Постанова

від 03.11.2022 по справі 953/3824/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/3824/20 Номер провадження 22-ц/814/2329/22Головуючий у 1-й інстанції Губська Я.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року, ухвалене суддею Губською Я.В., по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача

в с т а н о в и л а:

У березні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

З урахуванням поданих уточнень позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 6310136600:05:091:0002, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , посвідчений 02.07.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстровий номер 3778;

відновити становище, яке існувало до порушення шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47590055 від 02.07.2019 17:23:55, приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.,

запису про право власності № 32218610 - дата, час державної реєстрації: 02.07.2019 17:22:01, державний реєстратор: приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл., підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: реєстр № 3778, виданий 02.07.2019, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Л.А., що стосується об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер: 6310136600:05:091:0002, площею 0,0843 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 346117863101,

запису про право власності № 32218644 з усіма аналогічними реєстраційними даними, але який стосується об`єкту нерухомого майна: житлового будинку літ. Ж-2, загальною площею 476,2 кв. м, житловою площею 199,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 345982263101.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказував, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 6310136600:05:091:0002, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.07.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстровий номер 3778. До моменту укладення договору покупець орендував його будинок, фактично проживав у ньому, спілкувався з іноземними потенційними інвесторами, у тому числі у його будинку, та за 8 років спілкування увійшов до нього в довіру і не довіряти покупцю у нього не було підстав. Під час укладення договору вони домовились про суму грошових коштів за договором у розмірі 2574000,00 грн., однак покупцем не було здійснено перерахування коштів кошти на його рахунок. При цьому, позивач не повернув покупцю оригінал заяви, притримавши його до моменту розрахунку. Тобто, не сплата покупцем грошових коштів за будинок та земельну ділянку суперечить суті договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер якої 6310136600:05:091:0002, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , посвідчений 02.07.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстровий номер 3778.

Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47590055 від 02.07.2019 17:23:55, приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл., запису про право власності № 32218610 - дата, час державної реєстрації: 02.07.2019 17:22:01, державний реєстратор: приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл., підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: реєстр № 3778, виданий 02.07.2019, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Л.А., що стосується об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер: 6310136600:05:091:0002, площею 0,0843 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 346117863101, запису про право власності № 32218644 з усіма аналогічними реєстраційними даними, але який стосується об`єкту нерухомого майна: житлового будинку літ. Ж-2, загальною площею 476,2 кв. м, житловою площею 199,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 345982263101.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що розрахунок між відповідачем та позивачем за договором купівлі-продажу, укладеним 02.07.2019 року, проведено повністю в день укладення договору. Оригінал заяви від 02.07.2019 р., зареєстрованої в реєстрі за № 3780, знаходиться у відповідача, та вона не була досліджена судом.

Крім цього, 07.08.2020 р. ОСОБА_3 склав заяву про отримання 02.07.2019 р. від відповідача грошових коштів за договором купівлі-продажу від 02.07.2010 р., та не має претензій до відповідача. Вказана заява посвідчена нотаріально та її оригінал також знаходиться у відповідача.

Згідно листа за вих. № 129 від 17.08.2020 р. приватний нотаріус ХМНО Феденко М.В. повідомляє, що 08 травня 2020 року за реєстровим номером 184,185 нею засвідчено справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на заяві до компетентних органів про проведення повного розрахунку за вищевказаним договором. Оригінал листа також знаходиться у відповідача.

Отже, він повністю розрахувався за будинок з позивачем в день укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується заявою від 02.07.2019 посвідченої ПН ХМНО Гібадуловою Л.А.

Вказує, що відповідачу не було відомо про подачу позову та розгляд цієї справи, оскільки він проживає у АДРЕСА_1 , а не за місцем реєстрації у АДРЕСА_2 .

Рішення суду першої інстанції було предметом апеляційного і касаційного розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу адвоката Афанасьєва В.І., який дії в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про визнання недійсним договору відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2522,40 грн.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_3 копії ухвали Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року та копії апеляційної скарги. Таким чином, суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , не встановив, чи була вона вручена ОСОБА_3 , чи був він повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, внаслідок чого позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін. А тому зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Відповідно до ст. 411 ч. 5 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема на електронні адреси.

Вирішуючи питання розгляду справи за даної явки, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Згідно ч. 6, п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_3 перебуває у Швейцарії, про що повідомив Полтавський апеляційний суд через систему «Електронний суд» з офіційної електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з чим позивач повідомлявся апеляційним судом про день, час і місце розгляду справи, зокрема на 03.11.2022 р. о 13:40, за офіційною електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку завчасно доставлено судове повідомлення про виклик до суду.

