Рішення

від 21.11.2022 по справі 922/782/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/782/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Стрийська, буд.86-В, оф.1; код ЄДРПОУ: 42827548) Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" до Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради (62303, Харківська обл., місто Дергачі, вул. Сумський шлях, буд.6; код ЄДРПОУ: 43963788) про стягнення збитків без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

08.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради, в якій просить суд стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради збитки у розмірі 65 935,32 грн. та 2 481,00 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що унаслідок проведеного розрахунку небалансів спожитого природного газу встановлено допущення відповідачем небалансів протягом дії договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 в березні та квітні 2021 року, чим завдано збитки позивачу, як постачальнику природного газу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.04.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" до Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради про стягнення збитків до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/782/22. Вирішено розгляд справи №922/782/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Вказану ухвалу судом неодноразово направлялося на адресу відповідач, яка збігається з адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відповідну судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду без доказів вручення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення, повернутими на адресу суду 17.08.2022 та 19.09.2022.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з цим, судом було направлено копію відповідної ухвали на електронну адресу відповідача, вказану позивачем в позовній заяві.

24.10.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області від начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12388 від 24.10.2022).

В той же день, на електронну скриньку суду від начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради надійшла заява (вх.№12320 від 24.10.2022) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії експрес-накладної ТОВ "Нова пошта" на підтвердження направлення копії відзиву з додатками на адресу позивача.

У відзиві на позовну заяву начальник Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради просить суд визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву, поновити такий строк та прийняти відзив із доданими документами до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 клопотання начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради про визнання причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву поважними та поновлення процесуально строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Визнано причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву поважними. Продовжено Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на позовну заяву (вх.№12388 від 24.10.2022) начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи №922/782/22.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 10.06.2021, відповідно до п.п.1, 2 сторони за взаємною згодою прийшли до згоди щодо розірвання договору №120у від 16.03.2021, укладеного між замовником та постачальником. Фактичний обсяг поставки газу - 59,116 93 тисяча кубічних метрів. Положеннями п.6 додаткової угоди №2 визначено, що жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання договору про закупівлю №120у від 16.03.2021. Отже договірні відносини між сторонами закінчилися 10.06.2021. Водночас, у відповідності до положень п.5.1. договору позивач надає відповідачу до 07 числа місяця, наступного за газовим місяцем постачання акт про фактичний об`єм постачання газу за попередній газовий місяць, тобто позивач вже у травні 2021 року було відомо про допущені відповідачем небаланси, проте жодних вимог не поступало. Втім, відповідач своєчасно та в повному обсязі сплатило за спожиті обсяги газу, вважало, що будь-які претензії від позивача відсутні. У зв`язку із чим відповідачем опубліковано Звіт про виконання договору про закупівлю UА-2020-12-24-017860-с в порядку ст.3 42 Закону України "Про публічні закупівлі", який публікується у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання.

Також, як стверджує представник відповідача, позивач вводить в оману суд з приводу неотримання жодної відповіді на його претензію, оскільки відповідачем було надано відповідь. Так, відповідач вважає, що претензія є необґрунтованою оскільки оплата за поставлений природний газ здійснена відповідачем в повному обсязі та на момент розірвання договору сторони засвідчили про відсутність будь-яких претензій. Жодна із умов договору не передбачає застосування до відповідача штрафних санкцій за допущення небалансів. При цьому, відповідачем вже сплачено за поставку всього обсягу природного газу за березень-квітень 2021 року, на підставі відповідних актів і відповідно до актів звірки заборгованість відсутня.

На переконання представника відповідача, позивач не надав доказів на підтвердження реальності понесення ним збитків та не довів втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів природного газу. Також представник відповідача просить суд врахувати, що жодним пунктом договору №120у від 16.03.2021 не передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків позивачу за допущені відповідачем небаланси.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ "Про затвердження Указу Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 248 ГПК України.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) "Про видачу ліцензії з постачання природного газу" №332 від 14.03.2019 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.

16.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради (споживач), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" №329-VIII від 09.04.2015 (із змінами), Цивільним та Господарським кодексами України та Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами), Правилами постачання природного газу, що затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (із змінами), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (із змінами), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (із змінами), Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 "Про встановлення тарифів для ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020-2024 роки", та іншими нормативними документами, які регламентують постачання та розподіл природного газу, було укладено договір на постачання природного газу №120у (надалі - Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується передавати споживачеві у 2021 році товар: за кодом ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо (природний газ), у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності, (далі - газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного Договору. Споживач підтверджує, що він ознайомлений з тим, що передача газу неможлива без замовлення відповідної потужності на відповідний обсяг газу, який належить до передачі та підписанням даного Договору надає згоду постачальнику на замовлення (бронювання) потужності для споживача.

Згідно з п.2.2. Договору місце поставки товару: 62303, Харківська область, Дергачі, Заклади управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради.

Строк поставки товару до 31.12.2021 (п.2.3.Договору).

Споживач є кінцевим споживачем газу, який передається за Договором. Споживач не є побутовим споживачем газу (п.2.5.Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, плановий обсяг постачання газу - 333 тисячі кубічних метрів.

Орієнтовний плановий обсяг постачання газу по місяцях: січень - 0 тис.м.куб.; лютий - 0 тис.м.куб.; березень - 65,000 тис.м.куб.; квітень - 37,000 тис.м.куб.; травень - 0 тис.м.куб.; червень - 0 тис.м.куб.; липень - 0 тис.м.куб.; серпень - 0 тис.м.куб.; вересень - 6 тис.м.куб.; жовтень 45,000 тис.м.куб.; листопад - 91,000 тис.м.куб.; грудень - 95,000 тис.м.куб.

Сторони щомісячно, до 20-го (двадцятого) числа поточного місяця складають та підписують "Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на наступний газовий місяць із зазначенням обсягу газу, ідо планується до передачі кожної газової доби у відповідному газовому місяці. Щомісячні подобові "Графіки постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" подаються за формою, яка затверджується Додатком №1 до Договору. За домовленістю сторін, добові планові обсяги постачання відповідного газового місяця можуть бути визначені іншим чином та не бути ідентичними (рівними) один одному.

У разі несвоєчасного складання та підписання "Графіка постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на наступний газовий місяць, сторони домовились, що добові планові обсяги постачання газу відповідного газового місяця визначаються шляхом ділення обсягу газу, планованого до постачання у відповідному газовому місяці на кількість днів у такому газовому місяці та вважається що даний добовий розподіл є складеним і погодженим "Графіком постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" (п.3.1.1.Договору).

Газовий місяць, який складається із газових діб, є розрахунковим періодом (п.3.1.2.Договору).

Обсяги газу щодо кожного газового місяця, вказані в п.3.1. даного Договору, є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, до укладення сторонами подобового "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний газовий місяць (п.3.2.Договору).

Постачання газу для споживача здійснюється за адресами визначеними п.3.6. Договору.

Згідно п.4.2. Договору постачання газу за цим договором здійснюється в порядку та за умови виконання сторонами наступних зобов`язань:

Підписаний споживачем "Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності на відповідний газовий місяць" є підтвердженням наміру, технологічної та фінансової можливості споживача придбавати газ у відповідному газовому місяці в обсягах, визначених щодо кожної газової доби та, враховуючи п.3.1. даного Договору, є підставою для замовлення (бронювання) постачальником у Оператора ГТС відповідної потужності (за тарифами на послуги транспортування природного газу для внутрішніх віртуальних точок входу і точок виходу газотранспортної системи), необхідної для постачання природного газу споживачу (4.2.1. Договору).

Постачальник підтверджує обсяги газу, визначені у щомісячних подобових "Графіках постачання газу та замовлення (бронювання) потужності", складених відповідно до п.3.1.1. Договору, у Оператора ГТС у строки, порядку та на умовах, які визначені чинним законодавством України (4.2.2.Договору).

Коригування добових обсягів газу, визначених подобовим "Графіком постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний місяць, здійснюється виключно за письмовою заявою споживача, скан-когіія якої має бути надана постачальнику шляхом направлення електронного листа на електронну адресу постачальника не пізніше ніж за 2 робочі дні до початку газової доби ,щодо якої подається коригування. У випадку наявності у споживача особистого кабінету, коригування може бути проведено через такий особистий кабінет із врахуванням строків, встановлених вище. У випадку порушення строків, зазначених у даному пункті, коригування не проводиться, а обсяг газу залишається таким, який сторони погодили у "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності на відповідний газовий місяць (4.2.3.Договору).

У випадку погодження сторонами коригувань у відповідному газовому місяці постачання. Сторони складають та підписують подобовий "Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний газовий місяць, в якому зазначаються відкориговані обсяги газу. В такому випадку, подобовий "Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний газовий місяць, складений пізнішою датою, вважається чинним і відміняє дію попереднього подобового "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний газовий місяць. При цьому, сторони підтверджують і розуміють, що коригування "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності", відповідно замовлення (бронювання) потужності можуть застосовуватись виключно лише щодо майбутніх газових діб періоду постачання (4.2.4.Договору).

За умови своєчасного звернення споживача із зазначеною у п. 4.2.3. заявою та наявності додаткового обсягу газу Постачальника (при корегуванні в сторону збільшення), вказаний у такій заяві споживача обсяг газу вважається підтвердженим (4.2.5.Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили наступний порядок звіряння фактичного об`єму (обсягу) спожитого газу:

Споживач зобов`язаний на запит постачальник по закінченню газової доби передавати дані про фактично спожитий об`єм (обсяг) газу до 12-00 наступної доби контактним особам постачальника за телефонами: НОМЕР_1 або шляхом направлення електронних листів на електронну адресу постачальника повідомляти останнього про фактично спожитий об`єм (обсяг) газу (4.3.1.Договору).

У випадку наявності у споживача приладу обліку газу (лічильника) із дистанційною можливістю передачі показань, споживач може не дотримуватись вимог п.4.3.1 даного Договору за умови надання постачальнику доступу у будь-який час протягом строку дії даного Договору до зчитування даних дистанційного збору інформації про фактичне споживання газу споживачем (показань лічильника споживача), що передається відповідному Оператору ГТС (4.3.2.Договору).

Пунктом 4.4. Договору сторони визначили, що допустиме відхилення споживання обсягу природного газу протягом кожної газової доби встановлюється сторонами у розмірі ± 3% від затвердженого "Графіком постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" обсягу на відповідну газову добу.

Кількість газу, яка передається постачальником споживачеві, визначається по засобам вимірювальної техніки, атестованим в органах Держстандарту України, що встановлені у споживача, які повинні відповідати Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", державним будівельним нормам ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", "Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. №618, державним стандартам, нормативним та методичним документам Держспоживстандарту України, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки.

При відсутності засобів вимірювальної техніки (контрольно-вимірювальних приладів), при їх несправності або відсутності атестації, кількість газу визначається по паспорту і номінальній потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи. Перерахунок робиться з початку поточного газового місяця в якому виявлена несправність (п.4.5.Договору).

Згідно з п.5.1. Договору фактичний обсяг постачання газу за даним Договором буде визначений на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного газового місяця постачання, у наступному порядку:

Споживач до 07 числа місяця, наступного за газовим місяцем постачання, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за попередній газовий місяць, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС (п.5.1.1.Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС протягом 2 (двох) робочих днів місяця, наступного за газовим місяцем постачання, готує та надає споживачу два примірники Акту приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (далі - Акт) за відповідний газовий місяць постачання, підписані зі сторони постачальника (п.5.1.2.Договору).

Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання двох примірників Акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу Акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту (п.5.1.3.Договору).

У випадку ненадходження від споживача підписаного примірника Акту або письмової мотивованої відмови від підписання такого Акту в строки, визначені п.5.1.3., Акт вважається підписаним споживачем без зауважень. В будь-якому випадку, положення даного пункту не звільняє споживача від обов`язку надати постачальникові підписаний примірник Акту (п.5.1.4.Договору).

У випадку відмови від підписання Акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або у судовому порядку (п.5.1.5.Договору).

Акти, визначені у п.5.1 даного Договору, є підставою для розрахунків (п.5.2.Договору).

Згідно з п.6.2.5. Договору постачальник зобов`язаний своєчасно надавати споживачу достовірну інформацію, у тому числі передбачені Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого опалення гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання, щоб дати можливість споживачеві регулювати власне споживання газу.

У випадку необхідності надати споживачеві остаточним рахунок (рахунок-фактуру) після зміни постачальника або розірвання даного Договору не пізніше, ніж через 6 (шість) тижнів після такої зміни або розірвання Договору (п.6.2.9.Договору).

Згідно з п. 6.3. Договору споживач зобов`язується, зокрема:

- дотримуватись вимог Правил постачання;

- забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) газу на умовах, визначених даним Договором та у обсягах, передбачених у подобових "Графіках постачання газу та замовлення (бронювання) потужності";

- своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за газ з урахуванням замовлення (бронювання) потужності на умовах, визначених даним Договором;

- самостійно обмежувати (припиняти) споживання газу у випадках, зокрема, перевищення допустимого відхилення та/або підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником.

Ціна за 1 (одну) тисячу кубічних метрів газу становить 6975,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 1395,00 грн., що разом з ПДВ складає 8 370,00 грн., в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх віртуальних точок входу і точок виходу газотранспортної системи) за 1 (один) кубічний метр на добу з 01.03.2020 встановлені згідно з пунктом 3 Постанови НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 року "Про встановлення тарифів для ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020-2024 роки".

У випадку зміни тарифів на замовлення (бронювання) потужності відповідними компетентними органами, нові тарифи є обов`язковими для сторін за даним Договором з моменту вступу в дію відповідних нормативних документів (п.7.1.Договору).

Загальна вартість даного Договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та становить 2 787 210,00 грн. у т.ч. ПДВ 464 535,00 грн. (п.7.2.Договору).

Споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за Договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.8.1.Договору).

Оплата газу здійснюється споживачем на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати протягом 30 банківських днів після підписання актів приймання-передачі (п.8.2.Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань по даному Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.10.1.Договору).

Сплата штрафних санкцій, будь-яких компенсацій за Договором та відшкодування збитків відбувається в позасудовому порядку (п.10.4.Договору).

Згідно п.15.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31 грудня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В той же день, сторонами було узгоджено Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності на відповідний газовий місяць (надалі - Додаток №1).

Відповідно до Додатку №1, сторони погодили обсяг постачання та замовлення потужності, зокрема, у березні - 65,000 тис.куб.м, у квітні - 37,000 тис.куб.м.

Також, 16.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради (споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 (надалі - Додаткова угода №1).

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 сторони погодили зменшити суми Договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 на 803 520,00 грн. відповідно до реального фінансування.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 викладено пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "3.1 Плановий обсяг постачання газу - 237 тисяча кубічних метрів.

Орієнтовний плановий обсяг постачання газу по місяцях, зокрема, у березні - 60,000 тис.куб м., у квітні - 17,000 тис.куб.м.

Пункт 7.2. Договору викладено в наступній редакції: "Загальна вартість даного Договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та становить 1 983 690,00 грн. у т.ч. ПДВ 330 615,00 грн. (п.3.Додаткової угоди №1).

Викладено додаток №1 до Договору в новій редакції, згідно якої обсяг постачання та замовлення потужності, зокрема, у березні - 60,000 тис.куб.м, у квітні - 17,000 тис.куб.м.

10.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради (споживач) було укладено додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 (надалі - Додаткова угода №2).

Відповідно до п.1. Додаткової угоди №2, сторони керуючись п.п.14.2., 14.6. Договору №120у від 16.03.2021, Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-УІІІ (зі змінами) та іншими нормативними актами, відповідно до ст.ст.651, 653, 654 Цивільного кодексу України, за взаємною згодою сторін, прийшли до згоди щодо розірвання Договору №120у від 16.03.2021 укладеного між замовником і постачальником.

Пункт 3.1 Договору №120у від 16.03.2021 сторони вирішили викласти в наступній редакції:

"3.1 Фактичний обсяг постачання газу - 59,116 93 тисяча кубічних метрів" (п.2.Додаткової угоди №2).

Згідно п.3. Додаткової угоди №2 зменшили ціну Договору №120у від 16.03.2021 на 1 488 881,29 грн. та пункт 7.2. Договору №120у від 16.03.2021 виклали в наступній редакції:

"7.2. Загальна вартість даного Договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та становить 494 808,71 грн., у т.ч. ПДВ 82 468,12 грн.".

Дана Додаткова угода №2, укладена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу, набирає законної сили починаючи з 10 червня 2021 року, з остаточним розрахунком за фактично поставлений газ до 1 липня 2021 року, і є невід`ємною частиною Договору №120у від 16.03.2021 (п.4.Додаткової угоди №2).

З моменту вступу в дію цієї додаткової угоди сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і зобов`язаннями, що виникли з Договору. Зобов`язання сторін за Договором, зазначеним у п.1 цієї додаткової угоди припиняється з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди (п.5.Додаткової угоди №2).

Жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання Договору про закупівлю №120у від 16.03.2021 (п.6.Додаткової угоди №2).

Згідно з Актом приймання-передачі №РН-0000335 від 2021 року, видатковою накладною №РН-0000335 від 31.03.2021 та Інформацією з ІР платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача за березень 2021 року постачальник у березні 2021 року передав, а споживач прийняв природний газ в кількості 48,742940 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 407 978,41 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі №РН-0000561 від 19.05.2021, видатковою накладною №РН-0000561 від 30.04.2021 та Інформацією з ІР платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача за квітень 2021 року постачальник у квітні 2021 року передав, а споживач прийняв природний газ в кількості 10,373990 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 86 830,30 грн.

Як вбачається з виписок з веб-порталу "Використання публічних коштів" за трансакціями №201329467, №203084939, №201332672, №201327599, №201330258, №201331318, №203086142, №203084236, №203085135, №2013998441, №203085677, №202981569 Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради було здійснено оплату за природний газ згідно актів приймання-передачі №РН-0000335 від 26.04.2021 та №РН-0000561 від 19.05.2021 в повному обсязі.

01.07.2021 у зв`язку із повною оплатою отриманого природного газу та розірванням Договору, відповідачем опубліковано Звіт про виконання договору про закупівлю UА-2020-12-24-017860-с в порядку ст.3, 42 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно односторонніх акти ТОВ "Оператор ГТС України" врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 31.03.2021 за березень 2021 року та від 30.04.2021 за квітень 2021 року, у відповідності до договору транспортування природного газу від 25 листопада 2019 року №1911000225 ТОВ «Оператор ГTC України» здійснено врегулювання щодобових небалансів змовника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД".

26.01.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію від 24.01.2022 №24/01-23 разом із розрахунками заподіяних збитків через небаланси, актами-претензіями, видатковими накладними та актами приймання-передачі, в якій зазначив, що відповідачем допущено небаланси споживання природного газу чим спричинено збитки позивачу на суму 65 935,32 грн. (в березні на суму 49 828,04 грн. та в квітні на суму 16 107,28 грн.) та просив підписати отримані первинні документи та вислати один примірник кожного на адресу товариства, сплатити на користь товариства суму збитків всього на суму 65 935,32 грн., а у випадку незгоди із викладеного у цій претензії частково чи повністю надати мотивовану відмову.

Згідно Актів-претензій №Ш-389 та №Ш-390, а також розрахунків штрафів за березень та квітень 2021 року, позивач виставив відповідачу до відшкодування за вчинення небалансу постачання газу за березень 2021 року у розмірі 49 828,04 грн. та квітень 2021 року у розмірі 16 107,28 грн., а всього у розмірі 65 935,32 грн.

Зазначені акти-претензії не містять дати та підпису відповідача.

Як стверджує позивач, ані відповіді на претензію, ані підписаних первинних документів від відповідача не надходило, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

В свою чергу відповідача стверджує, що позивач вводить в оману суд з приводу неотримання жодної відповіді, оскільки відповідь на претензію відповідачем надавалася. Відповідач вважає, що претензія є необґрунтованою оскільки оплата за поставлений природний газ здійснена відповідачем в повному обсязі та на момент розірвання договору сторони засвідчили про відсутність будь-яких претензій. Жодна із умов договору не передбачає застосування до відповідача штрафних санкцій за допущення небалансів. При цьому, відповідачем вже сплачено за поставку всього обсягу природного газу за березень-квітень 2021 року, на підставі відповідних актів і відповідно до актів звірки заборгованість відсутня.

Зазначеної відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено судом, 16.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради (споживач), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" №329-VIII від 09.04.2015 (із змінами), Цивільним та Господарським кодексами України та Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами), Правилами постачання природного газу, що затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (із змінами), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (із змінами), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (із змінами), Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 "Про встановлення тарифів для ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020-2024 роки", та іншими нормативними документами, які регламентують постачання та розподіл природного газу, було укладено договір на постачання природного газу №120у.

Додатковою угодою №1 до договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 сторони зменшили суму Договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 на 803 520,00 грн. відповідно до реального фінансування та плановий обсяг постачання газу до 237 тисяча кубічних метрів. Орієнтовний плановий обсяг постачання газу по місяцях, зокрема, у березні - 60,000 тис.куб м., у квітні - 17,000 тис.куб.м.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як уже було зазначено вище та не заперечується сторонами, відповідачем в березні 2021 року спожито природній газ в кількості 48,742940 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 407 978,41 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі №РН-0000335 від 2021 року, видатковою накладною №РН-0000335 від 31.03.2021 та Інформацією з ІР платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача за березень 2021 року.

Згідно з Актом приймання-передачі №РН-0000561 від 19.05.2021, видатковою накладною №РН-0000561 від 30.04.2021 та Інформацією з ІР платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача за квітень 2021 року відповідачем у квітні 2021 року спожито природний газ в кількості 10,373990 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 86 830,30 грн.

Додатковою угодою №2 від 10.06.2021 до договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 сторони керуючись п.п.14.2., 14.6. Договору №120у від 16.03.2021, Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-УІІІ (зі змінами) та іншими нормативними актами, відповідно до ст.ст.651, 653, 654 Цивільного кодексу України, прийшли до взаємної згоди щодо розірвання Договору №120у від 16.03.2021, погодили фактичний обсяг постачання газу у розмірі 59,116 93 тисяча кубічних метрів, зменшили ціну Договору №120у від 16.03.2021 на 1 488 881,29 грн. встановили, що загальна вартість даного Договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та становить 494 808,71 грн., у т.ч. ПДВ 82 468,12 грн.

Як вбачається з виписок з веб-порталу "Використання публічних коштів" за трансакціями №201329467, №203084939, №201332672, №201327599, №201330258, №201331318, №203086142, №203084236, №203085135, №2013998441, №203085677, №202981569 відповідачем було здійснено оплату за природний газ згідно актів приймання-передачі №РН-0000335 від 26.04.2021 та №РН-0000561 від 19.05.2021 в повному обсязі та 01.07.2021 опубліковано Звіт про виконання договору про закупівлю UА-2020-12-24-017860-с в порядку ст.3, 42 Закону України "Про публічні закупівлі".

Проте позивач стверджує, що відповідачем в супереч умовам Договору у березні та квітні 2021 року було допущено небаланси, що завдало позивачу збитки як постачальнику на суму 65 935,32 грн., а саме: в березні на суму 49 828,04 грн. та в квітні на суму 16 107,28 грн.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення збитків в сумі 65 935,32 грн. на підтвердження яких позивачем надано односторонні акти ТОВ "Оператор ГТС України" врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 31.03.2021 за березень 2021 року та від 30.04.2021 за квітень 2021 року, акти-претензії №Ш-389 та №Ш-390 без дати, а також розрахунки штрафів за березень та квітень 2021 року.

Згідно з положеннями ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Відповідно до ч.5 ст.225 ГК України, сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами.

Відповідно до положення ч.1 п.2 Розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф - Vп) х Ц х К,

де:Vф -об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

Сторонами в Договорі на постачання природного газу №120у від 16.03.2021 не встановлено розмір збитків за невиконання чи неналежне виконання сторонами зобов`язання.

З позовної заяви вбачається, що збитки позивачем розраховано на підставі Правил постачання природного газ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2496.

Однак, слід зазначити, що розрахунок розміру збитків не звільняє від обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків. У зв`язку з цим кредитор повинен був довести: протиправність поведінки (порушення умов договору); наявність збитку; причинний зв`язок; вину.

Тобто позивач повинен довести, що порушення боржником зобов`язання завдало йому збитків у вигляді упущеної вигоди.

Отже, право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вживав всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності.

Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже, відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, право постачальника вимагати на підставі Правил постачання природного газу від споживача відшкодування збитків, не звільняє позивача від тягару доказування понесених збитків.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/6992/20.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони п.5. та 6 Додаткової угоди №2 погодили, що з моменту вступу в дію цієї додаткової угоди сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і зобов`язаннями, що виникли з Договору. Зобов`язання сторін за Договором, зазначеним у п.1 цієї додаткової угоди припиняється з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди. Жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання Договору про закупівлю №120у від 16.03.2021.

Отже, укладаючи Додаткову угоду №2 сторони вчинили правочин, за наслідком якого припинили свої права та обов`язки за укладеним договором постачання природного газу, і при цьому обумовили відсутність одна до одної претензій, що випливають з цього Договору. Відповідач при укладенні Додаткової угоди №2 добросовісно покладався на неможливість висунення до нього постачальником природного газу в майбутньому претензій щодо сплати збитків за недотримання дисципліни споживання природного газу.

Однак позивач, направивши позивачу претензію від 24.01.2022 №24/01-23 про сплату збитків на суму 65 935,32 грн. вчинив дії, які суперечать укладеній між сторонами Додатковій угоді №2 до Договору, на умови якої добросовісно покладався відповідач.

Згідно односторонніх акти ТОВ "Оператор ГТС України" врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 31.03.2021 за березень 2021 року та від 30.04.2021 за квітень 2021 року, ТОВ «Оператор ГTC України» здійснено врегулювання щодобових небалансів змовника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" у відповідності до договору транспортування природного газу від 25 листопада 2019 року №1911000225.

З вказаних актів не вбачається, що щодобові небаланси в березні та квітні 2021 року допущені саме відповідачем.

Згідно Актів-претензій №Ш-389 та №Ш-390, а також розрахунків штрафів за березень та квітень 2021 року, позивач виставив відповідачу до відшкодування за вчинення небалансу постачання газу за березень 2021 року у розмірі 49 828,04 грн. та квітень 2021 року у розмірі 16 107,28 грн., а всього у розмірі 65 935,32 грн.

Зазначені акти-претензії та розрахунки складені позивачем в односторонньому порядку на підставі актів ТОВ "Оператор ГТС України" врегулювання щодобових небалансів, не містять дати та відповідачем не погоджені.

При цьому, позивачем претензію разом з вказаними актами та розрахунками відповідачу було направлено лише 26.01.2022.

Згідно з п.5.1. Договору фактичний обсяг постачання газу за даним Договором буде визначений на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного газового місяця постачання, у наступному порядку:

Споживач до 07 числа місяця, наступного за газовим місяцем постачання, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за попередній газовий місяць, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС (п.5.1.1.Договору).

Згідно з п.6.2.5. Договору постачальник зобов`язаний своєчасно надавати споживачу достовірну інформацію, у тому числі передбачені Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого опалення гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання, щоб дати можливість споживачеві регулювати власне споживання газу.

Суд враховує, що згідно Інформацією з ІР платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача за березень 2021 року постачальник у березні 2021 року передав споживачу природний газ у кількості 48,742940 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 407 978,41 грн., а у квітні 2021 року - в кількості 10,373990 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ у розмірі 86 830,30 грн., на підставі чого сторонами було складено та підписано акти приймання-передачі №РН-0000335 від 2021 року та №РН-0000561 від 19.05.2021 та відповідні видаткові накладні №РН-0000335 від 31.03.2021 та №РН-0000561 від 30.04.2021.

Розрахунок на підставі вказаних актів відповідачем здійснено в повному обсязі та у відповідності до вимог Договору на постачання природного газу №120у від 16.03.2021, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на зазначене, позивачем не доведено в чому полягають збитки за спірний період, не надано належних доказів на підтвердження факту понесених ним збитків, спричинених порушенням відповідачем виконання зобов`язань за Договором, зокрема, у зв`язку з недотриманням нормативних обсягів споживання у розрахунковому періоді об`ємів природного газу, не доведено наявності втрат (зменшення майна) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", спричинених більшим/меншим обсягом спожитого відповідачем природного газу та наявності відповідного причинно-наслідкового зв`язку між порушенням відповідачем умов Договору та зазначеними втратами.

Як уже зазначалося судом, Правила постачання природного газу, на які посилається позивач, дійсно передбачають відшкодування збитків у разі недотримання споживачем погодженого обсягу споживання газу.

Проте, як вбачається із вказаних норм, у них йдеться про право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків, що узгоджується з вищенаведеними нормами цивільного та господарського законодавства, якими врегульовано відшкодування збитків.

Натомість положень, з яких би вбачалося, що вищевказані загальні норми цивільного та господарського законодавства не підлягають застосуванню і що наявність підстав для відшкодування збитків не підлягає доведенню, не містять ні Закон України "Про ринок природного газу", ні Правила, ні норми укладеного між сторонами Договору.

Так, умови Правил передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків, оскільки вказане право на стягнення збитків з споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо розгляду спору в подібних правовідносинах, викладеною у постанові від 25.08.2021 у справі №911/3215/20.

Дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявності договірних підстав для проведення відповідачем оплати за відхилення від замовленої потужності за договором на постачання природного газу №120у від 16.03.2021, а також обставин наявності збитків та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань та заявленим позивачем у даній справі розміром збитків, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, а тому наведене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" до Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради про стягнення збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "21" листопада 2022 р.

Суддя Т.О. Пономаренко