Ухвала

від 17.11.2022 по справі 688/3046/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 688/3046/22

Провадження № 11-сс/4820/545/22

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6 ,

власника майна

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022242250000057, внесеному до ЄРДР 08.09.22 року за ч. 1 ст. 239 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини.

В провадженні слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 08.11.2022 року за № №42022242250000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6823610100:01:001:0104 площею 3,2205 га, яка перебуває в оренді ОСОБА_8 , без відповідних дозволів, шляхом випалювання в піролізних бочках, здійснюється виробництво деревного вугілля, що в свою чергу забруднює землі та створює небезпеку для довкілля.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 припинив свою діяльність як фізична особа підприємець, а тому діяльність з випалювання в піролізних бочках деревного вугілля, на вищевказаній земельній ділянці є незаконною.

Крім того, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не видавався.

Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку на території земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:01:001:0104, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Полонного в особі Полонської міської ради та перебуває в оренді ОСОБА_8 , а також нерухомих об`єктів майнового комплексу, що знаходяться на території вказаної земельної ділянки, з метою проведення необхідних замірів, виявлення та вилучення зразків (проб) ґрунту, відходів, викидів, сировини, продуктів виробництва (деревини, деревного вугілля тощо), інших речей та документів, що стосуються незаконної господарської діяльності, безгосподарського використання та забруднення земельної ділянки і містять інформацію про вчинене кримінальне правопорушення.

4 листопада 2022 року в ході обшуку, проведеного на території вказаної ділянки виявлено та вилучено:

- 8 піролізних пічок для виготовлення дерев`яного вугілля, сировину для виготовлення дерев`яного вугілля -деревину об`ємом 50 м. куб. та готову продукцію у мішках дерев`яне вугілля об`ємом 6,72 м. куб., які належать ФОП ОСОБА_7 ;

- 7 піролізних пічок для виготовлення дерев`яного вугілля, сировину для виготовлення дерев`яного вугілля -деревину об`ємом 25 м. куб. та готову продукцію у мішках дерев`яне вугілля об`ємом 62,08 м. куб., які належать ФОП ОСОБА_9 .

Постановою слідчого від 4 листопада 2022 року вказане майно визнано речовим доказом.

07 листопада 2022 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2022 року накладено арешт на 8 піролізних пічок для виготовлення дерев`яного вугілля, сировину для виготовлення дерев`яного вугілля -деревину об`ємом 50 м. куб. та готову продукцію у мішках дерев`яне вугілля об`ємом 6,72 м. куб., які належать ФОП ОСОБА_7 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодився з ухвалою суду захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 08.11.22 року про накладення арешту на 8 піролізних пічок для виготовлення дерев`яного вугілля, сировину для виготовлення дерев`яного вугілля - деревину об`ємом 50 м. куб. та готову продукцію у мішках дерев`яне вугілля об`ємом 6,72 м. куб., які належать ФОП ОСОБА_7 .

Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм кримінально процесуального закону.

ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_9 здійснюють на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_8 на підставі договору оренди підприємницьку діяльність з виробництва деревного вугілля. Підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_10 здійснюється в межах чинного законодавства зі сплатою всіх податків та зборів в дохід держави.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на те, що накладення арешту на майно ОСОБА_7 є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_7 зареєстрований, має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та провадить свою діяльність за адресою визначеною дозволом: АДРЕСА_1 . та у повній відповідності з законом. При першому ж контакті слідчих з ОСОБА_7 , органу досудового розслідування був наданий весь пакет документів, що підтверджують законність здійснюваної діяльності. Діяльність ОСОБА_7 неодноразово була перевірена уповноваженими органами влади та жодних порушень не встановлено. Весь обсяг доказової бази, покладений в санкцію на обшук та подальший арешт, зведений до відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у ОСОБА_8 . Жодних підстав вважати відповідну діяльність ОСОБА_7 незаконною не вбачається, оскільки він має та надав усі необхідні дозволи, а тому арешт його обладнання, сировини та продукції грубо порушує його законні права та інтереси і є незаконним втручанням у його підприємницьку діяльність.

Вважає, що слідчий суддя порушив вимоги ст. 173 ч.2 КПК України 1)правову підставудля арештумайна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою ;5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Позиції учасників апеляційного перегляду провадження.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна.

