Рішення

від 21.11.2022 по справі 904/3141/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2022м. ДніпроСправа № 904/3141/22За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 123 802,68грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 120 121,44 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 3 681,24 грн., а всього 123 802,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 14.12.2017.

У березні 2022 року на адресу ПАТ "Північний ГЗК" прибував поїзд №3001, індекс 4568-054-4572 у складі 43 порожніх вагонів. Перевезення було оформлене залізничними накладними №№07904, 07905, 07906, 07877, 07878, 07879, 07880, 07889, 07890, 07891, 07892, 07893, 07894, 07895, 07896, 07897, 07898, 07899, 07900, 07901, 07865, 07862, 07861, 07860, 07859, 07858, 07873, 07857, 07871, 07868, 07869, 07870, 07881, 07882, 07883, 07884, 07885, 07886, 07887, 07888, 07902, 07903, 07872. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

18.03.2022 о 12:28 год у зв`язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під`їзну колію, було видано наказ № 658 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції П`ятихатки Придніпровської залізниці. На виконання наказу на станції П`ятихатки було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №15 від 18.03.2022 і передано повідомлення №15 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Рядова проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 18.02.2022 о 14:20год копію зазначеного повідомлення.

23.03.2022 о 12:20год було видано наказ №706 про закінчення затримки потяга і станцією затримки П`ятихатки було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 14 від 23.03.2022. Також станцією затримки П`ятихатки було додатково складено акт загальної форми №26421 від 18.03.2022, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів. Таким чином, спірні вагони простоювали на станції П`ятихатки з 18.03.2022 - 12:28год до 23.03.2022 - 12:20год, відповідно час затримки становить 119 год 52 хв.

Після прибуття поїзда на станцію призначення Рядова та здійснення технічного огляду вагони були підготовлені для передачі 23.03.2022 о 21:30год, про що його було повідомлено встановленим порядком та зроблено записи у Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Рядова.

Оскільки Відповідач не був готовий вчасно забрати вагони, вони додатково простоювали на коліях станції призначення з 23.03.2022 - 21:30год до 24.03.2022 - 6:35год, про що з моменту запланованої подачі вагонів було складено акт загальної форми № 569 від 24.03.2022.

Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Рядова з вини Відповідача склав 128 год 57 хв.

Весь час затримки поїзда на підходах до станції призначення та на ст. Терни спірні вагони перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано плату за користування вагонами, та включено до відомості плати за користування вагонами № 25039078, яку відповідач підписав із зауваженнями, визнав нараховану суму частково.

Крім того, за час затримки вагонів на станції П`ятихатки на підставі наказу № 658 від 18.03.2022 було нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки №30039005 від 30.03.2022, яку відповідач також підписав із зауваженням, суму не визнав.

У зв`язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами та накопичувальній картці зауважень, спірні суми не були стягнуті з особового рахунку відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 справу №904/3141/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 26.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930020588677, яке повернулося до суду (а.с. 88).

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Строк для надання відзиву на позов сплинув. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова.

Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено:

по станції Терни біля:

- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;

- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;

- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;

по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ І, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони на під`їзду колію ПАТ ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).

Додатковою угодою №2 від 14.06.2019 п. 11 викладено в наступній редакції:

Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів становить:

навантаження: ст. Навантажувальна (колія №3) - концентрат залізорудний -172пв; ст. Навантажувальна (колія №1) - концентрат залізорудний -156пв; ст. Навантажувальна (колія №2) - концентрат залізорудний -185пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - концентрат залізорудний -143пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - обкотиші - 222пв або 229хп; ст. Навантажувальна (колія №10) - обкотиші - 236пв або 241хп; ст. Концентратна (колія №19 або №20) - обкотиші - 243пв або 253хп;

вивантаження: ст. Навантажувальна (к. №8, вагоноперекидач) флюси, глина бентонітова -216пв; ст. Навантажувальна (колія №9) флюси 63хп; ст. Концентратна (колія №18) флюси 67хп; ст. Концентратна (колія №17, вагоноперекидач) глина бентонітова 188пв.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).

Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

У березні 2022 року за накладними №№ 07904, 07905, 07906, 07877, 07878, 07879, 07880, 07889, 07890, 07891, 07892, 07893, 07894, 07895, 07896, 07897, 07898, 07899, 07900, 07901, 07865, 07862, 07861, 07860, 07859, 07858, 07873, 07857, 07871, 07868, 07869, 07870, 07881, 07882, 07883, 07884, 07885, 07886, 07887, 07888, 07902, 07903, 07872 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК" вагони №№55421077, 60415502, 57922833, 63716864, 61320024, 63868418, 61635207, 56661739, 63993075, 61602223, 63868533, 61334678, 63716773, 59676023, 59955880, 63820930, 63554588, 64056559, 64056740, 56936370, 52368875, 61635645, 62783436, 56674187, 64021504, 59607895, 60788072, 67112821, 55428155, 58337643, 54786173, 55175228, 64045321, 53516266, 53516449, 64045388, 64045230, 53569125, 57921934 (а.с. 34-73 том 1).

Відповідно до зазначених накладних залізниця призначення - Рядова Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.

Однак, на шляху прямування вагони були затримані згідно з наказом позивача №658 від 18.03.2022 на станції П`ятихатки через зайнятість колій станції призначення, у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем - ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під`їзну колію.

Накази на початок і кінець затримки надавалися враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

За фактом затримки вагонів станцією П`ятихатки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №15 від 18.03.2022; №14 від 23.03.2022;

- акт загальної форми ГУ-23: №26421 від 18.03.2022.

За фактом затримки вагонів станцією Рядова складено акти загальної форми ГУ-23, які наявні в матеріалах справи (а.с. 28-31).

При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (лист Міністерства інфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018).

За пунктом 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам Комбінату вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.Ш Правил користування вагонами та контейнерами.

Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомості ф.ГУ-46 № 25039078 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 30039005 на загальну суму 123826,68грн.

Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями: з нарахованою сумою не згодні у зв`язку з Конвенцією ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану по Україні.

Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 120 145,44грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 3 681,24грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність повідомлень; наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, відомостей, накопичувальних карток; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Пунктом 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Абзацом 2 пункту 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абзаци 1, 4 пункту 71 Статуту залізниць).

Згідно з статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомості ф.ГУ-46 25039078 у загальній сумі 120145,44грн, а також збір за зберігання вантажу у сумі 3681,24грн.

Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно подав спірні вагони на приймально-здавальні колії відповідача АТ "Північний ГЗК".

Як убачається із матеріалів справи, за фактом затримки станціями П`ятихатки, Рядова у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції Рядова згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.

Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Рядова актах загальної форми ф.ГУ-23, які відповідальними працівниками відповідача підписано з запереченнями.

Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Кривий-Ріг складено акти загальної форми.

Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Спірні відомість форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 підписані представниками відповідача з типовими зауваження наступного змісту: Вагони затримані не з вини ПАТ "ПівнГЗК". У зв`язку з конвенцією ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану на Україні.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плати і збори.

Пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати плати за користування вагонами, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, і залежать від залізниці.

Жодна причина, за якою спірні вагони були затримані на станції призначення Рядова не підпадають під перелік, зазначений в п.16 Правил користування вагонами.

Будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під`їзних колій у зв`язку з веденням воєнного стану з боку відповідача на станцію Рядова не надходили, з урахуванням того, що станція Рядова працює цілодобово.

На території Дніпропетровської області активні бойові дії не проводились. Відповідач не обґрунтовує, як саме введений воєнний стан перешкоджав виконати умови договору, оскільки підприємство працювало.

Щодо посилання ПАТ "Північний ГЗК" на конвенцію ЦЦО/99 від 24.02.2022, слід зазначити, що з тексту телеграфної вказівки № ЦЦО/99 від 24.02.2022 вбачається, що всім станціям УЗ забороняється приймати до перевезення всі вантажні порожні вагони областю призначення: Донецька ДОН (48), Куп`янська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Сумська Дир. Зал. Перевезень ДН-3 (3), Харківська Дир.Зал. Перевезень ДН-2 (2), Київська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Конотопська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Коростенська Дир. Зал. Перевезень ДН-4 (4) Одеська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5) для всіх одержувачів.

Так, у своїх зауваженнях відповідач обмежився самим лише посиланням на телеграфну вказівку № ЦЦО/99 від 24.02.2022 без зазначення області призначення спірних вагонів. Саме тому із наведених зауважень не можливо встановити, що областю призначення спірних вагонів була саме: Донецька ДОН (48), Куп`янська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Сумська Дир. Зал. Перевезень ДН-3 (3), Харківська Дир.Зал. Перевезень ДН-2 (2), Київська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Конотопська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Коростенська Дир. Зал. Перевезень ДН-4 (4) Одеська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5).

Оскільки відповідач не вказав в зауваженнях даних щодо області призначення спірних вагонів, відсутні підстави для застосування приписів телеграфної вказівки № ЦЦО/99 к 24.02.2022.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.

Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.

Посилання відповідача у відомості форми ГУ-46 та накопичувальній картці форми ФДУ-92 на введений воєнний стан не є підставою для звільнення від плати за користування вагонами. Відповідач не довів яким чином саме ця обставина вплинула на неможливість своєчасного забирання доставлених Залізницею вантажів.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку відповідачем не доведено вплив конвенційної заборони та воєнного стану на спроможність відповідача виконувати свої конкретно визначені обов`язки.

Інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що АТ "Північний ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під`їзні колії цілодобово. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з веденням воєнного стану від відповідача на станцію Рядова не надходило.

Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає за необхідне зауважити на переконливості доводів позивача щодо розуміння поняття підходів до станції призначення, згідно з яким до них належить будь-яка станція на шляху прямування вантажу до станції призначення.

Відповідальність за те, що на адресу відповідача прибувала одночасно така кількість вагонів, яку він не міг прийняти без затримки, полягає цілком на вантажоожержувача, оскільки саме відповідач організував надходження на його адресу надмірної кількості вагонів одночасно. Зі свого боку залізниця доставила відповідачу рівно стільки вагонів, скільки було відправлено на його адресу третіми особами за угодами без участі залізниці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що плата за користування вагонами складає 120145,44грн, однак позивачем заявлено до стягнення 120 121,44грн, що є його правом.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 120 121,44грн та збору за зберігання вантажу в сумі 3681,24грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №144 від 30.08.2022 (а.с. 12). Надходження судового збору у сумі 2481,00грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 481,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 123 802,68грн. - задовольнити у повному обсягу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 120 121 (сто двадцять тисяч сто двадцять одна)грн 44коп., збір за зберігання вантажу в сумі 3 681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна)грн 24коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн 00 коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 21.11.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва