Рішення

від 21.11.2022 по справі 910/7606/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2022Справа № 910/7606/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У."

про стягнення 225 574,77 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про стягнення 225 574,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку оплатити надані позивачем послуги за договором №1217/30-ТО-г про надання послуг від 01.11.2020 року.

У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 170 000,00 грн., пеню в сумі 1 284,94 грн., 3% річних в розмірі 7 573,15 грн. та інфляційні втрати в розмірі 46 716,68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

26.08.2022 до канцелярії суду (через Електронний суд) позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 14.09.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 92806141.

19.09.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд: приєднати до матеріалів справи завірені установою банку платіжні доручення, врахувати факт відсутності заборгованості ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." перед ТОВ"Фортуна Нобіс" за послуги згідно договору про надання послуг №1217/30-ТО-г від 01.11.2020 року, застосувати позовну давність до позовних вимог стосовно стягнення пені, позовні вимоги ТОВ"Фортуна Нобіс" у справі №910/7606/22 залишити без задоволення в повному обсязі, закрити провадження у справі №810/7606/22 відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України з врахуванням наведених у відзиві підстав та наданих відповідачем доказів відсутності заборгованості.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 170 000,00 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.11.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" (виконавнць) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (замовник) укладено договір про надання послуг №1217/20-ТО-7.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовнику послуги з технічного обслуговування газових котлів, системи газопостачання об`єкту (крім підземних газопроводів), котельного обладнання та обладнання теплопункту (далі - обладнання), а замовник зобов`язується приймати та оплачувати послуги.

Повнй перелік обладнання визначений в додатку №2 до даного договору, який становить його невід`ємну частину (п.1.2 договору).

Обладнання знаходиться на об`єкті замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17 (п.1.3 договору).

Точний обсяг послуг та робіт, які є предметом цього договору, визначається в додатку №1, до цього договору, який становить його невід`ємну частину (п.1.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чингості з моменту його підписання сторонами та його скріплення печаткми сторін і діє по 30.04.2021 року включно. Послуги надаються з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2021 року включно.

Згідно з п. 4.1 договору ціна договору складається із сум оплат, що були здійснені замовником виконавцю за надані послуги, протягом всього строку дії даного договору на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Щомісячна плата за послуги виконавця становить 34 000,00 грн з ПДВ (п.4.2 договору).

Підпунктами 7.1.1. - 7.1.3. пункту 7.1 договору передбачено, що виконавець направляє замовнику два примірники акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) із зазначенням обсягу наданих послуг. Такий акт складається на підставі даних книги (журналу) реєстрації викликів. Замовник протягом п`яти робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), за умов відсутності заперечень щодо обсягу та якості надання послуг, приймає послуги у виконавця та підписує наданий останнім акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) і направляє виконавцю один підписаний примірник акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). За умов наявності у замовника заперечень щодо обсягу або якості наданих послуг, останній зобов`язаний у строк визначений п. 7.1.2 цього договору для підписання акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), надати виконавцю свої обґрунтовані зауваження в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами підписано та скріплено їх печатками акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме:

- №236 від 30.11.2020 на суму 34 000,00 грн.,

- №270 від 31.12.2020 на суму 34 000,00 грн.,

- №31 від 29.01.2021 на суму 34 000,00 грн.,

- №72 від 26.02.2021 на суму 34 000,00 грн.,

- №107 від 31.03.2021 на суму 34 000,00 грн.,

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3 договору оплата за технічне обслуговування здійснюється на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Оплата за даним договором проводиться у національній грошовій одиниці України - гривні на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі (п.4.5 договору).

Таким чином, оплата за договором відповідно до вищезазначених актів здачі-приймання робіт мала відбутися не пізніше: 10.12.2020, 10.01.2021, 08.02.2021, 08.03.2021, 10.04.2021.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи після відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено 170 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №9990 від 02.09.2022 року на суму 34 000,00 грн.,

- №9989 від 02.09.2022 року на суму 34 000,00 грн.,

- №9988 від 02.09.2022 року на суму 34 000,00 грн.,

- №9987 від 02.09.2022 року на суму 34 000,00 грн.,

- №9986 від 02.09.2022 року на суму 34 000,00 грн.

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором про надання послуг №1217/30-ТО-г від 01.11.2020 у розмірі 170 000,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 170 000,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

У зв`язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 284,94 грн., три проценти річних в розмірі 7 573,15 грн. та індекс інфляції в розмірі 46 716,68 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.6.4 договору за недотримання строків оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про відсутність підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних з огляду на те, що акти приймання-передачі послуг були підписані замовником (відповідачем) та передані для підписання позивачу, який не повернув відповідачу примірники цих актів.

Суд встановив, що дата підписання актів зі сторони замовника та виконавця зазначена в самих актах, доказів їх направлення будь-якій зі сторін матеріали справи не містять.

Також, судом враховано, що п.7.1.1 договору передбачено, що саме виконавець, тобто позивач направляє замовнику два примірники акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) із зазначенням обсягу наданих послуг.

Крім того, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією вих № 25/10 від 25.10.2021 про сплату заборгованості, проте відповідь на вказану претензію до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищезазначені, твердження відповідача є необгрунтованими та недоведеними, а тому суд їх відхиляє.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 1 284,94 грн., 3% річних в розмірі 7 573,15 грн. та індексу інфляції в розмірі 46 716,68 грн.наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві на позов відповідач просить також застосувати позовну давність до позовних вимог стосовного стягнення пені.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.20. № 1236 (зі змінами), карантин на території України встановлено до 31.12.22.

За таких обставин, позивачем не було пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 170 000,00 грн. після звернення позивача з відповідним позовом до суду. Відтак, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, внаслідок чого судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 383,62 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, 76, 77, 129, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 170 000,00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 15-А, код ЄДРПОУ 34431547) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" (03058, м. Київ, вул. Голего Миколи, будинок 5, н/п 134, код ЄДРПОУ 40282150) пеню в розмірі 1 284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 94 коп., три проценти річних в розмірі 7 573 (сім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 15 коп., індекс інфляції в розмірі 46 716 (сорок шість тисяч сімсот шістнадцять) грн. 68 коп., судовий збір в розмірі 3 383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн. 62 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий