Рішення

від 17.11.2022 по справі 260/2073/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/2073/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

представник позивача - не з`явився;

представник відповідача - не з`явився,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГЛЕС-С.І.С", -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне Підприємство "Міськводоканал" Мукачівської міської ради звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГЛЕС-С.І.С".

Позовні вимоги мотивовані тим, що, Західним офісом Держаудитслужби опубліковано рішення про проведення моніторингу, під яким слід розуміти наказ від 10.05.2022 року №168. Згодом 26.05.2022 року на веб-порталі Уповноваженого органу Західним офісом Держаудитслужби опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі. Моніторинг був проведений на предмет закупівлі "прилади для вимірювання витрати, рівня тиску і газів обліку". За результатами моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 31, п. 2 ч. 2 ст. 32, ч. 7 с. 33 Закону України "Про публічні закупівлі". Позивач зазначає, про те, що не погоджується з вказаним висновком, просить суд визнати його протиправним та скасувати. Зокрема зазначає, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначивши у вимозі про необхідність «усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства» Відповідач не вказав, які саме конкретні дії, та на підставі яких саме конкретних положень закону повинен здійснити Позивач для усунення негативних, на погляд Відповідача, наслідків, а спонукання Позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до можливого порушення Позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

07.07.2022 року відповідачем подано відзив на позов, з якого вбачається що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує на те, що ч. 7 ст . 33 Закону безальтернативно передбачено дії, які має та повинен вчинити Замовник у випадку ненадання відповідних документів (передбачених ст. 17 Закону) переможцем - відхилити тендерну пропозицію та визначити іншого переможця. Однак на порушення вимог ч. 7 ст. 33 Закону Замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С.", яким не надано документи що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону, а укладено з ним договір поставки від 21.03.2022 року на суму 8140000,00 грн., що було зафіксовано у констатуючій частині висновку. Наголошує, на тому, що заходи щодо розірвання укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі договору є не санкцією, а способом усунути виявлене порушення. Крім того, зобов`язання полягає у вжитті заходів для розірвання договору, а не у його розірванні в односторонньому порядку. Якщо Замовник вважає неможливим вжиття відповідних заходів, він має право оприлюднити інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень у електронній системі закупівель. Оприлюднення такої інформації вважається правомірним способом реагування на Висновок. Отже, зважаючи на те, що вибір способу реагування на Висновок є правом Замовника, жодних несприятливих наслідків сам факт існування Висновку спричинити не може.

19.07.2022 року позивачем подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач вказує на те, що заперечення наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують нормативно-правового обґрунтування позивача наведеного у позові.

19.07.2022 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися, однак подали клопотання про розгляд справи без їх участі, на підставі наявних доказів.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 205 КАС України, суд приходить до переконання про розгляд справи, без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що наказом від10.05.2022 року №168 Західного Офісу Держаудитслужби опубліковано рішення «Про початок здійснення моніторингу закупівель".

За результатами проведеного моніторингу закупівлі Західним Офісом Держаудитслужби 26.05.2022 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок №UA-2022-01-14-006048-а предмет закупівлі ДК 021:2015:38420000-5 "Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (вузли комерційного обліку (загальнобудинкові лічильники) 8200000 UAH, 38420000-5, ДК021, 238, штуки.

Із констатуючої частини вказаного висновку вбачається, що предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), відповідності тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, допущення їх до аукціону та визначення переможця тендеру, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договроу.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель КП "Міськводоканал" Мукачівської міської ради (далі - Замовник) на 2022 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерна документацію Замовника; опубліковані звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення щодо тендерної документації та відповіді Змовника на такі звернення; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерниз пропозицій; тендерні пропозиції ТОВ "НВО РОМСАТ" та "ТСТ ГРУП" (щодо правильності їх відхилення Замовником), тендерні пропозиції ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С." та ТОВ "СМАРТ ЕКО ЛОДЖИК" та опубліковані вказаним учасником документи та виконання вказаної вимоги; протокол розкриття тендерних пропозицій; протокол розгляду тендерних пропозицій, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №21-3 від 31.08.2021 року; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; оприлюднені переможцем після аукціону документи та інформацію, сформовану 11.03.2022 року в електронній системі закупівель відповідь на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі, договір поставки №112 від 21.03.2022 року та додаткову угоду № 1 від 02.02.2022 року до нього, опубліковані Замовником під час моніторингу інформацію та документи на запити органу державного фінансового контролю.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "СМАРТ ЕКО ЛОДЖИК" встановлено порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С" визначення вказаного учасника переможцем тендеру та укладеним з ним договору встановлено порушення вимог ч. 7 ст. 33 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлі, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону №922 своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушення не встановлено.

Як вбачається із оскаржуваного висновку, учасником переможцем ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С" не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель жодних документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 2,3,8 та 13 ч. 1 ст. 17 Закону. Документу щодо здійснення заходів щодо розстрочення і відстрочення заборгованості зі сплати податків і зборів відповідним органом ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С" також не оприлюднено в електронній системі закупівель.

У наданій під час моніторингу на запит органу фінансового контролю Замовником інформації зазначено, що у зв`язку із введенням воєнного стану Постановою КМУ №165 від 28.02.2022 року було зупинено строки надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільним органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні, таким чином станом на момент визнання переможцем саме ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С" товариство не мало можливості надати довідку, яка вимагалася відповідно до Додатку №1 до тендерної документації, довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів видана уповноваженим на це органом, чинна станом на дату подання документа.

Водночас, як встановлено моніторингом, така довідка автоматично сформована у електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами ДФС України. У вказаній довідці зазначено, що станом на 11.03.2022 року ТОВ "РЕГЛЕС - С.І.С." мав заборгованість зі сплати податків, зборів, платежів.

У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, що 10.03.2022 року переможцем закупівлі ТОВ "РЕГЛЕС - І.С.І" було надано гарантійний лист №35 від 10.03.2022 року про відсутність підстав визначених п. 2,3,8 та 13 ч. 1 ст. 17 Закону.

Так, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», та ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" ОСОБА_1 зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ "РЕГЛЕС _ І,С,І" щодо розірвання договорів на поставку товарів. Крім того, вжити заходи щодо недопущення у подальшому щодо недопущення у подальшому вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону при розгляду тендерних пропозицій учасників.

Позивач категорично не погоджується з вказаним висновком контролюючого органу, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 1 вказаного Закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 4 підпункту 3 Положення, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас згідно з пунктом 7 Положення здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Західний Офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23 (з доповненням згідно наказу від 27 серпня 2020 року № 242) (далі по тексту Положення № 23) Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина 10 статті 8 Закону № 922-VIII).

Таким чином, за своїм змістом спірний висновок відповідача, є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України, у свою чергу, можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII.

Як встановлено абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з приписами абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Водночас суд не згідний з висновками відповідача, які викладені в оскаржуваному висновку з огляду на таке.

Згідно із змістом ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до п. 31- 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та / або яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Як вбачається із Додатку 1до тендерної документації, підтвердження пунктів 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник самостійно перевіряє інформацію, що міститься у відкритому реєстрі.

Враховуючи те, що реєстри в період з 10.03.2022 по 22.03.2022 року не працювали, уповноважена особа не мала технічної можливості перевірити вказану інформацію.

Щодо підтвердження переможцем закупівлі п. 13 частини першої ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Державної податкової служби України, видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, є адміністративною послугою, що надається територіальними органами ДПС. Таким чином, станом на момент визнання переможцем TOB «РЕГЛЕС-С.І.С.» товариство не мало можливості надати довідку, яка вимагалася відповідно до Додатку 1 до тендерної документації, а саме: довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) видана уповноваженим на це органом, чинна станом на дату подання документа (автоматично формується у електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України), так як з 24.02.2022 року в Україні було призупинено роботу державних реєстрів.

Оскільки Додатком 1 до тендерної документації та будь-якими іншими розділами тендерної документації не передбачено оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та неможливістю переможцем тендеру надати Довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) виданою уповноваженим на це органом, чинну станом на дату подання документу (автоматично формується у електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України) то Замовник не мав права відхиляти TOB «РЕГЛЕС-С.І.С.» як такого що порушив вимоги частини сьомої статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», що спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд при вирішенні даного спору враховує необхідність дотримання учасниками публічних закупівель вимог, визначених замовником у тендерній документації.

В той же час, відповідні дії замовника при оцінці тендерних пропозицій не повинні утворювати порушення принципів здійснення державних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.

Наведені у висновку відповідача порушення носять несуттєвий характер та не мали жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни.

Пунктом 3 оскаржуваного висновку про результати моніторингу, відповідач зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського та Цивільного кодексу, шляхом письмового звернення щодо розірвання договорів на поставку товарів.

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір чи припинити зобов`язання за договором є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання і публічними інтересами.

Суд зазначає, що статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Однак, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договорами.

Спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача та може призвести до порушення позивачем чинного законодавства і майнових прав господарюючих суб`єктів; такий захід є надмірним та непропорційним. Зазначене, в світлі обов`язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Також, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у визначений в оскаржуваному висновку спосіб - розірвання договору призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 120/1297/20-а.

Отже, вимога щодо розірвання договору чи про припинення зобов`язання за договором, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що за результатами аналізу відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення порушень не встановлено.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідачем позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом письмового звернення до ТОВ "РЕГЛЕС - І.С.І" щодо розірвання договорів на поставку товарів у даному випадку є непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок Західного офісу Держаудитслужби не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором підряду поставки з переможцем публічної закупівлі ТОВ "РЕГЛЕС - І.С.І" може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

На підставі викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що вимога Західного офісу Держаудитслужби про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договорів на поставку товарів з переможцем публічної закупівліТОВ "РЕГЛЕС - І.С.І" не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного висновку.

У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача як суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГЛЕС-С.І.С." - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-14-006048-а від 26.05.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 листопада 2022 року.

СуддяС.А. Гебеш