Крім цього, на офіційну електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 05.08.2022 р. направлена апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року, копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.07.2022 р. та виклик до суду на 11:20 29.09.2022 р.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Будь-які заяви чи клопотання після 05.08.2022 р. також від позивача не надходили.

Отже, позивач, відповідач, його представник та третя особа, які не з`явилися до суду, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, зокрема в порядку ч. 6, п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Клопотань про відкладення розгляду справи учасники справи не подавали.

На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права ( ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок літ. Ж-2, загальною площею 476,2 кв. м, житловою площею 199,3 кв. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.12.2006 року по справі № 2-6592/06/12, за реєстраційним № 4119136, номер запису 70316; рішення Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2018 року по справі № 640/19878/17, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2018 року за № 29560576, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 345982263101.

Земельна ділянка, кадастровий номер якої 6310136600:05:091:0002, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданим Харківським міським управлінням земельних ресурсів та зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 310667100238 05.09.2006, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2018 за № 29585944, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 346117863101.

02.07.2019 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 6310136600:05:091:0002, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.07.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстровий номер 3778.

У п. 6 оспорюваного договору купівлі-продажу від 02.07.2019 року сторони домовились, що нерухомість, котра продається, вважається переданою покупцем після отримання продавцем грошей від продажу житлового будинку та земельної ділянки та наявна копія заяви від ОСОБА_3 про отримання від покупця повної вартості грошових коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти та майно за договором купівлі-продажу від 02 липня 2019 року покупцем продавцю передані не були, що свідчить про невідповідність договору умовам чинного законодавства та є підставою для визнання його недійсним з застосуванням наслідків недійсності правочину.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За вимогами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Виходячи зі змісту ст.ст.203, 655 ЦК України, договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема ч. 1ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач повністю розрахувався з позивачем в день укладення договору купівлі-продажу від 02.07.2019 р. Зазначене підтверджується заявою ОСОБА_3 від 02.07.2019 року, посвідченої ПН ХМНО Гібадуловою Л.А., зареєстрованої в реєстрі за № 3780, в якій вказано, що ОСОБА_3 цією заявою повідомляє, що отримав від ОСОБА_1 повну вартість проданих житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0843 га, кадастровий номер якої 6310136600:05:091:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. 02 лютого 2019 року за реєстровим номером 3778). Будь-яких матеріальних претензій, які б стосувалися розрахунків за продане майно він до ОСОБА_1 не має. Засвідчено справжність підпису ОСОБА_3 , який зроблено у присутності нотаріуса, та встановлено його особу та перевірено дієздатність (а.с. 68).

Також факт повного розрахунку відповідача з позивачем за договором купівлі-прдажу від 02.07.2019 року підтверджується нотаріально посвідченою заявою, складеною 07.08.2020 року ОСОБА_3 , в якій він зазначив, що підтверджує факт отримання 02.07.2019 року від ОСОБА_1 грошей у сумі 2574000 грн., що складає еквівалент 100000 дол. США, як повний розрахунок за договором купівлі-продажу, укладений 02.07.2019 та посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. від 02.07.2019 за реєстром №3778 (а.с.70).

Крім того, факт повного розрахунку відповідача з позивачем за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 року підтверджується листом за вих. №129 від 17.08.2020 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Феденко М.В., в якому нотаріус повідомила, що 08 травня 2020 року за реєстром №№184,185 нею було засвідчено справжність підписів гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на заяві до компетентних органів про проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. від 02.07.2019 за реєстром №3778 (а.с. 69).

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що матеріали справи містять заяву, посвідчену нотаріально 02.07.2019 р., в якій позивач стверджує, що не має будь-яких матеріальних претензій до відповідача стосовно розрахунку за майно, яке є предметом договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 02.07.2019 р. Вказану заяву позивач склав, особисто з`явившись до нотаріуса, що свідчить про його добровільне волевиявлення.

Посилання позивача на те, що фактично він не отримував грошових коштів за продаж належного йому будинку та земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються нотаріально засвідченою заявою, та іншими доказами, які проаналізовано вище.

Згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Гібадуловою Л.А., та заяви, яка підписана ОСОБА_4 і завірена цим же нотаріусом 02.07.2019 р., грошові кошти за вказаним договором купівлі-продажу повністю сплачені покупцем і отримані продавцем як повний розрахунок за цим договором.

Доказів того, що такі умови договору сторонами не виконано та відповідач не провів розрахунку з позивачем, судам не надано.

Зміст заяв про отримання позивачем коштів від відповідача не спростовано належними і допустимими доказами.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 .

На підставі ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2522,40 грн.

Керуючись статтями 374 ч. 1 п.2, 376,381-384,389-391 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Афанасьєва Валерія Ігоровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про визнання недійсним договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2522,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді С.Б.Бутенко

О.В.Прядкіна