Прокурор ОСОБА_5 відстоював законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви суду з посиланням на норми кримінального та процесуального закону

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника власника майна, прокурора, перевіривши судові матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно приписів ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Виходячи з клопотання слідчого, яке надійшло на розгляд слідчого судді у даному кримінальному провадженні, слідчий просив накласти арешт на майно підприємця ОСОБА_7 з метою збереження речових доказів на підставі ст. 170 ч.2 п.1, ст. 171 КПК України.

Згідно з п.1 ч.2,3,10 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. При цьому, майно має відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами представника власника майна ОСОБА_7 , колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна, накладається у випадку передбаченому п. 1 частини 2 ст. 170 КПК України), тобто як у даному випадку, виходячи з правової підстави, визначеної у клопотанні прокурора метою збереження речових доказів.

Усі інші правові підстави, визначені в ст. 173 ч.2 КПК України, які мають перевірятися судом - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, 3-х осіб, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, стосуються іншої мети забезпечення кримінального провадження, коли клопотання прокурора містить інші підстави передбачені ст. 170 ч.2 КПК України. Відповідно, апеляційні вимоги представника майна про те, що суд залишив ці обставини без уваги, колегія суддів вважає неспроможними.

Системний аналіз наведених норм вказують на те, що вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані. Слідчим суддею було встановлено, і це підтверджується матеріалами провадження, що на даний час проводиться досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, відповідні відомості були внесені до ЄРДР 08.09.22 року за № 42022242250000057.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131,132,170-173 КПК України наклав арешт на вказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному проваджені та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки виявлені під час обшуку предмети є матеріальними об`єктами, які могли були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами представника власника майна ОСОБА_7 , колегія суддів також виходить з положень ст. 170 ч.11 КПК України, за якою заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на положення ст. 170 ч.11 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, попередню правову кваліфікацію за ст. 239 ч.1 КК України, внесену до ЄРДР, колегія суддів вважає, що такі обмеження у праві користування та розпорядження майном ФОП ОСОБА_7 - 8 піролізних пічок для виготовлення дерев`яного вугілля, сировину для виготовлення дерев`яного вугілля -деревину об`ємом 50 м. куб. та готову продукцію у мішках дерев`яне вугілля об`ємом 6,72 м. куб., які належать ФОП ОСОБА_7 обґрунтованими.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами представника власника майна ОСОБА_7 в частині того, що ФОП ОСОБА_7 має всі відповідні дозвільні документи на здійснення підприємницької, господарчої діяльності за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Полонного в особі Полонської міської ради та перебуває в оренді ОСОБА_8 , колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки на даному первинному етапі слідства, правоохоронці мають встановити наявність або відсутність ознак певного складу кримінального правопорушення, в тому числі і його суб`єктів.

Крім того, колегія суддів виходить з положень ст. 170 ч.3 КПК України, за якою у випадку, передбаченомупунктом 1частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, отже накладення арешту на майно ФОП ОСОБА_7 узгоджується з наведеними нормами КПК України.

Колегія суддів, також виходить з того, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим, оскільки дозвіл на його вилучення прямо не передбачений у відповідній санкції слідчого судді, проте обладнання, сировина та готова продукція зберігають сліди та могли бути використані для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Відповідно, з метою з`ясування обставин у органу досудового розслідування існує необхідність у проведенні певних слідчий дій та досліджень, у зв`язку з чим, вилучене майно має важливе значення для кримінального провадження, тому є підстави для накладення арешту, яке на час вчинення події кримінального правопорушення перебувало у володінні ОСОБА_7 .

З огляду на викладені норми кримінально-процесуального закону, з метою об`єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження та враховуюче те, що вказане майно містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, підстав для скасування ухвали слідчого судді про арешт майна колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що арешт вищевказаного майна порушує права ОСОБА_7 на здійснення законної підприємницької діяльності судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки вилучене майно відповідно до положень статті 98 КПК України має ознаки речового доказу, а тому його повернення може безумовно зашкодити розслідуванню кримінального правопорушення.

При цьому, у разі якщо в ході досудового розслідування буде встановлено, що вказані підстави арешту відпали, власник майна та його представник не будуть позбавлені можливості звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту на майно в порядку ст. 174 КПК України

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами захисту, колегія суддів виходить з того, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Інших підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційна скарга не містить і колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.173,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2022 року про арешт майна, яке належить ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42022242250000057 за ч. 1 ст. 239 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3