Рішення

від 15.11.2022 по справі 916/2298/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2298/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Самбурський О.Б.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача: Приватного підприємства "РАФ" про стягнення 79219,88 грн заборгованості.

Встановив:

13.09.2022 р. Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області (далі Міська рада, Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "РАФ" (далі ПП "РАФ", Відповідач) 79219,88 грн безпідставно збережених коштів, з яких 70293,41 грн основного боргу, 1006,40 грн 3% річних та 7920,07 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку із набуттям Відповідачем у власність з 09.08.2021 р. нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177 та використання вказаної земельної ділянки у період з 09.08.2021 р. по 31.08.2022 р. без укладеного договору оренду та внесення орендної плати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022 р. позовній заяві Міської ради присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2298/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2022 р. прийнято позовну заяву Міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2298/22, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.10.2022 р.

18.10.2022 р. Міська рада звернулась до господарського суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 р. відкладено розгляд справи по суті на 15.11.2022 р.

21.10.2022 р. Господарським судом Одеської області розміщено оголошення на сайті Судової влади України (https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1336533/) з метою повідомлення ПП "РАФ" про судовий розгляд та про призначене на 15.11.2022 р. судове засідання.

У призначене на 15.11.2022 р. судове засідання представник Відповідача не з`явився. ПП "РАФ" про призначені судові засідання повідомлялось шляхом надсилання поштової кореспонденцій (ухвал) суду на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу, однак ухвали суду повертались неврученими із відмітками поштової установи про відсутність адресата.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, враховуючи викладене, надіслана ПП "РАФ" поштова кореспонденція вважається врученою належним чином, а останнє повідомленим про призначенні судові засідання.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ПП "РАФ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Присутній в судовому засіданні 15.11.2022 р. представник Міської ради підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

15.11.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Міської ради від 24.03.2016 р. перейменовано вулицю Леніна на вулицю Соборна.

Відповідно до рішення Міської ради від 26.06.2019 р. встановлена ставка орендної плати у 2% від нормативної грошової оцінки для юридичних осіб за використання земель для будівництва та обслуговування закладів освіти.

Відповідно до інформаційної довідки від 02.12.2021 р. з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177, остання розташована за адресою: Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Леніна, 2, цільове призначення 03.02 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання для розміщення учбового закладу, форма власності комунальна, власник Ренійська міська рада (Код ЄДРПОУ 35549578).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.08.2021 р. із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177, місце розташування земельної ділянки Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Леніна, 2, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 11123133,25 грн.

Відповідно до довідки Фінансового управління Міської ради від 01.09.2022 р. ПП "РАФ" у період з 09.08.2021 р. по 31.08.2022 р. за користування земельною ділянкою не сплачувалась орендна плата.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Міської ради від 02.09.2022 р. в останнього відсутні правовстановлюючі документи на право користування ПП "РАФ" земельної ділянки по вул. Соборна, 2 (кадастровий номер 5124110100:02:001:0177) у м. Рені.

Згідно інформаційної довідки від 02.09.2022 р. № 308829840 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 28.08.2020 р. за Ренійською міською радою (Код ЄДРПОУ 35549578).

Згідно інформаційної довідки від 02.09.2022 р. № 308829340 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою (місцезнаходження) Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Соборна, буд. 2 право власності (спільна часткова власність 28/100) на нежитлові будівлі за запрошуваною адресою 09.08.2021 р. зареєстровано за ПП "РАФ" на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2021 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 р. у справі № 922/207/15).

Отже, враховуючи встановлення факту відсутності у відповідача правової підстави для набуття земельної ділянки із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177 у користування наразі є підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Як зазначено судом в описовій частині рішенням Міської ради від 26.06.2019 р. встановлена ставка орендної плати у 2% від нормативної грошової оцінки для юридичних осіб за використання земель для будівництва та обслуговування закладів освіти, у той же час, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.08.2021 р. із кадастровим номером 5124110100:02:001:0177, місце розташування земельної ділянки Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Соборна (Леніна), 2, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11123133,25 грн.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Статтею 22 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

При цьому пунктами 271.1.1 та 271.1.1.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

В свою чергу пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Перевіривши представлений Міською радою розрахунок безпідставно збережених ПП "РАФ" коштів, господарським судом встановлено, що він виконаний у відповідності до приписів чинного законодавства, відтак господарський суд доходить до висновку, що стягненню з ПП "РАФ" на користь Міської ради підлягає 70293,41 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, отриманих Відповідачем за користування, без укладання договору оренди землі, земельною ділянкою 5124110100:02:001:0177 за період з 09.08.2021 р. по 31.08.2022 р.

Окрім заявлених до стягнення 70293,41 грн безпідставно збережених коштів, Міською радою заявлено до стягнення 1006,40 грн 3% річних та 7920,07 грн інфляційних нарахувань. Нормативною підставою для нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань Міською радою названо статті 11,509,625 ЦК України, однак господарський суд не погоджується із Міською радою в цій частині, адже підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України 3% річних та інфляційних нарахувань виступає прострочення виконання зобов`язання, у той час як Позивач не звертався до Відповідача із пропозицією (вимогою) сплатити безпідставно збережені кошти, відтак в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат господарський суд відмовляє, оскільки відсутній строк виконання зобов`язання із сплати безпідставно збережених коштів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, оскільки приписами Закону України «Про судовий збір» встановлено мінімальний розмір судового збору, який підлягає справленню при зверненні із позовом, на переконання господарського суду, розмір судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не може бути меншим ніж мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача: Приватного підприємства "РАФ" про стягнення 79219,88 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "РАФ" (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 3, корпус А, Код ЄДРПОУ 32443702) на користь Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68803, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 139, Код ЄДРПОУ 35549578) 70293/сімдесят тисяч двісті дев`яносто три/грн 41 коп. заборгованості та 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 21 листопада 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут