Рішення

від 18.11.2022 по справі 320/13315/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року № 320/13315/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АВП-ГРУП" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "АВП-ГРУП" з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанови заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. №ЧВ-1547/21/274/АВ/ТД-ФС/018 від 14.09.2021, якою було вирішено накласти штраф на Приватне підприємство "АВП-ГРУП" в сумі 540000,00 гривень за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області було прийнято постанову від 14.09.2021 №ЧВ-1547/21/274/АВ/ТД-ФС/018 про накладення на позивача штрафу на підставі встановлення факту роботи на підприємстві працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без оформлення з ними трудових відносин.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірної постанови та стверджує, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконували відповідні підрядні роботи на підставі цивільно-правових договорів, укладених з ТОВ "АВП-ГРУП".

Щодо ОСОБА_7 , то з ним цивільно-правовий договір не укладався, оскільки вказана особа є неповнолітньою.

Також позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №640/17424/19 визнано нечинними Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 №823, а тому, на думку позивача, прийняття спірної постанови на підставі вказаного нормативно-правового акта є протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 (суддя Терлецька О.О.) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що спірна постанова була прийнята на підставі результатів інспекційного відвідування, в ході яких встановлено факт роботи на підприємстві працівників, з якими не укладені трудові договори, та допуск таких осіб до роботи без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу.

08.06.2022 на підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 №73-р-ка у зв`язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестимісячного віку, було проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/13315/21, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 прийнято до розгляду адміністративну справу №320/13315/21, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30.06.2022.

У судове засідання, призначене на 30.06.2022, сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідач направив на адресу суду клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, однак суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні у справі докази є достатніми для розгляду та вирішення справи по суті, а явка відповідача у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд не вбачає підстав для оголошення перерви у судовому засіданні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 30.06.2022 вирішено здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 залишено без розгляду клопотання відповідача про забезпечення проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції у зв`язку з недотриманням процесуального строку для її подання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "АВП-ГРУП" звернулось до відповідача із повідомленням про нещасний випадок від 01.06.2021, який стався на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з паркінгом по АДРЕСА_1 , огородженого парканом.

У вказаному повідомленні зазначено, що потерпілий ОСОБА_11 з власної ініціативи піднявся в кабіну баштового крану КБ-408, встановленого на території будівельного майданчтка, з метою прискорення розвантаження цегли. Під час управління не впорався з керуванням баштового крану, внаслідок чого кран зійшов з рельсів та впав. ОСОБА_11 , який перебував на час події в кабіні крану, - отримав травму і був госпіталізований (а.с.67).

На підставі вказаного повідомлення позивача Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ від 15.07.2021 №209 "Про проведення інспекційних відвідувань", яким встановлено начальнику Управління Держпраці у Чернівецькій області Луцаку Івану Григоровичу, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцькому Леоніду Івановичу, ОСОБА_12 , ОСОБА_16, головним державним інспекторам відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Сагалюку Василю Івановичу, ОСОБА_13 в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками у Приватному підприємстві "АВП-ГРУП" тривалістю 10 робочих днів у період з 15.07.2021 по 28.07.2021 (а.с.70).

На підставі вказаного наказу та направлення Управління Держпраці ц Чернівецькій області від 15.07.2021 №04-134 (а.с.71) головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Леонідом Івановичем у період з 15.07.2021 по 28.07.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним підприємством "АВП-ГРУП", що розташоване за адресою: Київська обл., Білцерківський р-н., с.Матюші, вул.Фрундзе, 27 (м.з.д. м.Чернівці, вул.Євгена Ерліха, 6), вимог законодавства у сфері праці, за результатами якого скадено акт від 28.07.2021 №ЧВ-1547/21/274/АВ (а.с.58-62).

У вказаному акті відповідач дійшов висновку про порушення позивачем наступних вимог чинного законодавства:

1) - ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю - в ході здійснення інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ПП "АВП-ГРУП", на будівельному майданчику за адресою: вул.Євгена Ерліха, 6, м.Чернівці, встановлено роботу дев`яти працівників, які працювали, виконували будівельні роботи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 , 15.07.2021 року надав пояснення, що він знаходиться на стажуванні 1 день, приїхав на новобудову.

ОСОБА_8 , 15.07.2021 надав письмові пояснення, що прийшов перший день, влаштовується на роботу, надавати інші пояснення відмовився.

ОСОБА_7 15.07.2021 надав тільки свої дані, надавати інші письмові пояснення щодо своєї роботи відмовився, але виконував будівельні роботи на 8 поверсі новобудови, що підтверджується відеоматеріалами.

ОСОБА_6 15.07.2021 надав тільки свої дані, надавати інші письмові пояснення щодо своєї роботи відмовився, але виконував будівельні роботи на 8 поверсі новобудови, що підтверджується відеоматеріалами.

ОСОБА_5 в своїх письмових поясненнях вказав, що є фізичною особо-підприємцем, на даному об`єкті працює по домовленості.

ОСОБА_4 15.07.2021 в своїх письмових поясненнях вказав, що прийшов по оголошенню в товариство ОСОБА_14 06.07.2021 року, договір підписував з ПП "АВП-ГРУП". Даний працівник також виконував будівельні роботи на 8 поверсі новобудови, що підтверджується відеоматеріалами.

ОСОБА_3 в поясненнях від 15.07.2021 вказав, що працює в ПП "АВП-ГРУП", виконує будівельні роботи, а саме: кладка перегородок, вентиляцій, працює три місяці, заробітну плату отримує, претензій не має.

ОСОБА_1 в поясненнях від 15.07.2021 вказав, що працює в ПП "АВП-ГРУП" , виконує будівельні роботи, а саме: мурує перегородки, працює з батьком ОСОБА_2 , працюють третій тиждень, заробітну плату отримують.

ОСОБА_2 надавати письмові пояснення відмовився, даний працівник також виконував будівельні роботи на 8 поверсі новобудови, що підтверджується відеоматеріалами та поясненнями ОСОБА_1 .

Для належного проведення інспекційного відвідування та надання документів щодо оформлення трудових відносин з виявленими 15.07.2021 за місцем здійснення діяльності ПП "АВП-ГРУП" на новобудові за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками, які виконували будівельні роботи, на адресу реєстрації ПП "АВП-ГРУП", вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 ,направлено вимогу про надання документів №ЧВ-1547/21/274/НД від 16.07.2021 та направлення на проведення інспекційного відвідування, листом №5800109883055 від 16.07.2021, який згідно інформації Укрпошти вручено.

Станом на 28.07.2021 документи щодо оформлення трудових відносин з працівниками, виявленими 15.07.2021 за місцем здійснення діяльності ПП "АВП-ГРУП" на новобудові за адресою: АДРЕСА_1 не надано, вимога не виконана.

Згідно інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області, отриманої в ході інспекційного відвідування, встановлено, що згідно ІС "Податковий блок" повідомлення про прийняття працівників на роботу ПП "АПВ-ГРУП" подавались за основним місцем обліку, проте за період з 2016 по 2021 роки здійснення інформація щодо прийому на роботу до ПП "АВП-ГРУП" виявлених під час інспекційного відвідування працівників.

У зв`язку із вищевикладеним, у ПП "АВП-ГРУП" відсутні будь-які документи (щодо прийняття на роботу, нарахування та виплати заробітної плати, режиму роботи, та ін.), щодо роботи виявлених під час інспекційного відвідування працівників;

2) - ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України - працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , допущені ПП "АВП-ГРУП" до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу;

3) - абзац 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 - працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 допущені до роботи без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

На підставі висновків акта перевірки Управлінням Держпраці у Чернівецькій області було прийнято припис №ЧВ-1547/21/274/АВ/П, в якому вказано про необхідність усунення виявлених порушень до 28.08.2021 (а.с.65-66).

14.09.2021 Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЧВ-1547/21/274/АВ/ТД-ФС/08, яким на ПП "АВП-ГРУП" накладено штраф у розмірі 540000,00 грн. (а.с.83-84).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до вищевказаної правової норми Кабінет Міністрів України прийнято постанову від 21.09.2019 №823, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержаннм законодавства про працю (далі-Порядок №823, який був чинний на момент проведення інспекційного відвідування позивача).

Відповідно до пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;4) рішення суду;5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;6) інформація: ДПС та її територіальних органів про:- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;8) доручення Прем`єр-міністра України;9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;10) запит народного депутата України;11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Пунктами 8-9 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Пунктом 17 Порядку №823 передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Згідно з пунктами 20-21 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Відповідно до пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною першою статті 3 Кодексу Законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 цього ж Кодексу визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 Кодексу Законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частинами першою-третьою статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників;2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", абзацом першим якої визначено установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Згідно з частинами першою-другою статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 24.12.2019 у справі №823/1167/16, від 05.02.2020 у справі №620/3913/18, від 06.02.2020 у справі №0840/3690/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18 та від 19.05.2021 у справі №2340/4811/18.

