Рішення

від 18.11.2022 по справі 160/14352/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року Справа № 160/14352/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКАР" - адвокат Бакуліна Наталя Володимирівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого структурного підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2022 року №7091166/43140965;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКАР від 14.06.2022 року №6.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність та необгрунтованість оскаржуваного рішення з огляду на те, що воно не містить в собі обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення події з отримання попередньої оплати за замовлені позивачем товари до п.1 Критеріїв ризиковості здійсненої операції. Адже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області своє рішення, по суті, звів до відсутності у позивача товару та первинних документів щодо факту поставки товару, за який ним отримана попередня оплата, в той час, як обов`язкова наявність у власності товару для лише отримання передоплати не і передбачена на законодавчому рівні - товар може бути придбаний у майбутньому, в тому числі за рахунок отриманої попередньої оплати. Відповідач проігнорував пояснення та пакет документів позивача, поданих у відповідь на зупинення реєстрації податкової накладної. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 20.10.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року замінено первісного відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 24, код ЄДРПОУ: 39545734, тел.: (056) 374-31-80, e-mail: dp.dpi463.official@tax.gov.ua на належного відповідача 1, а саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658, тел.:374-31-22 (056), e-mail: dp.official@tax.gov.ua.

12.10.2022 року на адресу суду від Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що у платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону 996, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку 1165, 520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжито сполучник «може включати», що свідчить про наявність у платника податків права підтвердити правомірність та обґрунтованість господарської операції щодо якої направлено на реєстрацію ПН/PK усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов`язаний скласти (та склав у разі фактичного здійснення) на підставі Закону 996 з обов`язковим дотриманням усіх вимог п. 2 ст. 9 даного Закону. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

12.10.2022 року на адресу суду від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.10.2022 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКАР" - адвоката Бакуліної Наталі Володимирівни надійшла письмова відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що доводи відповідачів є такими, що жодним чином не спростовують аргументів позивача та не заперечують наведених позивачем обставин та правових підстав позову, відзиви не посилаються на відповідні докази та норми права щодо суті спору, зокрема, не доводять наявності правових підстав для відповідача-1 зупинити державну реєстрацію спірної податкової накладної позивача за фактом отримання попередньої оплати. Відповідач-1 не витребував конкретний перелік документів та не обґрунтував в рішенні вичерпного переліку документів, який би на його думку дозволив зареєструвати податкову за фактом попередньої оплати. Водночас, позивачем у позовній заяві надано докази, що необхідні документи на підтвердження факту придбанння реалізованого товару та отримання попередньої оплати були надані та описана безпідставність вимог щодо інших документів, зокрема, сертифікатів відповідності на ТМЦ. З огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, та докази, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарської операції, позивачем підтверджено реальність здійснення господарської операції, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій і відповідачами цих фактичних обставин у відзивах не спростовано. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з відомостями наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІКАР" (код ЄДРПОУ 43140965), зареєстроване з 30.07.2019 року як юридична особа, запис №1 224 102 0000 091348, та перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом діяльності підприємства є 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

Додаткові виді діяльності:

- 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

- 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

- 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

- 46.63 - Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва;

- 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

У червні місяці між постачальником ТОВ «АГРІКАР» (код ЄДРПОУ 43140965) та покупцем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код ЄДРПОУ 00186520) укладено господарський договір у передбачених законом порядку та формі, зокрема за результатами усних перемовин та обміну листами (в електронній формі та паперовій) досягнуто згоди щодо усіх істотних умов поставки запасних частин.

07.06.2022 року позивач уклав з власним продавцем, з фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) письмовий договір поставки №132200919 від 07.06.2022 року.

14.06.2022 року покупець здійснив попередню оплату товару на адресу постачальника, факт , чого підтверджується платіжним дорученням №263862 на суму 127 303,00 грн з ПДВ, а також випискою з банку.

14.06.2022 року, за фактом отриманої попередньої оплати (тобто по «першій події» виникнення), постачальником складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 на усю суму такої попередньої оплати, з визначенням номенклатури товарів у відповідності до досягнутих сторонами істотних умов поставки та у відповідності до визначених в рахунку.

Відповідно до квитанції від 13.07.2022 року податкову накладну № 6 від 14.06.2022 року прийнято, однак реєстрацію зупинено. Зокрема, зазначено «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.06.2022 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326, 8482, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляться), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

19.07.2022 року ТОВ «АГРІКАР» подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів щодо податкової накладної № 6 від 14.06.2022 року, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.07.2022 року №1907 та квитанцією №2 від 19.07.2022 року.

Рішенням Комісії регіонального рівня №7091166/43140965 від 21.07.2022 року позивачу відмовлено в реєстрації вказаної вище податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: відсутні сертифікати відповідності на ТМЦ, документи щодо транспортування ТМЦ на придбання, тощо.

Не погодившись з рішенням Комісії регіонального рівня, позивач 28.07.2022 року подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2022 року №30543/43140965/2 вказана скарга була залишена без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін на підставах ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165.

Так, платник податку відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абзацу першого п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5 та 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п. 7, 8, 9 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок 520).

Відповідно до п. 2-11 Порядку 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстр платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження: інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питанні прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податково накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригуванню в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійсненню операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених і порушенням законодавства.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову і реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахувань наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 14.06.2022 року є ненадання платником податків копій документів, а саме: відсутні сертифікати відповідності на ТМЦ, документи щодо транспортування ТМЦ на придбання, тощо.

Суд звертає увагу на позицію висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України, в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржуване рішення Головного управління ДІІС в Дніпропетровській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, неправомірним є й посилання податкового органу у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на неподання окремих документів, без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до якого було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідні положення містить і Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи той факт, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р., пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд вважає доцільним зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 14.06.2022 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІКАР", датою її фактичного надходження.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, що складають 9050,00 грн.

Приписами частини 1статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3ст.132 КАС України).

Згідност.134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової допомоги №01/7/21, який укладено 13.09.2022 року між позивачем та адвокатом Бакуліною Наталею Володимирівною;

- копію акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/7/21 від 13.09.2022 року;

- копію ордера серія АЕ №1112791 від 16.09.2022 року на надання правової допомоги ТОВ «АГРІКАР»;

- копію свідоцтва права на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3454 від 06.10.2017 року та прайс-лист (розмір адвокатського гонорару);

- копію додаткової угоди №1 до договору №01/7/21;

- копію акту наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги №01/7/21 від 13.09.2022 року.

У частині шостійстатті 134 КАС Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що від відповідача письмові заперечення відповідачів проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9050,00 грн. до суду не надходили.

Так, 13.09.2022року між позивачем та адвокатом Бакуліною Наталею Володимирівною було укладено договір про надання правової допомоги №01/7/21.

Відповідно до укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги №01/7/21 від 13.09.2022 року, сторони узгодили наступний фіксований розмір гонорару щодо певного обсягу послуг, незалежно від кількості часу, витраченого адвокатом для надання відповідної послуги. Пункт 4.2. договору, зокрема, передбачає:

- 1000,00 грн. - правовий аналіз документів з приводу спору; надання консультацій щодо вирішення спору; формування рекомендацій щодо виключення виникнення аналогічних спорів у майбутньому;

- 5500,00 грн. - аналіз судової практики, збір доказів, складання та подання позовної заяви з додатками на предмет вирішення в судовому порядку; заявлення клопотання щодо відшкодування судових витрат з долученням необхідних доказів, а також копіювання та засвідчення копій документів.

Договором також в розділі 4 передбачено, факт надання послуг адвокатом та їх прийняття клієнтом підтверджується актом наданих послуг (п.4.5.); підставою для сплати гонорару є акт наданих послуг (п.4.6.); гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на платіж адвоката, вказану в реквізитах. У разі проведення розрахунку готівкою адвокат видає довідку (п.4.8.).

27.09.2022 року між позивачем та адвокатом був підписаний акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/7/21 від 13.09.2022 року. А саме, в даному акті зазначається, що адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв наступні послуги:

- проведений правовий аналіз документів клієнта з приводу рішення податкового органу про відмову Клієнту у реєстрації податкової накладної клієнта №6 від 14.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (спір); проведені усні консультації клієнта щодо вирішення спору, можливих негативних наслідків спірного рішення контролюючого органу, надано роз`яснення щодо судового оскарження та можливих строків судового розгляду; адвокатом надані усні рекомендації щодо виключення виникнення аналогічних спорів у майбутньому - розмір гонорару 1000,00 грн.;

- здійснений аналіз судової практики подібних спорів та надані узагальнені висновки щодо позиції судів; зібрані докази, необхідні для пред`явлення позовної заяви; сформована позовна заява з копіюванням необхідної кількості документів та нарочно 16.09.2022 року подана до відповідного суду про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії; проведені необхідні дії щодо заявлення клопотання щодо відшкодування судових витрат з долученням необхідних доказів, а також копіювання та засвідчення копій документів - розмір гонорару 5500,00 грн.

Загальна вартість наданих адвокатом послуг за вказаним актом складає 6550,00 грн.

За умовами договору, клієнт сплачує гонорар не пізніше 15-ти робочих днів від дати підписання стронами акту наданих послуг. Клієнт має право здійснити попередню оплату, (п.4.7.). Тобто кінцевий строк для оплати послуг визначений договором до 19 жовтня 2022 року. Станом на день надання цієї заяви клієнтом послуги ще не оплачені.

Слід зазначити, стосовно доказів оплати послуг адвоката, Верховним Судом від 18 серпня 2021 року у додатковій постанові у справі №300/3178/20 (адміністративне провадження № К/9901/19007/21) вказано, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих слуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Крім того, додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги від 13.10.2022 року позивач та адвокат узгодили змінити строки оплати гонорару, визначених п.4.7. договору та встановили нові шляхом прийняття нової угодженої редакції п.4.7., відповідно до якої позивач сплачує гонорар на кожній інстанції судового розгляду протягом 5-ти робочих днів від дати ухвалення відповідного судового рішення щодо спору у сумі відповідно до підписаного(них) сторонами акту (актів) наданих послуг на дату ухвалення судом рішення, з правом попередньої оплати.

Також, позивач та адвокат, на виконання п.4.2. Договору узгодили фіксований розмір гонорару в сумі 500,00 грн за послугу адвоката у виді ознайомлення з матеріалами справи, яка включає в себе: подання адвокатом клопотання про ознайомлення, безпосереднє ознайомлення адвоката з матеріалами справи в приміщенні суду, фотофіксацію з використанням технічних засобів адвоката копій документів з матеріалів справи, які відсутні у сторони позивача, направлення фотокопій клієнту.

Договором в п.4.2., серед інших тарифів, також передбачений фіксований тариф в розмірі 2000 грн. за формування та подання до суду відзиву/відповіді на відзив /заперечень та інших заяв по суті з додатками, в тому числі відправка документів іншим сторонам у справі. Розмір гонорару визначений за один з перелічених документів.

На виконання умов договору 25.10.2022 року між позивачем та адвокатом був підписаний акт наданий послуг №2, в якому описано, що адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв наступні послуги:

1) ознайомлення з матеріалами справи, що включає в себе: подання 17.10.2022 року адвокатом клопотання про ознайомлення в електронній формі та у паперовій, безпосереднє ознайомлення адвоката з матеріалами справи в приміщенні суду, фотофіксацію з використанням технічних засобів адвоката копій документів з матеріалів справи, які відсутні у сторони позивача - відзиви відповідача-1 та відповідача-2 у справі, направлення фотокопій клієнту - розмір гонорару 500,00 грн.

2) формування та подання до суду відповіді на відзив відповідачів, що включає і себе: ознайомлення зі змістом відзиву відповідача-1 та відповідача-2 у справі, правовий аналіз доводів відповідачів та дослідження судової практики, на яку посилаються відповідачі, складення аргументованої незгоди з доводами відповідачів та підтримання позовних вимог у вигляді відповіді на відзив, формування копій відповіді на відзив та поштова відправка кожному з відповідачів цінним листом з описок вкладення, подання до суду через «Електронний суд» відповіді на відзив з доказами направлення копій відповідачам - розмір гонорару 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомогидомовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомогивиди адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництвовид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Суд зазначає, що правовий аналіз документів з приводу спору; надання консультацій щодо вирішення спору; формування рекомендацій щодо виключення виникнення аналогічних спорів у майбутньому; аналіз судової практики, збір доказів, складання та подання позовної заяви з додатками на предмет вирішення в судовому порядку; копіювання та засвідчення копій документів не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви, тому відсутні підстави для виділення її в окремий вид послуг.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мають бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути документально підтверджена.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу адвоката: за підготовку та формування позовної заяви у сумі 3000,00 грн., за ознайомлення з матеріалами справи 500,00 грн., формування та подання письмової відповіді на відзив 1000,00 грн.

При цьому, суд зменшив з 2000,00 грн. до 1000,00 грн. суму витрат за формування та подання письмової відповіді на відзив, оскільки до цієї категорії згідно з актом надання послуг №2 від 25.10.2022 року включено правовий аналіз доводів відповідачів та дослідження судової практики, на яку посилаються відповідачі, складення аргументованої незгоди з доводами відповідачів та підтримання позовних вимог у вигляді відповіді на відзив, формування копій відповіді на відзив, що не потребує окремого виокремлення, а поштова відправка кожному з відповідачів цінним листом з описок вкладення, подання до суду через «Електронний суд» відповіді на відзив з доказами направлення копій відповідачам взагалі до не відноситься до видів правової допомоги згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Отже, суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4500,00 грн. (3000,00 грн. + 500,00 грн. + 1000,00 грн. = 4500,00 грн.), які, з урахуванням відсутності заперечення відповідача, не досліджується судом на співмірність цій справі.

Враховуючи, що при вирішення цієї справи суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, сума витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача становить 4500,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 4500,00 грн., що складає 6981,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України пропорційно.

Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.77, 90, 139,241-246,250,257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративнийпозов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого структурного підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2022 року №7091166/43140965.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКАР (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, каб. 706 Б, код ЄДРПОУ 43140965) від 14.06.2022 року №6, датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКАР (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, каб. 706 Б, код ЄДРПОУ 43140965) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2250,00 грн., що складає 3490,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКАР (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, каб. 706 Б, код ЄДРПОУ 43140965) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2250,00 грн., що складає 3490,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна