Рішення

від 26.10.2022 по справі 910/5562/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2022Справа № 910/5562/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (77422, обл. Івано-Франківська, р-н Тисменицький, с. Ямниця; ідентифікаційний код 00292988)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 21; ідентифікаційний код 40081258)

про зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивача: Невмержицький В.П., Петраш Ю.Л.

від відповідача: не з`явились

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося ПрАТ "Івано-Франківськцемент" з позовом до АТ "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця" в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача занести (змінити) дані (відомості) до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПB) про власні вантажні вагони відносно власника залізничних вантажних вагонів №№ 53126090, 53126108, 53126116, 53126132, 53126140, 53126157, 53126165, 53126173, 53126181, 53126199, 53126207, 53126215, 53126223, 53126231, 53126249, 53126256, 53126264, 53126272, 53126280, 53126298, 53126306, 53126314, 53126322, 53126330, 53126348, 53126355, 53126363, 53126371, 53126389, 53412649, 53412672, 53424917, 53425039, 53425062, 53425187, 53425245, 53425302, 53425427, 53425450, 53425484, 53425518, 53425575, 53606786, 53606901, 53606968, 53606992, 53607024, 53607081, 56073448, 56073455, 56073463, 56073471, 56073489, 56073505, 56073513, 56073521, 56073539, 56073547, 56073554, 56073562, 56073570, 56073588, 56073612, 56073638, 56073646, 56073661, 56073679, 56073687, 56073703, 56073711, 56073729, 56073737, 56073752, 56073760, 56073778, 56073786, 56073802, 56073810, 56073828, 56073836, 56073844, 56073851, 56073869, 56073877, 56073885, 56073901, 56073919, 56073927, 56073935, 56073943, 56073950, 56073968, 56073976, 56073984, 56074008, 56074016, 56074024 шляхом занесення до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) даних (відомостей) про ПрАТ "Івано-Франківськцемент" (ідентифікаційний код: 00292988), як власника залізничних вантажних вагонів №№ 53126090, 53126108, 53126116, 53126132, 53126140, 53126157, 53126165, 53126173, 53126181, 53126199, 53126207, 53126215, 53126223, 53126231, 53126249, 53126256, 53126264, 53126272, 53126280, 53126298, 53126306, 53126314, 53126322, 53126330, 53126348, 53126355, 53126363, 53126371, 53126389, 53412649, 53412672, 53424917, 53425039, 53425062, 53425187, 53425245, 53425302, 53425427, 53425450, 53425484, 53425518, 53425575, 53606786, 53606901, 53606968, 53606992, 53607024, 53607081, 56073448, 56073455, 56073463, 56073471, 56073489, 56073505, 56073513, 56073521, 56073539, 56073547, 56073554, 56073562, 56073570, 56073588, 56073612, 56073638, 56073646, 56073661, 56073679, 56073687, 56073703, 56073711, 56073729, 56073737, 56073752, 56073760, 56073778, 56073786, 56073802, 56073810, 56073828, 56073836, 56073844, 56073851, 56073869, 56073877, 56073885, 56073901, 56073919, 56073927, 56073935, 56073943, 56073950, 56073968, 56073976, 56073984, 56074008, 56074016, 56074024.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника майна залізничних вагонів є незаконною та такою, що порушує права ПрАТ "Івано-Франківськцемент" на вільне розпорядження своєю приватною власністю.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи про їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, відповідач вказує, що філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі своєї сторони в повному обсязі виконувала зобов`язання обумовлені договором про надання інформаційних послуг № ФГІОЦ-ВКПР-1443/2021. В частині зобов`язань по договору діяла виключно на підставі вимог Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 та Порядку внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів затвердженого наказом філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 27.09.2021 № 039/од та згідно норм чинного законодавства.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 позовну заяву ПрАТ "Івано-Франківськцемент" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: доказів направлення (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) Акціонерному товариству "Українська залізниця" копії позовної заяви з доданими до неї доказами.

13.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла про усунення недоліків позовної заяви із доданими до неї доказами надіслання копії позовної заяви з додатками Акціонерному товариству "Українська залізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.08.2022.

15.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи про їх безпідставність та необґрунтованість.

24.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 31.08.2022 оголошено перерву до 14.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2022.

11.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2022.

17.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2022.

25.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.10.2022, що проводилось в режимі конференції за допомогою програмного забезпечення ВКЗ, суд з`ясовував думку представників позивача щодо заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

Представники позивача заперечили щодо задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представників позивача, не видаляючись до нарадчої кімнати ухвалив відмовити у задоволенні даної заяви з огляду на її безпідставність та необґрунтованість, вказавши, що у судових засіданнях, зокрема, за клопотаннями відповідача неодноразово оголошувалися перерви, в той час, як юридична особа не позбавлена колом осіб, що можуть представляти її права та інтереси в суді. При цьому, судом зазначено, що неодноразове подання представником відповідача заяв про відкладення розгляду справи спрямоване лише на затягування судового процесу та не свідчить про об`єктивну неможливість відповідача забезпечити явку уповноваженого представника для участі в судових засіданнях (дана інформація занесена до протоколу с/з 26.10.2022).

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд про задоволення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 26.10.2022 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.09.2016 між ПрАТ "Івано-Франківськцемент" (покупець) та нерезидентом України - ТОВ "Техно плюс" (постачальник) укладено договір поставки № 12/09-16 (зі змінами та доповненнями) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти в свою власність та оплатити згідно технічної специфікації (додаток № 1 до договору), зокрема, наступні залізничні вантажні вагони:

№ п/п Рід вагона, модельНомер вагона 8-мизначнийінвентарний або заводський1. Піввагон 12-783 5312609024352. Піввагон 12-783 5312610824363. Піввагон 12-783 5312611624374. Піввагон 12-783 5312613224395. Піввагон 12-783 5312614024406. Піввагон 12-783 5312615724417. Піввагон 12-783 5312616524428. Піввагон 12-783 5312617324439. Піввагон 12-783 53126181244410. Піввагон 12-783 53126199244511. Піввагон 12-783 53126207244612. Піввагон 12-783 53126215244713. Піввагон 12-783 53126223241814. Піввагон 12-783 53126231241915. Піввагон 12-783 53126249242016. Піввагон 12-783 53126256242117. Піввагон 12-783 53126264242218. Піввагон 12-783 53126272242319. Піввагон 12-783 53126280242420. Піввагон 12-783 53126298242521. Піввагон 12-783 53126306242622. Піввагон 12-783 53126314242723. Піввагон 12-783 53126322242824. Піввагон 12-783 53126330242925. Піввагон 12-783 53126348243026. Піввагон 12-783 53126355243127. Піввагон 12-783 53126363243228. Піввагон 12-783 53126371243329. Піввагон 12-783 53126389243430. Піввагон 12-1704-045341264943880331. Піввагон 12-1704-045341267243880632. Піввагон 12-1704-045342491743880933. Піввагон 12-1704-045342503943882134. Піввагон 12-1704-045342506243882435. Піввагон 12-1704-045342518743883636. Піввагон 12-1704-045342524543884237. Піввагон 12-1704-045342530243884838. Піввагон 12-1704-045342542743886039. Піввагон 12-1704-045342545043886340. Піввагон 12-1704-045342548443886641. Піввагон 12-1704-045342551843886942. Піввагон 12-1704-045342557543887543. Піввагон 12-1704-045360678652303644. Піввагон 12-1704-045360690152304845. Піввагон 12-1704-045360696852305446. Піввагон 12-1704-045360699252305747. Піввагон 12-1704-045360702452306048. Піввагон 12-1704-045360708152306649. Піввагон 12-97425607344889650. Піввагон 12-97455607345589751. Піввагон 12-97455607346390052. Піввагон 12-97455607347190153. Піввагон 12-97455607348990254. Піввагон 12-97455607350590355. Піввагон 12-97455607351390556. Піввагон 12-97455607352190657. Піввагон 12-97455607353990758. Піввагон 12-97455607354790859. Піввагон 12-97455607355490960. Піввагон 12-97455607356291061. Піввагон 12-97455607357091162. Піввагон 12-97455607358891263. Піввагон 12-97455607361291464. Піввагон 12-97455607363891565. Піввагон 12-97455607364691666. Піввагон 12-97455607366191767. Піввагон 12-97455607367991868. Піввагон 12-97455607368791969. Піввагон 12-97455607370392070. Піввагон 12-97455607371192171. Піввагон 12-97455607372992272. Піввагон 12-97455607373792373. Піввагон 12-97455607375292474. Піввагон 12-97455607376092675. Піввагон 12-97455607377892776. Піввагон 12-97455607378692877. Піввагон 12-97455607380292978. Піввагон 12-97455607381093079. Піввагон 12-97455607382893180. Піввагон 12-97455607383693281. Піввагон 12-97455607384493382. Піввагон 12-97455607385193483. Піввагон 12-97455607386993584. Піввагон 12-97455607387793685. Піввагон 12-97455607388593786. Піввагон 12-97455607390193887. Піввагон 12-97455607391993988. Піввагон 12-97455607392794089. Піввагон 12-97455607393594190. Піввагон 12-97455607394394291. Піввагон 12-97455607395094392. Піввагон 12-97455607396894493. Піввагон 12-97455607397694594. Піввагон 12-97455607398494695. Піввагон 12-97455607400894796. Піввагон 12-97455607401694897. Піввагон 12-974556074024949

В п. 3.9. договору поставки сторони погодили, що право власності на майно переходить від постачальника до покупця за кожну партію майна з моменту надходження оплати вартості переданої партії майна за договором.

Протягом 2016-2017 років ПрАТ "Івано-Франківськцемент" належним чином виконало свої зобов`язання за договором поставки, повністю оплатило вартість залізничних вагонів та фактично отримало їх у продавця, докази чого містяться в матеріалах справи.

Тобто, у 2016-2017 роках позивач набув право власності на 97 залізничних вагонів - ст. 334, 655, 712 ЦК України.

Згідно відомостей АБД ПВ власником залізничних вагонів станом на 2018 рік значився резидент російської федерації - ТОВ "Істлайн", яке в серпні 2016 року відчужило Залізничні вагони на користь іншого резидента російської федерації - ТОВ "Техно плюс" (у якого відповідно й були придбані ПрАТ "Івано-Франківськцемент" залізничні вагони).

У 2018 році ПрАТ "Івано-Франківськцемент" з метою отримання можливості виконання п.п. 2.2, 2.3 Порядку внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - "Порядок внесення змін в АБД ПВ"), чинного у 2018 році, а саме, можливості надання повного переліку документів, необхідних для внесення змін до АБД ПВ, звернулось до структурного підрозділу Залізниці стосовно проведення технічного огляду залізничних вагонів зі складанням акту огляду їх технічного стану, до якого було додано документи, що підтверджують право власності на залізничні вагони та їх технічні паспорти.

В червні-липні 2018 відокремленим підрозділом Залізниці - ВП "Експлуатаційне вагонне депо "Клепарів" було проведено технічний огляд залізничних вагонів та надано ПрАТ "Івано-Франківськцемент" акти огляду їх технічного стану.

03.08.2018, після отримання вказаних актів, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулось до Залізниці із заявкою (вих. № 01/1469-7) на внесення (зміну) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ, в якій просило внести (змінити) дані по власнику залізничних вагонів.

Втім, листом № 7/3-1-10/4155 від 06.09.2018 Залізниця повідомила ПрАТ "Івано-Франківськцемент" про відмову у внесенні (зміні) даних до АБД ПВ згідно з поданою заявкою від 03.08.2018, посилаючись на те, що останнім не надано всіх необхідних документів, а саме, всіх документів про набуття права власності на залізничні вагони - договорів від останнього власника, занесеного до АБД ПВ (договір між ТОВ "Істлайн" та ТОВ "Техно плюс") та лист-підтвердження продажу залізничних вагонів з адміністрації приписки вагонів попереднього власника.

Крім того, уповноважені особи Залізниці відзначили, що ПрАТ "Івано-Франківськцемент" отримало відмову у внесенні відповідних відомостей в АБД ПВ, здебільшого через те, що в останніх наявна інформація про третіх осіб, які висувають свої права на Залізничні вагони як їх власники.

В подальшому тривали судові спори ПрАТ "Івано-Франківськцемент" з третіми особами (ТОВ "Спецвагонтрансойл" та компанією нерезидентом "Океанос Транс ОЮ") відносно того, хто є належним власником майна.

Зокрема, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/4261/20 за позовом Компанії "Океанос Транс ОЮ" до ТОВ "Спецвагонтрансойл" та ПрАТ "Івано-Франківськцемент" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДКП-1/250119 від 25.01.2019 та визнання протиправними дій ПрАТ "Івано-Франківськцемент" щодо безпідставного утримання залізничних вагонів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі № 910/4261/20, яке набрало законної сили 19.04.2021 у задоволенні позову Компанії "Океанос Транс ОЮ" відмовлено в повному обсязі.

Також, у провадженні суду перебувала справа № 910/18124/20 за первісним позовом ТОВ "Спецвагонтрансойл" до ПрАТ "Івано-Франківськцемент" та АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ПрАТ "Івано-Франківськцемент" до ТОВ "Спецвагонтрансойл" та Компанії "Океанос Транс ОЮ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДКП-1/250119 від 25.01.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі № 910/18124/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, в задоволенні первісного позову ТОВ "Спецвагонтрансойл" відмовлено, а зустрічний позов ПрАТ "Івано-Франківськцемент" задоволено повністю та визнано недійсним договір купівлі-продажу № ДКП-1/250119 від 25.01.2019, укладений між ТОВ "Спецвагонтрансойл" та компанією "Океанос Транс ОЮ" (Okeanos Trans OЬ), при цьому, у вказаних судових рішеннях судом було встановлено та підтверджено, що Товариство є власником 97 залізничних вагонів.

05.11.2021 між АТ "Українська залізниця" (виконавець) та ПрАТ "Івано-Франківськцемент" (замовник) укладено договір про надання інформаційних послуг № ФГІОЦ-ВКПР-1443/2021 відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання по наданню інформаційних послуг із занесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), із внесення відомостей до АБД ПВ щодо операторського управління, із внесенням відомостей в АБД ПВ щодо пробігу вантажних вагонів, згідно з переліком та за цінами, вказаними у додатку 1 до договору, що є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 2 договору, з поміж іншого, передбачено, що послуги надаються відповідно до Порядку занесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (п. 2.1), який є обов`язковим до виконання сторонами даного договору, та оприлюднений на офіційному сайті АТ "Українська залізниця" за посиланням: https://www.uz.gov.ua/cargo_transportation/electronic_transportation/information_services/ (п. 2.4.).

В п. 4 договору, з поміж іншого, сторони погодили, що замовник зобов`язується для внесення (зміни) даних в АБД ПВ надавати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах (пп. 4.3.1.), в свою чергу, виконавець зобов`язується забезпечувати внесення необхідних даних про вагони до АБД ПВ або Бази операторів та проінформувати Замовника щодо внесення (не внесення) даних (пп. 4.4.1.).

При цьому, в пп. 4.2.2. договору про надання послуг сторони визначили, що виконавець має право відмовити внести дані до АБД ПВ (…) при порушенні умов, передбачених Порядком занесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) (…).

13.12.2021 ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулось до структурного підрозділу Залізниці - ВП "Експлуатаційне вагонне депо "Клепарів" з листом № 01/2306-7 в якому Товариство просило здійснити огляд технічного стану залізничних вагонів з видачею актів огляду їх технічного стану, до якого було додано документи, що підтверджують право власності на залізничні вагони, зокрема, договір поставки, рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі № 910/18124/20, та технічні паспорти на майно.

Водночас, 02.02.2022 листом № ВЧДЕ-4-3/117 Залізниця в особі виробничого структурного підрозділу Регіональної філії "Львівська залізниця" "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" повідомила Товариство про відмову в проведенні огляду технічного стану Залізничних вагонів з видачею актів огляду їх технічного стану, оскільки, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" не підтвердило право власності на залізничні вагони.

16.03.2022 ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулось до Залізниці з листом № 01/341-7 стосовно можливого сприяння у забезпеченні проведення АТ "Українська залізниця" технічного огляду залізничних вагонів та подальшого внесення змін в АБД ПВ відносно власника цих вагонів на ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Крім того, 16.03.2022 ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулось до Залізниці з заявкою (вих. № 01/336-7/2) на внесення (зміну) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ, в якій просило внести (змінити) дані по власнику залізничних вагонів. До вказаної заявки було додано документи, які подавалися разом із заявкою від 03.09.2018, а також договорів від останнього власника, занесеного до АБД ПВ - договір між ТОВ "Істлайн" та ТОВ "Техно плюс" - та судові рішення у справі № 910/18124/20.

Втім, 23.03.2022 листом № В-3/551 Залізниця повторно повідомила ПрАТ "Івано-Франківськцемент" про відмову у проведенні технічного огляду Залізничних вагонів та внесенні відомостей в АБД ПВ відносно їх власника, з огляду на те, що надані Товариством документи є недостатніми для підтвердження права власності на залізничні вагони.

Разом з тим, за результатами розгляду заявки Товариства від 16.03.2022 листом № ГІОЦ-55/913 від 03.05.2022 Філія "ГІОЦ" Залізниці повідомила про неможливість внесення змін до АБД ПВ, вказавши наступне:

- надана Товариством заявка про приписку вантажних вагонів до станції Ямниця не містить погодження начальника станції;

- акти огляду технічного стану не підписані начальником станції Ямниця, заступником начальника ВЧДЕ Клепарів;

- паспорти ф.ВУ-4М на 97 вагонів не відповідають затвердженим Залізницею вимогам СТП 04-111:2021 від 02.09.2021;

- Товариством не надано оригіналів договору № 17/Р/2016 (між ТОВ "Істлайн" та ТОВ "Техно плюс") та договору поставки;

- Товариством не надано підтвердження факту-продажу з адміністрації приписки вагонів попереднього власника;

- рішенням у справі № 910/8604/19 позивачу відмовлено у задоволенні позову до Залізниці про зобов`язання внести зміни в АБД ПВ;

- ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2022 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном;

- постановою Кабінету Міністрів України № 1147 заборонено ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації.

Тобто, за результатами розгляду документів, які подавалися у 2018 році, та додатково наданих документів у 2022 році, Залізниця надала Товариству відмову, яка мотивована новими підставами (відмінними від підстав відмови у 2018 році).

20.05.2022 ПрАТ "Івано-Франківськцемент" звернулось до АТ "Українська залізниця" із заявкою (вих. № 01/679-7) про внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ відносно залізничних вагонів, при цьому, до вказаної заявки Товариством було надано перелік документів, які вимагаються Порядком внесення змін в АБД ПВ, з поясненнями відносно кожного поданого документу.

Однак, 15.06.2022 листом № ГІОЦ ВП ДВ-30/19 Філія "ГІОЦ" Залізниці повідомила Товариство про чергову відмову у задоволенні заявки ПрАТ "Івано-Франківськцемент" від 20.05.2022 та внесенні (зміні) відомостей в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів, оскільки, окремі документи, які зазначені в заявці як додатки, або відсутні, або не відповідають вимогам Правил експлуатації, Порядку чи іншим нормативним документам.

Таким чином, викладені вище обставини, на переконання позивача незаконної відмови Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника 97 залізничних вагонів порушує право ПрАТ "Івано-Франківськцемент" на вільне розпорядження своєю приватною власністю, та у свою чергу й послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Так, необхідність внесення та зміни даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ передбачена Порядком внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (https://swrailway.gov.ua/file/article/185/1_2.docx), який розроблено у відповідності до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 14.02.2015 № 168/26613 та Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених шістдесят першою Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД (в редакції чинній у 2018 році).

Цей Порядок розповсюджується на вантажні вагони, що перебувають у власності операторів, підприємств, організацій, установ, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майна, договору про спільну діяльність тощо, а також на вагони, які перебувають на балансі державних вагонних компаній.

Суд зауважує, що даний Порядок розроблений на підставі Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 14.02.2015 № 168/26613, тобто на підставі нормативно-правового акту, що пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до положень п. 2.2 Порядку для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах в АБД ПВ НЧ залізниці приписки вагону отримує від власника вагонів заявку за формою додатку 1 до цього Порядку та відповідний пакет документів. Надані документи повинні бути без виправлень, містити інформацію про номери вагонів (заводські та загальномережеві), моделі та роки їх побудови. Документи пред`являються в оригіналах та в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками НЧ залізниці надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою НЧ. Оригінали документів повертаються власнику.

В п. 2.3 Порядку передбачено перелік документів, які НЧ залізниці (служба статистики залізниці, однією з функцій якої є приймання та перевірка документів власника вагонів за місцем їх приписки) приписки вагонів отримує від власника вагонів, залежить від причин внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ згідно таблиці.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Порядку загальний перелік документів, які надаються власником для зміни власника вагону, внесеного до АБД ПВ:

1) Технічний паспорт вагона ВУ-4М надається в двох екземплярах.

2) Документи про набуття права власності на вагони відповідно до чинного законодавства. Якщо це договори купівлі-продажу, то вони надаються з актами приймання-передавання основних засобів з зазначенням номерів, років побудови і моделей вагонів. У випадку первинного внесення даних по вагону до АБД ПВ надаються документи, починаючи з заводу-виробника вагонів. Якщо вагони вже внесені до АБД ПВ - документи, починаючи з останнього занесеного власника.

3) Акт огляду технічного стану вантажних вагонів (згідно з додатком 2 до Правил експлуатації) в двох екземплярах.

4) Заява про приписку власних або орендованих вагонів до станції, погоджена залізницею. Залізничні станції приписки встановлюються за заявою власника вантажних вагонів з дозволу залізниці за формою додатка 1 Правил експлуатації.

Пунктами 3.2, 3.4 Порядку передбачено, що для внесення (зміни) даних до АБД ПВ, після приймання та перевірки заявки власника та наданого пакету документів, НЧ залізниці надає до ГІОЦ Укрзалізниці заявку за формою додатка 3, технічний паспорт вагону ф.ВУ-4М та акт огляду технічного стану. Для підтвердження факту продажу або здачі вагонів в оренду нерезиденту України ГІОЦ Укрзалізниці на основі заявки НЧ залізниці за формою додатка 4 надає до ІОЦ ЗА лист щодо таких дій. Заявки на підтвердження іншими залізничними адміністраціями купівлі вагонів або оренди вагонів за межами України контролюються ІОЦ ЗА. Без підтвердження в ІОЦ ЗА факту продажу (передачі в оренду) вагонів від нерезидента України іншими залізничними адміністраціями, власнику буде відмовлено в прийманні заявки та пакету документів НЧ залізниці за місцем нової приписки вагонів.

Відповідно до п. 1.5. Порядку із внесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), затвердженого наказом філії "ГІОЦ" АТ "Укрзалізниця" № 039/од від 27.09.2021 (далі - "Порядок"), в залежності від причин занесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надаються, зокрема, послуги (причина 05) зміна власника, занесеного в АБД ПВ.

Пунктом 4 Порядку визначено, що для внесення (зміни) даних в АБД ПВ у зв`язку зі зміною власника вагона, якщо дані по власнику вже внесені до АБД ПВ (підкод 05.2), надаються документи, визначені в п.п. 3.1., 3.2.2., 3.3., 3.4., 3.6.2. та 3.11. даного Порядку.

Так, згідно п. 3.1., 3.2.2., 3.3., 3.4., 3.6.2. та 3.11. даного Порядку, для внесення відомостей (змін) в АБД ПВ у зв`язку зі зміною власника вагонів, необхідним є подання наступних документів:

- технічний паспорт вагона ф. ВУ-4М, складений у відповідності до п. 2.3. Облікових та звітних форм по вагонному господарству та п. 5.3. Методичних вказівок з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству, затверджених наказом № 114-Ц від 01.04.2011 (п. 3.1. Порядку);

- документи щодо набуття права власності на вагони від останнього власника, занесеного в АБД ПВ (п. 3.2.2. Порядку);

- оригінал акту огляду технічного стану вантажних вагонів, складений відповідно до п. 4.1. розділу ІV до Правил експлуатації (п. 3.3. Порядку);

- погоджена заява про приписку власних вантажних вагонів до залізничної станції згідно Правил експлуатації п. 3.6. розділу ІІІ та додатку 1 (п. 3.4. Порядку);

- копії митної декларації на імпорт на вагони, які ввезені з іншої адміністрації (п. 3.6.2. Порядку);

- заява власника (п. 3.11. Порядку).

Як про це вказує позивач та що у свою чергу встановлено судом, на виконання п. 3.1., 3.2.2., 3.3., 3.4., 3.6.2. та 3.11. Порядку ПрАТ "Івано-Франківськцемент" було надало відповідачу наступний пакет (перелік) документів:

- технічні паспорти Залізничних вагонів за ф. ВУ-4М (на виконання п. 3.1.);

? договір купівлі-продажу № 17/Р/2016 від 08.08.2016, договір поставки № 12/09-16 від 12.09.2016 з додатками та додатковими угодами, платіжні доручення в іноземній валюті за період з 15.11.2016 по 26.04.2017, акти приймання-передачі майна за договором поставки № 12/09-16 від 12.09.2016, лист Івано-Франківської митниці ДФС № 157/15/09-70-09-29 від 02.08.2018, судові рішення у справі № 910/18124/20 (на виконання п. 3.2.2.);

? акти огляду технічного стану вантажних вагонів, видані Залізницею у 2018 році (на виконання п. 3.3.);

? заявка від 08.08.2018 (вих. № 01/1282-7/4) про приписку 105 вантажних вагонів, в тому числі 97 Залізничних вагонів, до станції Ямниця Львівської залізниці (на виконання п. 3.4.);

? копії митних декларацій на імпорт на залізничні вагони (на виконання п. 3.6.2.);

? заявка ПрАТ "Івано-Франківськцемент" від 20.05.2022 (вих. № 01/679-7) (на виконання п. 3.11.)

В той час, як було встановлено судом вище, відмовляючи у занесенні (зміні) відомостей в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів, відповідач зазначив, що окремі документи, які зазначені в заявці як додатки, або відсутні, або не відповідають вимогам Правил експлуатації, Порядку чи іншим нормативним документам, а саме:

1. заявка № 01-1282-7/4 від 08.08.2018 про приписку вантажних вагонів до станції Ямниця - не погоджена залізницею станції приписки вагонів (не відповідає п. 3.6. Правил експлуатації);

2. акти огляду технічного стану 96 вагонів - надано поза межами двох місячного строку їх дії, в оригіналах в одному примірнику, а не в двох примірниках (не відповідає п. 4.1. Правил експлуатації, п. 3.13 та п. 3.3. Порядку);

3. акти огляду технічного стану 11 вагонів - надано поза межами двох місячного строку їх дії, тільки в копії, а не в двох оригінальних примірниках (не відповідає п. 4.1. Правил експлуатації, п. 3.13 та п. 3.3. Порядку);

4. паспорти ф. ВУ-4М на 90 вагонів - в кінці технічного паспорта мають бути повністю наведені ПІБ відповідальних працівників структурного (виробничого) підрозділу регіональної філії (вагоноремонтної філії або ВРП) та їх підписи. Технічний паспорт на вагон потрібно завіряти печаткою підприємства, що його склало. Надані паспорти складені за старим зразком, датовані 2018 роком (не відповідає п. 6.3.2.8. СТП 04-111:2021);

5. паспорти ф. ВУ-4М на 7 вагонів та акт приймання-передачі від 12.04.2017 - паспорти відсутні в оригіналах та належним чином завірених копіях. Відсутня належним чином засвідчена копія акта приймання-передачі;

6. акти огляду технічного стану вагонів та паспорти ф. ВУ-4М - технічні характеристики вагонів, зазначені в актах огляду та паспортах, не збігаються з даними, занесеними в АБД ПВ (не відповідає п. 1.5. Порядку);

7. митні декларації на 15 вагонів - відсутні в наданому пакеті документів;

8. лист-підтвердження продажу з адміністрації приписки вагонів попереднього власника - не надано (не відповідає п. 1.5. Порядку);

9. оригінали актів приймання-передачі вагонів до договору купівлі-продажу майна № 17/Р/2016 - не надано для звірки;

10. оригінали додаткових угод №№ 4, 5, 7, 8 до договору поставки №12/09-16 - підпис покупця проставлений синім кольором та скріплений синьою печаткою, а підпис постачальника і печатка мають ознаки ксерокопії (чорного кольору);

11. оригінал додаткової угоду № 3 до договору поставки №12/09-16 - підпис та печатка постачальника мають ознаки ксерокопії, а поруч розміщені підпис та печатка постачальника синього кольору;

12. додаткові угоди №№ 4, 7, 8 до договору поставки №12/09-16 - не надано довіреність № 67АА1038417 на підтвердження повноважень підписанта збоку постачальника;

13. додаткова угода № 4 до договору поставки №12/09-16 - разом з угодою надано окрему сторінку, яка містить пункти 3, 4, 5, підпис і печатку постачальника, які мають ознаки ксерокопії (чорного кольору). Перша сторінка з пунктами 1, 2 відсутня;

14. додаток №1 "Технічна специфікація (включаючи специфікацію вагонів)" до додаткової угоди № 4 до договору поставки №12/09-16 - специфікація містить інформацію про 119 вагонів. У зазначеній специфікації відсутні окремі номери 12 вагонів, які наявні в актах приймання-передавання вагонів до цього договору;

15. 2 акти приймання-передавання за договором поставки №12/09-16 - відсутній підпис зі сторони ТОВ "Техноплюс";

16. додаткова угода № 5 до договору поставки №12/09-16 - у завіреній копії договору та наданому пакеті документів для звірки відсутній додаток № 1;

17. додаткова угода № 6 до договору поставки №12/09-16 - не надано документів на підтвердження повноважень підписанта збоку постачальника;

18. оригінали додаткових угод №№ 4, 5, 7, 8 до договору поставки №12/09-16 - оригінали додаткових угод з оригіналами підписів та печаток у наданому для звірки пакеті документів відсутні;

19. копії 3 актів приймання-передавання за договором поставки №12/09-16 - копії актів приймання-передавання містять розбіжності з документами, які надані як оригінали, а саме встановлено в підписах посадових осіб - підписантів та розміщенні відтиску печатки (не відповідає п. 2 розділ 1 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях);

20. ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 16.05.2022 про скасування арешту майна на 97 залізничних вагонів - згідно з картотечними даними Залізниці ознака заборони щодо розпорядження вагонами не знята;

21. 97 Залізничних вагонів підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації" (зі змінами).

Водночас, суд вказує, що дії (бездіяльність) відповідача щодо відмови у внесенні (зміні) відомостей в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів із зазначених вище наведених підстав є неправомірними, такими, що обумовлені застосуванням до ПрАТ "Івано-Франківськцемент" "надмірного формалізму", порушують ряд положень Цивільного кодексу України та Порядку внесення змін в АБД ПВ, суперечать принципам "правової визначеності" та "заборони суперечливої поведінки".

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, стосовно того, що обставини, які визначені Залізницею та відповідно й послугували підставою для відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ, є такими, що не відповідають дійсності та нормам законодавства, з огляду на слідуюче.

Що стосується п. 1 вказаної вище відмови відповідача у занесенні (зміні) відомостей в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів, то суд відзначає, що відповідно до п. 3.6. Правил експлуатації власні вантажні вагони приписуються до залізничної станції. Залізнична станція приписки встановлюється з дозволу залізниці станції приписки на підставі наданої власником вантажних вагонів заяви про приписку власних вантажних вагонів

Позивачем було надало Залізниці заявку від 08.08.2018 (вих. № 01/1282-7/4) про приписку 105 вантажних вагонів, в тому числі 97 Залізничних вагонів, до станції Ямниця Львівської залізниці.

Як вбачається з вказаної вище заявки від 08.08.2018 вона містить: візу (погодження) уповноваженої особи структурного підрозділу Залізниці; відтиск печатки структурного підрозділу Залізниці; підпис та розшифровку підпису уповноваженої особи структурного підрозділу Залізниці; дату проставляння візи (погодження).

Відтак, ПрАТ "Івано-Франківськцемент", як того вимагає п. 3.2.2. Порядку та п. 3.6. Правил експлуатації, було надано відповідачу належним чином оформлену та погоджену заяву про приписку власних залізничних вагонів до залізничної станції Ямниця Львівської залізниці.

Таким чином, зазначення відповідачем про не надання позивачем погодженої залізницею станції приписки вагонів заявки про приписку вантажних вагонів суперечить фактичним обставинам справи та не може слугувати підставою для відмові у внесені відповідних відомостей щодо власника Залізничних вагонів.

Щодо п. 2 відмови, то суд звертає увагу на те, що до вказаної заяви ПрАТ "Івано-Франківськцемент" були додані, наявні в позивача акти огляду технічного стану вантажних вагонів, видані Залізницею у 2018 році. У видачі "свіжих" актів огляду технічного стану цих же Залізничних вагонів (у 2022 році) Залізницею відмовлено з підстав, невизнання відповідачем Товариства як власника залізничних вагонів (копія листа УЗ від 23.03.2022 додається).

Втім, суд відзначає, що зазначене вище (відмова у наданні актів огляду у 2022 році при незмінності власника залізничних вагонів з 2018 року по даний час та подання ідентичних документів для здійснення огляду технічного стану вагонів у 2018 та 2022 роках) є дією Залізниці всупереч своєї попередньої поведінки, що протирічить доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), згідно якої ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Застосування у спорах принципу заборони суперечливої поведінки (естопеля) для оцінки дій сторін є усталеним в практиці Верховного Суду, в свою чергу, відповідно до ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" висновки, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів, в тому числі для Залізниці.

Зокрема, в постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 Верховний Суд звертає увагу, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності: (...) Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони (…).

Вказані вище принцип та доктрина venire contra factum proprium активно застосовуються Верховним Судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17 від 05.06.2018, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 727/10298/18-ц від 01.02.2021, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/1362/17 від 11.02.2021, у справі № 915/411/19 від 19.02.2020, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 390/34/17 від 10.04.2019 та ін.

Крім того, суд відзначає, що згідно з принципами справедливості, добросовісності і розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та практикою їх застосування Верховним Судом, кожна сторона у виконанні зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки, яка б виключала необ`єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 914/2668/17 від 04.04.2019, у справі № 916/752/17 від 19.07.2018, у справі № 915/411/19 від 19.02.2020 та ін.).

Тобто, не проведення Залізницею огляду залізничних вагонів та не надання останньою актів огляду технічного стану вантажних залізничних вагонів у 2022 році (в порівнянні з 2018 роком) є нічим іншим, як дією Залізниці всупереч своєї попередньої поведінки, що протирічить доктрині venire contra factum proprium та є неприпустимим з точки зору права, справедливості та добросовісності.

З огляду на викладене вище, надані позивачем відповідачу акти огляду технічного стану вантажних залізничних вагонів, видані Залізницею у 2018 році, враховуючи порушення Залізницею принципу заборони суперечливої поведінки та не надання в 2022 році актів огляду технічного стану залізничних вагонів, не може послугувати підставою для відмови у внесенні (зміні) даних по власних вантажних Залізничних вагонах в АБД ПВ

За таких обставин, надання позивачем оригіналів актів огляду технічного стану Залізничних вагонів, які були видані Залізницею у 2018 році, є належним виконанням ПрАТ "Івано-Франківськцемент" вимог п. 3.3. Порядку.

Що стосується п. 3 відмови, то суд відзначає, що як вбачається із заявки від 20.05.2022 (додаток № 6), позивачем було подано, а відповідачем прийнято до розгляду в тому числі оригінали актів огляду технічного стану 97 вантажних вагонів.

Підтвердженням отримання оригіналів актів огляду технічного стану 97 вантажних вагонів є відмітка, проставлена 20.05.2022 уповноваженою особою Залізниці.

Тобто, позивачем належним чином виконано вимоги Порядку та надано відповідачу акти огляду технічного стану на все майно.

Щодо п. 4 відмови, то слід зазначити, що із заявки від 20.05.2022 (додаток № 1), вбачається, що позивачем було подано, а Залізницею взято до розгляду в тому числі Технічні паспорти вагонів за ф. ВУ-4М відносно 97 Залізничних вагонів, видані у 2018 році - засвідчені копії в двох екземплярах та оригінали для звірки.

Вказані технічні паспорти складені у повній відповідності до п. 2.3. Облікових та звітних форм по вагонному господарству та п. 5.3. Методичних вказівок з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству, затверджених наказом № 114-Ц від 01.04.2011, які були чинними на час складання таких технічних паспортів вагонів.

Варто зауважити, що жодна норма Порядку чи іншого акту не визначає строк дії технічних паспортів вагонів, виданих за ф. ВУ-4М, чи необхідність їх оновлення / зміни / доповнення.

Разом з тим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, у випадку зміни нормативів, які визначають форму, порядок оформлення чи видачі технічних паспортів вагонів за ф. ВУ-4М, технічні паспорти, які відповідають вимогам, існуючим на момент їх видачі (оформлення), є чинними та такими, що не втратили свою юридичну силу.

Відтак, позивачем, як того вимагає п. 3.1. Порядку, надало відповідачу належні технічні паспорти Залізничних вагонів за ф. ВУ-4М.

Водночас, посилання відповідача - як на підставу відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ на той факт, що технічні паспорти не відповідають положенням СТП 04-111:2021, затвердженим протокольним рішенням ком.т. засідання правління АТ "Укрзалізниця» № Ц-56/97 від 02.09.2021, є нічим іншим як ігнорування Залізницею 58 Конституції України та порушення принципу правової визначеності, який також включає в себе незворотність дії нормативно-правових актів у часі.

Таким чином, посилання відповідача на ненадання належним чином оформлених технічних паспортів на залізничні вагони суперечить фактичним обставинам справи та не може бути підставою для відмові у внесені відповідних відомостей щодо власника Залізничних вагонів.

Щодо п. 5 відмови, то як про це відзначалося вище, до заявки від 20.05.2022 (додаток № 1) позивачем було подано, а Залізницею взято до розгляду в тому числі Технічні паспорти вагонів за ф. ВУ-4М відносно 97 Залізничних вагонів, видані у 2018 році - засвідчені копії в двох екземплярах та оригінали для звірки - та акти приймання-передачі майна за договором (додаток № 4) - засвідчені копії в двох екземплярах та оригінали для звірки.

Підтвердженням отримання Залізницею технічних паспортів вагонів за ф. ВУ-4М відносно всіх 97 Залізничних вагонів та копій акта приймання-передачі від 12.04.2017 є відмітка, проставлена 20.05.2022 уповноваженою особою Залізниці.

Отже, позивачем було належним чином виконано вимоги Порядку та надало Відповідачу технічні паспорти за ф. ВУ-4М на все майно, а також копії акта приймання-передачі від 12.04.2017.

Щодо п. 6 відмови, то як зазначає відповідач, інформація відносно певних залізничних вагонів, яка міститься в актах огляду їх технічного стану та технічних паспортах, не відповідає інформації, яка міститься в АБД ПВ, що також, на думку Залізниці свідчить про наявність підстав для внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника Майна.

Втім, суд вказує, що наведені доводи відповідача є безпідставними, адже, як акти огляду технічного стану залізничних вагонів так і їх технічні паспорти складаються структурними підрозділами Залізниці, аналогічно як і інформація до АБД ПВ заноситься виключно його реєстратором - знову ж таки структурним підрозділом Залізниці. В той час, як безпосередньо позивач не має жодного впливу на виготовлення (складання) актів огляду технічного стану залізничних вагонів, так і їх технічних паспортів, та не вносить відомості в АБД ПВ.

Відповідно, навіть якщо відомості відносно вагонів, зазначені в актах та паспортах, не відповідають відомостям, занесеним в АБД ПВ, вказане свідчить виключно про недоліки у роботі структурних підрозділів відповідача, наслідком чого не може бути застосування до позивача з боку Залізниці наслідків у вигляді відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ та позбавлення Товариства права розпорядження своєю приватною власністю.

Щодо п. 7 відмови, то як зазначено вище, до заявки від 20.05.2022 (додаток № 11) позивачем було подано, а Залізницею взято до розгляду в тому числі митні декларації на імпорт на 97 залізничних вагонів - засвідчені копії в двох екземплярах та оригінали для звірки.

Підтвердженням отримання Залізницею митних декларацій на імпорт на всі 97 Залізничні вагони є відмітка, проставлена 20.05.2022 уповноваженою особою Залізниці, що свідчить про те, що позивачем належним чином виконало вимоги Порядку та надало відповідачу митні декларації на все майно.

Щодо п. 8 відмови, то на переконання Залізниці, відповідно до п. 1.5. Порядку позивачем, разом із заявкою від 20.05.2022, повинно було бути надано відповідачу лист-підтвердження продажу залізничних вагонів з адміністрації приписки вагонів попереднього власника.

Водночас, суд погоджується з твердженнями позивача, що такі доводи Залізниці є безпідставними, з огляду на те, що:

- по-перше, відповідно до п. 1.5. Порядку "Причина 05 - зміна власника вагону, занесеного до АБД ПВ": зміна відбувається у разі знаходження вагону на території адміністрації, де буде приписаний вагон, якщо він придбаний з іншої адміністрації. Адміністрація попередньої приписки вагона повинна надати до ІОЦ ЗА лист-підтвердження продажу (…).

Тобто, п. 1.5. Порядку визначає, що лист-підтвердження продажу вагонів подається Залізниці не новим власником таких вагонів, а безпосередньо адміністрацією їх попередньої приписки.

Разом з тим, жодна інша норма Порядку чи іншого акту не визначає обов`язку для Товариства отримувати та подавати разом з заявкою про внесення змін в АБД ПВ інформації відносно власника вантажних вагонів будь-якого погодження / підтвердження / згоди щодо продажу Залізничних вагонів чи внесення змін в АБД ПВ відносно їх власника.

- по-друге, в 2016-2017 роках Залізничні вагони були придбані позивачем у резидента російської федерації; суб`єктами російської федерації були вчинені дії, спрямовані на позбавлення ПрАТ "Івано-Франківськцемент" права власності на залізничні вагони (вказане питання було вирішене в судовому порядку у справі № 910/18124/20 на користь ПрАТ "Івано-Франківськцемент" шляхом встановлення факту нікчемності одного правочину та визнання недійсним іншого); 24.02.2022 зі сторони російської федерації відбулося військове вторгнення на територію суверенної та незалежної України, що унеможливлює існування будь-яких відносин між Товариством (так і іншими фізичними та юридичними особами України) та агресором чи його резидентами; вбачається, що адміністрація приписки попереднього власника залізничних вагонів - адміністрація російської федерації - зацікавлена у позбавленні Товариства права власності на залізничні вагони та, з обставин, об`єктивно незалежних від ПрАТ "Івано-Франківськцемент", як особи яка наповнює бюджет України та має стратегічне значення для економіки та майбутнього відновлення України, в жодному разі не надасть відповідне погодження / підтвердження / згоди щодо продажу залізничних вагонів.

Разом з тим, зазначені вище дії суб`єктів господарювання агресора - російської федерації не можуть бути наслідком для відмови позивачу у внесенні змін в АБД ПВ, адже така відмова порушуватиме, як визначене Конституцією та Законами України право Товариства на розпорядження своїм майном, так і принципи верховенства права (щодо неправомірного втручання у права особи), справедливості (індивідуалізації), законності та правової визначеності.

Відтак, ненадання позивачем будь-якого погодження / підтвердження / згоди щодо продажу залізничних вагонів від адміністрації приписки попереднього власника цих вагонів, не може слугувати підставою для відмови у внесенні (зміни) інформації в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів.

Щодо п. 9 відмови, то суд вказує, що відповідно до п. 3.2.2. Порядку, якщо дані по вагонам резидентів або нерезидентів України були раніше занесені до АБД ПВ, то документи (договори купівлі-продажу, акти приймання-передавання основних засобів з зазначенням номерів, років побудови, моделей вагонів, тощо) надаються від останнього власника занесеного до АБД ПВ.

Тобто, на нового власника залізничних вагонів покладається обов`язок надати Залізниці документи, що підтверджують перехід до них права власності від останнього власника таких вагонів, зазначеного в АБД ПВ, при цьому, п. 3.2.2. Порядку визначає можливу альтернативу подання таких документів - "договори купівлі-продажу, акти приймання-передавання основних засобів (…), тощо".

Як про це вказувалося вище, позивачем було надало Залізниці, в тому числі, копії та оригінал договору купівлі-продажу майна № 17/Р/2016, укладений між ТОВ "Істлайн" (останній власник зазначений в АБД ПВ) та ТОВ "Техно плюс" (особа, у якої Товариство придбало залізничні вагони), відповідно, надання вказаного документу разом з договором поставки є належним виконанням п. 3.2.2 Порядку щодо надання документів, які підтверджують перехід права власності від останнього власника, занесеного до АБД ПВ, до ПрАТ "Івано-Франківськцемент".

Більше того, оригінали актів приймання-передачі, про які зазначає Залізниця, були підписані ТОВ "Істлайн" та ТОВ "Техно плюс" і відповідні оригінали таких актів, згідно загальноприйнятих правил ведення та обліку господарської діяльності, зберігаються у вказаних осіб та не можуть бути надані Товариству.

Таким чином, відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ з підстав не надання позивачем оригіналів актів приймання-передачі вагонів до договору купівлі-продажу майна № 17/Р/2016 суперечить положенням Порядку та є неправомірною.

Щодо п. 10, 11, 13, 15, 18 відмови, то суд вказує, що наявність у договорі поставки та додаткових угодах до нього підписів та печаток ТОВ "Техно плюс", які мають ознаки ксерокопії або не містять всіх необхідних реквізитів, не свідчить про те, що такі документи не є оригінальними та не свідчать про їх не укладення, що підтверджується наступним:

- по-перше, відповідно до п. 7.4. договору поставки копії договору (його додатки, додаткові угоди, протоколи розбіжностей, протоколи погодження розбіжностей), а також копії документів, пов`язаних з виконанням даного договору (банківські документи, бухгалтерські документи, технічні та інші), передані або отримані шляхом факсимільного зв`язку або електронної пошти, які дозволяють встановити, що документ надійшов від сторони договору (уповноваженої особи сторони), мають юридичну силу оригіналу та є обов`язковими для сторін при виконанні даного договору.

Тобто, зазначені Залізницею додаткові угоди, які мають ознаки ксерокопії, є документами, які отримані Товариством в порядку п. 7.4. договору поставки та відповідно даного ж пункту договору мають силу оригіналів та створюють для сторін договору та інших осіб правові наслідки, зокрема, перехід права власності на Залізничні вагони до Товариства.

- по-друге, вказані вище додаткові угоди також були предметом дослідження в межах судової справи № 910/18124/20, про яку зазначалось вище, де суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши в тому числі додаткові угоди до договору поставки, встановили правомірність набуття за Товариством права власності на майно на підставі таких документів.

Відповідно, обставини, встановлені в межах судової справи № 910/18124/20, є обов`язковими в тому числі для Залізниці, яка була стороною у цій справі, та не підлягають повторному доказуванню чи оспоренню відповідачем.

- по-третє, факт того, що вказані додаткові угоди до договору поставки є належними та створили для сторін договору відповідні правові наслідки, підтверджується виконанням сторонами умов таких угод та фактичного отримання залізничних вагонів Товариством, їх ввезення на територію України та розмитнення.

За таких обставин, відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ з підстав надання позивачем документів, які мають ознаки ксерокопії або не містять всіх необхідних реквізитів, є неправомірною.

Щодо п. 12, 17, то суд відзначає, що відмова у внесенні відомостей в АБД ПВ з огляду не ненадання позивачем документів, що підтверджують повноваження підписанта додаткових угод до договору поставки зі сторони ТОВ "Техно плюс", є безпідставними, оскільки, умови договору поставки та додаткових угод до нього були виконані сторонами договору в повному обсязі, а саме, надання Залізниці вказаного договору - без документів, що підтверджують повноваження підписантів - з огляду на закріплену Законом презумпцію його правомірності є належним підтвердженням його чинності (дійсності).

Разом з тим, закріплена ст. 204 ЦК України презумпція "правомірності правочину" означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Більше того, як про це вказує позивач, та що у свою чергу також було встановлено судом, питання належності договору поставки було предметом дослідження в межах судової справи № 910/18124/20, де суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши в тому числі додаткові угоди до договору поставки, встановили правомірність набуття за Товариством права власності на майно на підставі таких документів.

Таким чином, відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ з підстав не надання позивачем документів, які підтверджують повноваження підписантів додаткових угод до договору поставки, є неправомірною.

Щодо п. 14 відмови, то суд зазначає, що посилання відповідача на те, що додаток № 1 "Технічна специфікація (включаючи специфікацію вагонів)" до додаткової угоди № 4 до договору поставки не містить інформацію про окремі номери 12 вагонів, які наявні в актах приймання-передавання вагонів до цього договору, не може бути підставою для відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно їх власника, оскільки, відповідно до п. 3.2.2. Порядку, якщо дані по вагонам резидентів або нерезидентів України були раніше занесені до АБД ПВ, то документи (договори купівлі-продажу, акти приймання-передавання основних засобів з зазначенням номерів, років побудови, моделей вагонів, тощо) надаються від останнього власника занесеного до АБД ПВ.

Тобто, на нового власника залізничних вагонів покладається обов`язок надати Залізниці документи, що підтверджують перехід до них права власності від останнього власника таких вагонів, зазначеного в АБД ПВ, при цьому, п. 3.2.2. Порядку визначає можливу альтернативу подання таких документів - "договори купівлі-продажу, акти приймання-передавання основних засобів (…), тощо".

У свою чергу, на підтвердження отримання всіх 97 залізничних вагонів позивачем було надано відповідачу, в тому числі, акти приймання-передачі всього майна за договором поставки, в кожному з яких зазначено, що ТОВ "Техно плюс" передало, а ПрАТ "Івано-Франківськцемент" отримало майно, в тому числі 12 вагонів про які зазначала Залізниця, саме у відповідності до договору поставки.

Відтак, вказані акти приймання-передачі є належним підтвердженням передання позивачу за договором поставки всіх 97 залізничних вагонів, а відсутність у додатку № 1 "Технічна специфікація (включаючи специфікацію вагонів)" до додаткової угоди № 4 певних номерів вагонів не свідчить про протилежне.

Більше того, в межах справи № 910/18124/20, про яку йшла мова вище, за наслідками дослідження договору поставки, актів приймання-передачі майна та виписок по рахунках Товариства судами встановлено, що ПрАТ "Івано-Франківськцемент" добросовісно, відкрито та у законний спосіб набуло право власності на всі 97 залізничних вагонів на підставі відплатного правочину, правомірність якого не була спростована судом.

За таких обставин, відсутність у додатку № 1 "Технічна специфікація (включаючи специфікацію вагонів)" до додаткової угоди № 4 дванадцяти номерів вагонів не може бути наслідком відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ, адже, надані відповідачу документи підтверджують набування позивачем права власності на всі 97 залізничних вагонів та свідчать про виконання ПрАТ "Івано-Франківськцемент" вимог п. 3.2.2. Порядку.

Щодо п. 16 відмови, то із заявки від 20.05.2022 (додаток № 3), вбачається що Товариством було подано, а Залізницею взято до розгляду в тому числі договір поставки № 12/09-16 від 12.09.2016 з додатками та додатковими угодами.

Підтвердженням отримання договору поставки № 12/09-16 від 12.09.2016 з додатками та додатковими угодами є відмітка, проставлена 20.05.2022 уповноваженою особою Залізниці. Тобто, Товариством надало відповідачу договір поставки № 12/09-16 від 12.09.2016 та всі додатки та додаткові угоди, в тому числі додаткову угоду № 5 з додатком № 1 до нього.

Щодо п. 19 відмови, то Залізниця зазначає, що частина копії актів приймання-передавання майна за договором поставки не відповідає наданим оригіналам таких актів, в той час, як про це вказує позивач та з чим у свою чергу погоджується суд, всі акти приймання-передачі майна складені в двох оригінальних примірниках, для кожної зі сторін договору. В свою чергу, згідно положень чинного законодавства вказані акти мають однакову юридичну силу.

Позивач зазначає, що огляду на величезний об`єм поданої документації, скан-копії 3 актів приймання-передачі майна, роздруківки яких були надані Залізниці, були відзняті з оригінальних примірників, які були передані ТОВ "Техно плюс". Однак, Товариством було надано відповідачу оригінали своїх примірників таких актів приймання-передачі, що виключає будь-які сумніви щодо їх можливої недостовірності.

Відтак, відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ з підстав не відповідності копій трьох актів приймання-передачі майна їх оригіналам є нічим іншим як "надмірним формалізмом" з боку Залізниці.

Щодо п. 20 відмови, то суд відзначає слідуюче.

Як про це вказує позивач з листа структурного підрозділу відповідача № Н10/2181 від 22.04.2022, йому стало відомо, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2022, в рамках кримінального провадження № 72022000410000003, що здійснюється Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, на підставі інформації, наданої Залізницею, накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном, в тому числі 97 Залізничними вагонами.

Водночас, як вказує позивач та що у свою чергу встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.05.2022 у справі № 761/8115/22, яка набрала законної сили в день її проголошення, задоволено клопотання ПрАТ "Івано-Франківськцемент" та скасовано арешт та заборону відчуження, розпорядження та/або користування залізничними вагонами, накладену ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2022.

З метою уникнення будь-яких суперечностей чи недоведеності до Залізниці інформації щодо скасування арешту майна, Товариство було додало до Заявки від 20.05.2022 копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16.05.2022 (додаток № 14).

Водночас, зазначення відповідачем про те, що "(…) згідно з картотечними даними УЗ ознака заборони щодо розпорядження зазначеними вагонами не знята. Для зняття цієї ознаки пропонуємо звернутися з листом та вищевказаною ухвалою суду до АТ "Укрзалізниця" за адресою: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5 (…)", не свідчить про наявність підстав для відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно актуального власника Залізничних вагонів, оскільки: арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2022, не містив заборони внесення будь-яких відомостей (змін) в АБД ПВ, в тому числі, відносно власника майна, тим більше, вказаний арешт скасований ухвалою від 16.05.2022; ні нормами Порядку, ні будь яким іншим нормативно-правовими актами не передбачено відмову у внесенні (зміні) відомостей в АБД ПВ у зв`язку з накладенням арешту на залізничні вагони; філія "ГІОЦ" Залізниці є відокремленим підрозділом відповідача, на яку фактично покладено функції реєстратора АБД ПВ (п. 1 Порядку), відповідно, вся інформація відносно внесення (зміни) відомостей в АБД ПВ подається до філії "ГІОЦ" Залізниці.

Відтак, посилання відповідача на наявність в "картотечних даних УЗ" ознаки заборони щодо розпорядження майном не може бути підставою для відмови у внесенні (зміні) даних в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів.

Щодо п. 21 відмови, то суд відзначає, що посилання Залізниці на те, що залізничні вагони підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України № 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації" (далі також - "Постанова") не відповідають дійсності, з огляду на слідуюче.

Постановою від 30.12.2015 заборонено до 31.12.2022 (включно) ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, за переліком згідно з додатком (абз. 1 п. 1 у редакції від 30.12.2021).

Відповідно до п. 2 Постанови остання набрала чинності з 10.01.2016.

Згідно Переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації позиція 8606300000 (вагони залізничні або трамвайні для перевезень вантажів коліями, що були в користуванні, та які ввозяться в митному режимі імпорту) набирає чинності з 20.11.2019.

15.07.2020 до Постанови було внесено зміни та доповнено її п. 1-1, відповідно до якого (з урахуванням постанов КМУ від 25.11.2020 та 23.12.2021) заборонено до 31.12.2022 (включно) ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами вагонів за кодами згідно з УКТЗЕД 8606 30 00 00, 8606 91 80 00, 8606 92 00 00, які з 20 лютого 2014 р. зареєстровані/взяті на облік (були зареєстровані/взяті на облік) за резидентами Російської Федерації.

Як уже зазначалось, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи

Отже, на залізничні вагони, що були в користуванні та які ввозяться в митному режимі імпорту, заборона на ввезення розповсюджується з 20.11.2019, в той же час, як зазначалось раніше та підтверджується наданими документами, 97 залізничних вагонів були ввезені на територію України ще протягом 2016-2017 років, тобто, задовго до початку розповсюдження заборони на ввезення вагонів з російської федерації, встановленої Постановою з 20.11.2019.

Тобто, вказана заборона не розповсюджується на залізничні вагони, ввезені на територію України ще в 2016-2017 роках.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що всі 97 залізничних вагонів, відносно яких ПрАТ "Івано-Франківськцемент" просило внести зміни в АБД ПВ, є вагонами Українського походження, адже, вони були виготовлені українськими резидентами, а саме: ДП "Дарницький вагоноремонтний завод", ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування".

Таким чином, залізничні вагони не є товаром, що походить з російської федерації, відповідно, положення Постанови апріорі не можуть бути застосовані до вказаного майна позивача.

Отже, зважаючи на наведені позивачем доводи та встановлені судом в ході розгляду даної справи обставини у своїй сукупності, дають підстави для висновку, що визначені Залізницею підстави відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника 97 залізничних вагонів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Більше того, суд вказує, що відповідачем було допущено як порушення принципів "заборони суперечливої поведінки" так й "правової визначеності", що є неприпустимим для державного органу.

При цьому, суд відзначає що означеного вище відповідачем спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.

Як про це вказувалося судом вище, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" набуло право власності на 97 залізничних вагонів у 2016-2017 роках - ст. 334, 655, 712 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

В той час, положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - "Конвенція") визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відтак, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" - як власник залізничних вагонів вправі вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном незалежно від волі на це третіх осіб, а будь-яке обмеження чи позбавлення такого права матиме наслідком порушення ст. 317, 319, 321 ЦК України та ст. 1 Протоколу до Конвенції, що є неприпустимим.

Однак, пунктом 3.2. Правил експлуатації не допускається випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів, не занесених до АБД ПВ, крім випадків, передбачених пунктом 4.14 розділу IV цих Правил. Занесення даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ виконується на підставі договорів між залізницями і власниками вантажних вагонів та з урахуванням до Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25 квітня 2001 року.

Водночас, як відзначалось вище, внесення (зміни) даних щодо власних вантажних вагонів до АБД ПВ врегульований положеннями Порядку.

Означене свідчить про те, що у разі невнесення до АБД ПВ інформації щодо нового власника залізничних вагонів, випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів не допускається, оскільки наявні перешкоди, зазначені в АБД ПВ, для курсування цих вагонів, а власник позбавляється можливості користуватись власними вантажними вагонами, та відповідно реалізувати своє право власності (користування), передбачене ст. 317, 319, 321 ЦК України та ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/4852/17 зазначено: "(…) Суд погоджується із висновком апеляційного суду про наявність підстав для внесення відповідних змін до АБД ПВ у зв`язку з встановленим у справі № 915/1316/16 фактом припинення дії Договору та зобов`язанням повернути вагони, що не може ставитись у формальну залежність від положень Порядку, пункти 2.2., 2.3 якого вимагають надання власником на підтвердження причин внесення (зміни) даних до АБД ПВ щодо власних вантажних вагонів серед інших документів також акта приймання-передачі з оренди (код 8)".

З огляду на викладене, суд знову ж таки погоджується з твердженнями позивача, що відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника майна штучно створює для ПрАТ "Івано-Франківськцемент" заборону користування залізничними вагонами, яка не може ставитись у формальну залежність від положень Порядку та дій відповідача, адже, вказане є наслідком порушення Залізницею ст. 317, 319, 321 ЦК України та ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Крім того, суд також вважає за необхідне відзначити, що відмова Залізниці у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника залізничних вагонів штучно створює для позивача заборону користуватися такими вагонами, відповідно отримувати прибуток від своєї господарської діяльності та наповнювати Державний бюджет України.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Івано-Франківськцемент" є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідно позов підлягає задоволенню, оскільки, визначені Залізницею обставини, які послугували підставами для відмови у внесенні відомостей в АБД ПВ відносно власника 97 залізничних вагонів є безпідставними та необґрунтованими та винесені відповідачем з допущенням як порушення принципів "заборони суперечливої поведінки" та "правової визначеності", так й неодноразово застосував по відношенню до позивача "надмірний формалізм", що у своїй сукупності є неприпустимим.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" - задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 21; ідентифікаційний код 40081258) занести (змінити) дані (відомості) до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) про власні вантажні вагони відносно власника залізничних вантажних вагонів №№ 53126090, 53126108, 53126116, 53126132, 53126140, 53126157, 53126165, 53126173, 53126181, 53126199, 53126207, 53126215, 53126223, 53126231, 53126249, 53126256, 53126264, 53126272, 53126280, 53126298, 53126306, 53126314, 53126322, 53126330, 53126348, 53126355, 53126363, 53126371, 53126389, 53412649, 53412672, 53424917, 53425039, 53425062, 53425187, 53425245, 53425302, 53425427, 53425450, 53425484, 53425518, 53425575, 53606786, 53606901, 53606968, 53606992, 53607024, 53607081, 56073448, 56073455, 56073463, 56073471, 56073489, 56073505, 56073513, 56073521, 56073539, 56073547, 56073554, 56073562, 56073570, 56073588, 56073612, 56073638, 56073646, 56073661, 56073679, 56073687, 56073703, 56073711, 56073729, 56073737, 56073752, 56073760, 56073778, 56073786, 56073802, 56073810, 56073828, 56073836, 56073844, 56073851, 56073869, 56073877, 56073885, 56073901, 56073919, 56073927, 56073935, 56073943, 56073950, 56073968, 56073976, 56073984, 56074008, 56074016, 56074024 шляхом занесення до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) даних (відомостей) про Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (77422, обл. Івано-Франківська, р-н Тисменицький, с. Ямниця; ідентифікаційний код 00292988), як власника залізничних вантажних вагонів №№ 53126090, 53126108, 53126116, 53126132, 53126140, 53126157, 53126165, 53126173, 53126181, 53126199, 53126207, 53126215, 53126223, 53126231, 53126249, 53126256, 53126264, 53126272, 53126280, 53126298, 53126306, 53126314, 53126322, 53126330, 53126348, 53126355, 53126363, 53126371, 53126389, 53412649, 53412672, 53424917, 53425039, 53425062, 53425187, 53425245, 53425302, 53425427, 53425450, 53425484, 53425518, 53425575, 53606786, 53606901, 53606968, 53606992, 53607024, 53607081, 56073448, 56073455, 56073463, 56073471, 56073489, 56073505, 56073513, 56073521, 56073539, 56073547, 56073554, 56073562, 56073570, 56073588, 56073612, 56073638, 56073646, 56073661, 56073679, 56073687, 56073703, 56073711, 56073729, 56073737, 56073752, 56073760, 56073778, 56073786, 56073802, 56073810, 56073828, 56073836, 56073844, 56073851, 56073869, 56073877, 56073885, 56073901, 56073919, 56073927, 56073935, 56073943, 56073950, 56073968, 56073976, 56073984, 56074008, 56074016, 56074024.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 21; ідентифікаційний код 40081258) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (77422, обл. Івано-Франківська, р-н Тисменицький, с. Ямниця; ідентифікаційний код 00292988) судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.11.2022 (після виходу з відпустки).

Суддя Дмитро БАРАНОВ