Водночас, взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами, зокрема, статті 208 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно частини першої до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Відповідно до абзаців першого - четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "АВП-ГРУП" було укладено цивільно-правові договори з такими особами (виконавці):

- ОСОБА_1 (договір від 01.07.2021 №01/07-03, предмет договору: виконання вказаними особами робіт по улаштуванню кам`яної кладки на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.13);

- ОСОБА_2 (договір від 01.07.2021 №01/07-04, предмет договору: виконання вказаними особами робіт по улаштуванню кам`яної кладки на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.18);

- ОСОБА_10 (договір від 01.07.2021 №01/07-02, предмет договору: виконання вказаними особами робіт по улаштуванню кам`яної кладки на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.24);

- ОСОБА_4 (договір від 01.07.2021 №01/07-05, предмет договору: допоміжні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.28);

- ОСОБА_5 (договір від 01.07.2021 №01/07-01, предмет договору: послуги з управління краном на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.30);

- ОСОБА_6 (договір від 01.07.2021 №01/07-06, предмет договору: допоміжні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.34);

- ОСОБА_9 (договір від 01.07.2021 №01/07-07, предмет договору: допоміжні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.37);

- ОСОБА_15 (договір від 01.07.2021 №01/07-08, предмет договору: допоміжні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.40).

Пунктом 6.1 вказаних договорів визначено, що термін їх дії з 01.07.2021 по 31.07.2021.

З матеріалів справи вбачається, що вказаними особами були виконані (надані) ПП "АВП-ГРУП" відповідні роботи та послуги, про що між сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.14,19,25,27,31,35 та 41).

Суд зазначає, що предметом вищевказаних цивільно-правових договорів, які за своїм змістом є однаковими, є процес праці, що не передбачає будь-якого кінцевого результату, й, уклавши такі цивільно-правові договори, позивач фактично здійснив спробу підміни трудових відносин цивільно-правовими.

Суд вважає, що сутність правовідносин, що виникли між позивачем та наведеними вище особами, а саме - з наявністю ознаки відносин трудових, і повинні врегульовуватися за правилами Кодексу Законів про працю України.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2022 у справі №380/3076/20 зазначив, що характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327 (далі також Класифікатор професій);

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва…»

Такі висновки містяться й у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 16.06.2020 у справі №815/5427/17, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, у справі №1840/2507/18, у справі №824/896/18-а, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18, від 14.05.2020 у справі №640/1099/19, від 09.07.2020 у справі №821/851/17, від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а та інших постановах Верховного Суду.

Попри підписання сторонами цивільно-правових договорів, оскільки особи виконували конкретні трудові функції, робота мала не індивідуально-визначений характер, а носила системний, постійний характер, відтак не була юридично самостійною.

Суд зазначає, що особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.

Суд враховує, що шляхом укладення з особою цивільно-правового договору порушуються права такої особи, оскільки юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.

Саме такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а та від 18.05.2022 у справі №0940/1235/18.

Щодо посилань позивача на неправильне зазначення у спірній постанові прізвищ працівників " ОСОБА_3 " та ОСОБА_8 ", то суд не приймає їх до уваги, оскільки помилки у прізвищах відповідних працівників не спростовують встановлених під час інспекційного відвідування фактів щодо неоформлення позивачем належним чином з вказаними особами трудових відносин.

Враховуючи вказане, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері праці, які відображенні в акті від 28.07.2021 №ЧВ-1547/21/274/АВ, є обґрунтованими, а спірна постанова прийнята правомірно.

Крім того, суд критично оцінює посилання позивача на те, що норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, яким керувався відповідач при призначенні та проведенні інспекційного відвідування, були визнані нечинними на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19.

З цього приводу суд зазначає, що схожі аргументи під час розгляду справ у подібних правовідносинах неодноразово аналізувались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.05.2021 у справі №2340/4811/18, у якій звернуто увагу на те, що дійсно постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295визнано нечинною.

Водночас за змістом частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, топостанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

Як встановлено судом, інспекційне відвідування відповідачем проведено у період, коли Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю був чинним, а отже підлягав застосуванню.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.