Ухвала

від 21.11.2022 по справі 640/2913/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/2913/20

адміністративне провадження №К/9901/19249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши клопотання Політичної партії «Старт» про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 640/2913/20 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Старт» про анулювання реєстраційного свідоцтва,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 22 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Політичної партії «Старт» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі № 640/2913/20 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Старт» про анулювання реєстраційного свідоцтва.

У касаційній скарзі Політичної партії «Старт» міститься клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як такої, що містить виключну правову проблему та потребує ретельного, кваліфікованого аналізу задля забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на те, що у 2020 році Міністерством юстиції України на підставі статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» подано до суду позовні заяви про анулювання реєстраційних свідоцтв 50 політичних партій, у зв`язку з невисуванням цими партіями кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України заперечило проти заявленого клопотання, мотивуючи це тим, що у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20 викладено висновок щодо застосування статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» у подібних правовідносинах. Зокрема, у цій постанові Суд зазначив про те, що десятирічний термін для участі у виборчому процесі необхідно рахувати з моменту реєстрації партії.

Дослідивши наведені у клопотанні доводи та викладені їм на противагу заперечення, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:

справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

Отже, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм про виключність правової проблеми свідчать такі обставини: 1) касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; 2) норми матеріального права були застосовані судами нижчих інстанцій так, що постає питання дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між інтересами сторін у справі.

Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Положеннями статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон № 1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем.

Ураховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що зазначені у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створюють підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду цієї справи.

З огляду на це клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 345, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Політичної партії «Старт» про передачу справи № 640/2913/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду