Рішення

від 21.11.2022 по справі 674/1294/21

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1294/21

Провадження № 2/674/76/22

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2022 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретарів судового засідання Мудрицької Л.В., Когут О.І., представника позивача адвоката Наталюка Н.М., представників відповідачів: адвоката Кравчука В.І., Фабро Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталії Антонівни, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Фермерське господарство «ЄВРОІНВЕСТ» про визнання недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року, визнання недійсним Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2013 року серії НОМЕР_1 та визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріусаКам`янець-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу БугеркоН.А.,Центрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький),Кам`янець-ПодільськоїРДА Хмельницькоїобласті про визнання недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року, визнання недійсним Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2013 року серії НОМЕР_1 та визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2018 року.

В обгрунтування позову зазначає, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,64 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, що підтверджується Державним актом на право на земельну ділянку.

ОСОБА_1 стало відомо, що належна йому земельна ділянка згідно розпорядження Дунаєвецької РДА Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 надана у власність ОСОБА_3 як власнику Сертифіката на право на земельну частку (пай), який зареєстрував дану земельну ділянку і отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_2 серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.07.2018.

Звернувшись до державного реєстратора, ОСОБА_1 отримав відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень земельної ділянки, оскільки право власності на відповідну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , у зв`язку із чим звертається з даним позовом до суду.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 30.03.2022 залучено співвідповідача Кам`янець-Подільську РДА до участі в справі.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Наталюк Н.М. в судовому засіданні позов підтримав з наведених у позовній заяві підстав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кравчук В.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки за умови доведення позивачем безпідставного вибуття з його володіння спірної земельної ділянки, актуальним способом захисту мало б слугувати витребування земельної ділянки у володільця (віндикаційний позов). Також подав до суду відзив, в якому, зазначає, що позивачем не надано доказів, що саме дії відповідача ОСОБА_2 призвели до порушення його законних прав чи інтересів, оскільки відповідач лише в установленому законом порядку успадкувала земельну ділянку від спадкодавця.

Також позивач пропустив строк позовної давності в три роки для звернення до суду з позовом, оскільки оскаржувані документи, а саме розпорядження Дунаєвецької РДА та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно були видані в 2013 році, а з позовом він звернувся у 2021 році. Стосовно третьої позовної вимоги про скасування Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2018 така також подана з пропуском строку та є похідною від перших двох вимог. Заперечує проти стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідач приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. у судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності. Відзиву до суду не подавала.

Представник відповідача Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Фабро Н.В. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, а саме, зазначає, що Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не уповноважений здійснювати видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Правовстановлюючим документом у даному випадку є розпорядження Дунаєвецької РДА, тому видача Свідоцтва про право власності на нерухоме майно відбулася не внаслідок протиправних дій державного реєстратора Дунаєвецького РУЮ.

Представник відповідача Кам`янець-Подільської РДА Хмельницької області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, заяв про розгляд справи у його відсутності не направляв.

Представник третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи, однак направив заяву про розгляд справи у їх відсутності. Також надіслав пояснення по справі, в яких заперечує проти задоволення позову в частині визнання його відповідачем по даній справі. Зазначає, що Головне управління та його структурні підрозділи не здійснювали діяльності спрямованої на порушення законних прав та свобод позивача, оскільки Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видавалось розпорядженням Дунаєвецької РДА Хмельницької області та не розпоряджаються спірною земельною ділянкою.

Представник третьої особи Фермерського господарства «ЄВРОІНВЕСТ» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у їх відсутності. У вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 012512 від 170.06.2008, виданим на підставі розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації від 14.02.2008 року №191/2008-р, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010875300131, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,64 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (т.1 а.с.11).

Протоколом №2 від 18.11.2005 року загальних зборів громадян-власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Росія» на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області та витягом із «Списку зареєстрованих власників земельних часток (паїв), які взяли участь у розподілі земельних ділянок на території Міцовецької сільської ради» за ОСОБА_1 зареєстровано земельну частку (пай) №541 розміром 1,6389 га на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0353024 (т.1 а.с.12-140).

Як вбачається із рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №58538846 від 03 червня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,64 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, оскільки право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1992, виданого 17.07.2018 року приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Бугерко Н.А. (т.1 а.с.24).

Згідно розпорядження Дунаєвецької РДА Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року ОСОБА_3 як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260892 надана земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 1,6389 га в натурі (на місцевості) земельної частки на території Міцовецької сільської ради за межами населеного пункту (т.1 а.с.20, 134).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.12.2013 №9322838 державний реєстратор Реєстраційної служби Дунаєвецького РУЮ Хмельницької області вирішив провести державну реєстрацію земельно ділянки, «за межами населеного пункту», діл №541, кадастровий номер 6821886500:02:004:0535, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6389 га, що розташована: Хмельницька обл., Дунаєвецький район, с/р Міцовецька за ОСОБА_3 , що підтверджується копією реєстраційної справи (т.1, а.с.134-150).

20.12.2013 ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним №15076731 серії САК №460325 (т.1 а.с.164-165).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 . Після його смерті, ОСОБА_2 17.07.2018 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за №1992 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (т.1 а.с.22, 169).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6389 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована за межами населеного пункту Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, діл. № НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (т.1 а.с.23).

Вищевказане також підтверджується копією спадкової справи №175-2018, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (т.1 а.с.154-179).

Отже, у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,64 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, набули дві особи: ОСОБА_1 17.06.2008 та ОСОБА_4 20.12.2013.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод наголошує, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК Українивласник,який маєпідстави передбачатиможливість порушеннясвого прававласності іншоюособою,може звернутисядо судуз вимогоюпро заборонувчинення неюдій,які можутьпорушити йогоправо,або звимогою провчинення певнихдій длязапобігання такомупорушенню.

Згідно п. ѓ ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.116 ЗК України).

Згідно з п. а ч. 3 ст. 122 ЗК Українирайонні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема для сільськогосподарського використання.

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.17 Перехідних положень ЗК Українисертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі Закон) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

До повноважень районних державних адміністрацій щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) належать, зокрема питання, визначені ст. 5 Закону: прийняття рішень та видача документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; прийняття рішень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточнення місце розташування,межі іплощі сільськогосподарськихугідь,які підлягаютьрозподілу міжвласниками земельнихчасток (паїв); розгляд та погодження проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організація проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 9 Закону розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (ч. 1 ст. 12 Закону).

Відповідно до п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки(паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

З огляду на викладене, власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) гарантовано право на виділення земельних ділянок в натурі, повноваження на таке виділення, розподіл між конкретними громадянами, організації землеустрою надано (в даному випадку) районним державним адміністраціям, власне рішення цього органу є підставою для надання земельних ділянок громадянам. Передбачений також судовий порядок вирішення питання про коригування проекту або надання земельних ділянок.

Як вбачається зі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №012512 від 17.06.2008, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,64 га за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

В свою чергу ОСОБА_4 згідно розпорядження Дунаєвецької РДА Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260892 надана земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 1,6389 га в натурі (на місцевості) земельної частки на території Міцовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку раніше, ніж батько відповідача ОСОБА_2 .

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.12.2018 у справі №2-3007/11 зробив висновок про те, що у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано державні акти на право власності на земельні ділянки, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі N 923/466/17, від 25.09.2019 у справі № 297/1903/16-ц.

За таких обставин, наявні правові підстави для визнання недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2013 року серії НОМЕР_1 .

Також підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2018 року, так як вона є похідною від вимог про визнання недійсними та скасування вищенаведених розпорядження та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Стосовно твердження представника відповідача адвоката Кравчука В.І. щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду та обрання неналежного способу захисту.

З наведених вище фактичних обставин справи вбачається, що позивач як власник земельної ділянки звернувся до суду про скасування рішення та документів, які перешкоджають в повному обсязі здійснювати його право власності.

У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №697/2434/16-ц зазначено, що негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Розмежування понять негаторного та віндикаційного позовів як способів захисту права детально роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/19, де зокрема й зазначається про те, що власник як фактичний володілець та за яким зареєстроване відповідне право може захистити його шляхом подання саме негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном

Власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише в разі припинення державної реєстрації його права власності та перереєстрації цього права за іншою особою. Він не втрачає права володіння ним навіть тоді, коли таке майно протиправно або на підставі відповідного титулу використовує інша особа.

Якщо право власності на нерухоме майно залишається зареєстрованим за дійсним власником, однак таке майно незаконно використовує інша особа, то потрібно звертатися до суду не з віндикаційним, а з негаторним позовом, оскільки в такому разі усунення перешкод у користуванні власником своїм майном і буде ефективним способом захисту порушеного права, а рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння не матиме жодного ефекту (див. постанову Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 725/2609/20).

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №683/2422/19 вказала, що в цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються: (а) прямо (ст. 268 ЦК України), (б) опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.

Позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц Верховний Суд зауважив, що, допоки особа є власником нерухомого майна, тобто за нею зареєстровано право власності на це майно, вона не може бути обмежена в праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження цим майном.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не позбавленийправа володінняземельною ділянкою, однак позбавлений можливості користування та розпорядження нею, оскільки право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, позов фактично поданий для усунення цих порушень, тому є негаторним, а позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки розпорядженням Дунаєвецької РДА правонаступником якої є Кам`янець-Подільська РДА ОСОБА_3 надано спірну земельну ділянку, на підставі чого видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та Свідоцтво про право на спадщину за законом, які визнані судом недійсними, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 724 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надіслано договір №288 про надання правової допомоги від 07.06.2021, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу та квитанцію про сплату коштів за договором від 07.06.2021 №288, відповідно до якої позивачем сплачено 10 000 грн. за виконання адвокатом робіт.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталії Антонівни, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Фермерське господарство «ЄВРОІНВЕСТ» про визнання недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року, визнання недійсним Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2013 року серії НОМЕР_1 та визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2018 року задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №564/2013-р від 28.10.2013 року Про надання ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) серії ХМ №0260892, земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 1,6389 га на території Міцовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницької області 20.12.2013 року за індексним №15076731 серії САК №460325 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6389 га, за кадастровим номером 6821886500:02:004:0535, що розташована «за межами населеного пункту» на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 липня 2018 року на земельну ділянку площею 1,6389 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6821886500:02:004:0535, що розташована «за межами населеного пункту» на території Міцовецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, що належала померлому ОСОБА_3 , виданого на ім`я ОСОБА_2 та припинити за нею право власності, яке зареєстроване 17.07.2018 року (номер запису про право власності 27073543, реєстраційний номер об`єкта 249632568218.

Стягнути зКам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідачі:

ОСОБА_2 (місце реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області (місцезнаходження - юридична адреса: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с.Мукша Китайгородська, вул. Матросова, будинок 30А, код ЄДРПОУ 21319591);

Приватний нотаріусКам`янець-Подільськогорайонногонотаріального округу Бугерко Наталія Антонівна (місцезнаходження - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м. Дунавці, вул. Красінських, 15);

Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (місцезнаходження м. Хмельницький, вул. Володимирська, 91, код ЄДРПОУ 43316784);

Треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору :

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (місцезнаходження м.Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479);

Фермерське господарство «ЄВРОІНВЕСТ» (місцезнаходження Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Міцівці, код ЄДРПОУ 37328577).

Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року.

Суддя О.М.Сосна