Рішення

від 18.11.2022 по справі 320/3682/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року № 320/3682/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі Головне управління ДПС у Київській області) в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Ш» від 08.01.2020 № 0000465104.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган завчасно не повідомив товариство про місце і час проведення розгляду заперечень на акт перевірки, що є порушенням пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі ПК України). Також на думку позивача, з урахуванням положень пункту 75.1 ПК України, питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість не можуть бути предметом камеральної перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 залишено без руху вказану позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головним управлінням ДПС у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про необґрунтованість позовних вимог, оскільки податковим органом проведену камеральну перевірку в межах строку та у спосіб, передбачений ПК України.

Також відповідач зазначає, що враховуючи наявність у заборгованості на підставі пункту 87.9 статті 87 ПК України, сплачені позивачем суми податку на додану вартість спрямовувались на погашення податкового боргу з урахуванням черговості виникнення.

Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що позивачу направлено повідомлення про місце, час та дату розгляду заперечення, яке надіслано товариству рекомендованим листом.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Посадовими особами Головним управлінням ДПС у Київській проведено камеральну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів», за результатами якої складено акт від 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215.

У акті перевірки встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» строків сплати податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням.

Позивач подав до податкового органу заперечення до акта перевірки від 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215, у яких зазначив, що з огляду положення підпунктів 75.1.1 та 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки не можуть бути питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків та зборів, оскільки це є предметом документальної перевірки.

За результатами розгляду вказаних заперечень податковий орган листом від 27.12.2019 № 13338/10/10-36-04-01-18 повідомив, що підлягають скасуванню висновки, викладені у акті камеральної перевірки від 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215 у частині застосованих штрафних санкцій згідно із податковими повідомлення-рішеннями від 15.05.2018 № 0016705101, № 0016745101 та штрафних санкцій, що виникли у зв`язку із запізненням отримання судової ухвали про відкриття провадження у справі № 810/4421/18, а тому штрафні санкції по несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов`язань відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України становить 4378,24 грн та підлягають застосуванню.

Крім того, податковим органом викладено таблицю акта у редакції відповідно до якої встановлено наступні порушення строку сплати податкових зобов`язань:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2018 № 9049530156, дата операції 26.04.2018, кількість днів прострочення - 27, сума боргу 5000,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2018 № 9049530156, дата операції 26.04.2018, кількість днів прострочення - 27, сума боргу 63 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2018 № 9176169674, дата операції 17.09.2018, кількість днів прострочення - 18, сума боргу 7398,30 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2018 № 9176169674, дата операції 26.09.2018, кількість днів прострочення - 27, сума боргу 11321,10 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2018 № 9176169674, дата операції 27.09.2018, кількість днів прострочення - 28, сума боргу 6299,30 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 45775101, дата операції 27.09.2018, кількість днів прострочення - 4, сума боргу 2402,20 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 45775101, дата операції 27.09.2018, кількість днів прострочення - 4, сума боргу 24,90 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2018 № 9176169674, дата операції 27.09.2018, кількість днів прострочення - 28, сума боргу 11273,70 грн.

Головним управлінням ДПС у Київській області 08.01.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000465104, яким на підставі статті 126 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання 43782,40 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4378,24 грн.

За наслідком адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби від 18.03.2020 № 9830/6/99-00-08-05-05-06 залишено без змін повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.01.2020 № 0000465104, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 08.01.2020 № 0000465104 позивач і звернувся з даним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише про недотримання процедури розгляду заперечень на акт перевірки в частині повідомлення про дату та час, а також щодо неправомірності проведення камеральної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість. Доводів щодо суми нарахованого штрафу позивачем не зазначено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (пункт 76.1 статті 76 ПК України).

Таким чином, предметом камеральної перевірки в тому числі може бути дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом камеральної перевірки позивач була сплата узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість і під час її проведення Головним управлінням ДПС у Київській області використовувались виключно дані, зазначені АС «Податковий блок» та архів електронної звітності.

Отже, предмет камеральної перевірки за наслідком якої складено акт перевірки 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215 та прийнято оскаржуване рішення відповідає вимогам підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідач стверджує, що у зв`язку із наявністю у позивач заборгованості кошти, сплачені товариством, зараховувались у рахунок погашення податкового боргу з урахуванням черговості його виникнення.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано інтегровану картку платника за 2018-2020 з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що дані інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» підтверджують встановлені в акті перевірки від 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215 порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, з урахуванням результатів розгляду заперечень на вказаний акт.

Позивачем не спростовано висновки акта перевірки та не надано доказів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань у строк, встановлений ПК України.

Щодо посилань позивача про те, що податковим органом не виконано вимоги ПК України щодо належного повідомлення товариства про місце і час проведення розгляду заперечень до акта перевірки судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податковий орган листом від 18.12.2019 № 12390/10/10-36-04-01, який направлено 20.12.2019, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» про те, що 27.12.2019 о 10:00 у приміщенні Головного Управління ДПС в Київській області буде розглядатись заперечення на акт перевірки 09.12.2019 № 1865/10-36-51/38715215.

Крім того, доводи позивача враховані під час розгляду заперечень до акта перевірки та скарги на від 08.01.2020 № 0000465104.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість судом встановлено, що у даному випадку позивач не спростував факт порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної у деклараціях з податку на додану вартість та податковому повідомленню-рішенню.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харчових Інгредієнтів» (код ЄДРПОУ 38715215, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 54) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.01.2020 №0000465104 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.