Постанова

від 09.08.2010 по справі 2а-7556/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2010 р.

Справа №2а-7556/10/4/0170

о 14:00

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку письмового провадження адміністративну справу  

за позовом   заступника прокурора м. Керчі   в інтересах держави в особі   Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим    

до   Спеціального морського загону Міністерства надзвичайних ситуацій України              

про стягнення заборгованості у розмірі 3423,28 грн.

Суть спору: Заступник прокурора м. Керчі (далі - прокурор), діючи в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі - позивач), звернувся до адміністративного суду із позовом до Спеціального морського загону Міністерства надзвичайних ситуацій України про стягнення заборгованості у розмірі 3423,28 грн.Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Ухвалами суду від 10.06.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду справи не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 122, ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 23000356 (а.с. 7), є платником страхових внесків і збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 6, зворотній бік), розрахунку суми позовних вимог (а.с. 5), за відповідачем склалась заборгованість в сумі 3423,28 грн.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абзацом 8  частини 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

Статтею 13 Закону України від 05.11.91 N 1788-XI “Про пенсійне забезпечення” визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України”від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, відповідно до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на поточний рік визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування витрат на їх виплату і доставку та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобов’язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за травень 2010 року, не погашена і складає 3423,28 грн., що підтверджується матеріалами справи. Доказів сплати вказаної суми відповідачем у встановленому порядку не надано і судом не встановлено.

Зазначене є належним доказом наявності заборгованості, за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути зі Спеціального морського загону Міністерства надзвичайних ситуацій України (ідентифікаційний код 23000356, місцезнаходження: АР Крим, м. Керч, проїзд Адміралтейський, 15) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (р/р 25603010045601 у КРУ ВАТ “Державний ощадний банк”, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300406) заборгованість у сумі 3423,28 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.    

Суддя                                                                Циганова Г.Ю.