Рішення

від 21.11.2022 по справі 640/15797/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 року м. Київ № 640/15797/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» (далі по тексту - позивач), юридична адреса: 04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 23, поштова адреса: 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 6є, офіс 7а до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01 вересня 2021 року № 83307, від 11 жовтня 2021 року № 93760 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "СВН-КИЇВ" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СВН-КИЇВ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що рішеннями Головного управління ДПС у м. Києві від 01 вересня 2021 року №83307 та від 11 жовтня 2021 року №93760 товариство визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості, як наслідок, позивач не має можливості зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що вказані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» строку звернення до адміністративного суду та поновлено його, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 12 жовтня 2022 року разом з позовною заявою та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 01 листопада 2022 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, проте, відзиву на позовну заяву відповідачем на адресу суду не подано з невідомих причин.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» з 29 квітня 2014 року зареєстроване як юридична особа приватного права, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами діяльності товариства зазначені: Основний 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші: 43.21 Електромонтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Більш того, відповідно до матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві 01 вересня 2021 року прийнято рішення № 83307 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» віднесено до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки, використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «СВН-КИЇВ» (39198375), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів (відсутні звіти по ЄСВ, повідомлення про прийняття працівників на роботу, договір ЦПХ). Крім того, реалізація шлаковати (6806), ламп (світильників), плит деревоволокнистих (4411) здійснюється з націнкою за рахунок залишків інших ТМЦ, а саме: фанера клеєна (4412), проводи ізольовані (8544), труби (3917), плити деревостружкові (4410) тощо.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 11 жовтня 2021 року №93760 про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05 жовтня 2021 року №1 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку віднесено до ризикових, оскільки використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «СВН-КИЇВ» (39198375), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів (відсутні звіти по ЄСВ, повідомлення про прийняття працівників на роботу, договір ЦПХ). Крім того, реалізація шлаковати (6806), ламп (світильників), плит деревоволокнистих (4411) здійснюється з націнкою за рахунок залишків інших ТМЦ, а саме: фанера клеєна (4412), проводи ізольовані (8544), труби (3917), плити деревостружкові (4410) тощо.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправними, позивач звернувся з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року№1165 (далі по тексту - Порядок №1165), який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Таким чином, дійшов висновку, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Так, рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 83307 від 01 вересня 2021 року є індивідуальним актом у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас, зі змісту оскаржуваних рішень № 83307 від 01 вересня 2021 року та від 11 жовтня 2021 року №93760 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, такі рішення було прийнято за результатом аналізу баз даних ДПС України, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

У зв`язку з чим, рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 83307 від 01 вересня 2021 року та №93760 від 11 жовтня 2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» віднесено до ризикових, прийняті не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Крім того, варто зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на загальну суму 7443,00 грн, водночас, позивачем заявлено дві, а не три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, що свідчить, що сплаті за звернення до суду з цим позовом підлягав судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4962,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо сплаченого у більшому розмірі судового збору 2481,00 грн, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про його повернення у порядку, встановленому законодавством.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 вересня 2021 року №83307, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11 жовтня 2021 року №93760, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 23, код ЄДРПОУ 39198375) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВН-КИЇВ» (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 23, код ЄДРПОУ 39198375) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник