідачем у встановленому порядку не спростований, з огляду на що указана сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Позивач ОСОБА_1 , звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1, 12 ч.1 ст.5 Закону України „Про судовий збір, а із врахуванням ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави992,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФА-ЩИТ про стягнення середнього заробітку - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФА-ЩИТ ( 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, корп. Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 16472296) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з грудня 2021 по червень 2022 року в сумі 21131,25 грн. (без урахуванням утриманих податків та інших обов`язкових платежів).

Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФА-ЩИТ (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, корп. Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 16472296)в дохід держави 992,40 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 16.11.2022

Суддя М.В.Лиманська

СудГороднянський районний суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення09.11.2022
Оприлюднено29.03.2024
Номер документу107412751
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати

Судовий реєстр по справі —732/510/22

Рішення від 09.11.2022

Цивільне

Городнянський районний суд Чернігівської області

Лиманська М. В.

Рішення від 09.11.2022

Цивільне

Городнянський районний суд Чернігівської області

Лиманська М. В.

Ухвала від 25.10.2022

Цивільне

Городнянський районний суд Чернігівської області

Лиманська М. В.

Ухвала від 11.08.2022

Цивільне

Городнянський районний суд Чернігівської області

Лиманська М. В.

Ухвала від 27.07.2022

Цивільне

Городнянський районний суд Чернігівської області

Лиманська М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні