Рішення

від 21.11.2022 по справі 922/1406/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1406/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (49040, м. Дніпро, ж/м Тополя-1, буд. 8, кв.18, ідентифікаційний код 43702475) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон - РП" (61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, ідентифікаційний код 23317544) про стягнення 198 230,77 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон - РП" (відповідач) про стягнення 198230,77 грн, з яких: основний борг у розмірі 170520,00 грн, 3% річних у розмірі 2354,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 25356,22 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема неналежним виконанням відповідачем (замовником) укладеного у спрощений спосіб договору про надання послуг щодо оплати наданих позивачем (виконавцем) послуг екскаватора - навантажувача на загальну суму 170 520,00 грн згідно підписаних сторонами Актів здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №81 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №82 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ. Також у позовній заяві позивач зазначає, що 22.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон - РП" (замовник) було укладено договір № 102 надання послуг (надалі договір), який не було підписано відповідачем та в прохальній частині позовної заяви позивач звертається до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг, наданих позивачем за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1406/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України та копія відзиву з додатками повинна бути надіслана відповідачем позивачу одночасно із надісланням відзиву до суду. Також у п. 8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 суд звернув увагу учасників справи на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Як вбачається з відстеження поштового відправлення за ідентифікатором № 6102271431642 Трекінг з інтернет-порталу АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) позивачу 07.10.2022 не була вручена вказана ухвала та повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказана ухвала суду вручена представнику відповідача 04.08.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повернутим на адресу суду поштовим відділенням за номером поштового відправлення 6102271434919.

З моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого ст. 251, 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 19.09.2022, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх.№12446), після закінчення строку встановленого законом, в якому останній заявив клопотання про:

1. перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а саме просить призначити справу № 922/1406/22 до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін;

2. про витребування доказів, а саме просив витребувати у ТОВ "Буд Техно Сервіс" (49040, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Ж/М ТОПОЛЯ-1, будинок 8, квартира 18, Код ЄДРПОУ 43702475) оригінали для огляду в судовому засіданні та засвідчені копії для їх подальшого приєднання до матеріалів справи наступних документів: Договір, Акти про виконані роботи до Договору, Рахунки-фактури та докази їх отримання відповідачем, дозволи позивача на виконання робіт підвищеної небезпеки, докази допуску позивача до виконання робіт підвищеної небезпеки на будівельному майданчику відповідача;

3. про продовження строку на подання відзиву на 30 (тридцять) днів та надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи у приміщенні Господарського суду Харківської області (м. Свободи, 5, Держпром, 8 під`їзд, м. Харків, 61022) у робочі години суду.

Крім того, відповідач просив у відзиві відмовити в позові в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2022 відзив на позовну заяву (вх. № 12446 від 25.10.2022) повернуто відповідачу без розгляду.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 22.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон - РП" (замовник) було укладено договір № 102 надання послуг (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги технікою, а саме: екскаватор - навантажувач марки JСВ 4СХ, далі - "послуга", а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Згідно з п. 2.2. договору сторони погодили, що вартість роботи техніки складає 840,00 грн з ПДВ за годину роботи екскаватора без використання додаткового навісного обладнання.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник оплачує надані послуги протягом двох робочих днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не визначено за попередньою домовленістю сторін. Датою здійснення оплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач у позові зазначає, що відповідач отримавши від позивача два примірники договору так і не повернув останньому підписаний його примірник, а тому фактично між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг в усній формі, на виконання якого позивач (виконавець) надав відповідачеві (замовнику) послуги екскаватора - навантажувача на загальну суму 170 520,00 грн згідно підписаних сторонами Актів здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №81 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №82 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ.

Позивач виставив рахунки на оплату за №92 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №93 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №96 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, які відповідач не оплатив.

18.02.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №76 від 09.02.2022 про сплату заборгованості у розмірі 170 520,00 грн на протязі 7 днів з дати отримання претензії. Вказану претензію отримано відповідачем 21.02.2022, однак відповіді на претензію відповідач позивачеві не надіслав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021 у розмірі 198230,77 грн, з яких 170520,00 грн - основний борг, 2354,55 грн - 3% річних та 25356,22 грн - інфляційне збільшення.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг, наданих позивачем саме за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Статтею ст. 11 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У п.9.1. договору надання послуг № 102 від 22.10.2021 зазначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін.

Втім договір надання послуг № 102 від 22.10.2021 не містить підпису та печатки відповідача. Позивач також у позовній заяві зазначає, що цей договір не було підписано відповідачем та між сторонами фактично укладено договір про надання послуг в усній формі.

Отож, договір надання послуг № 102 від 22.10.2021 не було укладено сторонами, що не спростовано сторонами.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.

Отже, формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021 в сумі 170520,00 грн основного боргу заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню, адже договір надання послуг № 102 від 22.10.2021 не було укладено сторонами та відповідно між сторонами не виникли зобов`язання за цим договором.

Щодо решти частини позовних вимог про стягнення 2354,55 грн 3% річних та 25356,22 грн інфляційного збільшення, суд також відмовляє у їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення 2354,55 грн 3% річних та 25356,22 грн інфляційного збільшення є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021 в сумі 170520,00 грн основного боргу, в задоволенні якої суд відмовив, а тому, ці вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду України.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором надання послуг № 102 від 22.10.2021, який не укладено сторонами, а тому у відповідача не виникло зобов`язання за цим договором та відповідно відсутнє прострочення його виконання, позовні вимоги не є правомірними, а тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 205, 207, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 639, 903 Цивільного кодексу України, ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (49040, м. Дніпро, ж/м Тополя-1, буд. 8, кв.18, ідентифікаційний код 43702475).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон - РП" (61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, ідентифікаційний код 23317544).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "21" листопада 2022 р.

СуддяІ.О. Чистякова